Анотація до роботи:

Шерстобоєва О. В. Оптимізація структури мікробного угруповання кореневої зони озимої пшениці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Інститут агроекології та біотехнології УААН, Київ, 2004.

У дисертаційній роботі викладені результати досліджень взаємодії штамів діазотрофів, відібраних за спорідненістю до кореневих ексудатів озимої пшениці, з рослинами і мікробним угрупованням їх кореневої зони.

Встановлена конкретна топографія популяцій інтродукованих штамів діазотрофів у ризоплані, ризосфері та едафосфері. Показано, що колонізація ними кореневої зони ініціює певні перебудови таксономічної і функціональної структури мікробних угруповань ризоплани і ризосфери. Висока азотфіксуюча активність штамів, продукція речовин фітогормональної та антибіотичної дії, засвоєння важкорозчинних фосфатів обумовлюють підвищення активності азотфіксації, руйнування целюлози та антифунгального потенціалу ризосферного грунту, що, в свою чергу, підвищує продуктивність озимої пшениці.

На основі селекційних діазотрофов розроблені оригінальні технології одержання вермикулітних та гельних препаратів. Розроблено елементи технології застосування біопрепаратів для підвищення продуктивності озимої пшениці. Доведена безпека потрапляння препаратів у навколишнє середовище.

1. Стратегія створення біопрепаратів, які регуляторно впливають на активність та функціональну і таксономічну структуру мікробного угруповання кореневої зони рослин, базується на використанні комплексу конкретних властивостей мікро- і макропартнерів та врахуванні просторових, екологічних і функціональних взаємодій мікроорганізму-біоагенту препарату як з рослинами, так і з компонентами мікробного угруповання їх кореневої зони.

2. Розроблено елективний метод селекції штамів діазотрофів, адаптованих до кореневих ексудатів певного виду сільськогосподарських рослин і конкурентоспроможних при інтродукції їх в кореневу зону. За допомогою цього методу виділено 7 високоефективних штамів діазотрофів, здатних накопичувати в асоціації з рослинами озимої пшениці на 2,5 – 4,2 мг більше загального азоту в 1 г біомаси рослин, ніж епіфіти.

3. Для конкурентноздатних штамів діазотрофів при інтродукції у кореневу зону озимої пшениці властива пріоритетна ознака: у Agrobacterium radiobacter 8306, Flavobacterium sр. 7201, Azospirillum brasilense 408 – азотфіксація, у Paenibасіllus polymyxa 6М – антагонізм до фітопатогенних мікроміцетів, у Alcaligenes рaradoxus 207 і Аgrobacterium radiobacter 8301 – рістстимуляція, у Alcaligenes рaradoxus 221 – фосфатмобілізація.

4. Антагонізм Paenibасіllus polymyxa 6М щодо фітопатогенних мікроміцетів має широкий спектр дії та обумовлений високою швидкістю росту і опанування поживними речовинами, синтезом ферменту хітинази та продукцією антифунгальних продуктів метаболізму. У Paenibасіllus polymyxa 6М відсутня бактерицидна дія щодо біоагентів існуючих препаратів, тому на його основі створено біопротекторний препарат БСП, сумісний з іншими мікробними препаратами. За ефективністю він не поступається хімічним протруйникам фундазолу, вітатіураму і максиму.

5. Структура мікробного угруповання ризоплани, ризосфери і едафосфери 30-ти добових рослин озимої пшениці характеризується переважанням прока-ріотів. У бактеріальному угрупованні ризоплани домінують евтрофні мікроорганізми, зокрема, амоніфікатори, чисельність яких у ризосфері зменшується у 2,5 рази, а в едафосфері – у 8 разів; целюлозоруйнуючих мікроорганізмів – в едафосфері менше в 30 разів; азотфіксуючих бактерій – вдвічі. Оліготрофи і педотрофи, навпаки, значного розвитку досягають лише в едафосфері. Кількість пропагул мікроміцетів складає близько 0,03% від загальної чисельності бактерій у ризоплані і 0,08% – у ризосфері.

