1. Науковий аналіз проблеми організації самостійної роботи студентів-юристів заочного навчання показав, що означена проблема перебуває в центрі уваги як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. У педагогічній літературі самостійна робота студентів розглядається як: одна з основних форм навчального процесу; комплекс методів і способів процесу навчання; вид самостійної пізнавальної діяльності студентів; процес організації навчальної пізнавальної діяльності або система створення педагогічних умов, що характеризуються особливими завданнями, змістом, формами, методами, засобами і результатами тощо. У дослідженні самостійна робота студентів-юристів заочної форми навчання визначається як така, в результаті якої студенти, виявляючи активність і самостійність, прагнуть досягти поставленої викладачем мети; самостійна робота здійснюється під керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі, в індивідуально обраному часі і місці, і завершується певними результатами, які підлягають самоконтролю і контролю. Самостійна робота студентів-юристів заочної форми навчання спрямована на оволодіння правовими знаннями, уміннями і навичками, формування якостей особистості, необхідних для вирішення завдань юридичної діяльності. Вивчення практичного стану організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання у вищих навчальних закладах юридичного профілю засвідчило недостатній рівень готовності студентів до планування та здійснення самостійної роботи, низьку ефективність педагогічного керівництва самостійною роботою студентів з боку викладачів і недостатню увагу до науково-методичного забезпечення самостійної роботи студентів-юристів заочної форми навчання. Сутність організації самостійної роботи юристів-заочників полягає у двосторонньому процесі взаємодії організуючої, або керівної, діяльності викладача і самостійної пізнавальної діяльності студентів, що спрямовано на створення психолого-педагогічних умов для самоорганізації пізнавальних дій кожного студента-юриста в умовах навчання на відстані. Структурні елементи і суб’єкти системи організації самостійної роботи студентів-юристів заочної форми навчання (викладачі, студенти, мотиви, мета і завдання, форми і методи, засоби, контроль і результат) враховують цілі навчання і виховання майбутніх юристів в умовах відсутності безпосередньої участі викладача і спрямовані на реалізацію функцій процесу самостійного навчання: освітньої, розвивальної, виховної, гностичної, проективної, контрольної, коригуючої, компенсаторної. Особливості організації самостійної роботи майбутніх юристів в умовах заочної форми навчання пов’язані з специфікою професійної діяльності юристів, професійно значущими якостями особистості майбутніх фахівців і полягають у: необхідності поєднувати навчання з трудовою діяльністю, а відтак обмеженості контактів студентів-заочників з викладачем, дефіцитом вільного часу; специфіці контингенту студентів, які є дорослими людьми з життєвим і практичним досвідом, психофізіологічними особливостями, високою мотивацією до навчання, але низьким рівнем базових знань, навичок і вмінь самостійно навчатися; значній різноманітності контингенту студентів; необхідності застосування великої кількості швидко змінюваної інформації (нормативно-правові акти, закони, укази тощо); необхідності використання ефективних навчально-методичних засобів. 2. Розроблена й експериментально перевірена модель організації самостійної роботи студентів-юристів заочної форми навчання, яка передбачає три етапи: орієнтовний (підготовчий), діяльнісний (виконавчий), контрольно-корекційний (заключний). Модель спрямована на забезпечення підвищення рівня індивідуально-психологічної готовності студентів до самостійного навчання, оволодіння майбутніми юристами юридичними знаннями, набуття вмінь і навичок правової роботи, розвиток професійно значущих якостей особистості. Результати експериментальної роботи показали, що запропонована модель організації самостійної роботи студентів-юристів заочної форми навчання та педагогічні умови її реалізації є достатньо ефективними. Обґрунтовано зміст і значення принципів: самостійності, інтенсифікації та активізації, індивідуалізації та диференціації, професійно-практичної спрямованості, наступності, залучення до навчального процесу життєвого і практичного досвіду студентів, зворотного зв’язку, розвивального і виховного характеру навчального процесу з метою формування навичок самовиховання і самовдосконалення студентів, а також андрагогічних підходів до навчання дорослих, – для застосування і впровадження в процесі організації самостійної роботи студентів-юристів заочної форми навчання. 3. Визначено й обґрунтовано педагогічні умови ефективної організації самостійної роботи студентів-юристів заочної форми навчання: вивчення й урахування індивідуальних особливостей студентів, формування типологічних груп відповідно до рівня готовності студентів до самостійної роботи; виконання завдань педагогічного керівництва з урахуванням особливостей кожної групи студентів; використання доцільних форм і методів підготовчого етапу організації самостійної роботи; підвищення ефективності аудиторних занять; створення якісного навчально-методичного комплексу з урахуванням специфіки навчання на відстані; проведення різноманітних видів контролю результатів самостійної роботи студентів. 4. Ефективність організації самостійної роботи студентів-юристів заочної форми навчання визначається рівнями сформованості складових індивідуально-психологічної готовності студентів до самостійного навчання: рівнем сформованості мотивації до навчання; ставленням до навчальної діяльності і самостійної роботи; рівнем теоретичних знань і практичних умінь з дисципліни; рівнем сформованості інтелектуальних умінь і вмінь працювати з джерелами інформації; рівнем розвитку вмінь самоорганізації навчальної діяльності (планування, здійснення і самоконтролю навчання). Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи засвідчив, що значення виявлених показників організації самостійної роботи майбутніх юристів у експериментальних групах вищі порівняно з аналогічними показниками в контрольних групах. 5. Теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені положення щодо організації самостійної роботи майбутніх юристів заочної форми навчання було покладено в основу розробки навчально-методичного комплексу для студентів і методичних рекомендацій для викладачів з організації самостійної роботи студентів-юристів заочної форми навчання. Результати дослідження можуть бути використані в процесі організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання вищих навчальних закладів юридичного профілю; а також у системі вищої заочної освіти. Однак проведене дослідження не вичерпує проблеми організації самостійної роботи студентів-юристів заочної форми навчання. Подальшого дослідження потребують такі аспекти: підготовка викладачів вищих навчальних закладів до роботи з студентами заочної форми навчання, організаційно-методичні питання вдосконалення аудиторної навчальної роботи студентів-заочників, досвід професійної самоосвітньої діяльності юристів, порівняльно-педагогічний аналіз систем вищої юридичної освіти у зарубіжних країнах, психолого-педагогічні та організаційно-методичні умови розвитку дистанційного навчання. |
