У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає в дослідженні та розробці науково-методичних, організаційних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення організації та методики обліку і контролю нематеріальних активів на підприємствах фармацевтичної та хімічної галузей промисловості. Результати проведеного дослідження дають змогу зробити такі висновки та внести пропозиції: 1. Правильне розуміння сутності й економічного змісту нематеріальних активів як специфічного ресурсу підприємства вкрай необхідне для підвищення ефективності діяльності підприємств на сучасному етапі розвитку. Проведене дослідження дало змогу уточнити методичні підходи до сутності нематеріальних активів шляхом повного визначення особливостей і характерних ознак цього виду активів, а саме: відсутність матеріальної основи і при цьому здатність приносити дохід їх власнику; відсутність наміру продажу нематеріальних активів за нормальних умов діяльності підприємства; тривалість корисного використання, що є підставою відносити їх до необоротних активів зі здійсненням з ними обліково-економічних процедур для довгострокових інвестицій; одержання економічної вигоди в майбутньому в результаті їх використання; підвищений ступінь ризику в прагненні одержати дохід від використання подібних активів. 2. Результатами дослідження підтверджено, що для визнання нематеріального активу, відображення його в обліку та звітності придбаний актив має відповідати одночасно двом критеріям, а саме: оцінка активу може бути достовірно визначена; в майбутньому при його використанні очікується отримання економічних вигід. На основі аналізу наукових думок та практики досліджуваних галузей у роботі уточнено поняття „економічна вигода” та їх класифікацію при використанні в управлінні матеріально-технічним постачанням, виробництвом і комерційною діяльністю підприємства. Такий підхід до оцінки економічних вигід сприятиме визначенню підприємством найбільш оптимальних напрямів ефективного використання нематеріальних активів. 3.Узагальнення й систематизація підходів до класифікації нематеріальних активів як окремих авторів, так і нормативно-правових документів, а також урахування існуючих доробок та аналіз практичних вимог підприємств дозволило розробити уточнену та деталізовану класифікацію нематеріальних активів за функціональними та іншими ознаками. За результатами проведеного дослідження встановлено, що інтелектуальна власність поглинає промислову власність, тому особливу увагу приділено групуванню об’єктів прав інтелектуальної власності для подальшого вдосконалення аналітичного обліку, економічного аналізу та внутрішньогосподарського контролю нематеріальних активів. 4. Важливою умовою достовірності інформації про нематеріальні активи, поданій у фінансовій та іншій спеціальній звітності, є правильна, науково обґрунтована їх оцінка. В результаті дослідження в роботі запропоновано послідовність та етапи оцінки вартості нематеріальних активів, критично оцінено чинні методи оцінки різних груп і видів та визначено підходи для вдосконалення з урахуванням європейського та світового досвіду. Нові підходи запропоновано до оцінки інтелектуального капіталу (неідентифікованого активу), що включає людський капітал, структурний та клієнтський капітал. 5. У дисертації представлені внутрішньогенеровані (створені) нематеріальні активи, крім гудвілу (ділової репутації), які важко оцінити, не відображуються на сьогодні в балансі, проте які суттєво впливають на вартість підприємства у разі його купівлі-продажу, на ефективність його діяльності. Йдеться про інтелектуальний капітал, у складі якого особливе місце займає людський капітал, що забезпечує успіх функціонування підприємства, його репутацію та імідж, а також якість надання послуг. З огляду на це запропоновано виділити у складі нематеріальних активів як об’єкт обліку інтелектуальний капітал. З цією метою рекомендовано ввести до рахунку 12 „Нематеріальні активи” субрахунок 126 „Інтелектуальний капітал”, на якому відображувати такі складові: людський капітал, структурний капітал, клієнтський капітал. Альтернативним підходом може бути відображення зазначеної інформації в системі забалансових рахунків. Це дасть змогу отримати цінну обліково-аналітичну інформацію про ідентифіковані та неідентифіковані нематеріальні активи, що фактично використовуються на підприємствах. Запропоновано також змінити назву класифікаційної групи нематеріальних активів „Права на об’єкти промислової власності” на „Права на об’єкти інтелектуальної власності” з відповідним коригуванням субрахунку 124 чинного Плану рахунків бухгалтерського обліку. 