Анотація до роботи:

Кривокульська Н.М. Організація управління і регулювання природоохоронної діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економікою. – Національний університет „Львівська політехніка”, Львів, 2006.

Дисертація присвячена проблемі організації управління і регулювання природоохоронної діяльності в умовах розвитку ринкової економіки. У роботі обґрунтовано теоретико-методологічні засади організації управління і регулювання природоохорони. Визначено тенденції та чинники функціонування і розвитку системи регулювання природоохоронної діяльності. Удосконалено структуру організаційно-економічного механізму управління природоохороною. Запропоновано шляхи трансформації економічного механізму регулювання природоохорони. Удосконалено методичні та організаційні засади інформаційного забезпечення регулювання природоохорони. Розроблено структурну модель регіональної цільової програми розвитку екологічного підприємництва.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення проблем організації управління і регулювання природоохоронної діяльності, що дозволяє зробити наступні висновки.

1. Еколого-економічна політика як найважливіший засіб зосередження зусиль суспільства в напрямку гармонізації відносин з природою потребує удосконалення підходів до її змістового наповнення. Доповнене у дисертації трактування дефініції „еколого-економічна політика” дозволить розвинути теоретико-методологічні засади організації управління і регулювання природоохорони та повністю врахувати сучасні тенденції в зміні характеру еколого-економічної політики.

2. Природоохоронна діяльність є складовою еколого-економічної політики. Розвинене у роботі трактування категорії „природоохоронна діяльність” та визначений об’єктний склад природоохорони сприятимуть окресленню концептуальних засад природоохоронної діяльності та забезпечать цілеспрямований вплив з боку суб’єктів управління на окремі складові об’єктного складу з метою збереження та покращення якості навколишнього природного середовища.

3. Для поєднання необхідності забезпечення організації складових елементів системи регулювання природоохоронної діяльності, що зазнає розвитку, та управління природоохоронними процесами, що у ній відбуваються в результаті внутрішніх і зовнішніх факторів впливу, у роботі подано авторське визначення поняття „організаційно-економічний механізм управління природоохоронною діяльністю”. З метою формування організаційно-економічним механізмом управління цілеспрямованих важелів забезпечення активізації природоохоронних процесів, удосконалено його функціонально-цільову структуру.

4. Виявлення тенденцій та проблем для регулювання вимагає проведення системного аналізу реалізації природоохоронної діяльності. Здійснений у роботі розрахунок низки діючих екологічних індикаторів дозволив виявити проблеми, характерні системі цих індикаторів: втрата частини інформації в процесі збору первинних даних у результаті централізованого опрацювання інформації на регіональному рівні; низький рівень контролю за джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферу у районах області; нечітка систематизація управлінських дій, направлених на послаблення негативного впливу суб’єктів ринку на довкілля.

5. Дослідження аналітико-інформаційного забезпечення регулювання природоохорони свідчить про відставання вітчизняних методичних засад аналітико-інформаційного забезпечення регулювання від сучасних методичних положень інформаційного забезпечення такого регулювання у країнах з розвиненою ринковою економікою. Запропонований у роботі для доповнення низки діючих екологічних індикаторів ряд додаткових показників, дозволить отримати органам статистики максимально наближений до реальності опис характеру процесу змін у довкіллі і створить основу для розробки екологічних індексів.

6. Екологічна криза в Україні зумовлює необхідність акумулювання інформації природоохоронного характеру та удосконалення поводження з такою інформацією. Пропонована функціональна структура банку екологічної ін формації забезпечить акумулювання інформації про стан природоохоронних витрат підприємств-забруднювачів за двома напрямками: прямим і непрямим. Виявлю-ні в процесі аналізу інформаційного забезпечення природоохорони проблеми підтверджують обґрунтованість авторського підходу, який відстоює необхідність створення мережі банків екологічної інформації на регіональному і локальному рівнях. Її формування виключить суперечність та втрату інформаційних даних екологічного характеру, забезпечить органи екологічного управління та інших користувачів оперативною і співставною інформацією.

7. Реалізація природоохоронних функцій вимагає формування багатоцільової системи регулювання природоохоронної діяльності, яка б забезпечила високий рівень екологізації суспільства. Негативними рисами чинної системи регулювання природоохорони є нерозвиненість підсистем інституціонального регулювання з боку інституцій ринкової інфраструктури (забезпечує потребу суб’єктів ринку у екологічних послугах) та громадського регулювання (сприяє відходу від домінування бюрократичних форм регулювання, що на сьогодні відображаються у діях державних і регіональних органів управління природоохоронною). У роботі запропоновано структуризувати систему регулювання природоохоронної діяльності на рівні; диференціювати її з врахуванням специфіки регіонів; забезпечити комплексність і взаємодоповнення елементів регулювання.

8. Дослідження вітчизняної та світової практики використання адміністративних інструментів регулювання природоохорони вказує на необхідність адаптування використовуваних в Україні інструментів регулювання до реалій екологічної ситуації (підвищити розмір штрафів у природоохоронній сфері, посилити регулятивну дію екологічної експертизи у врегулюванні відносин із споживачами природних благ і суміжними споживачами, розширити практику застосування екологічного менеджменту, екологічного аудиту та екологічного страхування) і застосування нових інструментів регулювання природоохоронної діяльності (комплексних лімітів).