6. Встановлена локалізація популяцій діазотрофів Аgrobacterium radiobacter 204 і 8301 та Paenibасіllus polymyxa 6М, інтродукованих у кореневу зону озимої пшениці. Аgrobacterium radiobacter 204 і 8301 проявляють високу залежність від кореневих виділень і локалізуються, в основному, у ризоплані та найближчій ризосфері з поступовим зниженням чисельності популяцій за віддаленням від кореневої поверхні. Факультативно анаеробний штам Paenibасіllus polymyxa 6М найбільшу активність проявляє в ризосфері, а в ризоплані та едафосфері його кількість у 2 – 5 разів менша.

7. Поверхнева тканина коренів ювенільних рослин озимої пшениці є недоступною для проникнення штамів досліджених штамів діазотрофів у гістосферу. Проте пошкодження епіблеми скарифікацією або кореневими гнилями дозволяє Аgrobacterium radiobacter 204 і Paenibасіllus polymyxa 6М проникати в гістосферу і утворювати локальні популяції чисельністю не більш 10² КУО/см без системної дисемінації у тканинах.

8. Колонізація кореневої зони Аgrobacterium radiobacter 204 і 8301 та Paenibасіllus polymyxa 6М у 1,5 – 2 рази підвищує чисельність азотфіксуючих бактерій і обмежує розвиток мікроміцетів у локальностях, де чисельність їх популяцій найбільша. Інтродукція антифунгального штаму Paenibасіllus polymyxa 6М в 5 разів знижує кількість пропагул мікроміцетів і збільшує у 2 рази кількість мікроорганізмів-антагоністів фітопатогенних мікроміцетів у ризосфері, що значно підвищує антифунгальний потенціал ризосферного грунту. На інші функціональні групи мікроорганізмів інтродукція діазотрофів не впливає або впливає слабо.

9. Інтродукція діазотрофів Аgrobacterium radiobacter 204 і 8301 та Paenibасіllus polymyxa 6М у кореневу зону озимої пшениці інтенсифікує процес біологічної фіксації молекулярного азоту і сприяє підвищенню вмісту загального азоту в ризосферному грунті і фітомасі. Проте, градієнт концентрацій, який створює поглинання рухомих форм азоту рослиною, не дозволяє повністю ліквідувати дефіцит елементу в кореневій зоні рослин.

10. Розроблені технології одержання препаративних форм високоефективних штамів діазотрофів у гельному і вермикулітному субстратах. Встановлено, що за ефективністю застосування гельні і вермикулітні препарати є взаємозамінними і значно переважають рідкі. Складені технологічні регламенти і технічні умови виробництва мікробних препаратів ризобофіт – для бобових культур і діазофіт – для озимої пшениці.

11. При вирощуванні озимої пшениці в зоні Лісостепу на чорноземах встановлено, що обробка насіння до посіву мікробними препаратами активізує азотфіксуючу активність мікробного угруповання кореневої зони озимої пшениці сорту Миронівська 61 і підвищує її врожайність на 0,16 – 0,43 т/га, вміст сирого протеїну в зерні на 0,2 – 0,5% та загальний збір його на 2 – 13%. Бактеризація насіння біопрепаратами підвищує урожайність ярої пшениці Миронівчанка на 0,24 – 0, 29 т/га, а найбільший приріст врожаю 0,46 т/га одержали при обробці насіння антифунгальним препаратом БСП. Біопрепарати, створені для озимої пшениці, поступаються за стабільністю позитивної дії на рослини ярого і озимого ячменю ризоентерину – стандартному препарату для цих культур.

12. У Південній Степовій чорноземній зоні України попередники озимої пшениці горох і чорний пар створюють едафофон, який сприяє функціонуванню аборигенної азотфіксуючої мікрофлори і інтродукції діазотрофів, наслідком чого є активізація азотфіксації в кореневій зоні озимої пшениці в 1,5 – 2 рази. Відповідно, врожай зерна зростає у варіантах з інокуляцією насіння діазофітом на 0,39 т/га порівняно з контролем по гороху, після чорного пару – на 0,10 т/га .

