Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Рослинництво


Когут Сергій Григорович. Оптимізація заходів посівного комплексу амаранту в умовах південного степу : Дис... канд. с.-г. наук: 06.01.09 / Одеський держ. аграрний ун-т. — О., 2006. — 201арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 171-185.



Анотація до роботи:

Когут С.Г. Оптимізація заходів посівного комплексу амаранту в умовах південного Степу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Херсонський державний аграрний університет, м. Херсон, 2006 р.

Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу таких заходів посівного комплексу, як строки, способи сівби, норма висіву та глибина загортання насіння на процеси росту та розвитку рослин трьох сортів зернового амаранту, продуктивність та якість його насіння, ефективність використання природних ресурсів і коштів при вирощуванні цієї культури.

Встановлено оптимальний строк сівби, щільність розміщення рослин на площі та в рядку, гранична та оптимальна глибина загортання насіння для підвищення насіннєвої та кормової продуктивності амаранту. Виявлено специфічність сортів для вирощування на різні цілі.

Для підвищення врожайності та покращення технологічних якостей насіння за вирощування амаранту в південному Степу рекомендується дотримуватись наступних параметрів технології: сіяти його в період між 5 та 25 травня; при вирощуванні на насіння використовувати широкорядний спосіб сівби з міжряддями 45 см та нормою висіву 0,9 кг/га; при використанні на зелений корм перевагу слід віддавати двострічковому способу сівби за схемою 45х15 см та нормою висіву 1,2 кг/га; враховувати специфічність сортів амаранту при вирощуванні: на насіння краще використовувати сорт Ультра, а на корм – Ацтек; при сівби глибина заробки повинна бути 0,5 см, хоча за умов недостатньої вологості посівного шару ґрунту її можна збільшувати до 4 см без ризику суттєвого зниження польової схожості.

Проведені у відповідності з програмою дослідження, аналіз літературних джерел, математично-аналітичні роботи та впровадження результатів досліджень у виробництво дозволяють зробити такі основні висновки:

  1. Господарське значення амаранту визначає його цінність як олійної культури, яка не може бути замінена іншою і, таким чином, доведено доцільність впровадження її у виробництво.

  2. Експериментально визначити оптимальний строк сівби, який би обмежував короткий період часу, для амаранту неможливо. Так як період посіву цієї культури припадає на час, коли верхній шар ґрунту пересихає і ускладнює отримання сходів. У зв’язку з цим амаранту слід рекомендувати не конкретний строк сівби, а оптимальний період. Тривалість якого становить 20 діб – з 5 по 25 травня.

  3. Оптимальним способом сівби амаранту при використанні на зерно для всіх досліджуваних сортів є широкорядний з міжряддями 45 см. Порівняно з двострічковим цей спосіб для сорту Ультра забезпечує прибавку в середньому за три роки 18,0, а з міжряддями 60 см – 27,9 %.

  4. При використанні амаранту на зелений корм перевагу слід надавати двострічковому способу сівби за схемою 45х15 см. В середньому за три роки у сорту Ацтек цей спосіб забезпечив отримання 623,1 ц/га зеленої маси, що на 9,2 % більше, ніж при міжряддях 45 см та на 139 ц/га – ніж при міжряддях 60 см.

  5. Оптимальною нормою висіву при використанні на зерно для всіх сортів є 0,9 кг/га. В середньому за три роки урожай за такої норми висіву перевищував більш зріджені посіви на 9,6-31,6 %, а більш загущені – на 21,2-38,8 %.

  6. При використанні амаранту на корм норму висіву слід збільшувати до 1,2 кг/га. Урожайність зеленої маси при цьому зростає у порівнянні з нормою 0,9 кг/га на 9,7-14,3 %.

  7. Дослідженнями сортового складу амаранту визначено напрямки вирощування: на корм більш результативнішим є сорт Ацтек, а на зерно – Ультра. В першому випадку Ацтек перевищує Ультру на 2,1, а в другому Ультра перевищує Ацтек на 51,6 %.

  8. Встановлені математичні моделі дозволяють зробити висновок, що оптимальною є густота стояння 54,8 рослини амаранту на 1 м2 (сорт Ультра) та 44,7 (сорт Орхідея).

