Анотація до роботи:

Піотрович Л.М. Оптимізація системи спеціалізованої медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2002.

Дисертація присвячена науковому обгрунтуванню, розробці та впровадженню якісно нової функціонально-структурної моделі системи спеціалізованої медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах, оскільки існуюча не забезпечувала комплексність та достатній рівень медичних послуг. Визначено ризик репродуктивних втрат за рахунок плоду; характеризовані чинники ризику спонтанних викиднів, як патології, що дає основний внесок в тягар репродуктивних втрат в роках втраченого життя (71,1%). Розроблено комплекс заходів первинної профілактики репродуктивних втрат, в т.ч. вродженої та спадкової патології. Впровадження результатів дослідження дало можливість зменшити показник репродуктивних втрат з 12,05 до 11,64 (р<0,030), (1997-1999 рр. в порівнянні з 1992-1996 рр.); економічна ефективність становить близько 283 тис. грн. – 1/6 всього державного бюджету на виконання Національної програми планування сім’ї у 2000 р.

1. В роботі вирішена актуальна медична задача – розробка, апробація і впровадження вдосконаленої системи спеціалізованої медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах: доведена неадекватність існуючих в Україні організаційних форм надання спеціалізованої медичної допомоги населенню при порушеннях репродуктивного здоров’я, (про що свідчило зростання рівня плодових репродуктивних втрат з 11,93 у 1992 р. до 12,51 у 1996 р. на 100 зареєстрованих вагітностей) та необхідність обгрунтування, розробки і впровадження якісно нової функціонально-структурної моделі трьохетапної системи спеціалізованої медичної допомоги при репродуктивних втратах, яка забезпечує взаємодію спеціалізованих служб вторинного рівня медико-санітарної допомоги (планування сім’ї, дитячої, підліткової гінекології та статевого виховання підлітків, акушерсько-гінекологічних кабінетів жіночих консультацій центральних районних і міських лікарень) з міжрайонними медико-генетичними кабінетами та з відділенням медичної генетики і планування сім’ї перинатального Центру.

2. Результати дослідження ризику репродуктивних втрат в районах відносно середнього по області за період 1992-1999 рр. засвідчили його зниження на 10 адміністративних територіях – мм. Березані (0,58, ДІ 0,46-0,74) та Білій Церкві (0,68, ДІ 0,65-0,72);Таращанському (0,66, ДІ 0,59-0,75), Бородянському (0,68, ДІ 0,61-0,72), Володарському (0,73, ДІ 0,64-0,83), Макарівському (0,76, ДІ 0,68-0,84), Поліському (0,82, ДІ 0,69-0,97), Рокитнянському (0,83, ДІ 0,75-0,91), Сквирському (0,85, ДІ 0,77-0,93) і Баришівському (0,87, ДІ 0,77-0,99) районах, що сформувало загальне зниження репродуктивних втрат по області.

3. Показано, що чинниками самовільних викиднів, як найбільш значущої патології за вагою років втраченого життя, що формує рівень репродуктивних втрат в 71,1%, є наявність у жінки хронічних інфекцій (5,38, ДІ 2,93-9,99), гострих інфекційних хвороб та вживання ліків у перші 12 тижнів вагітності (5,32, ДІ 2,96-9,67; 4,55, ДІ 2,63-7,99), контакт з профшкідливістю (4,78, ДІ 2,56-9,10), шкідливих звичок (3,15, ДІ 2,25-4,49), попередження яких потребувало розробки нової моделі та комплексу заходів первинної профілактики вродженої і спадкової патології.

