Анотація до роботи:

Полонін О.В. Оптимізація витрат на утримання житлового фонду в регіональному аспекті. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Харківська державна академія міського господарства, - Харків, 2003.

Дисертація присвячена теоретичним і прикладним проблемам, які стосуються найбільш гострих сучасних питань проведення житлово-комунальної реформи – переходу підприємств житлового господарства на повну самоокупність. В умовах жорстких фінансових обмежень логічним і найбільш перспективним напрямком проведення реформи є оптимізація експлуатаційних витрат на утримання житлового фонду.

Результати досліджень містять аналітичну оцінку спроможності населення сплачувати житлово-комунальні послуги, методику нормування витрат на утримання житлових будинків з різними технічними характеристиками, а також розробку механізмів по контролю якості надання мешканцям комунальних послуг, удосконаленню господарських правовідносин, спрямованих на стимулювання ресурсозбереження та радикальне покращення стану платежів населення по квартплаті.

На основі досліджень зроблені наступні висновки і пропозиції:

1. Дослідження динаміки зростання цін на споживчі товари, комунальні тарифи та квартирну плату за останні десять років свідчить, що фінансова криза житлово-комунального господарства в значній мірі зумовлена безсистемним і незбалансованим нормоутворенням, яке не враховувало тісний взаємозв’язок економіки житлового господарства з іншими елементами ринкової економіки регіонів.

2. Існує актуальна необхідність на міжвідомчому урядовому рівні впорядкувати технічні, організаційні, статистичні, фінансово-бухгалтерські керівні документи для житлових організацій різних форм власності, виключивши з них розбіжності у тлумаченні та недієздатні положення щодо формування витрат на утримання будинків.

3. В умовах формування ринкових відносин регіональні органи управління та органи місцевого самоврядування, керуючись базовим законодавством України, повинні проводити більш послідовну політику і відігравати активну роль в процесах реального реформування житлового господарства.

4. Аналіз існуючої структури експлуатаційних витрат на утримання будинків у різних регіонах з різними формами господарювання житлових організацій показав, що витрати на 1 кв. метр корисної житлової площі коливаються у великих діапазонах, тому встановлення єдиного тарифу по квартплаті є з економічної точки зору недоцільним. Це призводить в одних випадках до завищення квартирної плати, а в інших до нестачі фінансових ресурсів для забезпечення нормальної експлуатаційної діяльності.

5. Чинна нормативна база в житлових організація застаріла і потребує радикальних змін. Дослідження довели, що практично кожний будинок має свої індивідуальні технічні характеристики: рівень фізичного зносу окремих конструктивних елементів, експлуатаційні показники витрати електроенергії, теплоносіїв, трудомісткість технічного обслуговування і ремонту інженерного устаткування. У зв’язку з цим у дисертації розроблені і пропонуються методичні основи індивідуального пооб’єктного нормування трудомісткості, витрат енергоресурсів і матеріалів на експлуатацію і ремонт житлових будинків.

6. Діюча нині система формування квартирної плати та оплати цільових зборів по комунальним послугам (вода, каналізація, газ, електроенергія, опалення і т.п.) суперечить сучасним науковим уявленням в галузі ціноутворення. У дослідженні пропонуються усі витрати по утриманню і технічному обслуговуванню будинків з урахуванням наданих комунальних послуг мешканцям відносити до категорії “Платежі по відшкодуванню експлуатаційних витрат і комунальних послуг”. По цих платежах щорічно на основі аудиторського висновку всім квартиронаймачам і власникам приватизованих квартир повинен робитися перерахунок.

7. З огляду на необхідність органічного взаємозв’язку якості житлово-комунальних послуг, що надаються квартиронаймачам, із розміром відшкодування їхньої вартості у дисертації проаналізовані чинні системи управління якістю утримання житлових будинків. На конкретних прикладах показана надмірна громіздкість, надуманість і нежиттєвість цих систем. У зв’язку з цим регіональним органам житлового господарства пропонується активізувати розробку, впровадження й експериментальну перевірку нових, більш ефективних систем управління й оцінки якості експлуатації будинків і надання комунальних послуг. Важливим напрямком удосконалення системи контролю якості надання мешканцям послуг може стати аудит житлово-експлуатаційних організацій. Методичні особливості проведення такого аудиту розроблені автором в дисертаційному дослідженні.

8. Створення в кожному регіоні України комплексної нормативної бази по утриманню житлового фонду надасть можливість більш ефективно витрачати кошти на основі використання економіко-математичних моделей. В дисертації автором розроблена модель, впровадження якої дозволить при обмежених фінансових ресурсах покращити загальний технічний стан житлового фонду регіону або, як мінімум, стримувати його прискорений фізичний знос.

9. З метою поліпшення розрахунків виробників послуг із населенням доцільно впровадити принцип оптових постачань води, тепла, електроенергії і т.п. житлово-експлуатаційним організаціям, а домогосподарствам реалізувати відповідні послуги мешканцям на основі принципів роздрібної торгівлі, використовуючи при цьому механізм торгових націнок і знижок. Така система не тільки підвищила б взаємну відповідальність житлових організацій і комунальних підприємств за якість і надійність послуг, але й сприяла б економії води, тепла та електроенергії.

