У дисертації проведено теоретичне узагальнення і розроблено практичні рекомендації щодо вирішення комплексу проблемних питань з підвищення економічної ефективності виробництва молока та якості виробленої сировини, формування і функціонування ринку молока, забезпечення внутрішнього попиту та конкурентоспроможності готової продукції. За результатами проведених досліджень можна зробити такі висновки: 1. Узагальнення теоретичних аспектів економічної ефективності показує, що вчені наводять різні визначення щодо суті її поняття та перелік показників, які її характеризують. Одним із головних показників ефективності має бути обсяг прибутку, який одержують після реалізації продукції. Економічна ефективність виробництва молока тісно пов’язана з ефективністю його переробки та реалізації. Тому для підвищення економічної ефективності виробництва молока необхідно удосконалювати економічний механізм взаємовідносин між усіма учасниками молокопродуктового підкомплексу й розподіляти одержані прибутки таким чином, щоб враховувся інтерес і створювались умови для розширеного виробництва молока. 2. Протягом останніх років спостерігається суттєве зниження економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств у Київській області та погіршується їх ресурсне забезпечення. Зменшилася площа земельних угідь у використанні, спостерігається відтік кваліфікованих сільськогосподарських кадрів в інші галузі економіки через низький рівень оплати праці, зменшилась як кількісна, так і вартісна оцінка основних фондів. Аналіз структури основних фондів свідчить про зменшення поголів’я худоби і корів зокрема. Знижується прибутковість сільського господарства і у 2006 р. 61,2% підприємств отримали збитки. 3. У молочному скотарстві Київської області протягом 2000-2006 рр. відмічається зниження темпів спаду і навіть деяка стабілізація по певних показниках. Чисельність поголів’я корів зменшились на 58%. Рівень зниження обсягів валового виробництва був меншим – 18% за рахунок майже дворазового зростання продуктивності корів. Водночас середньорічний надій молока на одну корову все ще знаходиться на досить низькому рівні (3925 кг), який в європейських країнах навіть не гарантує одержання прибутків. Хоча частка особистих господарств населення у валовому виробництві збільшилась, але вони не суттєво впливають на ринкову ситуацію через низьку товарність та якість виробленого молока. Тому для поліпшення ситуації в молочному скотарстві необхідно збільшувати продуктивність корів і концентрувати виробництво молока у сільськогосподарських підприємствах, що дасть змогу суттєво підвищити економічну ефективність підприємств молочної галузі. 4. Розрахунковий економічний ефект від доведення якості молочної сировини до європейських вимог становить близько 91,2 млн грн, з них 44,5 млн грн – доходи сільськогосподарських підприємств і 46,7 млн грн – осообистих селянських господарств. 5. За рахунок невідповідності якості виробленого молока вимогам вищого сорту за національними стандартами товаровиробники втратили близько 50,6 млн грн, з них 20,3 млн грн – сільськогосподарські підприємства і 30,3 млн грн – особисті селянські господарства. 6. Сучасний рівень споживання населенням молока та продуктів його переробки становить близько 60% від науковообгрунтованих норм. Основними причинами є низька купівельна спроможність населення, низька якість молочної продукції та зменшення рівня її виробництва. Для підвищення економічної ефективності виробництва необхідно стимулювати попит на ринку за рахунок зростання купівельної спроможності споживачів та розробки державної програми підтримки товаровиробників. Це дозволить зменшити залежність ринку від експортних поставок і впливу політичних рішень на економічну ситуацію, сприятиме продовольчій безпеці держави. 7. Ефективність капітальних вкладень у виробництво молока достатньо висока за умови направлення певної частини їх для удосконалення системи контролю за якістю. Крім того, такі вкладення є окупними і сприяють загальному поліпшенню становища виробників. Так, при залученні 1,8 млн. грн у ВАТ „Западинське” та доведенні кількості поголівя до 400 голів можна повернути вкладені кошти за п’ять років. 8. Важливим чинником, що суттєво впливає на економічну ефективність виробництва молока, є окупність витрат. Дослідженнями встановлено, що економічний ефект від поліпшення годівлі та запровадження сучасних технологій доїння достатньо високий. Так, окупність витрат на удосконалення раціону й годівлі становить 367%, а запровадження нових установок доїння дасть змогу окупити їх вартість за три роки. 9. За допомогою економіко-математичного моделювання виявлено, що основними факторами, які впливають на попит і пропозицію на ринку молока, є купівельна спроможність населення та рівень виробництва молока. Крім того, вплив рівня виробництва більший, ніж вплив купівельної спроможності. Це пояснюється тим, що при збільшенні обсягів виробництва знижується собівартість. Отже, роздрібна ціна знижується, і споживачі можуть задовільнити свої потреби у більш повному обсязі. 10. Прогнозування основних тенденцій показало, що особисті селянські господарства будуть втрачати свою значимість як основного виробника молока, а сільськогосподарські підприємства розширять свій сегмент на ринку. Основними причинами такої ситуації є збільшення собівартості утримання корів у домашніх господарствах та невисока якість виробленого молока. Крім того, низька якість сировини в особистих господарствах населення призводить до суттєвих втрат внаслідок зменшення закупівельних цін. Навіть при обсязі проданого молока 118 тис. т особисті селянські господарства Київської області втрачають на рівні цін близько 50,2 млн. грн порівняно із сільськогосподарськими підприємствами. 11. Одним із найважливіших шляхів підвищення економічної ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах є їх укрупнення та інтеграція з переробними підприємствами. За умови високої концентрації виробництва молока в одному господарстві товаровиробники мають змогу отримувати додаткові доходи за рахунок одержання високоякісної молочної сировини та зниження транспортно-заготівельних витрат. Розрахунки підтверджують, що потреба у фінансових ресурсах для створення великих молочних ферм (400 голів) при умові реконструкції та модернізації вже існуючої ферми становитиме 6,8 млн.грн, а окупність таких вкладень дорівнює 4,36 роки. | 