Анотація до роботи:

Лавренюк Євгенія Святославівна. “Організаційно-економічні фактори регулювання розвитком соціальної інфраструктури села (на матеріалах Закарпатської області)”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03. – Організація управління, планування та регулювання економікою. – Ужгородський національний університет, Ужгород, 2005.

Дисертаційна робота присвячена теоретичним та методичним дослідженням організаційно-економічних факторів регулювання розвитку соціальної інфраструктури села в умовах ринкової трансформації. З позиції системного підходу у роботі здійснено аналіз сутності соцільної інфраструктури, з’ясовано її компонентну будову, фактори її розвитку та структуру, запропоновано організаційно-економічний механізм регулювання її галузей. Значна увага приділяється аналізу сільських закладів соціальної сфери та напрямам їхнього удосконалення.

У роботі проаналізовано рівень розвитку соцільної інфраструктури села у розрізі адміністративних районів Закарпатської області та запропоновано напрями удосконалення механізму регулювання розвитку соцільної інфраструктури села.

Обгрунтовано методичні підходи до розробки прогнозів розвитку соціальної інфраструктури села та зроблено спробу сформулювати рекомендації щодо необхідності врахування об’єктивно існуючих проблем функціонування галузей соціальної інфраструктури на депресивних територіях і врахування цих проблем при розробці стратегії розвитку села в регіональнїй політиці держави.

Результати проведеного дослідження дозволяють сформувати такі висновки і пропозиції :

1. Ядро соціальної економіки становить соціальна інфраструктура – сукупність взаємопов’язаних, гармонійно функціонуючих галузей, підприємств, організацій та установ, видів діяльності, а також економічних відносин та людського потенціалу, які поєднані в цілісній системі, що функціонує з метою задоволення потреб усіх верств населення у сфері духовності, матеріально-побутового забезпечення та відтворення людського капіталу.

2. Становлення ринкових відносин на селі зумовлює потребу в комплексному підході до формування інфраструктури, що передбачає розвиток соціальної, виробничої та ринкової її видів, які органічно взаємодіють між собою і забезпечують демографічне відтворення сільського населення , його освітньо-професійне зростання , задоволення різноманітних потреб та зайнятість.

3. Добробут і соціальна захищеність населення багато в чому залежать від рівня розвитку соціальної інфраструктури села. Аналіз її стану в Закарпатській області виявив її недостатній розвиток цієї інфраструктури. Частина соціальних об'єктів застаріла і непридатна для подальшої експлуатації. Невирішеність проблем соціальної інфраструктури на селі. значно гальмує реформування АПК, формування ринкової економіки, і крім того, не забезпечує зайнятість, соціальний захист селян. Аналіз функціонування соціальної інфраструктури сільської місцевості Закарпатської області виявив тенденцію до згортання діяльності об’єктів соціально-культурного призначення . За останні роки кількість кіноустановок скоротилась у 7 разів, припинили свою діяльність 135 сільських бібліотек та 146 клубних закладів. Значна частина соціально-культурних закладів потребує капітального ремонту.

4. Серед складних соціально-економічних проблем, які стоять нині перед селом і вимагають термінового вирішення, найактуальнішим є збереження потенціалу сфер охорони здоров'я, освіти та культури. На селі зростає плинність медичних кадрів, вчителів, працівників культури. Найвиразнішими симптомами процесів, що відбуваються у соціальній інфраструктурі села з початку 90-х років, є стрімке скорочення її мережі та обсягів будівництва об'єктів соціального призначення. Залишається низьким рівень благоустрою сіл. В результаті здійсненого аналізу рівня розвитку системи охорони здоров’я на селі та виявлення особливостей його впливу на стан здоров’я сільського населення зроблено висновок про необхідність підвищення ролі органів місцевого самоврядування в організації медичного обслуговування селян.

