Анотація до роботи:

Суліма Г. М. Оптимізація ведення пологів у жінок із клінічно вузьким тазом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2007.

Наукову працю присвячено зниженню частоти перинатальної патології у жінок із клінічно вузьким тазом на підставі результатів розроблення методики оптимiзацiї прогностичних і діагностичних заходів із використанням ультразвукової пельвіометрії під час вагітності та пологів. Проведено аналіз інформативних можливостей ультразвукової пельвіометрії у прогнозуванні та діагностиці клінічної невідповідності у жінок із факторами ризику клінічно вузького таза. Розроблено математичні значення прогностичних пельвіокраніальних індексів під час вагітності та пологів. Доведено їх високу інформативність у прогнозуванні та діагностиці клінічної невідповідності, що дозволило науково обґрунтувати комплекс діагностичних заходів, спрямованих на зниження частоти материнської і перинатальної патології у жінок із клiнiчно вузьким тазом. Опрацьовано і впроваджено у клінічну практику оцінну шкалу факторів ризику розвитку клінічно вузького таза з метою підвищення ефективності допологового виявлення вагітних жінок із наведеними факторами ризику.

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове вирішення щодо зниження частоти перинатальної патології у жінок із клінічно вузьким тазом на пiдставi розроблення методики оптимiзацiї прогностичних і діагностичних заходів із використанням ультразвукової пельвіометрії під час вагітності та пологів.

1. Частота клінічно вузького таза в умовах типового пологового будинку становить 1,17%. Основними діагностичними ознаками абсолютної клінічної невідповідності під час пологів є відсутність просування голівки при повному відкритті шийки матки (68,0%), несприятливі вставлення голівки плода і механізм пологів (64,0%), виражена пологова пухлина (52,0%) і виражена конфігурація голівки (40,0%), потуги при голівці, що високо стоїть (38,0%), дистрес плода (30,0%), звисання (20,0%) і набряк шийки матки (14,0%). Ознака Вастена була «позитивною» лише у 30,0% випадків.

2. Найбільш важливими факторами ризику клінічної невідповідності під час пологів є несприятливі передлежання і вставлення голівки плода (64,0%), великий плід (48,0%), анатомічне звуження таза (22,0%) та переношування вагітності (10,0%).

3. Жінки, прооперовані шляхом кесаревого розтину з приводу клінічно вузького таза, складають групу ризику щодо зниження контрактильної функції матки під час операції (30,0%), розвитку постгеморагічної анемії (78,0%) та виникнення гнійно-септичних ускладнень у післяпологовому періоді (6,0%).

4. Жінки із клінічно вузьким тазом, розроджені через природні статеві шляхи, складають групу ризику щодо виникнення материнського травматизму (54,0%), гнійно-септичних ускладнень (13,6%) та зниження контрактильної функції матки у післяпологовому періоді (4,5%).

5. Перинатальні наслідки у жінок із клінічно вузьким тазом характеризуються високим рівнем асфіксії різного ступеня тяжкості (62,0%) та пологового травматизму (24,0%). У неонатальному періоді має місце значна частота постгіпоксичної енцефалопатії (22,0%), геморагічного синдрому (8,0%).

6. Використання запропонованої прогностично-діагностичної методики на основі використання ультразвукової пельвіометрії у жінок із клінічно вузьким тазом дозволяє підвищити ефективність своєчасної діагностики клінічно вузького таза, знизити відсоток випадків екстреного кесаревого розтину у 2,8 рази, частоту перинатальної патології у 2,2 рази та материнської захворюваності у 3 рази.

Практичні рекомендації:

1. Жінкам із факторами ризику клінічно вузького таза доцільно проводити ультразвукову пельвіометрію під час вагітності та пологів.

Антенатальна ультразвукова пельвіометрія містить у собі:

вимір ІК;

вимір ширини хрящової частини лобкового зчленування;

вимір БПР голівки плода;

визначення ПКІ₁.

За значенням антенатального ПКІ₁ ставиться прогноз розвитку клінічної невідповідності під час пологів і намічається попередній план ведення пологів.