13. У кореневій зоні рослин озимої пшениці, яку вирощували після кукурудзи або ячменю, азотфіксація резидентного мікробного угруповання була на порядок нижчою, ніж після гороху і чорного пару. Внесені штами діазотрофів не приживались, внаслідок чого врожайність озимої пшениці на цих варіантах варіювала у межах 3,36 та 3,59 т/га і не залежала від інокуляції насіння діазотрофами.

14. Реакція озимої пшениці на інокуляцію діазотрофами має сортову специфічність. Найбільш ефективно проявилась асоціативна взаємодія агробактерій з рослинами сортів і ліній: Миронівська 808, Миронівська 61, Лютесценс 10795, Мирлебен, Обрій. Нітрогеназна активність мікробного угруповання в ризосфері підвищується на 16 – 57%, вміст азот в біомасі рослин – на 0,10 – 0,13% і врожайність – на 4,4 – 14,2% залежно від сорту.

15. Надходження біологічного і мінерального азоту (40 кг/га) активізує діяльність різних еколого-трофічних груп мікроорганізмів у ризосфері озимої пшениці і інтенсифікує розклад целюлози в грунті з заораними рештками кукурудзи. На ранніх етапах розвитку рослин мінеральний азот інгібує активність азотфіксуючої мікрофлори, а інокуляція діазотрофом штамом 8301 – стимулює.

16. Мікробіологічні, токсикологічні, гістологічні, гігієнічні дослідження біоагентів препаратів діазофіту - Agrobacterium radiobacter 204 і ризобофіту - Rhizobium leguminosarum П-2 свідчать про їх безпечність для теплокровних організмів. Гранично допустимі концентрації біоагентів для діазофіту – 510⁴ КУО/м³ за діючим інгредієнтом – азотфіксуючими бактеріями виду Agrobacterіum radіobacter 204 і для ризобофіту – 1,210⁴ КУО /м³ за діючим інгредієнтом – бактеріями родів Rhizobium і Bradyrhizobium.

Публікації автора:

Монографії

1. Патика В.П., Коць С.Я., Волкогон В.В., Шерстобоєва О.В., Мельничук Т.М., Калиниченко А.В., Гриник І.В. Біологічний азот. – К.: Світ, 2003. - 432 с.

Статті в наукових виданнях

2. Шерстобоева Е.В., Дудинова И.А., Крамаренко С.Н., Шерстобоев Н.К. Биопрепараты азотфиксирующих бактерий: проблемы и перспективы применения //Мікробіологічний журнал. – 1997. – Т. 59, № 4. – С. 109-116 (постановка завдання, збір експериментальних і літературних даних, їх аналіз та написання статті).

3. Патика Т.І., Патика В.П., Мельничук Т.М., Шерстобоєва О.В., Гармашов В.В., Кислухіна М.В. Мікробіологічні фактори сталого розвитку сучасного ресурсозберігаючого землеробства // Зб. наук. праць „Аграрний вісник Причорномор’я”. С-г. науки. – №3(6), ч. 1: Агрономія. – Одеса. – 1999. – С. 156-160 (збір експериментальних і літературних даних, їх аналіз та написання статті).

4. Тараріко Ю.О., Токмакова Л.М., Шерстобоєва О.В. Вплив органічних і мінеральних добрив на еколого-енергетичний стан ґрунтів // Вісник аграрної науки. – Київ. – 2001. – № 12. – С. 55-59 (постановка завдання, збір експериментальних і літературних даних, їх аналіз та написання статті).

5. Шерстобоєва О.В. Зміни у мікробному ценозі грунту ініційовані інтродукцією Agrobacterium radiobacter 204 // Вісник Одеського національного університету. – 2001. – Т. 6, №4. – С. 354-356.

