Аналіз змін у правилах змагань за останні роки дозволяє стверджувати, що існують дві основні обставини, які спонукають Міжнародну Федерацію фехтування (FIE) до впровадження інновацій: а) необхідність об’єктивізації суддівства змагальних поєдинків у фехтуванні на шаблях; б) підвищення видовищності змагань з фехтування в цілому (вимога МОК). Найважливішими нововведеннями FIE, які суттєво вплинули на техніку і тактику шабельного фехтування, є: запровадження електричної фіксації ударів та уколів; заборона використання атакуючих дій та пересувань вперед зі схрещуванням ніг; зменшення довжини поля бою до 14 м; введення фіксованого часу випередження ударів – 0,125 с; зменшення часу на поєдинки до 3 хвилин на 5 ударів та до 9 хвилин на 15 ударів; запровадження контролю гнучкості клинка; виведення з уражуваної поверхні кисті руки. Аналіз та узагальнення наукової і методичної літератури дозволяють говорити про те, що теоретичні положення загальних основ змагальної діяльності у фехтуванні достатньо вивчені і є фундаментальною основою теорії фехтування. У той же час відсутні об’єктивні дані про техніко-тактичні особливості бойового арсеналу фехтувальників-шаблістів на сучасному етапі розвитку шабельного фехтування. Бракує науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо оптимізації техніко-тактичної підготовки шаблістів з урахуванням останніх змін у правилах змагань. Дослідження змагальної діяльності показали, що в бойовому арсеналі фехтувальників-шаблістів високої кваліфікації за обсягом переважають атакуючі дії – 42,0%. Із засобів протидії атакам переважають захисти-відповіді – 34,0%, а зустрічні напади складають 24,0%. Основу успішності змагальних поєдинків складають саме результативні атаки, внесок яких у сумарну кількість завданих ударів дорівнює 73,0%. Результативність захистів з відповідями складає 14,2%, а зустрічних нападів – 12,8%.
З арсеналу атакуючих дій найбільшим обсягом та результативністю характеризуються прості атаки. Із захисних дій приоритетне значення мають 5-й і 4-й захисти-відповіді, а серед зустрічних нападів переважають контратаки та ремізи (повторні удари). У сучасному арсеналі атакуючих дій фехтувальників-шаблістів відбулися значні зміни, зумовлені в першу чергу інноваційними впровадженнями у правила змагань. Порівняльний аналіз результатів наших досліджень з даними, отриманими у попередні роки (Тишлер Д. А., 1981), свідчить про зменшення загального обсягу атакуючих дій з 57,0 до 42,0% та збільшення обсягів захистів з відповідями з 13,9 до 34,0%. Спостерігається також деяке зменшення кількості зустрічних нападів з 29,1 до 24,0%.
Обсяг застосування простих атак зріс з 37,1 до 66,5%, а обсяг атак з фінтами суттєво зменшився з 34,0 до 8,34%. Зросла кількість атак з дією на зброю (з 8,8 до 13,61%) та зменшилася кількість багатотемпових комбінованих атак (з 20,1 до 11,55%). 5. У зв’язку зі змінами правил змагань у поєдинках шаблістів високої кваліфікації широко застосовуються способи завдавання ударів, які раніше були заборонені або не зараховувалися, зокрема удари плазом та поковзом. Частіше застосовуються удари обухом і лезом з прорізанням. Так, доля класичних ударів лезом складає лише 8,4% від загального обсягу застосованих ударів. Натомість удари поковзом складають 37,1%, плазом – 22,4%, обухом – 19,0%, лезом з прорізанням – 13,1%. Результати досліджень обсягів завдавання ударів у різні сектори уражуваної поверхні свідчать про значні зміни у їх співвідношеннях порівняно з минулими роками. Кількість ударів у маску зросла з 31,8 до 51,5%
