Теоретично обґрунтовані та практично апробовані підходи до вирішення актуального наукового завдання щодо раціонального забезпечення населення України ефективними, безпечними і доступними ЛЗ шляхом моніторингу товарної та цінової кон’юнктури ринку НПЗЛЗ, оцінки їх конкурентоспроможності, оптимізації обліку та аналізу інформації, що супроводжує лікувальний процес, визначення споживання та потреби у НПЗЛЗ на прикладі хворих з ревматичними захворюваннями суглобів. 1. Шляхом порівняльного аналізу національного та міжнародного законодавства у сфері регулювання обігу НПЗЛЗ встановлено особливості споживання, критерії відбору та приналежності до рецептурних переліків НПЗЛЗ, неузгодженість і невідповідність чинних в Україні регулюючих переліків, що дозволило запропонувати науково обґрунтовані рекомендації щодо включення до них НПЗЛЗ. 2. Аналіз динаміки асортименту НПЗЛЗ показав тенденції до його росту і розширення, як внаслідок збільшення кількості аналогів, так і впровадження нових діючих речовин. Встановлено, що в Україні зареєстровано понад 500 лікарських форм та дозувань НПЗЛЗ на базі 21 діючої речовини виробників з 35 країн світу, лідерами серед яких є індійські (24,5%) та українські фірми (15,4%). Результати вивчення товарної кон’юнктури ринку НПЗЛЗ дозволили спрогнозувати зростання попиту на ЛЗ з мелоксикамом, диклофенаком, диклофенаком у комбінації, целекоксибом та його зниження стосовно ЛЗ з індометацином та піроксикамом. 3. Проведене дослідження цінової кон’юнктури дало змогу встановити загальні тенденції динаміки цін на НПЗЛЗ. За 2003-2007 рр. оптові ціни на аналізовані ЛЗ зросли в середньому у 1,2 рази, а роздрібні – в 1,3 рази, при цьому індекси цін окремих препаратів коливалися у межах від 0,82 до 2,65. Виявлені ЛЗ, динаміка зміни цін яких відрізнялася від загальної. Розраховані коефіцієнти запізнення росту цін свідчать про зростання доступності НПЗЛЗ внаслідок випереджаючих темпів росту доходів населення. Аналіз коефіцієнтів ліквідності ціни показав некоректність та неетичність формування цін у 25% випадків. 4. Результати аналізу спонтанних повідомлень Державного фармакологічного центру МОЗ України за 2003-2007 рр. про побічні реакції показали, що при застосуванні НПЗЛЗ найчастіше зустрічаються загальні та місцеві алергічні реакції і гастроентерологічні ускладнення, більшість з яких належать до категорії несерйозних передбачуваних. Корекція проявів зареєстрованих побічних реакцій в результаті вживання НПЗЛЗ застосовувалася в середньому в третині випадків. 5. На підставі множинного кореляційно-регресійного аналізу оцінено вплив різних чинників на вибір лікарями НПЗЛЗ при лікуванні ревматичних захворювань суглобів. Встановлено, що основним чинником при виборі ЛЗ є ефективність (R = 0,92 – 0,96) і прояв побічних реакцій (R = 0,64 – 0,72). На вибір лікарями НПЗЛЗ практично не впливає вартість добової дози ЛЗ (R = 0,16 – 0,34). 6. За допомогою графічно-математичного та статистичного методів обробки експертних оцінок респондентів опрацьовано методику комплексної оцінки конкурентоспроможності ЛЗ, за якою розраховані коефіцієнти конкурентоспроможності НПЗЛЗ при лікуванні шести нозологій ревматологічних захворювань суглобів в стаціонарних та амбулаторно-поліклінічних умовах. 7. З використанням тесту Крускала-Уолліса ANOVA здійснено позиціонування сум рангів коефіцієнтів конкурентоспроможності НПЗЛЗ за діючою речовиною, виробником, дозою та способом введення. Встановлено, що найбільш конкурентоспроможними є препарати з диклофенаком у дозі 50 і 75 мг діючої речовини перорально і парантерально, мелоксикамом у дозі 7,5 і 15 мг перорально і парантерально. При цьому конкурентоспроможність імпортних НПЗЛЗ є вищою ніж вітчизняних. Встановлені відмінності конкурентоспроможності ЛЗ при лікуванні в стаціонарних і амбулаторно-поліклінічних умовах. ЛЗ з диклофенаком однаково конкурентоспроможні при обох умовах лікування, а конкурентоспроможність ЛЗ з німесулідом та целекоксибом вища при стаціонарному лікуванні. Парентеральні лікарські форми та вищі дозування ЛЗ більш конкурентоспроможні в стаціонарі. 8. За допомогою вільно розповсюдженого програмного забезпечення розроблений програмний продукт „Моніторинг процесу лікарського забезпечення фармакотерапії в умовах стаціонару (на прикладі ревматологічних хворих)”, який не вимагає ліцензування, може функціонувати в локальних і глобальних медичних комп’ютерних мережах, забезпечуючи одночасну незалежну роботу великої кількості споживачів. Практичне використання його дозволяє здійснювати моніторинг усього лікувального процесу, проводити оцінку типових схем фармакотерапії, прогнозувати потребу ЛЗ у вартісних та натуральних показниках, що сприяє оптимізації інформаційного забезпечення фахівців лікувально-профілактичних закладів та раціональному використанню фінансових ресурсів. 9. Шляхом апробації програмного продукту показано, що при лікуванні РА в стаціонарних умовах частіше призначають неселективні НПЗЛЗ, в той же час має місце тенденція до зменшення кількості їх призначень (у 1,5 рази) при одночасному зростанні кількості призначень селективних НПЗЛЗ (більше ніж утричі). На підставі аналізу схем лікування препаратами основної фармакотерапії ревматоїдного артриту встановлено, що середня вартість медикаментозного лікування коливалася в межах від 3,93 до 140,79 грн. в залежності від форми та стадії перебігу захворювання. 10. За результатами досліджень отримано два свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України про реєстрацію авторського права на твір, опрацьовано дві методичні рекомендації, що ухвалені МОЗ України, та інформаційний лист, які впроваджено в діяльність Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення та Державного фармакологічного центру МОЗ України, в практичну роботу фармацевтичних підприємств і медичних установ, а також у навчальний процес вищих фармацевтичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. | 