  9. Олійність насіння амаранту досягає максимуму за найбільшої норми висіву, а вміст протеїну – за мінімальної. Серед досліджуваних сортів за вмістом жиру перевагу мали сорти Ацтек та Ультра, а за вмістом сирого протеїну – Ацтек. Проте за виходом як жиру, так і протеїну з 1 га провідне положення займає сорт Ультра.

  10. Оптимальною глибиною заробки насіння амаранту під час сівби є 0,5 см. Але схожість насіння підтримується на достатньому рівні за сівби на глибину до 4,0 см, що може бути використано за умов пересихання верхнього шару ґрунту.

  11. Найвищі економічні показники забезпечує вирощування сорту Ультра на зерно за сівби з шириною міжрядь 45 см та нормою висіву 0,9 кг/га. В цьому разі чистий прибуток становив 8228,5 грн./га за рівня рентабельності 255 %.

  12. Амарант відзначається дуже високим рівнем біоенергетичної ефективності. В кращих варіантах досліду показник коефіцієнта біоенергетичної ефективності досягав 9,5.

  13. Виробнича перевірка підтвердила результати досліджень й визначила високий рівень ефективності виробництва цієї культури.

  14. Для підвищення врожайності, а також покращення технологічних якостей насіння рекомендуємо дотримуватись наступних параметрів технології вирощування амаранту в південному Степу:

    • сівбу проводити в період між 5 та 25 травня;

    • при вирощуванні на насіння застосовувати широкорядний спосіб сівби з міжряддями 45 см та нормою висіву 0,9 кг/га;

    • при використанні на зелений корм перевагу слід віддавати двострічковому способу сівби за схемою 45х15 см з нормою висіву 1,2 кг/га;

    • враховувати специфічність сортів амаранту при вирощуванні: на насіння краще використовувати сорт Ультра, а на корм – Ацтек;

    • оптимальна глибина заробки насіння амаранту 0,5 см, хоча за умов недостатньої вологості посівного шару ґрунту її можна збільшувати до 4 см без ризику суттєвого зниження польової схожості.

Публікації автора:

1. Когут С.Г. Реакція рослин амаранту на глибину загортання насіння. // Научные труды Крымского ГАУ. – Вып. 91. – Симферополь, 2005. – С. 17-20.

2. Когут С.Г. Олійність амаранту залежно від розміру та форми площі живлення // Науковий збірник Кіровоградської ДСДС УААН „Вісник Степу”. – Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів „Стан та перспективи розвитку агропромислового виробництва в сучасних умовах” 15-17 березня 2005 року. – Кіровоград, 2005 – С. 64-68.

3. Когут С.Г., Яковенко Т.М. Оптимізація площі живлення та її конфігурації для рослин амаранту у Південному Степу // Збірник наукових праць Одеського ДАУ „Аграрний вісник Причорномор’я”. – Вип. 26. – Ч. 2. – Одеса, 2004. – С. 41-44. (Частка авторства 60 % - проведення досліджень, аналіз, оформлення статті).

4. Когут С.Г., Яковенко Т.М. Фотосинтетична діяльність рослин та продуктивність амаранту в залежності від норм висіву насіння // Наукові праці Полтавської ДАА. – Т. 4. – Вип. 23. – Полтава, 2005. – С. 255-257. (Частка авторства 70 % - проведення досліджень, статистична обробка даних).

5. Когут С.Г., Яковенко Т.М. Оптимізація строків сівби амаранту в умовах південного Степу // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 2006. – Вип. 43. – С. 53-58. (Частка авторства 70 % - проведення досліджень, статистична обробка даних, оформлення статті).

6. Щербаков В.Я, Яковенко Т.М., Когут С.Г. Вирощувати амарант – економічно вигідно // Пропозиція. – 2003. - №3. – С. 34-35. (Частка авторства 30 % - аналіз, оформлення статті).

7. Яковенко Т.М., Щербаков В.Я, Когут С.Г., Бабаянц О.В., Поліщук С.В. Рекомендації з технології вирощування малопоширених олійних культур (амаранту, кунжуту) в Одеській області. – Одеса, 2005. – 28 с. (Частка авторства 20 % - аналіз, оформлення рекомендацій).