1. Аналіз даних літературних джерел в теорії і практиці управління фізичної культури і спорту показує, що для ефективного розвитку даної сфери необхідне правильне поєднання загальних властивостей процесу управління з особливостями управлінської діяльності в країні. Тому з метою подальшого розвитку фізичної культури і спорту в Харківському районі необхідно визначити загальні правові, соціальні, економічні, а також організаційні основи управління. Встановлено, що стан системи управління на різних рівнях у масштабі регіонів і країни, не повністю відповідає потребам практики з погляду її структурного, організаційного, методичного, функціонального, інформаційного змісту. Наявна нормативно-правова база не повністю сприяє ефективному управлінню процесами розвитку фізкультурного руху, у тому числі і в Харківському районі. 2. Проведений аналіз документів різних органів системи фізичного виховання і спорту Харківського району свідчить, що в даній сфері 20% фахівців, (викладачі, тренери у певних видів спорту, а також інструктори, методисти) не мають спеціальної вищої освіти з фізичного виховання і спорту. Дослідження виявило, що існує проблема з підготовкою керівного складу, що якістно знижує потенціал розвитку фізкультурного руху району. 3. Матеріали дослідження показують, що організаційні резерви вдосконалення системи управління фізичного виховання і спорту є як в управляючій, так і в керованій підсистемах. Так, за способами оптимізації, більшість організаційних резервів пов'язана з упорядкуванням і вдосконаленням різних елементів системи управління. Більш глибокого вивчення потребують процеси колективної праці (обговорення проблем і ухвалення колективних рішень) та індивідуальні виконавчо-розпорядчі дії працівників управлінських органів. Резерви виявлені в усіх елементах системи управління, змісті, формах, технології, кадрах управління, у виконанні організаційних, інформаційних процедур, використовуванні технічних засобів, що за своїм походженням є внутрішніми. Вони, головним чином, пов'язані з технікою виконання управлінських операцій і процедур. Їх реалізація багато в чому залежить від ставлення працівників органів управлінь до своєї праці, наявність у них спеціальних знань і умінь в галузі організаційно-управлінської діяльності. Разом з цим є зовнішні організаційні резерви, які пов’язані, переважно, із створенням сприятливих для роботи умов (організаційно-педагогічних, соціально-психологічних, матеріально-технічних і інших). 4. Дослідженням установлено, що в системі управлінської діяльності районного спортивного комітету в його нижчих ланках існують суперечності в системі управління фізичною культурою і спортом. Для їх реалізації необхідно вивчати організаційно-управлінську діяльність керівних органів, федерацій з видів спорту, спортивних клубів, що дозволяє в стратегічному аспекті цілеспрямовано визначати шляхи і способи дії на всі процеси у сфері фізкультурного руху району. Особливо ретельно слід досліджувати технологію розробки й ухвалення управлінських рішень, процесів планування роботи на перспективу, розробку і впровадження комплексних програм, як у масштабах країни, так і безпосередньо в навчальних закладах, в місцях мешкання і відпочинку людей. Важливим чинником для оптимізації діяльності з фізичного виховання і спорту є поліпшення умов праці і занять зі спортом (матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-психологічних і ін.). 5. Результати дослідження свідчать, що ефективність організаційно-управлінської діяльності суб'єктів управління фізичною культурою і спортом залежить від науково-обґрунтованого підходу до їх організації, функціонування і вдосконалення роботи. Тому для поліпшення роботи слід підвищувати ступінь оволодіння мистецтвом управління працівниками районного спорткомітету і спортивних клубів, які повинні удосконалювати свою організаційну культуру, культуру праці. 6. У результаті проведеного дослідження, а також упровадження технологічної схеми діяльність Комітету з фізичної культури і спорту в 2004 році поліпшилася в порівнянні з 2000 роком, про це свідчать такі дані: збільшилася кількість працівників фізичної культури і спорту до 136 осіб, з яких 46 тренерів ДЮСШ, 22 інструкторів і методистів з фізичного виховання і спорту. У селах і містах функціонує 20 колективів фізичної культури і спорту, 6 спортивних клубів, 19 футбольних команд. Дані говорять про те, що матеріально-технічна база покращала, збільшилася кількість людей, які займаються фізичною культурою і спортом в цілому по району з 3% до 4%, а також і серед мешканців сільської місцевості. Проте дослідження показує, що Комітету із питань фізичної культури і спорту слід посилити роботу в селищних і сільських радах, з метою активізації їх працівників до рішення проблем фізичної культури і спорту, виділяти необхідні матеріальні засоби, проводити агітаційно-пропагуючу роботу серед населення, формувати більш дієздатний кадровий потенціал. 7. Експертна оцінка й акти свідчать про те, що упровадження технологічної схеми в практику роботи районного спортивного комітету показало свою ефективність, відображену в конкретних показниках збільшення обсягу роботи і поліпшення якості управлінської діяльності. Так ефективність керованої системи на основі визначення мети - результату свідчить, що підсумковий показник додаткового корисного результату на рівні централізованого управління складає 6,2 балів, на рівні спортивних клубів – 5,8 балів. У той же час встановлено, що якнайменше «чутливими» до нової технології управління на рівні централізованого, а також на рівні спортивних клубів і відділів виявилися такі напрямки діяльності: науково-методичне забезпечення (4,1 і 3,3 балів), вдосконалення методів управління ( 5.0 і 5.0 балів). У цілому дослідження підтверджує, що позитивні зміни відбулися у вдосконаленні змісту (функцій), форм, методів, технології управління, підвищення організаційної культури кадрів. Це дозволяє говорити про те, що процес розвитку фізичної культури і спорту в Харківському районі став більш керованим за рахунок реалізації суб'єктами управління, як внутрішніх, так і зовніших організаційних резервів. |
