У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення розв’язання наукової задачі, що виявляється у розробці науково-методичних і практичних підходів щодо вдосконалення організації та методики обліку і аналізу затрат на виробництво підприємствах підгалузі виробництва будівельних матеріалів України. 1. У зв'язку з розширенням кола споживачів інформації та різноспрямованістю їх інтересів, диференціацію обліку вважаємо об'єктивною. Змістом та завданням обліку затрат у підсистемі фінансового обліку є облік сукупної собівартості реалізованої продукції та затрат періоду з метою формування фінансового результату. Метою та функціональним завданням управлінського обліку є інформаційне забезпечення управління затратами та собівартістю. Є необхідним розробити організаційну модель та забезпечити реалізацію функцій як фінансової так і управлінської підсистем конкретними виконавцями. Собівартість як об'єкт фінансового обліку – це затрати, що при визначенні фінансового результату порівнюють із доходами згідно з базовим принципом фінансового обліку – принципом відповідності доходів та витрат. Собівартість як об'єкт управлінського обліку – це затрати, що ідентифікуються з конкретним продуктом праці та калькулюються з метою формування цінової політики і аналізу ефективності використання ресурсів. 2. Передумовою побудови ефективної моделі організації обліку та аналізу затрат є дослідження галузевих особливостей та умов формування собівартості продукції. Послідовність операцій, їх групування в центри затрат, списання затрат, документальне їх оформлення є основою організації обліку затрат. Організація обліку затрат на виробництво збірного залізобетону зумовлена технологічним розподілом на два основних переділи: виробництво бетону, арматури та формовка виробів. Технологічний процес виробництва цегли силікатної не передбачає його поділ на переділи. Особливості цієї підгалузі, що впливають на побудову обліку затрат - це відсутність залишків готової продукції та незавершеного виробництва. Врахування особливостей технологічного процесу при визначенні центрів затрат є обов'язковим при побудові ефективної моделі. 3. Передумовою раціональної організації обліку затрат є відокремлення об'єктів облікового спостереження та обґрунтування взаємозв'язку об'єктів та процедур обліку і калькулювання. В сучасних умовах функціонування галузі вважаємо можливим здійснювати калькулювання поза системою обліку з використанням як планово-технічної, так і облікової інформації. Важливим елементом організації обліку затрат є метод обліку затрат. Аргументовано виокремлення методів за об'єктами (простий, попередільний, позамовний), а також залежно від того, яким чином формується сукупна собівартість: нормативним чи ненормативним методом. Метод обліку затрат безпосередньо зумовлює організацію первинного спостереження та підходи до розробки робочого Плану рахунків; розподіл функціональних обов'язків між обліковою та економічною службами. Відповідно до технологічних особливостей підгалузі та проведеного аналізу переваг і недоліків потенційно-можливих методів обліку затрат обґрунтовано доцільність використання для силікатного виробництва застосування простого методу обліку затрат з елементами нормативного в частині прямих матеріальних затрат; для залізобетонного виробництва попередільний метод з елементами нормативного в частині прямих матеріальних затрат. З метою оптимізації організації обліку з точки зору реалізації галузевих аспектів в роботі запропоновано робочий план рахунків у частині виробничих затрат, що ґрунтується на деталізації затрат за місцями їх виникнення 4. Дослідження сучасного стану організації бухгалтерського обліку в галузі дає можливість стверджувати про наявність суттєвих проблем, що пов'язано з негативною тенденцією спрямування організаційної моделі обліку лише на задоволення фіскальних потреб та формальне забезпечення ціноутворення за методом “затрати +”. Відповідно з необхідністю активізації організаційних факторів обліку затрат та формування собівартості розроблено і запропоновано адресно підприємствам підгалузі регламенти організації обліку затрат. 5. Недоліком сучасного стану організації обліку в галузі є не відпрацьованість облікової політики. Відповідно з вимогами П(С)БО та з потребами інформаційного забезпечення управління затратами та собівартістю (їх визначення ґрунтується на проведеному аналізі галузевих та організаційних особливостей функціонування виробництва), запропоновано методичні підходи щодо обґрунтування елементів облікової політики в частині затрат та собівартості. 6. Організація аналітичних процедур безпосередньо впливає на ефективність функціонування виробництва, що зумовлює необхідність чіткого визначення задач, функцій, суб'єктів, об'єктів та розробки методики і організації проведення аналізу відповідно до аспектів, що пов'язані з організацією діяльності обліково-аналітичного персоналу. У цьому зв'язку аналітичні процедури поділено на постійні, періодичні та разові. Обґрунтовано необхідність закріплення внутрішніх організаційних регламентів прав і обов’язків менеджерів різного рівня щодо забезпечення проведення і використання результатів аналітичних процедур. 7. У роботі обґрунтовано підходи до виокремлення базових об'єктів аналізу та контролю: об'єкти оперативного аналізу зумовлені структурою собівартості за елементами і функціональною значимістю. Обґрунтовано необхідність організації перманентного аналізу стану, якості виготовлення та дотримання технологічних умов виробництва у розрізі конкретних замовлень. Розроблено методичне забезпечення його реалізації. Періодичний аналіз пов'язується нами з необхідністю оптимізації постачальницько-збутової діяльності. Визначено, відповідно до особливостей господарювання та формування собівартості, організаційні аспекти періодичного аналізу в галузі виробництва будівельних матеріалів, а саме, визначено, з метою інформаційного забезпечення нормування оборотних ресурсів, інформаційні джерела, відповідальні посадові особи і періоди проведення аналізу. 8. Доведено доцільність застосування аналітичних процедур як організаційних передумов побудови раціональної системи обліку затрат. Розроблено алгоритм формування елементів облікової політики обліку затрат, що ґрунтується на аналізі сезонності. | 