6. Шерстобоєва О.В. Азотфіксуючі штами Bacillus polymyxa як основа препарату для захисту рослин від грибних хвороб // Агроекологічний журнал. – 2001. - №2. – С. 55-58.

7. Шерстобоєва О.В. Оцінка дії біологічних і хімічних препаратів на продуктивність озимої пшениці // Наукові записки Тернопільського педуніверситету, серія: біологія. – 2002. – Вид. 4 (19). – С. 106-109.

8. Шерстобоєва О.В., Шевченко А.І., Твердохліб О.І., Кузьменко Г.І. Ефективність застосування мікробіологічних препаратів при вирощуванні ячменю //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. – 2002. – Вип. 3-4. – С. 16-18 (постановка завдання, збір експериментальних і літературних даних, їх аналіз та написання статті).

9. Шерстобоєва О.В., Шевченко А.І., Твердохліб О.І., Кузьменко Г.І. Ефективність застосування мікробілогічних препаратів для підвищення продуктивності ярої та озимої пшениці //Агроекологічний журнал. – 2003. - № 1. – С. 47-50 (постановка завдання, збір експериментальних і літературних даних, їх аналіз та написання статті).

10. Шерстобоєва О.В. Елементи технології застосування Вacillus polymyxa – діазотрофу з антифунгальними властивостями //Физиология и биохимия культурных растений. – 2003. – Т. 32, № 1. – С. 79 – 83.

11. Шерстобоєва О.В. Реакція сортів озимої пшениці на інтродукцію азотфіксуючих бактерій в їх ризосферу //Вісник Харківського державного аграрного університету. – 2003. – № 1. – С. 124 – 128.

12. Омельянець Т.Г., Шерстобоєва О.В. Оцінка небезпеки біопрепаратів на основі асоціативних азотфіксуючих мікроорганізмів //Агроекологічний журнал. – 2003. – № 4. – С. 57-61 (постановка завдання, збір експериментальних і літературних даних, їх аналіз та написання статті).

13. Омельянець Т.Г., Шерстобоєва О.В. Оцінка небезпеки біопрепаратів на основі симбіотичних азотфіксуючих штамів мікроорганізмів //Вісник Полтавської державної академії. – 2003. - № 1-2. – С. 135 – 138 (постановка завдання, збір експериментальних і літературних даних, їх аналіз та написання статті).

14. Шерстобоєва О.В., Дем’янюк О.С. Мікробна біомаса в ґрунтах різних екосистем //Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету (спецвипуск). Біологічні науки і проблеми рослинництва. – 2003. – С. 306 – 310 (постановка завдання, збір експериментальних і літературних даних, їх аналіз та написання статті).

15. Шерстобоєва О.В. Вплив комплексного біопрепарату на мікофлору зерна озимої пшениці //Агроекологічний журнал. – 2003. – №2. – С. 38-40.

16. Шерстобоєва О.В. Реакція мікробного угруповання кореневої зони озимої пшениці на інтродукцію діазотрофів //Агроекологічний журнал. – 2003. – №3.-С. 42-46.

17. Шерстобоєва О.В., Дем’янюк О.С. Функціонування мікробних угруповань при використанні на добриво побічної продукції рослинництва //Зб. Наук. праць Інституту землеробства. – 2003. – №1-2. – С. 17-22 (постановка завдання, збір експериментальних і літературних даних, їх аналіз та написання статті).

18. Шерстобоєва О.В., Чабанюк Я.В., Гармашов В.В. Вплив попередників на врожайність озимої пшениці та інтродукцію діазотрофів //Вісник аграрної науки. – 2003. - № 11. – С. 33-35 (постановка завдання, збір експериментальних і літературних даних, їх аналіз та написання статті).

19. Шерстобоєва О.В. Роль біологічного і мінерального азоту у формуванні мікробного угруповання ризосфери озимої пшениці // Зб. наук. праць Ін. землеробства. – 2003. – Спецвипуск. - С. 64-68.