4. Обгрунтована і розроблена якісно нова функціонально-структурна модель спеціалізованої медичної допомоги при репродуктивних втратах, що сформована у вигляді трьохетапної системи, принциповою відмінністю якої стало додаткове введення до колишньої моделі нових елементів (кабінетів планування сім’ї, дитячих та підліткових гінекологів на рівні районних і міських лікарень, восьми міжрайонних медико-генетичних кабінетів та відділення медичної генетики і планування сім’ї у складі перинатального Центру), що дозволило функціонально поєднати в одній системі раніше розрізнені елементи. Запропонована система на першому етапі забезпечує проведення масового скринінгу вроджених вад, відбір пацієнтів для консультування на другому етапі у міжрайонних медико-генетичних кабінетах і формування контингентів до перинатального Центру, як третього завершального етапу.

5. Складовою частиною нової системи став розроблений комплекс заходів первинної профілактики вродженої і спадкової патології у новонароджених, який передбачає: свідоме запобігання перебуванню в умовах контакту з професійними мутагенними чинниками за два-три місяці до планованої вагітності і протягом вагітності; профілактику інфекційних хвороб протягом того ж періоду; санацію TORCH-інфекцій перед планованою вагітністю; профілактику ендокринних розладів; проведення санітарно-освітньої роботи щодо відмови від шкідливих звичок; імунізацію проти краснухи; раціональність харчування із застосуванням мультивітамінів, або вживання багатих на фолієву кислоту продуктів; використання основних правил радіозахисного харчування при проживанні на територіях, забруднених радіонуклідами, протягом двох-трьох місяців до настання планованої вагітності, що призводить до зростання ролі популяційного скринінгу щодо репродуктивних втрат.

6. Впровадження запропонованої системи та комплексу заходів первинної профілактики репродуктивних втрат забезпечило їх зниження з 12,05 у 1992-1996 рр. до 11,64 у 1997-1999 рр. (р<0,030) за рахунок зменшення ризику самовільних викиднів (0,87, ДІ 0,84-0,90) (р<0,001) і ризику смерті дітей 0-6 діб життя (0,80, ДІ 0,69-0,93) (р<0,010), підвищення рівня дворазової ультразвукової діагностики до 28 тижнів вагітності з 56,6 у 1993-1996 рр. до 79,5 у 1997-1999 рр. (р<0,050) на 100 вагітностей, що закінчилися пологами, абортами самовільними і штучними за медичними показаннями, зменшення частоти абортів у жінок фертильного віку з 66,27 у 1992-1996 рр. до 43,37 у 1997-2000 рр. (р<0,050) і частоти абортів серед підлітків з 25,12 до 7,61 (р<0,037) на 1000 жінок відповідного віку.

7. Результати дослідження засвідчують ефективність запропонованої якісно нової функціонально-структурної моделі системи надання спеціалізованої медичної допомоги при репродуктивних втратах і дають підставу для її впровадження в практику охорони здоров’я будь-яких регіонів України.

Практичні рекомендації

1. На державному рівні

Міністерству охорони здоров’я України:

– прискорити створення системи Державного генетичного моніторингу, комплексний аналіз результатів якого дозволить координувати систему профілактичних заходів, пов’язаних з впливом середовища на здоров’я населення України;

Академіям та інститутам післядипломної підготовки лікарів:

– розширити навчальні програми для лікарів акушерів-гінекологів, дитячої та підліткової гінекології, медичної генетики інформацією щодо первинної профілактики вродженої та спадкової патології.

2. На галузевому рівні

Покласти в основу наказу Міністерства охорони здоров’я щодо регламентації роботи амбулаторно-поліклінічної служби, комплексну поетапну систему надання спеціалізованої медичної допомоги при репродуктивних втратах, яка забезпечує скоординовану роботу всіх служб навколо акушерсько-гінекологічної.

3. На регіональному рівні

Завершити організацію системи генетичного моніторингу для виявлення чинників підвищеного ризику виникнення самовільних викиднів, формування контингентів для медико-генетичної допомоги.

4. На рівні медичних закладів

Впроваджувати комплекс заходів первинної профілактики вродженої і спадкової патології, з метою зменшення плодових репродуктивних втрат, в т.ч. і самовільних викиднів.

