Анотація до роботи:

Ратошнюк Т.М. Організаційно-економічні напрями екологізації радіоактивно забруднених земель. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2005.

У роботі розкрито результати теоретичних та практичних досліджень еколого-економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь у радіоактивно забрудненому регіоні. Проведено аналіз стану виробництва сільськогосподарської продукції і використання сільськогосподарських угідь. Розглянуто сутність поняття екологізації радіоактивно забруднених земель і її значення в їх використанні.

Обґрунтовано пріоритетні заходи поліпшення екологічного стану радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь та раціональну структуру посівних площ.

Скориговано грошову оцінку сільськогосподарських угідь залежно від рівня їх радіоактивного забруднення з врахуванням додаткових виробничих затрат на вапнування ґрунтів і внесення добрив. Запропоновано розрахунок економічного стимулювання власників землі та землекористувачів за зниження забрудненості радіоактивно забруднених земель.

1. Внаслідок аварії на ЧАЕС великі площі сільськогосподарських угідь зони Полісся радіоактивно забруднені. Так, у Житомирській області вони в дев’яти районах становлять 618 тис. га, або 42% загальної їх площі. Високий рівень забруднення цезієм-137 (від 5 до 15 Кі/км²) мають сільськогосподарські угіддя в господарствах районів: Народицького – 35,3%, Коростенського – 14,6%, Лугинського – 13,0% та Овруцького – 7,6%. З рівнем забруднення понад 15 Кі/км² виявлено 10 тис. га таких угідь. Площі забруднені стронцієм-90 (від 0,15 до 3,0 Кі/км²) найбільш поширені в Народицькому районі – 43,3 тис. га, в Овруцькому – 29,7 тис. га, Лугинському - 14,5 тис. га. Сільськогосподарські угіддя з рівнем забруднення стронцієм понад 3,0 Кі/км² складають 596 га в Овруцькому та Лугинському районах.

2. У досліджуваному регіоні за період з 1999 по 2003 роки майже вдвічі зменшились посівні площі сільськогосподарських культур. При сформованій на цей період структурі сільськогосподарського виробництва та стабілізації цін на його продукцію спостерігається тенденція до збільшення обсягів виробництва валової продукції. Якщо в 1999 році на 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено її на 30,9 тис. грн, то в 2003 році цей показник був у 1,4 раза більшим. Майже в 1,3 раза підвищилась і продуктивність праці. Але внаслідок високої вартості енергоносіїв та диспаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію виробництво в агропромисловому комплексі було і залишається збитковим, проте збитковість в 2003 році була в 3,4 раза меншою порівняно з 1999 роком.

3. Еколого-економічна оцінка забруднених радіонуклідами земель залежить від ступеня їх забрудненості радіоактивними речовинами, типів ґрунтів, на яких вирощуються сільськогосподарські культури. Враховуючи затрати, які будуть додатково понесені на вапнування кислих грунтів та внесення мінеральних добрив в оптимальних дозах, скоригована грошова оцінка ріллі радіоактивно забруднених земель шести районів Житомирської області.

4. Для зменшення надходження радіонуклідів у рослини потрібно здійснити організаційно-економічні, агрохімічні, агротехнічні заходи. Основними напрямами зниження активності радіонуклідів у сільськогосподарській продукції є: докорінне поліпшення, залуження і перезалуження лук і пасовищ; створення культурних пасовищ; вапнування грунтів, у тому числі і на присадибних ділянках; внесення сапропелю і торфокомпостів; зниження рівня ґрунтових вод; заключна відгодівля тварин чистими кормами, збагачення їх мікроелементами; біологічний захист рослин від шкідників і хвороб; перепрофілювання господарств на розвиток м’ясного скотарства; ведення лісового господарства в міжгосподарських лісгоспах; реабілітація земель, виведених з господарського обороту; проведення постійного контролю за рівнями радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції на всіх етапах її виробництва і реалізації; забезпечення санітарно-гігієнічних вимог при проведенні сільськогосподарських робіт у регіоні забруднення; моніторинг, інжиніринг тощо.

5. Результати досліджень свідчать, що пріоритетними заходами залежно від рівня радіоактивного забруднення грунтів Житомирської області, мають бути:

у рослинництві – вапнування площ під зернові культури з внесенням підвищених доз мінеральних добрив, що знижує дозове навантаження виносу радіонуклідів на 50-58%;

у тваринництві – використання кормів, які містять сорбуючі радіонуклідні домішки на основі фероцину, знижує дозове навантаження виносу радіонуклідів на 67%, а проведення контрзаходів в ланці "грунт – корми для тварин", зокрема, залуження та перезалуження луків і пасовищ для відгодівлі худоби - 47-56%.