20. Шерстобоєва О.В. Накопичення азоту в грунті кореневої зони озимої пшениці при інтродукції азотфіксуючих бактерій //Вісник Полтавської державної аграрної академії. Сільське господарство. – 2003. - № 5. – С. 100-104.

21. Шерстобоєва О.В. Вплив інтродукції агрономічно корисних штамів мікроорганізмів на мікробне угруповання ризосфери рослин //Мікробіологічний журнал. 2003. – Т. 65, № 6. – С. 43-48.

22. Дем’янюк О.С., Шерстобоєва О.В. Активність мікробіоти грунту агроекосистеми і екосистеми біосферного заповідника „Асканія-Нова”//Вісті Біосферного заповідника „Асканія-Нова”.–2003.–Т.5. С. 147-146 (постановка завдання, збір експериментальних і літературних даних, їх аналіз та написання статті).

23. Патыка Т.И., Татарин Л.Н., Кузнецова Л.Н., Шерстобоева Е.В., В.Ф.Патыка. О технологичности высокоактивных штаммов Bacillus thuringiensis как основы для производства битоксибациллина //Бюллетень ІСГМ УААН. – Чернігів. – 1999, №4. – С. 33-35 (постановка завдання, збір експериментальних і літературних даних, їх аналіз та написання статті).

24. Тараріко О.Г., Шерстобоєва О.В., Патика В.П. Концепція і наукове обгрунтування основних напрямків удосконалення систем випуску і реалізації мікробіологічних препаратів для сільськогосподарського виробництва // Мікробіологічний журнал. – 1997. – Т. 59, № 4. – С. 102-108 (збір літературних даних, їх аналіз та написання статті).

25. Антипьева Н.И., Шерстобоева Е.В., Шерстобоев Н.К. Новый микробный препарат антифунгального действия //Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – Сер. Биология. – 2001. – Т. 14, № 1. – С. 11-14 (постановка завдання, збір експериментальних і літературних даних, їх аналіз та написання статті).

26. Надкерничний С.П., Патика Т.І., Шерстобоєва О.В., Патика В.П. Біометод: підсумки, проблеми, перспективи //Захист рослин. – 1999. – Т.6. – С. 2-3 (збір експериментальних і літературних даних, їх аналіз та написання статті).

27. Шерстобоєва О.В. Новий препарат для захисту рослин від кореневих гнилей на основі антифунгального штаму Bacillus polymyxa 6M // Вісник аграрної науки. – Київ. – 2002.- № 1. – С. 71.

28. Каменева И.А., Шерстобоева Е.В., Лунгул А.А. Использование микробных препаратов при выращивании табака //Научные тр. Крымского госуниверситета. С-г. науки. – 2002. – Вып. 72. – 50-54 (постановка завдання, збір експериментальних і літературних даних, їх аналіз та написання статті).

29. Чайковська Л.О., Мельничук Т.М., Шерстобоєва О.В. Штам фосформобілізуючих бактерій Enterobacter nimipressuralis 32-3 як основа препарату для покращання фосфорного живлення сільськогосподарських рослин //Вісник аграрної науки. – Київ. – 2001. - № 6. – С. 44 (особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних даних, їх аналізі).

Патенти

30. Штам бактерій Девис. КФПМ ІЗ УААН № 060207, що використовується для виробництва бактеріального добрива під рис та пшеницю. – Патент України № 17694 А. Опубл. 20.05.1997. (Автори: М.К. Шерстобоєв, І.О. Дудінова, О.В. Шерстобоєва, В.П. Патика, Л.І. Мельник)

31. Штам асоціативних бактерій Bacillus polymyxa 6М, який використовують для приготування антифунгального препарату. – Деклараційний патент України на винахід № 49390 А. Опубл. 16.09.2002. Бюл. №1 (Автори: М.К. Шерстобоєв, О.В. Шерстобоєва, В.П. Патика).

