1. В умовах ринкової економіки матеріально-технічне забезпечення аграрного виробництва розглядається як зумовлений поділом праці обмін аграрною і промисловою продукцією з метою задоволення технологічного попиту на товари промислового виготовлення, одержання прибутку та вирішення соціальних проблем. 2. Криза, що охопила сільське господарство та інші галузі АПК України, негативно позначилась на матеріально-ресурсному потенціалі, що стало однією з причин різкого скорочення виробництва сільськогосподарської продукції країни в цілому та Черкаської області зокрема. Щорічне вибуття з виробничого циклу замортизованих тракторів, збиральної техніки та інших сільськогосподарських машин при практичній відсутності їх поновлення наближає сільське господарство до процесу руйнації техніко-технологічної основи виробничого відтворення. 3. Для удосконалення цінового механізму аграрної сфери економіки необхідно забезпечити: усунення недоліків інфраструктури агробізнесу; створення сприятливого економічного середовища та однакових для всіх “правил гри”; посилення антимонопольного контролю за цінами на матеріально-технічні ресурси, що використовуються у аграрному секторі; сприяння формуванню реальних ринкових цін, які складаються під впливом попиту і пропозиції та спроможні вирівняти пропорції міжгалузевого обміну; створення сприятливого економічного середовища для формування та функціонування господаря-власника; невтручання на ринку держави, за винятком шкідливого розвитку монополій; ефективні дослідницькі роботи та освітні послуги. 4. Для вирішення проблеми своєчасної закупівлі сировини і необхідних засобів виробництва за прийнятими цінами у встановлені строки як середовище та засіб комунікації, що містить великий об’єм інформації, представленої підприємствами-постачальниками і споживачами як сировини, засобів виробництва, так і вже готової продукції, може бути використана електронна торгівля. Для цього стимулювати під’єднання сільськогосподарських підприємств до електронної мережі і створити централізовану регіональну службу для збору, обробки і розподілу інформації. 5. Державний фінансовий лізинг є самим економічно-вигідним при закупівлі товаровиробником сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. Для широкого розвитку лізингу у Черкаській області потребують удосконалення: відносини між лізингодавцями та державою – з одного боку, і лізингодавцями та лізинго-одержувачами – з іншого; механізм розподілу ризиків у процесі взаємодії учасників лізингового процесу. Лізинговим компаніям потрібно поступово переходити від використання бюджетних коштів держави до залучення коштів приватного сектору економіки, як вітчизняного, так і зарубіжного. Слід створити конкурентне середовище між лізинговими компаніями, шляхом створення більшої їх кількості, що, як свідчить практика західних країн, призводить до покращення їх роботи, здешевлює послуги, поліпшує якість. Розширювати діяльність лізингових компаній за рахунок організації діагностики і технічного обслуговування наданої в лізинг техніки. 6. Сьогодні в Україні все більшого розвитку набуває організація вторинного ринку техніки, для належного рівня розвитку якого необхідне державне втручання. Останнє, в першу чергу, полягає у захисті сільськогосподарського товаровиробника від придбання на ринку недоброякісних уживаних машин. Слід прийняти нормативно-правові акти, які дозволять створити правову базу для повторного використання сільськогосподарської техніки, організації купівлі-продажу, відновлення і реалізації частково зношених машин, а також розробити державну політику, що сприяє розвитку системи відновлення і реалізації уживаної техніки, вузлів, агрегатів та запасних частин. 7. Для покращення фінансового стану сільськогосподарських підприємств потребує удосконалення кредитна політика, суть якої полягає у зменшенні процентних ставок і стимулюванні довгострокових кредитів. 8. Іпотека землі в Україні може сприяти залученню значних фінансових ресурсів в аграрну сферу. Черкаська область має найдорожчі землі сільськогосподарського призначення, але невирішеність законодавчої бази, нормативно-правових документів в даній проблемі не дає змогу використання іпотеки при матеріально-технічному забезпеченні села. 9. Переважною формою вкладання іноземного капіталу в Черкаській області є створення спільних підприємств. Для забезпечення сприятливого інвестиційного клімату і активізації інвестиційної діяльності у Черкащині необхідно провести такі заходи: дерегуляції підприємницької діяльності та лібералізації ділової активності в цій сфері; завершення формування стабільної та передбачуваної нормативно-правової бази; удосконалення механізмів управління корпоративними правами, в тому числі тими, що належать державі, забезпечення збільшення дивідендів, які нараховуються на акції, що належать державі у майні господарських товариств, посилення захисту прав дрібних акціонерів; забезпечення дальшого реформування податкової системи, в тому числі шляхом зниження податкового навантаження, оптимізації та підвищення прозорості процедури адміністрування податків, безумовного додержання прав платників податків; підвищення інвестиційної привабливості об'єктів приватизації шляхом їх реструктуризації, забезпечення завершення відокремлення об'єктів соціальної інфраструктури, створення рівних умов для учасників приватизації, підвищення прозорості приватизаційних процедур, законодавчого врегулювання з урахуванням міжнародних стандартів та досвіду. 10. Особливе місце в матеріально-технічному забезпеченні села займають сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. У Черкаській області доцільно розвивати постачальницькі обслуговуючі кооперативи. Вони можуть здійснювати закупівлю та постачання господарствам мінеральних добрив, хімікатів, палива, насіння, комбікормів, сільськогосподарської техніки. Для цього необхідно вирішити питання пільгового оподаткування, надання субсидій, кредитів за низькими процентами. |