6. Важливою умовою ефективного використання сільськогосподарських угідь в регіоні радіоактивного забруднення є запровадження сівозмін з культурами, в яких накопичується відносно мала кількість радіонуклідів, зокрема, озимими зерновими, картоплею, багаторічними травами.

7. Основними напрямами поліпшення екологічного стану сільськогосподарських угідь в регіоні радіоактивного забруднення є:

землевпорядкування землеволодінь і землекористувань з урахуванням ландшафтних умов та щільності забруднення ґрунтів;

перерозподіл земель щодо цільового призначення;

проведення меліоративних заходів;

формування зон отримання екологічно чистих продуктів харчування;

визначення обсягів виробництва та прогнозування можливих рівнів забруднення продукції рослинництва і тваринництва.

8. За поліпшення екологічного стану радіоактивно забруднених земель необхідно економічно стимулювати власників землі та землекористувачів. В основу економічного механізму стимулювання покладено принцип його збільшення залежно від ступеня забруднення. Наприклад, в СТОВ “Перемога” Коростенського району при зменшенні щільності радіоактивного забруднення по цезію-137 на 0,06 (на 6 одиниць по 0,01) Кі/км² в інтервалі 10,10-5,11 Кі/км² розмір економічного стимулювання збільшиться на 4,2%, по стронцію-90 – на 0,04 (на 4 одиниці по 0,01) Кі/км² в інтервалі 3,00-0,15 Кі/км² розмір економічного стимулювання збільшиться на 2%. Отже, розмір економічного стимулювання за зниження забрудненості радіонуклідами становитиме 6,2%.

Публікації автора:

У фахових виданнях:

1. Ратошнюк Т.М. Земельна реформа на Житомирщині // Вісник ДААУ. Спецвипуск. – 2000. – С. 281-282.

2. Ратошнюк Т.М. Основні напрями збереження і підвищення ефективності використання сільськогосподарських угідь // Економіка АПК. - 2001. - №1. - С. 31-33.

3. Ратошнюк Т.М., Корчинська С.Г., Корчинська О.А. Еколого-економічні аспекти розвитку виробництва сільськогосподарської продукції на радіаційно забруднених землях Житомирської області // Вісник ДААУ. - 2001. - №1. - С. 299-300. (Автором обгрунтовано напрями зменшення надходження радіонуклідів у продукцію рослинництва).

4. Ратошнюк Т.М. Екологічні аспекти виробництва сільськогосподарської продукції на радіаційно забруднених землях // Економіка АПК. - 2001. - №10. - С. 43-46.

5. Ратошнюк Т.М., Корчинська С.Г., Корчинська О.А. Деякі еколого-економічні аспекти підвищення родючості ґрунтів // Вісник аграрної науки Причорномор’я. - Спецвипуск. - Том 2. - Миколаїв, 2001. - С. 372-375. (Автором обгрунтовано шляхи вирішення проблем забезпечення і використання добрив та меліорантів, підвищення родючості ґрунтів).

6. Ратошнюк Т.М. Впровадження заходів щодо зниження надходження радіонуклідів у сільськогосподарську продукцію // Економіка АПК. - 2002. - №6. - С. 47-49.

7. Ратошнюк Т.М., Ратошнюк В.І. Стимулювання виробництва екологічно чистої продукції в радіаційно забруднених районах Житомирської області //Економіка АПК. – 2004. - №7. – С. 93-95. (Автором запропоновано методи стимулювання виробництва екологічно чистої продукції).

Інші видання:

8. Ратошнюк Т.М., Ратошнюк В.І. Стан родючості та застосування агромеліоративних заходів на радіоактивно забруднених землях. /Міжвідомчий науковий збірник "Землеробство" (випуск 76). – К.: ЕКМО, 2004. - С. 57-64. (Автором проаналізовано стан радіоактивно забруднених ґрунтів).

Участь у конференціях:

9. Ратошнюк Т.М., Корчинська С.Г., Корчинська О.А. Еколого-економічні аспекти підвищення родючості земель // Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 20 квітня 2001 р.). - К.: Інститут землеустрою УААН, 2001. - С.142-144. (Автором висвітлено роль внесення вапна і мінеральних добрив у зниженні забрудненості ґрунтів радіонуклідами).

10. Ратошнюк Т.М. Реформування земельних відносин в контексті соціально-економічної та екологічної ситуації / Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання. За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - Том 1. – К., 2001. - С. 167-169.

11. Ратошнюк Т.М. Проблеми виробництва агропромислової продукції на радіоактивно забруднених територіях /Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. Частина 2. За ред. П.Т.Саблука. – К., 2001. - С. 203-206.