32. Спосіб виготовлення препарату на основі азотфіксуючих бульбочкових бактерій. – Деклараційний патент України на винахід № 53187 А. Опубл. 15.01.2003. Бюл. №1. (Автори: В.П. Патика, О.В. Шерстобоєва, М.З. Толкачов, Л.Ю. Грітчина, І.О. Каменєва).

33. Спосіб одержання пастоподібного ентомопатогенного препарату на основі бактерій Bacillus thuringiensis. – Деклараційний патент України на винахід № 56033 А. Опубл. 15.04.2003. Бюл. №4. (Автори: В.П. Патика, Т.М. Мельничук, Л.М. Кузнєцова, О.В. Шерстобоєва, Л.М. Татарин, Т.І. Патика).

34. Спосіб одержання гельних препаратів на основі азотфіксуючих бактерій-продуцентів екзополісахаридів. – Деклараційний патент України на винахід № 56032 А. Опубл. 15.04.2003. Бюл. №4. (Автори: В.П. Патика, Т.М. Мельничук, М.К. Шерстобоєв, І.О. Каменєва, О.В. Шерстобоєва, Л.Ю. Грітчина).

35. Спосіб отримання ізолятів асоціативних діазотрофів. – Деклараційний патент України на винахід № 59033 А. Опубл. 15.08.2003. Бюл. №8. (Автори: О.В.Шерстобоєва, В.П. Патика, Т.М. Мельничук, М.К. Шерстобоєв).

Тези і матеріали конференцій

36. Шерстобоева Е.В. Микробные препараты в экологически рациональном землепользовании //Экологические аспекты загрязнения окружающей среды (Тез. докл. межд. научно-практ. конф.). – Киев. – 1996. – С. 74.

37. Шерстобоева Е.В., Гритчина Л.Ю., Дудинова И.А. Биопрепараты азотфиксирующих микроорганизмов и использование их в земледелии // Биоконверсия органических отходов и охрана окружающей среды (Тез. докл. 4 Межд. конгр., г. Киев, июнь, 1996). – Киев. – 1996.- С. 152-154.

38. Шерстобоєва О.В., Шерстобоєв М.К., Дудінова І.О., Патика В.П. Підвищення ефективності біологічної азотфіксації в ризосфері злакових культур // Селекція, насінництво і технології вирощування польових культур (Матеріали Міжнар. Наук.-практ. Конф. – Чернівці: Буковина, 1996. – С. 54.

39. Дудінова І.О., Шерстобоєв М.К., Шерстобоєва О.В., Патика В.П. Препарат азотфіксуючих бактерій Alcaligenes paradoxus під рис та пшеницю //Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК (Матеріали міжн.науково-практичної конф. Молодих вчених та спеціалістів).- Київ:Чабани,1996. – С. 67.

40. Подоба Л.В., Патика В.П., Шерстобоєва О.В. Сортовий поліморфізм ярого ячменю по чутливості до інокуляції насіння новими селекційними штамами азотфіксаторів //Селекція, насінництво і технології вирощування польових культур (Матеріали міжнар. науково-практ. конф.). – Чернівці: Буковина,1996. – С. 49-50.

41. Патыка В.Ф., Мельничук Т.М., Шерстобоева Е.В., Шерстобоев Н.К., Кузнецова Л.Н., Колесник В.М. Применение биопрепаратов в садоводстве – актуальный путь решения экологических проблем //Экологические проблемы садоводства (Материали конф. Ялта, сентябрь, 1998 р.) – Ялта. – 1998. С. 38-40.

42. Шерстобоева Е.В., Антипьева Н.И. БСП – новый препарат антифунгального действия //Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье (Материалы 7-й Межд. Научно-практ. конф., 7-13 сентября 1998 г., г. Алушта).- Симферополь. – 1998. – С. 389-391.

43. Патыка В.Ф., Шерстобоева Е.В., Шерстобоев Н.К., Гритчина Л.Ю. Эффективность бактериальных препаратов и проблемы их производства // Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье (Материалы 7-й Межд. Научно-практ. конф., 7-13 сентября 1998 г., г. Алушта).- Симферополь. – 1998.– С. 445-446.

