Анотація до роботи:

Ройтман О.О. Організаційно-економічні методи державної підтримки текстильної галузі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.05. – Галузеве управління. – Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2003.

У дисертації розглянуто комплекс питань з проблеми стабілізації ситуації в текстильної галузі України на підставі якісного удосконалення системи управління, в тому разі розробки організаційно-економічних методів державної підтримки галузі.

Обгрунтовано створення механізму державної підтримки. Визначено елементи механізму державного регулювання і державної підтримки. Проаналізовано сучасний стан, а також визначено конкурентну ситуацію на ринку тканин в Україні. Визначено необхідність і форми поєднання ринкового і державного регулювання текстильної галузі. Розроблено інтегральну стратегію формування конкурентних переваг і запропоновано засоби росту її ефективності. Сформульовано рекомендації щодо удосконалювання механізму керування збутом на ринку тканин. Запропоновано організаційно-економічні методи підтримки текстильної галузі.

У процесі проведеного в дисертаційній роботі дослідження розроблені і науково обгрунтовані пропозиції, спрямовані на вирішення актуального науково-практичного завдання щодо розробки організаційно-економічних методів державної підтримки текстильної галузі. Основні висновки і результати дослідження полягають у такому:

1. Обгрунтовано, що многоаспектність проблем, з якими зіткнулась текстильна галузь України, потребує удосконалення системи управління галуззю, в тому числі створення механізму державної підтримки. Це дозволить закріпити позитивні зрушення у галузі, розробити заходи щодо підвищення її рентабельності і підтримці вітчизняного виробника.

2. Визначено елементи механізму державного регулювання і державної підтримки як складового економічного механізму керування галуззю. До таких елементів відносяться: державна політика приватизації; участь держави в капіталі підприємства; антимонопольна політика; раціональна система податків; заохочення інвестиційної активності; регулювання цін, тарифів і мита; раціональна структура державного попиту і розміщення замовлень.

3. Проаналізовано сучасний стан, а також визначено конкурентну ситуацію на ринку тканин в Україні, що дозволило зробити висновок про необхідність державної підтримки текстильної галузі як складової організаційно-економічного механізму підвищення її потенціалу.

4. Визначено необхідність і форми поєднання ринкового і державного регулювання текстильної галузі, основними з яких є: система контрактів, матеріальна і фінансова державна підтримка підприємств галузі, змішане приватно-державне підприємництво, інвестиційна діяльність, податкове регулювання; цінове регулювання, оренда державного майна, стимулювання експортної діяльності.

5. Запропоновано й обґрунтовано логістичний підхід щодо керування текстильною галуззю, сутність якого полягає в тому, що на кожнім підприємстві, як структурній одиниці галузі, матеріально-технічне постачання, виробництво, збут, складування, транспорт є єдиним безперервним процесом. Даний підхід формується з логістичних підсистем: заготівельної, внутрівиробничої і розподільної логістик і спрямований на забезпечення ефективного функціонування підприємств на ринках сировини, матеріалів, готової продукції.

6. Обґрунтовано використання розподільної логістики, як складової логістичного підходу, щодо організації і керування збутом у рамках управління текстильною галуззю. Це дозволило вивчити і проаналізувати збутову політику підприємства і галузі в цілому в контексті поєднання державного і ринкового регулювання процесу. У результаті визначені мета, задачі та методи державного і ринкового регулювання збутових процесів; фази формування каналів збуту текстильної продукції і фактори, що впливають на вибір каналів збуту; розглянуті альтернативні системи організації збуту тканин і умови їх використання.

7. Проведено дослідження споживчих переваг на ринку тканин і факторів, що впливають на їхню динаміку. На основі результатів дослідження доведено, що з одного боку, в умовах ринку серйозним інструментом конкурентних переваг підприємства є наявність оптимального співвідношення «ціна/якість», з іншого боку, дане співвідношення підвищує актуальність такої задачі державного регулювання галузі, як сприяння формуванню і товарному насиченню споживчого ринку тканин, виробництву текстильної продукції, розширенню її асортименту і поліпшенню якості з урахуванням попиту населення.

8. Розроблено інтегральну стратегію формування конкурентних переваг, яка грунтується на поєднанні державної підтримки текстильної галузі і самостійності підприємств. Запропоновано засоби росту ефективності інтегральної стратегії.

9. Розроблено і запропоновано оптимізаційну модель керування збутом, що дозволить домогтися оптимізації асортименту продукції в рамках інтегральної стратегії.