6. У процесі вивчення організації обліку нематеріальних активів було встановлено, що повнота інформації забезпечується системою первинних документів, їх документообігом та системою регістрів. Нормативними документами Міністерства фінансів України затверджено чотири форми первинного обліку об’єктів нематеріальних активів, які стосуються тільки об’єктів прав інтелектуальної власності. Не відповідають вимогам також рекомендовані Міністерством фінансів України регістри обліку. В результаті дослідження у роботі автором запропоновано інформаційну модель про придбання, наявність, рух та використання нематеріальних активів шляхом запровадження розробленої первинної документації обліку для всіх нематеріальних активів, а саме: Акт приймання-передачі нематеріальних активів; Акт введення в господарський оборот об’єктів нематеріальних активів; Акт вибуття (ліквідації) нематеріальних активів; Інвентаризаційний опис об’єктів нематеріальних активів; Інвентарна картка об’єкта нематеріальних активів. Удосконалені регістри аналітичного обліку нематеріальних активів забезпечать прийняття обґрунтованих і своєчасних управлінських рішень. 7. Аналіз методики обліку амортизації нематеріальних активів показує, що амортизація цих активів призводить, з одного боку, до витрат підприємства, а з іншого – до формування джерел для відтворення цих активів. Амортизаційна політика становить інтерес як держави в цілому, так і кожного підприємства. Відповідно до особливостей фармацевтичної та хімічної галузей промисловості обґрунтовано підходи до облікової політики підприємств та методів нарахування амортизації різних груп нематеріальних активів. Для одержання більш докладної інформації про нарахування та використання сум амортизаційних відрахувань доцільно доповнити забалансовий рахунок 09 „Амортизаційні відрахування” субрахунком за видами необоротних активів. Введення субрахунку 093 „Амортизаційні відрахування нематеріальних активів” дасть змогу мати повну інформацію про нараховані суми амортизаційних відрахувань нематеріальних активів та їх використання на придбання й створення нових об’єктів нематеріальних активів. 8. Доведено, що важливою функцією управління процесами, які відбуваються на підприємстві виступає контроль. Результатом дослідження є запропонована класифікація контролю за різними ознаками, визначення, особливості та характерні риси внутрішньогосподарського контролю, система об’єктів контролю нематеріальних активів на підприємствах галузі й методика їх здійснення. Для більш ефективного і системного проведення внутрішньогосподарського контролю запропоновано в організаційній структурі підприємства з організаційно-правовою формою господарювання “Відкрите акціонерне товариство” створення контрольно-ревізійного відділу, визначено його склад та функціональні обов’язки. 9. Відповідно до розроблених рекомендацій щодо вдосконалення організації та методики аудиту через уточнення завдань, методів і методичних прийомів, а також програми аудиту нематеріальних активів із зазначенням системи аудиторських процедур, робочих документів аудитора та методики оформлення результатів аудиту запропоновано інформаційно-організаційну модель процесу аудиту нематеріальних активів на підприємствах фармацевтичної та хімічної галузей економіки. 10. Вивчення методики аналізу нематеріальних активів встановило, що виконання контрольних функцій на підприємстві не може бути повноцінним і ефективним без економічного аналізу. Це стосується також і нематеріальних активів, організація й методика аналізу яких на сьогодні потребують суттєвого вдосконалення. В процесі дослідження зазначених питань розроблено й рекомендовано модель економічного аналізу нематеріальних активів, яка дозволяє здійснювати комплексний аналіз наявності, стану, структури, динаміки та ефективності використання нематеріальних активів. Запропоновано низку показників аналізу й оцінки наявності, ефективності використання нематеріальних активів у процесі внутрішньогосподарського контролю та аудиту нематеріальних активів. 11.Подальше вдосконалення методики обліку, внутрішньогосподарського контролю, аудиту та економічного аналізу нематеріальних активів неможливе без застосування сучасних інформаційних систем і технологій. Критично оцінивши якість наявних в Україні видів програмного забезпечення, рекомендовано до застосування на підприємствах галузі найефективніших із них, зокрема програму „1С:Бухгалтерія 7.7”. Запропоновані вдосконалення обліку і контролю на основі сучасних інформаційних технологій відкривають нові можливості у використанні інформації для прийняття оперативних управлінських рішень, зокрема з проблем використання нематеріальних активів. | 