5. Аналіз розвитку соціальної інфраструктури села засвідчує необхідність зосередження уваги на розвитку шляхової інфраструктури. У складі місцевих доріг відсутні дороги І категорії, а сільські дороги є лише V категорії. Останні становлять всього 3,35% від загальної протяжності автомобільних доріг області.

6. Запропоновані автором напрями удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку соціальної інфраструктури на селі містять пропозиції щодо: внесення змін у структуру регіонального управління соціальним розвитком шляхом створення проектних органів із числа спеціалістів у галузі соціальної економіки, які функціонували б при органах місцевого самоврядування, завершення формування нормативно-правової бази та розширення економічних функцій державних органів влади на місцях, підвищення ролі наукових закладів у розробці територіальних цільових програм з ключових напрямів соціального розвитку, стандартів якості життя, прогнозування розвитку об’єктів соціальної інфраструктури.

7. Вихід із кризового стану, в якому опинилася соціальна сфера на селі необхідно шукати в удосконаленні механізму фінансування діяльності об’єктів соціальної інфраструктури. В цілому вкрай важливим є переведення їх на ринкові принципи діяльності, кооперація коштів місцевих бюджетів, підприємницьких структур та домогосподарств на соціальний розвиток, створення на регіональному рівні фондів соціального розвитку сілських територій, застосування дискреційної бюджетно-податкової політики.

8. Розрахунок коефіцієнта рівня розвитку галузей соціальної інфраструктури в розрізі адміністративних районів Закарпатської області дозволив розділити їх на 4 групи. Показник рівня розвитку соціальної сфери, який перевищує середній по області, має місце в групах, які включають дев’ять районів. Найбільш високий коефіцієнт розвитку соціальної сфери має Великоберезнянський район (0,765).

9. Особливої уваги з боку органів місцевого самоврядування і виконавчої влади потребують Рахівський, Тячівський та Міжгірський райони, де величина інтегрального показника розвитку соціальної інфраструктури коливається в межах 0,500-0,559, що є значно нижчим від середнього показника по області. Інтегральний показник розвитку соціальної інфраструктури становить практичний та науковий інтерес при порівнянні його з нормативними значеннями або показниками розвитку соціальної інфраструктури областей України

Список опублікованих праць

Статті у фахових виданнях

1. Лавренюк Є.С. Розвиток соціальної інфраструктури села в умовах економічної трансформації//Науковий вісник Ужгородського університету.Серія “Економіка”.–2002. –Вип. 12. С.46-49 (0,6 д.а.)

2. Лавренюк Є.С. Розвиток закладів охорони здоров’я в умовах економічної трансформації//Науковий вісник Ужгородського університету.Серія “Економіка”. –2003. –Вип. 13. С.51-55 (0,3 д.а.)

3. Лавренюк Є.С. Розвиток сільської шляхової мережі в умовах економічної трансформації // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки (Збірник наукових праць). – Вип.6 (XLIV). В 4-х ч./НАН України.Інститут регіональних досліджень. відп.ред.академік НАН України М.І.Долішній. –Ч.3. –Львів,2003. С. 270-277 (0,4 д.а.)

4. Лавренюк Є.С. Розвиток закладів торгівлі сільської місцевості Закарпатської області // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Матеріали XIV Міжнародної науково-практичної конференції ,13-14 травня 2004 р. –Вип. І.Економічні науки.Ч.2. –Чернівці: АНТ Лтд,2004. С. 143-147 (0,1 д.а.)

5. Лавренюк Є.С. Інноваційні напрями розвитку освіти сільських мешканців Закарпатської області // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. – Чернівці: АНТ Лтд,2004. Вип.ІІ. С.77-81 (0,2 д.а.)

6. Лавренюк Є.С. Взаємозв'язок між виробничою та соціальною інфраструктурою// Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип. 193: в 5 т.Том 3. –Дніпропетровськ: ДНУ,2004. С.769-775 (0,3 д.а.)