У дисертаційній роботі розроблено теоретичні, методичні та практичні аспекти вирішення проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємства на основі вдосконалення системи якості. За результатами проведеного дисертаційного дослідження можна зробити наступні висновки: 1. Однією з обов'язкових умов успішного виведення української економіки з кризового стану є використання внутрішніх резервів вітчизняних підприємств. Найрезультативнішим внутрішнім резервом є впровадження ефективних систем якості, здатних забезпечити конкурентоспроможність продукції (а отже і підприємства), що випускається, не тільки за якістю, але і за ціною. Зміст ключових принципів системного управління якістю, на базі яких повинні діяти системи якості включає: орієнтацію на споживача, визначення ролі керівництва, залучення працівників, забезпечення процесного підходу, системного підходу до постійного поліпшення всіх аспектів діяльності підприємства. 2. Запропоновано новий підхід до організаційно – економічного забезпечення конкурентоспроможності підприємств на основі вдосконалення систем якості, варіанти реорганізації і зміст робіт по вдосконаленню систем якості і вимог до них, відповідно до міжнародних стандартів, як основного елемента забезпечення конкурентоспроможності підприємств. 3. Удосконалено підхід до визначення критеріїв якості продукції по її складовим, по сегментам та визначення конкурентоспроможності підприємства на основі оцінювання якості продукції. Порядок розрахунку інтегрального критерію конкурентоспроможності та набір процедур які треба здійснювати по його корегуванню. 4. Змодельовані етапи безперервного управління якістю, відповідно виділеним чотирьом концепціям в розвитку систем якості, які передбачають реалізацію необхідних дій для змін відповідних об’єктів управління якістю. Відповідно виділеним етапам управління систематизовано характеристики його складових по концепціям розвитку систем якості. 5. Проведено порівняльний аналіз підприємств, з упровадженою на ньому системою менеджменту якості (ТQМ) з підприємствами, на яких впроваджене управління його вартістю. Відсутність системоутворюючого критерію ефективності в концепції управління якістю є істотною перешкодою в застосуванні методик запропонованої концепції для забезпечення конкурентоспроможності підприємства: не можливо кількісно (бажано в грошовому вираженні) оцінити вплив на конкурентоспроможність підприємства впровадженої на ньому системи управління якістю. Концепція управління якістю в явному вигляді не враховує ціну залученого капіталу і пов'язані з ним ризики, а отже, і інтереси інвесторів та кредиторів. 6. Система якості підприємств розглядається, як впорядкована сукупність взаємозв’язаних і взаємодіючих елементів об’єкту виробництва, призначених для досягнення поставленої мети – створення умов для забезпечення необхідного рівня якості об’єкту виробництва при мінімальних витратах. Це повинно стати засобом реалізації політики в області якості. Визначено відмінності які, відповідно до еволюції управління якістю, дозволили сформувати чотири концепції якості: контроль якості; управління якістю; забезпечення якості; безперервне вдосконалення. 7. Розроблені в дисертаційному дослідженні методи та рекомендації є універсальними і можуть знайти застосування при підготовці, впровадженні і функціонуванні системи управління якістю продукції, а також при підготовці фахівців в області управління якістю. | 