10. Сформульовано рекомендації щодо удосконалювання механізму керування збутом на ринку тканин. В їх рамках систематизовано і доповнено перелік інформації, необхідної для організації збутової діяльності текстильних підприємств, що враховує державне регулювання, ринкові перетворення й особливості функціонування підприємств галузі. Удосконалено методику вибору ефективних каналів збуту. Розроблено і запропоновано методику систематизації результатів керування збутовою діяльністю й економіко-математичну модель оцінки їхньої ефективності. Це дозволить мінімізувати ризики та підвищити ефективність збутової діяльності в рамках управління текстильною галуззю.

11. Запропоновано стратегію диверсифікації на основі розвитку існуючого напрямку діяльності у вигляді вертикальної інтеграції. Впровадження диверсифікації пропонується через зовнішній організаційний розвиток на основі державного протекціонізму. Це дозволить підвищити конкурентні переваги підприємств галузі та запобігти проблем матеріально-технічного забезпечення і збуту.

12. Запропоновано організаційно-економічні методи підтримки текстильної галузі, що включають комплекс заходів державної підтримки, а також антикризові заходи щодо підвищення ефективності галузевого управління в рамках організаційно-економічного механізму підвищення потенціалу текстильної галузі.

Запропонований організаційно-економічний механізм підвищення потенціалу текстильної галузі й організаційно-економічні методи державної підтримки в його рамках дозволять стабілізувати ситуацію в галузі, домогтися мінімізації помилок і зв'язаних з ними ризиків, а також створять комплекс умов для припливу інвестицій.

Публікації автора:

1. Ларина Р.Р., Ройтман Е.О. Отраслевые проблемы текстильной промышленности: причины и пути решения: Монография. – Севастополь: “Вебер”, 2002. – 131 с.

Особистий внесок здобувача: характеристика текстильної галузі та чинників, що впливають на розвиток ринку продукції текстильної галузі; огляд ринку текстильних товарів в Україні; аналіз конкурентної ситуації в галузі; дослідження споживчих переваг на ринку тканин; розробка стратегії оптимізації асортименту; формування системи показників оцінки ефективності управління збутом на підприємствах текстильної галузі; дослідження аспектів державного управління текстильною галуззю та розробка комплексу заходів з державного регулювання галузі.

2. Ройтман Е.О. Оптимизационная модель управления сбытом на рынке тканей //Збірник наукових праць ДонДАУ: “Стратегія маркетингу в управлінні регіоном та підприємництвом”. Т.2, вип.7.- Донецьк: ДонДАУ, 2001. – С.30-35.

3. Реутова Е.О. Некоторые проблемы управления текстильной отраслью //Сборник научных трудов ДонГАУ: “Социальный менеджмент и управление информационными процессами”; серия “Государственное управление”. Т. 3, вып. 8. - Донецк: ДонГАУ, 2002. – С. 212-217.

4. Ройтман Е.О. Исследование текстильной отрасли как единой экономической системы // Менеджер. – 2002. - №1(17).- С. 53-57.

5. Ройтман Е.О. Повышение спроса на отечественную текстильную продукцию как одна из проблем управления отраслью // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. Актуальные проблемы реформирования экономики в регионе: Сборник научных трудов/ НАН Украины, Институт экономики промышленности; Краматорский экономико-гуманитарный институт. – Донецк, 2002. – С.120-122.

6. Ройтман Е.О. Анализ и обобщение зарубежного опыта управления текстильной отраслью // Менеджер. – 2002. -№5 (21). – С.250.

7. Ройтман Е.О. Формирование системы показателей оценки эффективности управления сбытом в текстильной отрасли // Менеджер. – 2002. -№6 (22). – С.39-44.

8. Реутова Е.О. Канали розподілу: створення гнучких систем // Маркетинг : теорія і практика: Матеріали п’ятої міжнародної науково-практичної конференції. – К.: КНЕУ, 2001р.- С.141.

9. Ларина Р.Р., Ройтман Е.О. Исследование аспектов государственного регулирования текстильной отрасли // Маркетингові дослідження в Україні: Тези доповідей 2 Міжнародної науково-практичної конференції. 27-31 травня 2002р./ Гол. ред. І.Л. Решетнікова – Луганськ: Видавництво Східноукраїнського національного університету, 2002. – С. 106-107.

Особистий внесок здобувача: дослідження основних заходів державного регулювання текстильної галузі.