1. Комплексний аналіз літературних джерел та світової практики показав, що рівень розвитку спорту в країні залежить від ефективності системи управління, матеріально-технічного, фінансового та інших видів забезпечення. Зміни, що відбуваються останніми роками у спорті вищих досягнень, у міжнародному олімпійському русі істотно вплинули і на організаційно-управлінську структуру спорту в Україні. Однак сьогодні не існує цілісного уявлення щодо організаційних основ спортивних ігор в історичному, а також структурному і організаційному аспектах з урахуванням сучасних чинників, що впливають на їх розвиток. 2. Специфіка гандболу як виду спорту зумовлена розвитком його у спортивно-комерційному аспекті. Узгодженість підприємницької діяльності організаційних структур зі спортивною, а також вплив комерціалізації на спортивні результати та поведінку учасників є основними чинниками формування і розвитку гандболу на сучасному етапі. 3. Система організації та управління гандболом на міжнародному рівні представлена єдиною системою змагань, керівництво якою здійснює ІГФ, що об’єднує неконтрактних, контрактних і професійних гандболістів. Упровадження статусу гравця визначає можливість участі спортсмена у турнірах відповідного рівня, а відсутність міжнародних професійних структур гандболу зумовлює належність гандболістів-професіоналів до спорту вищих досягнень. Залежність формування національної організаційної системи гандболу від об’єктивних процесів його розвитку у світі і створює потребу врахувати зазначені особливості під час реорганізації організаційно-управлінської структури, а також розробити і вдосконалити законодавче та нормативно-правове забезпечення гандболу в Україні. 4. У сучасній практиці гандболу відсутні єдині організаційні, правові та соціально-економічні підходи його розвитку. Дослідження організаційно-правових основ країн (Німеччина, Росія), що характеризуються високим рівнем розвитку гандболу, ефективними системами управління, дали змогу визначити загальні тенденції та особливості її функціонування. Так, національні організаційно-управлінські системи гандболу у європейських країнах побудовані за принципом участі держави у розвитку гандболу і представлені системою підготовки, а також системою змагань, в якій поєднано олімпійський і професійний напрями. Система підготовки гандболістів є єдиною вертикально-інтегрованою системою, у якій наявна централізація процесу підготовки. Професійний напрям представлений відповідними структурами, що функціонують лише на національному рівні та формують самостійну систему змагань. 5. Вивчення тенденцій розвитку ігрових видів спорту у світі, історії та сучасного стану гандболу в Україні свідчить про інтенсивний вплив зовнішніх (насамперед, професіоналізації і комерціалізації олімпійського спорту), а також внутрішніх чинників (серед яких соціально-політичні, економічні, організаційно-правові) на систему організації та управління спортивними іграми, зокрема і гандболом в країні. 6. Враховуючи вплив різних чинників на розвиток гандболу в Україні, можна визначити три історичні періоди: 1909–1971 рр., 1972–1990 рр., 1991 р. – донині. Вивчення особливостей розвитку кожного періоду визначило необхідність інтеграції досвіду радянської системи підготовки зі світовою передовою практикою, що дозволяє ефективно функціонувати організаційним системам спорту в умовах глобалізації, комерціалізації і професіоналізації, як основного шляху розвитку гандболу в Україні. 7. Зниження показників розвитку спорту вищих досягнень (показники підготовки МС і МСМК у 2007 р. знижені на 20 і 60 % відповідно, порівняно з 1997 р.), а також наявність низки проблем його розвитку в Україні: низька популярність, відсутність стабільного фінансування, низький рівень матеріально-технічного забезпечення, відсутність цільових програм розвитку гандболу (на думку експертів 40 %, 33 %, 22 % і 5 % відповідно), свідчать про потребу реорганізації та вдосконалення зазначеної системи. 8. Аналіз соціально-економічних і політичних умов в Україні, традицій і тенденцій розвитку гандболу на міжнародному та національному рівнях свідчать, що основними напрямами реорганізації та вдосконалення системи організації та управління гандболом є: забезпечення функціонування єдиної вертикально-інтегрованої системи підготовки гандболістів з пріоритетом держави в її регулюванні; спадковість структур дитячо-юнацького, резервного спорту і спорту вищих досягнень; створення організаційних умов що забезпечують централізацію процесу підготовки кваліфікованих спортсменів; удосконалення системи змагань, науково-методичного, кадрового, правового, фінансово-економічного, матеріально-технічного, медико-біологічного, інформаційного забезпечення. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою довгострокового планування, що дасть змогу ФГУ визначити стратегію розвитку гандболу в Україні, а також активізувати свою діяльність в реалізації пріоритетних напрямів. |