2. Інтранатальна ультразвукова пельвіометрія складається з двох етапів:

1 етап (відкриття шийки матки 3–4 см) з’ясовується:

характер вставлення голівки плода;

конфігурабельність голівки з вимірюванням БПР;

обчислення ПКІ₂.

При виявленні аномалій вставлення або грубої диспропорції між голівкою плода і тазом матері питання про операцію кесаревого розтину вирішується вже на цьому етапі.

2 етап (відкриття шийки матки 7–8 см) уточнюється:

характер вставлення голівки плода;

вимірювання БПР з урахуванням конфігурабельності голівки;

обчислення ПКІ₃.

Показаннями до перегляду консервативного плану ведення пологів на даному етапі є: відсутність конфігурабельності голівки плода, ультразвукова реєстрація ознаки Вастена, поява ознак вторинної слабкості пологової діяльності, дистресу плода.

3. Прогнозування клінічно вузького таза у жінок із факторами ризику варто проводити за розробленою оцінною шкалою факторів ризику розвитку клінічної невідповідності під час пологів із визначенням бальної оцінки і групи ризику (табл. 2).

Таблиця 2

Шкала ризику розвитку клінічної невідповідності під час пологів

«низький» – 0-25 (3,5% ризику);

«високий» – 26-50 (68,2% ризику);

«дуже високий» – 51-100 (100,0% ризику).

Публікації автора:

1. Баскаков П. М., Суліма Г. М. Сучасний підхід до проблеми вузького таза в акушерстві // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2006. – № 2. – С. 87-91 (дисертантом самостійно набрано клінічний матеріал, проведено статистичне оброблення, узагальнено отримані результати, підготовлено статтю до друку).

2. Баскаков. П. Н., Сулима А. Н. Особенности роста и развития женского таза. Узкий таз. Причины его формирования // Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. – № 2. – Часть I. – С. 42-45 (дисертантом самостійно набрано матеріал, проведено аналіз і статистичне оброблення, узагальнено отримані результати, підготовлено статтю до друку).

3. Баскаков. П. Н., Сулима А. Н. Клинически узкий таз: исторические аспекты // Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. – № 2. – Часть II. – С. 83-85 (дисертантом самостійно набрано матеріал, проведено аналіз, підготовлено статтю до друку).

4. Баскаков. П. Н., Сулима А. Н. Клинические ошибки при ведении женщин с клинически узким тазом // Збірник наукових праць співробітників НМАПО
   ім. П. Л. Шупика. – Вип. 15. – Кн. 3. – К., 2006. – С. 90-96 (дисертантом самостійно проведено клінічне обстеження жінок, статистичне оброблення, узагальнення отриманих результатів, підготовлено статтю до друку).

5. Сулима А. Н. Новый подход в диагностике клинически узкого таза: тезисы научно-практической конференции «Теоретические и практические аспекты современной медицины», Симферополь, 19 апреля 2007 г. // Материалы 79^й межвузовской научно-практической конференции студентов и молодых ученых КГМУ им. С. И. Георгиевского. – 2007. – С. 9.

6. Сулима А. Н. Шляхи зниження акушерських та перинатальних ускладнень у жінок із клінічно вузьким тазом: науковий симпозіум «Ультразвукова діагностика в акушерстві та гінекології», К., 21 квітня 2007 г. // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. – Вип. 16. – Кн. 5. – К., 2007. –
   С. 72-74.

7. Сулима А. Н. Возможности ультразвуковой пельвиометрии в диагностике клинически узкого таза: тезисы научно-практической конференции «Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии», Судак, 17-18 мая, 2007 // Сборник трудов КГМУ им. С. И. Георгиевского «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения». –
   Т. 143. – Ч. 3. – Симферополь, 2007. – С. 276-277.

8. Спосіб діагностики анатомічно вузького таза: А. с. 17096 Україна, МПК А61В 8/00./ П. М. Баскаков, Г. М. Суліма, Е. М. Османов (Україна). – № 200602306; Заявлено 02.03.06; Опубл. 15.09.06, Бюл. № 9. – 3 с (дисертантом особисто запропоновано ідею, визначено прототипи, проведено клінічну апробацію запропонованого способу).