44. Шерстобоєва О.В., Грітчина Л.Ю. Нові форми біопрепаратів та ефективність їх дії на основні сільськогосподарські культури //Сталий розвиток агроекологічних систем в умовах обмеженого ресурсного забезпечення (Матеріали научно-метод.конф., Київ, 26-29 жовтня, 1998р.). – Київ. – 1998. – С. 140-142.

45. Мельничук Т.М., Шерстобоєва О.В., Толкачов М.З. Мікробіологічні препарати в насінництві кормових культур //Насінництво кормових культур в сучасних умовах господарювання (Матеріали Всеукр. наук-практ. семін. 20 вересня 1999 р.). – Київ: Чабани, 1999. – С. 44-46.

46. Шерстобоева Е.В., Патыка Т.И., Кузнецова Л.Н., Татарин Л.Н. Биопрепараты против колорадского жука на основе Bacillus thuringiensis // Промышленные технологии производства средств биологизации земледелия. Мониторинг энтомофагов (Материалы междун.симп., Одесса, 28 сент.-2окт., 1999 г.). – Одесса. – 1999. – Т. 2. - С. 77.

47. Патыка В.Ф., Шерстобоева Е.В., Зарицкий Н.М., Круглых Д.Г., Тихосова А.А., Калиниченко В.И. Микробиологические препараты для биологизации земледелия // Промышленные технологии производства средств биологизации земледелия. Мониторинг энтомофагов (Материалы междун.симп., Одесса, 28 сент.-2окт., 1999 г.). – Одесса. – 1999. – Т. 2. - С. 23.

48. Шерстобоева Е.В. Современные микробные препараты для сельского хозяйства //Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання грунтових ресурсів (Матеріали наук.-практ. конф., 4-7 липня 2000 р., м. Київ). – Київ. – 2000. – С. 92-93.

49. Шерстобоєва О.В., Грітчина Л.Ю. Ефективність бактеризації картоплі азотобактером при вирощуванні по різних попередниках // Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання грунтових ресурсів (Матеріали наук.-практ. конф., 4-7 липня 2000 р., м. Київ). – Київ. – 2000. – С. 93-94.

50. Шерстобоєва О.В., Шерстобоєв М.К., Гармашов В.В. Індукована асоціативна азотфіксація як елемент екологічного землеробства //Онтогенез рослин, біологічна фіксація молекулярного азоту та азотний метаболізм (Матеріали Міжн. Наук. конф., 1-4 жовт. 2001р., м. Тернопіль) Тернопіль. – 2001. – С. 203-207.

51. Шерстобоєва О.В., Пономаренко С.В., Чабанюк Я.В. Зміни у мікробному угрупованні ризосфери сільськогосподарських культур при використанні біопрепаратів //Сталий розвиток агроекосистем /Мат-ли Міжнар. наук. конф. (17-20 вересня 2002 р., м. Вінниця). – Вінниця. - 2002. – С. 179-181.

52. Patyka V.P., Sherstoboeva O.V. Microbial component of agriculture biologization in Ukraine // JUTEKO 2002. Samuel Tessedik jubilee agriculture, water and environmental management scientific days. Hungary-5540 Szarvas, 29-30. Audust 2002. – P. 167-168.

53. Шерстобоева Е.В. Технологические особенности получения гельного антифунгального биопрепарата и эффективность его применения // Микробиология и биотехнология ХХІ столетия (Материалы межд. конф. Минск, 22-24 мая 2002 г.). – Минск. – 2002. – С. 276-277.

54. Patyka V.F., Sherstoboeva E.V., Sherstoboev N.K., Tolkachov N.Z., Melnichuk T.N., Kameneva I.A., Chaykovskaya L.A. Optimization of plant-microbe interaction in agrophytocenoses by bacteria preparation application //Vol. of abstr. 11-th Inter. Congr. On Molecular Plant-microbe Interactions, St.-Peterburg, Russia, 2003. - St.-Peterburg. – 2003. – P. 340.

