1. Узагальнено теоретичні підходи до організації управління водогосподарчим комплексом. Визначено поняття водогосподарчий комплекс, що представляє собою систему водогосподарчих і сільськогосподарських підприємств економічно взаємопов’язаних між собою функціями раціонального використання, охорони і поновлення водних ресурсів. 2. Установлені техніко-економічні показники, що характеризують ефективність діяльності управлінь водного господарства в залежності від виробничого потенціалу підприємств і рівня рентабельності в зв'язку з результативністю сільськогосподарського виробництва на зрошуваних землях. 3. Розроблена методика визначення економічної ефективності використання зрошуваних земель на основі критерію приросту валової продукції, валової доданої вартості і прибутку в розрахунку на сукупну вартість виробничого потенціалу водогосподарських і сільськогосподарських підприємств. Визначено, що грошова оцінка зрошуваних земель в 3,2 рази вище за богарних. Має місце тенденція зниження окупності і рівня рентабельності на сукупну вартість основних сільськогосподарських і меліоративних фондів, людського капіталу, грошової оцінки землі з 1,12% до 0,51%. 4. Визначено, що площа зрошення в порівнянні з 1991 р. зменшилася на 239 тис.га., або на 64%. З невикористаних зрошуваних земель при сучасному рівні агротехніки господарствами недоодержали 394 тис.т пшениці. У порівнянні з 1991 р. врожайність сільськогосподарських культур знизилася: по озимій пшениці та озимому ячменю - на 26-30%, по кукурудзі та овочам - на 50%, по кормовим культурам - на 60-70%, по багаторічним травам - на 60%, по плодовим і винограду - на 50%. У цілому проектна врожайність на зрошуваних землях знизилася з 84 до 63-67%. 5. Обгрунтовани резерви та основні напрями бережливого використання зрошувальної води: впровадження прогресивних водозберігаючих способів зрошення і техніки поливу; усунення фільтрації і випару води в каналах шляхом їхньої герметизації і збільшення швидкості просування води на поля; оптимізація режимів поливу сільськогосподарських культур з усуненням причин, що погіршують меліоративний стан земель; підбір високопродуктивних культур і сортів, найбільш сприятливих на зрошення; удосконалення економічних взаємовідносин з використання води на зрошення. 6. Доведено існування взаємозв'язку між площею поливу, витратами на утримання внутрішньогосподарських систем і виходом сільськогосподарської продукції. Розрахунки показують, що кожний додатково використаний зрошуваний гектар забезпечує по цінам поточного періоду приріст продукції на 7159 грн. Економічно обґрунтовані зрошувальні норми на основі зниження віддачі додаткових вкладень. Вони склали для озимої пшениці 1700 м3/га. 7. Запропоновано утворити спеціальний цільовий фонд - Водоохоронний фонд АР Крим для економічного стимулювання, раціонального використання земельно-водних ресурсів республіки з метою фінансування комплексної програми щодо оздоровлення навколишнього середовища, стимулювання сільськогосподарських підприємств за природозбереження. Як міри економічного стимулювання виробництва продукції на зрошуваних землях запропоновано зменшення розміру оподатковуваного прибутку, що відчисляється сільськогосподарськими підприємствами в держбюджет, так само запропоновано надавати державні дотації сільськогосподарським підприємствам на покриття матеріальних витрат, на утримання внутрішньогосподарської мережі, дощувальної техніки, на енергоносії. 8. Вважати за доцільне диференціювати тарифні розцінки за водоспоживання на основі встановлення постійної плати за кожен поливний гектар, і плати за кожен кубометр води, врахованої водоміром, а також застосування штрафних санкцій за перевитрату понад ліміти і преміювання за економію, що буде стимулювати ефективність використання земельно-водних ресурсів. 9. Обґрунтовано методику визначення екологічного збитку в результаті погіршення меліоративного стану зрошуваних земель. Визначено, що прямий екологічний збиток визначається в сумі 641,8 млн.грн. З урахуванням недобору сільськогосподарської продукції через незадовільний меліоративний стан зрошуваних земель загальний збиток визначається в розмірі 2,5 млрд.грн. Рекомендовано створити Державний земельний банк, у функції якого доцільно включити контроль за використанням меліоративного фонду. Надати право банкові здійснювати штрафні санкції за екологічні наслідки від нераціонального використання зрошуваних земель і меліоративного фонду. Доцільно використовувати ці кошті з метою відновлення нанесеного екологічного і меліоративного збитку аграрному виробництву. | 