Анотація до роботи:

Базильчук Віра Богданівна. Організаційні засади активізації спортивно-оздоровчої діяльності студентів в умовах вищого навчального закладу. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Львівський державний інститут фізичної культури, Львів, 2004 рік.

Дослідження присвячене вивченню проблеми організації спортивно-оздоровчої діяльності у ВНЗ.

Об’єкт дослідження – фізичне виховання студентів вищих навчальних закладів України. Предмет дослідження – активізація спортивно-оздоровчої діяльності студентів на основі змін в організації фізичного виховання у вищому навчальному закладі.

Мета дослідження полягала у розробці організаційної моделі спортивно-оздоровчої діяльності студентів вищого навчального закладу у навчальному, позанавчальному процесі та під час відпочинку.

Наукова новизна дослідження:

уперше запропоновано й апробовано організаційну модель спортивно-оздоровчої діяльності, яка дозволяє в умовах ВНЗ підвищити обсяги рухової активності, покращити стан здоров’я та рівень фізичної підготовленості студентів;

доповнено наукову інформацію про формування у студентів позитивної мотивації до занять спортом шляхом застосування активної пропаганди спортивних досягнень студентів-спортсменів ВНЗ і системи різноманітних заохочень;

розширено і уточнено дані про зменшення показників захворюваності, покращення фізичної підготовленості та фізичного здоров’я, активізацію інтересів студентів до систематичних занять, які можна задовольнити оптимальною організацією фізкультурно-спортивної роботи у ВНЗ у навчальний, позанавчальний та вільний час.

1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що питання організації спортивно-оздоровчої діяльності у вищому навчальному закладі вивчено недостатньо. Численні дослідження виявили низький рівень стану здоров’я студентів, їх рухової активності, фізичної підготовленості, інтересу до занять з фізичного виховання. Відсутність сформованої потреби студентів у систематичних заняттях фізичними вправами та байдуже ставлення до навчального процесу вимагають змін в організації фізичного виховання у ВНЗ, сутність яких повинна зводитися до формування фізичної культури особистості. У навчальному процесі доцільно відмовитися від примусового змісту фізичного виховання і звернутися до особистості студента, його інтересів і потреб у сфері фізичного і духовного виховання.

2. Дослідження показників фізичної підготовленості студентів Технологічного університету Поділля свідчать про:

вихідний рівень фізичної підготовленості студентів на першому курсі недостатній;

стан фізичної підготовленості студентів протягом навчання у вищому навчальному закладі погіршується (кількість студентів з високим рівнем фізичної підготовленості до четвертого року навчання значно зменшується, а з нижчим за середній рівнем– зростає майже до 50%);

необхідні організаційні зміни у системі навчальних і позанавчальних занять для забезпечення позитивного впливу на рівень фізичної підготовленості та здоров’я студентів.

3. На підставі вихідних соціологічних досліджень встановлено, що 37,4% студентів Технологічного університету Поділля мають недостатню для збереження здоров’я та підвищення фізичної працездатності рухову активність (до 6 годин на тиждень). Близько 50% студентів ніколи не займалися фізичними вправами у позанавчальний час. Однією з вагомих причин цього явища є негативне ставлення студентів до традиційного змісту фізичного виховання (20,9% респондентів).

4. Вивчення фізкультурно-оздоровчих потреб студентів дозволяє стверджувати, що провідним мотивом до занять фізичними вправами є бажання отримати залікову оцінку (56,3% відповідей респондентів). Набагато менша частка опитаних відвідує заняття з фізичного виховання з метою зміцнення здоров’я ( 21,2 %).

5. Значна кількість опитаних (35,9%) дає негативну оцінку традиційному змістові навчальних форм занять фізичним вихованням і пропонує надати можливість займатися видами спорту за власним вибором (42,5%). Це, на їх думку, сприятиме зростанню інтересу до навчальних занять, підвищенню рівня фізичної підготовленості та зміцненню здоров’я.

6. Результати організаційно-педагогічного експерименту підтвердили доцільність утворення у Технологічному університеті Поділля навчального спортивно-оздоровчого центру із секціями з видів спорту. Залучення студентів до занять видами спорту у позанавчальний час і можливість продовжувати їх у процесі обов’язкових занять з фізичного виховання у групах зі спортивною спрямованістю відіграли роль зв’язуючої ланки між навчальними та позанавчальними формами занять і підвищили обсяги рухової активності студентів.

7. Розроблена та впроваджена організаційна модель, що передбачала делегування додаткових повноважень спеціалізованим структурним підрозділам ВНЗ з активізації спортивно-оздоровчої діяльності студентів у режимі навчання, позанавчальний час, у вихідні дні та під час канікул, сприяла збільшенню обсягів рухової активності завдяки таким аспектам:

відвідування додаткових занять з обраного виду спорту у Навчальному спортивно-оздоровчому центрі у позанавчальний час, під час сесій і канікул;

обрання бажаного виду спорту для занять у навчальний час;

удосконалення спортивної майстерності найбільш обдарованих студентів-спортсменів у клубах з видів спорту;

моральне та матеріальне заохочення студентів до подальших активних спортивних занять упродовж навчання.