10. Серйозним недоліком існуючих систем оцінки якості комунального обслуговування населення є їх корпоративна замкненість. Професійну та об’єктивну оцінку якості утримання будинків і надання мешканцям комунальних послуг спроможні дати лише незалежні державні інспекції по нагляду за експлуатацією житлового фонду. Такі інспекції варто створити у кожному регіоні України, укомплектовувати їх фаховими кадрами й уповноважити здійснювати планомірний контроль технічної експлуатації будинків у житлових організаціях усіх форм власності: житлових управліннях місцевих рад, житлово-будівельних кооперативах, товариствах співвласників багатоквартирних будинків, ЖКВ відомств, приватних підприємств по експлуатації будинків.

11. Для досягнення оптимізації балансу вартості сплати за житло з платіжними можливостями населення необхідно додатково до існуючого механізму житлових субсидій запровадити систему персоніфікованих вексельних розрахунків для верств населення, доходи яких є нижчими за прожитковий мінімум. Разом з цим тарифи по квартплаті мусять розраховуватись на підставі науково обґрунтованих норм і нормативів утримання житлових будинків, а також враховувати усі додаткові операційні доходи домогосподарств.

12. Діюча система господарювання в житлово-експлуатаційних організаціях має всі ознаки витратної економіки. З метою підвищення ефективності використання коштів на утримання будинків уявляється доцільним впроваджувати сучасні технічні засоби для утилізації твердих побутових відходів, освітлення місць загального користування, прибирання прибудинкових територій.

Публікації автора:

1. Полонін О.В. Оподаткування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. – Харків: МГО “Центр сприяння житловим та муніципальним реформам”, 1999. – 49 с.

2. Полонин А.В. Финансовая деятельность ОСМД // Новини житлової реформи. – Київ: МГО “Центр сприяння житловим та муніципальним реформам”. – 2000. – Вип. 10. – С. 11-12.

3. Титяев В.И., Полонин А.В. Бухгалтерский учет в объединениях совладельцев многоквартирных домов: Препр./Международная общественная организация «Центр содействия жилищным и муниципальным реформам». – Харьков: 2000. – 26 с. Особистий внесок автора – розроблено порядок формування кошторисів та звітів об’єднань співвласників багатоквартирних будинків як неприбуткових організацій.

4. Полонин А.В. Преобразования по упорядочению учета и отчетности //Коммунальное хозяйство городов: Науч. – техн. сб. – Київ: Техніка, 2000. – Вип. 24. – С. 144-147.

5. Тітяєв В.І., Полонін О.В., Ситник Н.Г. Альтернативні норми утримання міських територій // Коммунальное хозяйство городов: Науч. –техн. сб. – Київ: Техніка, 2000. – Вип. 26. – С. 74-89.

Особистий внесок автора – обґрунтована система нормативних коефіцієнтів працеємкості утримання об’єктів благоустрою територій.

6. Полонин А.В. Технические возможности и экономические стимулы энергосбережения в жилищном хозяйстве // Коммунальное хозяйство городов: Науч. – техн. сб. – Київ: Техніка, 2000. – Вип.26. – С. 166-169.

7. Полонин А.В. Срок эксплуатации как фактор трудоемкости технического обслуживания зданий // Коммунальное хозяйство городов: Науч. – техн. сб. – Київ: Техніка, 2001. – Вип. 34 – С. 225-227.

8. Титяев В.И., Полонин А.В. Проблемы и пути реформирования экономики жилищного хозяйства // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. – Київ: Техніка, 2001. – Вип. 34. – С. 95-98.

Особистий внесок автора – доводиться необхідність встановлення розмірів квартплати з урахуванням споживчих якостей квартир і будинків.

9. Титяев В.И., Полонин А.В., Чистякова И.А. К вопросу о социально-ориентированном регулировании тарифов на жилищно-коммунальные услуги // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. – Київ: Техніка, 2002. – Вип. 37. – С. 71-75. Особистий внесок автора – розглянута доцільність затвердження регіональних стандартів сплати граничного рівня квартплати.

10. Титяев В.И., Полонин А.В. Нетрадиционные пути решения проблемы задолженности // Коммунальное хозяйство городов: Научн.-техн. сб. – Київ: Техніка, 2002. – Вип. 41. – С. 73-78. Особистий внесок автора – розробка механізму використання векселів для сплати житлово-комунальних послуг.

11. Полонин А.В. О необходимости аудита в жилищном хозяйстве // Коммунальное хозяйство городов: Научн.-техн. сб. – Київ: Техніка, 2002. – Вип. 41. – С. 31-33.

12. Титяев В.И., Полонин А.В. Оптимизация затрат на содержание жилого фонда // Коммунальное хозяйство городов: Научн.-техн. сб. – Київ: Техніка, 2003. – Вип. 50. – С. 171-173. Особистий внесок автора – сформульовано критерій оптимізації витрат на утримання житлового фонду.