1. Сучасне сільське господарство Миколаївської області – одна з найбільш транспортоміских галузей економіки регіону. В міру розширення масштабів аграрного виробництва усе більшого значення набувають задачі його своєчасного та повного транспортного обслуговування, насамперед – на збиранні та перевезенні врожаю до сховищ і пунктів продажу з найменшими втратами. 2. Вірно обраний тип автотранспорту забезпечує зростання його продуктивності, зниження собівартості перевезень, збереження вантажу при транспортуванні, можливість максимально механізувати навантажувально-розвантажувальні операції. Критеріями вибору типу рухомого складу можуть служити різні економічні показники, найбільш прийнятними з яких є собівартість одиниці перевезень, продуктивність автомобіля та питомі приведені витрати. 3. Наявний нині в сільськогосподарських підприємствах парк вантажних в останній час поступово скорочується, морально застаріває, помітно погіршується його використання (через високий рівень зношеності, несвоєчасності проведення ремонту, втрату у робітників стимулів до високопродуктивної праці тощо). Тільки за останні чотири роки відзначається неухильне зменшення кількості вантажного транспорту: по Україні – на 23,7%, по Миколаївській області – на 33,2%. Досягнутий нині на Миколаївщині рівень показника готовності вантажного автопарку (77,5%) є одним з найбільших в Україні і перевищує середньодержавний розмір (73,4%). Вказане зумовлено здебільшого порівняно низькою загальною чисельністю автомобілів в області. При цьому скорочення чисельності вантажного автопарку у 2001 році відзначалося по всіх адміністративних районах Миколаївщини. По області в цілому вона зменшилась на 13,2%. Але в 2002 році відбулося певне відновлення втрачених позицій. 4. У 2002 році проти 2000 року відзначаються позитивні тенденції підвищення продуктивності однієї середньоспискової автотонни: на 77% – в тоннах і на 80% – в тоннокілометрах. Проте це викликано скороченням середньоспискової чисельності вантажних автомобілів, а не ростом їх вантажообігу. Проведені нами дослідження вказують на наявність досить істотних невикористаних резервів в автотранспортному обслуговуванні в Миколаївській області. За наявного вантажного автопарку завдяки застосуванню позитивного досвіду передових районів область може збільшити показники автотранспортної роботи у кілька разів: пробіг з вантажем – у 2,05 рази, обсяги вантажообігу та перевезень – відповідно у 2,23 рази і 3,13 рази. 5. За 2000-2002 роки відбулося збільшення експлуатаційних витрат на утримання автопарку області на 46% при одночасному зростанні обсягів перевезень та вантажообігу майже удвічі, що призвело до скорочення собівартості одиниці автотранспортних робіт. Так, протягом вказаного вище періоду середньообласна собівартість одиниці автотранспортних робіт скоротилася в середньому на 26,5%, що сталося лише завдяки зростанню вантажообігу (на 98,6%), тоді як експлуатаційні витрати збільшились лише на 46%. Встановлена нами гіперболічна залежність показала, що середньорайонна собівартість 10 ткм на 66,3% залежить від вантажообігу і на третину від інших неврахованих факторів. 6. За умов відсутності тарифів, розрахованих за нормативами, їх слід визначати за середніми витратами, збільшеними на перспективний рівень рентабельності. Проведені нами розрахунки вказаних тарифів по всіх районах Миколаївської області забезпечують репрезентативність досліджень. 7. В дисертації здійснено дослідження найтиповіших одинадцяти кореляційно-регресивних залежностей витрат на перевезення, які можуть використовуватися аграрними господарствами, автопідприємствами, приватними власниками транспортних засобів при плануванні затрат на перевезення з урахуванням конкретних особливостей процесу автотранспортного обслуговування в них. Вони можуть використовуватися, як основа середньовитратного тарифного планування. Залежність витрат на перевезення найповніше описується трифакторною кореляційно-регресивною моделлю (яка враховує час в наряді, обсягу та відстань перевезень). Зв’язок по ній є найсильнішим з усіх розглянутих нами моделей (коефіцієнт кореляції становить 0,890). Згідно до результатів вирішення вказаної моделі, витрати на перевезення на 79,2% залежать від перерахованих трьох факторів. 8. Хоча потреба в оновленні автопарку є незаперечною, проте сьогодні поки що немає жодних її розрахунків і навіть методичних підходів до них. Тому нами вперше розроблена економіко-математична модель з оптимізації поновлення складу автопарку регіону (у розрізі його адміністративних районів), яка враховує ступінь його оновлення і апробована на матеріалах Миколаївської області. Вказана методика може бути використана для оптимізації оновлення автопарку і інших областей та України в цілому, а також адміністративних районів (у розрізі господарств). Вказана модель вирішувалась за двома варіантами, перший з яких заснований на фактичних показниках використання автопарку по області в середньому, а другий – в її передових районах. Розрахунки по них показали, що для повного оновлення автопарку області за другим варіантом необхідно близько чверті мільярда гривень інвестованих коштів, що удвічі менше, ніж у першому варіанті. Повне оновлення автопарку області забезпечить економію експлуатаційних витрат на його утримання в 59,9 млн. грн. (що майже в 1,8 рази перевищує розмір економії по першому варіанту). Для оновлення автопарку доцільно залучати як кошти Украгролізингу, іноземні інвестиції та вітчизняний приватний капітал – для створення комерційних АТП за законами ринкової економіки. 9. Ефективним напрямком впровадження прогресивних форм ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів є створення універсальних станцій технічного обслуговування. За розробленою нами методикою для Баштанського району складено бізнес-план створення такої станції на базі колишнього місцевого РТП. Вона розрахована на повне задоволення потреб вантажівок району в ТО-1, ТО-2, сезонному та щоденному обслуговуванні, наданні послуг з діагностики та ремонту. Рівень рентабельності проекту становить 15%, а термін окупності вкладень – 2,3 роки. Впровадження вказаного проекту в Баштанському районі дозволить поширити його позитивний досвід на інші райони області. |