8. Комплексний підхід до організації процесу фізичного виховання, покладений в основу запропонованої моделі, сприяв покращенню показників відвідування занять (на 20,3%), зменшенню пропусків занять через хворобу (на 70,7%), підвищенню рівня фізичної підготовленості (на 21,5% зросла кількість студентів з високим РФП і на 14,9% зменшилася кількість студентів із нижчим за середній РФП) та рівня фізичного здоров’я (зросла кількість студентів з вищим за середній РФЗ (на 18,0%), і на 7,0% знизилася кількість студентів з низьким РФЗ).

9. Експеримент з упровадження розробленої організаційної моделі спортивно-оздоровчої діяльності студентів у режимі навчання, позанавчальний час, у вихідні дні та під час канікул спричинив суттєві зміни у структурі мотивів до занять фізичними вправами учасників експериментальних груп. Повторне опитування виявило, що 51,4% респондентів назвали головним мотивом спортивні досягнення студентів-спортсменів; 46,2% - бажання мати гарну статуру; 36% - зміцнити здоров’я; 31,3% - підвищити працездатність.

У студентів, які займалися фізичним вихованням традиційного змісту, структура мотивів практично не змінилася. Головним з них залишилося бажання отримати залікову оцінку (51,6%).

10. У зв’язку з типовістю базового ВНЗ, у якому проводився експеримент, і складу учасників експерименту аналогічні результати можуть бути отримані після впровадження запропонованої організаційної моделі в інших навчальних закладах, які мають відповідний кадровий склад і матеріальну базу.

Публікації автора:

1. Базильчук В.Б., Жданова О.М. Організація спортивно-оздоровчої діяльності студентів у вищому навчальному закладі: Методичні рекомендації. – Хмельницький: ХНУ, 2004. – 42 с. (внесок автора 75%).

2. Лазорко В. Визначення потреби до занять фізичними вправами студентів технологічного вузу // Молода спортивна наука України: Зб. наук.статей з галузі фіз. культури та спорту. Вип.5. – Л., 2001.- Т.2. – С. 142-143.

3. Базильчук В. Визначення підходів до вивчення проблем активізації спортивно-оздоровчої діяльності студентів // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фіз. культури та спорту. Вип. 6. – Л., 2002. - Т.1. - С.146-148.

4. Базильчук В. Динаміка рівня фізичної підготовленості студентів технічного ВНЗ впродовж навчання // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фіз. культури та спорту. Вип. 7. – Л., 2003. – С. 259-262.

5. Жданова О.М., Базильчук В.Б. Ставлення студентів до традиційного змісту урочної форми занять // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Зб. наук. пр./ За ред. С.С. Єрмакова. – Х..; Л., 2003. – №17. – С.46-51.

6. Базильчук В.Б. Організаційна модель активізації спортивно-оздоровчої діяльності у вищому навчальному закладі // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фіз. культури та спорту. Вип. 8. – Л., 2004. – Т.3. – С.14-18.

7. Базильчук В.Б. Зміни стану фізичного здоров’я студенток під впливом експериментальної програми занять фізичним вихованням студентів // Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення: Матеріали міжрегіон. наук.-практ. конф. – Л., 2004. - С.120-123.

8. Базильчук В., Жданова О. Проблема удосконалення організаційних форм фізкультурної діяльності студентів // Фізична культура, спорт та здоров’я: Матеріали ІV Міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів. Х., 2002. - С. 20-21.

9. Жданова О., Базильчук В. Індивідуалізація оптимальних обсягів рухової активності студентів // Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення: Матеріали регіон. наук.-практ. конф.- Л., 2002. - С.72-73.

10. Базильчук В., Жданова О. Проблема здоровя і формування мотивації у студентів до навчальних занять // Вісник Технологічного університету Поділля. - Хмельницький, 2002. – №5. – Ч.3. – С. 59-60.

11. Базильчук В. Вплив фізичних вправ на здоров’я студентської молоді // Проблеми фізичного виховання студентів: Всеукр. наук.-метод. конф. - Д., 2003. – С. 57-58.

12. Базильчук В.Б. Вивчення мотивації студенток до занять фізичними вправами // Актуальні проблеми організації фізичного виховання студентської та учнівської молоді: Зб. наук. пр. – Л., 2003. – С.13-15.

13. Базильчук В.Б. Рівень фізичного здоров’я студентів технічного вищого навчального закладу // Здоровий спосіб життя: Зб. наук. пр. – Л., 2004. – С.7-8.