Удари у лівий бік (внутрішній сектор) в обох випадках посідають друге місце (відповідно 20,4 та 24,9%). Саме лівий бік є найбільшим за площею і найбільш відкритим у процесі бою, що і стимулює суперників наносити удари в цей сектор. За кількістю ударів у правий бік (зовнішній сектор) відбулись протилежні зміни (відповідно 29,7та 12,4%), натомість кількість ударів у руку зросла з 9,4 до 15,8%. 7. У процесі змагальної діяльності фехтувальників-шаблістів високої кваліфікації результативними є 29,0% бойових дій, а 71,0% з них не досягають мети. Причиною цього є помилки технічного або тактичного характеру. В атакуючих та захисних діях основний обсяг складають технічні помилки (відповідно 76,19 і 80,58%), а в зустрічних нападах – тактичні помилки (88,04%). 8. Аналіз внутрішньогрупових змін у процесі педагогічного експерименту дозволив встановити достовірне (р<0,05) зниження обсягів більшості бойових дій у спортсменів експериментальної і контрольної груп, що може свідчити про загальну тенденцію до економізації техніко-тактичної діяльності у процесі формування майстерності спортсменів. У той же час у спортсменів експериментальної групи зменшення загального обсягу бойових дій є суттєвішим (з 107,4 до 65,12), ніж у контрольній (з 106,82 до 85,4), що наближає цей показник до рівня фехтувальників-шаблістів високої кваліфікації (52,29). Результативність бойових дій в експериментальній групі достовірно зросла у простих атаках з 5,58 до 6,25 ударів і знизилася з 0,75 до 0,17 в атаках з фінтами та з 0,82 до 0,08 в обопільних атаках, що відповідає модельним характеристикам шаблістів високої кваліфікації та є результатом цілеспрямованого впливу на формування оптимальної структури бойового арсеналу. У контрольній групі достовірного покращення результативності бойових дій не виявлено, а достовірне зниження результативності простих атак з 5,67 до 4,8, свідчить про орієнтацію бойового арсеналу на інші засоби ведення поєдинків, що не узгоджується з сучасними тенденціями розвитку шабельного фехтування. 9. Результати педагогічного експерименту засвідчили ефективність формування техніко-тактичного арсеналу фехтувальників шляхом використання у тренувальному процесі модельних характеристик змагальної діяльності спортсменів високої кваліфікації. Побудова тренувального процесу за таким принципом дозволила суттєво наблизити кількісні та якісні показники бойового арсеналу спортсменів експериментальної групи до аналогічних показників шаблістів високої кваліфікації. Це підтверджується достовірно вищими (при р<0,05), порівняно з контрольною групою, показниками обсягів (17,25 проти 16,25) та результативності (6,25 проти 4,8) простих атак. В бойовому арсеналі експериментальної групи розподіл завданих ударів за секторами уражуваної поверхні відповідає модельним характеристикам спортсменів високої кваліфікації (маска – 52,2%, лівий бік – 18,9%, рука – 15,0%, правий бік – 13,9%). Це ж стосується і співвідношення між способами нанесення ударів (поковзом – 30,0%, обухом – 25,0%, плазом – 20,0%, лезом – 13,34%, лезом з прорізанням – 11,66%). Результати порівняльного аналізу засвідчують більшу адаптованість арсеналу бойових дій спортсменів експериментальної групи до сучасних умов змагальної боротьби. Список опублікованих робіт за темою дисертаційної роботи: 1. Рощін І. Фактори результативності змагальної діяльності фехтувальників високої кваліфікації // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2003. - Вип. 7.- Т. 3. - С. 186-187. 2. Бусол В., Рощін І. Обсяги та ефективність бойових дій кваліфікованих фехтувальників-шаблістів // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2005. - Вип. 9. - Т. 3. - С. 335-339. 3. Рощін І. Способи нанесення ударів у сучасному фехтування на шаблях // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр./ За ред. С. С. Єрмакова. – Х., 2006. - №9. - С. 135-137. 4. Рощін І. Різновиди атакуючих дій та їх ефективність у змаганнях кваліфікованих шаблістів // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. - Л., 2006. - Вип. 10. - Т. 2. - С.52-57. 5. Рощін І. Інноваційні впровадження у правила змагань та їх вплив на змагальну діяльність фехтувальників-шаблістів // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. Л., 2007. - Вип. 11 - Т. 3. - С.317-323. 6. Рощін І. Г. Обґрунтування експериментальної програми техніко-тактичної підготовки фехтувальників-шаблістів на етапі спеціалізованої базової підготовки. // Спортивна наука України. Науковий вісник Львівського державного університету фізичної культури, електронне наукове фахове видання, Вип. №5 (14) 2007 – Львів, С.21-31. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/SNU/2007-5/articles/07rigsbp.pdf |