Науково-методичні праці

55. Рекомендації по ефективному застосуванню біопрепаратів азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій в сучасному ресурсозберігаючому землеробстві (Патика В.П., Толкачев М.З., Шерстобоєва О.В., Колмаз Ю.Т., Шерстобоєв М.К., Бутвіна О.Ю., Князев О.В., Чайковська Л.О., Волкогон В.В, Канівець В.І, Токмакова Л.М., Надкернична О.В., Ковалевська Т.М., Лохова В.І., Сальник В.П., Тараріко Ю.О., Завірюхін В.І., Галан М.С., Лісова Н.Ю., Чекригин П.М., Макаренко П.С., Ковтун К.П., Січкар В.І.,Шевченко А.І., Антипчук А.Ф., Наумов Г.Ф., Подоба Л.В., Ніколаєнко А.М., Поташова Л.М., Гармашов В.В., Ляхівська Н.А., Нестерчук Н.Н., Тараріко О.Г., Макаренко В.В., Зіневич Л.Л., Жилкин В.А.).-Київ.-1997.-20 с.

56. Технологія біологізації вирощування озимої пшениці в степовій зоні України. Методичні рекомендації (Калінчук В.А., Цандур М.О., Бурячковський В.Г., Гармашов В.В., Пилипенко В.М., Білоусов Ю.В., Бур’ян Н.Л., Старчевський В.П., Шендрик О.О., Калус Ю.О., Самойлов Ю.К., Акулінін Г.Є., Замбриборщ С.Ш., Соколов В.М., Літвіненко М.А., Гармашов В.М., Патика В.П., Шерстобоєв М.К., Шерстобоєва О.В., Крамаренко С.М.) – Одеса. –1997. – 32 с.

57. Патика В.П., Шерстобоєва О.В. Методичні вказівки з визначення Agrobacterіum radіobacter 204 у повітрі робочої зони // Збірник офіційних матеріалів з санітарних і протиепідемічних питань.-К.-1998.-Т.10, ч.1.-С.286-290.

58. Рекомендації по ефективному застосуванню мікробіологічних препаратів в сучасному ресурсозберігаючому землеробстві (Патика В.П., Шерстобоєва О.В., Шерстобоєв М.К., Волкогон В.В. Надкерничний С.П., Мельничук Т.М., Канівець В.І., Токмакова Л.М., Близнюк Н.М., Надкернична О.В., Зарицький М.М., Погорилько М.Я., Граб Т.А., Тараріко Ю.О., Галан М.С., Подоба Л.В., Миколаєнко А.М., Поташова Л.М., Маліновська І.М., Гармашов В.В., Тараріко О.Г., Мороз О.В., Жилкін В.А.) – Чернігів: ПОД ДЦНТЕІ. – 1999. – 22 с.

59. Комплексне застосування біопрепаратів на основі азотфіксуючих, фосформобілізуючих мікроорганізмів, фізіологічно активних речовин і біологічних засобів захисту рослин (Патика В.П., Тараріко Ю.О., Мельничук Т.М., Шерстобоєва О.В. Дульнев П.Г., Толкачов М.З., Бердніков О.М., Дуденко В.П.) – Київ: Аграрна наука, 2000. – 40 с.

60. Патика В.П., Шерстобоєва О.В. Методичні підходи до мікробіологічного моніторингу стану ґрунтів агроекосистем//Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель.–К.: Фітосоціоцентр, 2002.–С. 131-136.

61. Біотехнологія і сталий розвиток агроекосистем (Патика В.П., Макаренко Н.А., Созінов О.О., Бойко А.Л., Терновська Т.К., Шерепітко В.В., Луканін О.С., Петюх Г.П., Глазко В.І., Глазко Т.Т., Тарасюк С.І., Шерстобоєва О.В., Антонюк М.З., Будзанівська І.Г., Козуб Н.О., Лісова Г.М., Собко Т.О.)–К.: Логос, 2003.–40 с.