9. Незадовільність функціонування економічного механізму регулювання природоохорони зумовлена: неефективним методичним забезпеченням збору за забруднення навколишнього природного середовища; не повною, а лише частковою компенсацією збитків, спричинених еколого-економічною діяльністю суб’єктів ринку в результаті реалізації механізму збору за забруднення довкілля; низьким рівнем оподаткування; неефективним механізмом ціноутворення. Першочерговими шляхами подолання цих недоліків повинні стати удосконалені методика розрахунку збору за викиди в атмосферне повітря та механізм збору за забруднення навколишнього природного середовища, які забезпечать виключення подвійного обліку екологічних факторів та зменшать ризик зниження ефективності економічного механізму регулювання в аспекті реалізації процедур збору за забруднення довкілля з боку його платників.

10. Регіональні програми як елемент організаційно-економічного механізму слід розглядати як інструмент концентрації зусиль і ресурсів для досягнення тих цілей, які не досягаються через використання ринкових механізмів. Запропонована в роботі структурна модель регіональної цільової програми розвитку екологічного підприємництва та механізм її реалізації забезпечать: створення на рівні регіону соціально-економічних, організаційних, фінансових, матеріальних умов для забезпечення формування і розвитку екологічного підприємництва в системі регулювання природоохоронної діяльності; орієнтування діяльності екологічного підприємництва на вирішення екологічних та соціально-економічних проблем регіону; налагодження механізму економічної, організаційної, господарської взаємодії суб’єктів екологічного управління в напрямку створення сприятливих умов для становлення, функціонування і розвитку екологічного підприємництва в регіоні.

11. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати:

- Міністерству освіти і науки України сприяти використанню матеріалів дисертації для підготовки фахівців за спеціальністю „Менеджмент державних установ і організацій”;

- територіальним органам екологічного управління використовувати у своїй діяльності розроблені підходи щодо удосконалення організаційних засад інформаційного забезпечення управління природоохоронною діяльністю;

- органам статистики використовувати запропоновані у дисертації методичні рекомендації щодо удосконалення аналітико-інформаційного забезпечення регулювання природоохоронної діяльності.

Публікації автора:

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Кривокульська Н.М. Економічні інструменти контролю забруднення навколишнього природного середовища та перспективи створення національного екологічного ринку // Вісник ТАНГ. – Тернопіль: ТАНГ, 2001. – № 16. – С. 148-151.

2. Кривокульська Н.М. Екологічний менеджмент: реалії і перспективи // Вісник ТАНГ. – Тернопіль: ТАНГ, 2003. – № 1. – С. 99-103.

3. Мельник А.Ф., Кривокульська Н.М. Моніторинг екологічних проблем Тернопільської області у контексті перспектив сталого розвитку регіонів // Регіональна економіка. – 2004. – № 4. – С. 150-155. Особистий внесок здобувача: аналіз джерел антропогенного впливу на стан довкілля.

4. Кривокульська Н. Система регулювання природоохоронною діяльністю // Наукові записки. Зб. Наук. праць каф. екон. аналізу ТАНГ. – Тернопіль: ТАНГ, 2005. – Вип. 14. – С. 146-148.

5. Кривокульська Н.М. Удосконалення економічного механізму реалізації екологічної політики держави в умовах формування перехідної економіки в Україні // Управління розвитком. Збірник наукових статей. – Харків: видавництво ХНЕУ. – 2005. – № 2 (спецвипуск). – С. 73-76.

Публікації в інших виданнях:

6. Кривокульська Н. Економічні важелі підвищення ефективності управління природоохоронною діяльністю // Вісник Агентства міського розвитку. – Тернопіль: ТОВ „Джура”. – 1999. – № 8. – С.13-14.

7. Кривокульська Н. Вдосконалення методів екологізації виробництва // Економіка України: реалії, перспективи розвитку ринкових відносин. Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. Міжвідомчий науковий збірник. Том 20. – Київ, 2000. – С. 618-620.

8. Кривокульська Н.М. Екологічна криза та методи екологізації виробництва на регіональному рівні // Труди всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. – Частина 3. – Донецьк: ДонНУ. – 2000. – С. 21-23.

9. Кривокульська Н.М. Екологічний менеджмент: реалії і перспективи // Економічні проблеми ринкової трансформації України // Тези доповіді всеукраїнської науково-практичної конференції – Львів: ЛБІ НБУ. – 2002. – С. 130-132.

10. Кривокульська Н.М. Економічний механізм природоохоронної діяльності в системі державної регіональної політики // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання”. – Луцьк. – 2003. – С. 259-261.

11. Кривокульська Н.М. Удосконалення економічного механізму реалізації екологічної політики держави в умовах формування перехідної економіки в Україні // Міжвузівська науково-практична конференція “Професійна державна служба та місцеве самоврядування”. – Харків. – 2005. – С. 73-76.

12. Кривокульська Н.М. Проблеми та перспективи вдосконалення інформаційного забезпечення природоохоронної діяльності в Україні // Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка. – 2005. – С.175-176.