Публікації автора:

1. Тимченко О.І., Турос І.О., Омельченко Е.М., Никула О.Т., Брезицька Н.В., Прокопенко І.А., Піотрович Л.М, Поканєвич Т.М. Генетичні процеси в популяціях України // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - 8-й вип. - Київ, 1999. - Кн. 2. - С. 164-169. Дисертантом вивчено рівень ризику репродуктивних втрат у районах Київської області.

2. Тимченко О.І., Турос О.І., Піотрович Л.М., Поканєвич Т.М. Здоров’я населення Київської області: ризик репродуктивних втрат впродовж 1997-1998 рр. // Гигиена населённых мест. - 2000. - №36. - С. 18-22. Дисертантом проведено збір матеріалу, його статистичне опрацювання.

3. Піотрович Л.М., Макарук О.В., Тимченко О.І., Поканєвич Т.М., Турос О.І., Прокопенко І.А. Ризик спонтанних викиднів у районах Київської області // Медичні перспективи. - 2000. - Т.V. - №2. - С. 118-121. Дисертантом проведено збір матеріалу, опрацювання, формулювання висновків.

4. Турос О.І., Омельченко Е.М., Макарук О.В., Галаган В.О., Поканєвич Т.М., Тимченко О.І., Зерова Т.Е., Піотрович Л.М., Брезицька Н.В. Самовільні викидні: частота, хронічні інфекції, порушення каріотипу //Гигиена населённых мест. - 2000. - №37. - С. 426-432. Дисертантом проведено аналіз літератури щодо TORCH-інфекції та їх впливу на рівень самовільних викиднів.

5. Піотрович Л.М., Гойда Н.Г., Тимченко О.І. Поканєвич Т.М. Вдосконалення спеціалізованої медичної допомоги населенню в разі порушення репродукції // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2000. - №2. - С. 70-72. Дисертантом вивчено нормативно-правову базу; розроблено і впроваджено поетапну систему спеціалізованої медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах.

6. Тимченко О.І., Піотрович Л.М., Єлагін В.В., Турос О.І., Карабаєв Д.Т., Омельченко Е.М., Поканєвич Т.М., Никула О.Т., Макарук О.В., Метенько О.Л., Брезіцька Н.В., Грицаюк А.О. Організація і результати аналізу даних комп’ютерного реєстру випадків спонтанних викиднів серед сімей Київської області // Гигиена населённых мест. - 2001. - Т.II, №38. - С. 293-297. Дисертантом оцінено чинники ризику спонтанних викиднів за результатами генетичного моніторингу.

7. Сердюк А.М., Тимченко О.І., Єлагін В.В., Карабаєв Д.Т., Піотрович Л.М. Використання досягнень популяційної генетики в профілактичній медицині // Довкілля та здоров’я. - 2001. - №2. - С. 49-51. Дисертантом вивчено роль медичної генетики в первинній профілактиці вродженої і спадкової патології.

8. Піотрович Л.М., Карташова С.С., Тимченко О.І. Спеціалізована медична допомога в Київській області при порушеннях репродукції: оцінка пацієнтів // Медичні перспективи. - 2001. - Т.6, №2. - С. 113-120. Дисертантом розроблено анкету, проведено соціологічне опитування, вивчено та оцінено його результати.

9. Тимченко О.І., Гойда Н.Г., Турос О.І., Галаган В.О., Єлагін В.В., Піотрович Л.М., Поканєвич Т.М., Никула О.Т., Рудень В.В. Первинна профілактика вродженої і спадкової патології // Методичні рекомендації МОЗ України. - Київ. - 2000. - 27 с. Дисертантом розроблено комплекс заходів первинної профілактики вродженої і спадкової патології.

10. Тимченко О.І., Гойда Н.Г., Турос О.І., Омельченко Е.М., Акопян Г.Р., Галаган В.О., Єлагін В.В., Піотрович Л.М., Поканєвич Т.М., Фоменко Н.М., Никула О.Т., Линчак О.В., Карабаєв Д.Т. Організація генетичного моніторингу // Методичні рекомендації МОЗ України. - Київ. - 2001. - 35 с. Дисертантом проведено вивчення нормативно-правової бази та впровадження карт генетичного моніторингу.

11. Поетапна система надання спеціалізованої медичної допомоги, спрямованої на забезпечення репродуктивного здоров’я населення: А.с. Україна. МОІН, ДДІВ / Л.М. Піотрович, О.І. Тимченко, Н.Г. Гойда, Т.М. Поканєвич. - ПА №3820; Заявлено 26.01.01; Видано 14.02.01. - 1 с. Дисертанту належить ідея твору, розробка та впровадження поетапної системи.

12. Тимченко О.І., Омельченко Е.М., Никула О.Т., Прокопенко І.А., Піотрович Л.М,. Поканєвич Т.М,. Турос О.І. Генетичний моніторинг, як система епідеміологічного нагляду за наявним мутаційним процесом в популяції // Матеріали конф. “Інформаційне забезпечення охорони здоров’я в єдиному медичному просторі столиці держави”. - Київ: КМНІА Центр медичної статистики. - 1998. - С. 116-118. Дисертантом впроваджено систему генетичного моніторингу в Київській області.

13. Піотрович Л.М., Вдовіченко Ю.П., Поканєвич Т.М., Журавльова Л.А., Метенько О.Л., Тимченко О.І., Никула О.Т. Поетапна спеціалізована медична допомога населенню при TORCH-інфекціях // Матеріали конф. “Перинатальні втрати та TORCH-інфекції”. - Київ: УОЗ КОДА. - 2000. - С. 12-29. Дисертантом визначено роль спеціалізованих служб, щодо медичної допомоги населенню Київської області при TORCH-інфекціях.

14. Сердюк А.М., Тимченко О.І., Турос О.І., Пітрович Л.М., Поканєвич Т.М., Омельченко Е.М., Никула О.Т., Брезіцька Н.В., Макарук О.В. Грицаюк А.О., Горіна О.В. Перинатальні втрати в умовах забруднення радіонуклідами // Матеріали Міжнар. конф. “Шляхи збереження здоров’я населення України на межі тисячоліть”. - Київ: Знання. - 2000. - С.12-14. Дисертантом проведено збір матеріалу, вивчення рівня ризику складових репродуктивних втрат.

15. Тимченко О.І., Гойда Н.Г., Турос О.І., Галаган В.О., Поканєвич Т.М., Піотрович Л.М., Никула О.Т., Омельченко Е.М., Брезіцька Н.В., Макарук О.В., Грицаюк А.О. // Матеріали конф. “Стратегія формування здорового способу життя”. - К.: КМЦЗ. - 2000.- С. 58-61. Дисертантом визначена роль профілактики вродженої і спадкової патології в первинній медико-санітарній допомозі.

16. Гойда Н.Г., Піотрович Л.М., Тимченко О.І., Поканєвич Т.М. Система спеціалізованої медичної допомоги населенню Київської області при порушеннях репродукції та результати її діяльності // Збірник тез II-го Конгресу Української Асоціації спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та гінекології “Плід як частина родини”. - Харків: Константа. - 2000. - С. 24-25. Дисертантом розроблено функціонально-структурну модель трьохетапної системи.

17. Тимченко О.І., Піотрович Л.М., Поканєвич Т.М., Турос О.І., Омельченко Е.М., Брезіцька Н.В., Никула О.Т., Макарук О.В., Грицаюк А.О. Генетичний моніторинг населення Київської області: спонтанні аборти і вроджені вади розвитку новонароджених // Матеріали конф. “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть”. - К.: УНГЦ. - 2000. - С. 70-71. Дисертантом оцінено ефективність діяльності системи генетичного моніторингу в Київській області.