Анотація до роботи:

Дібров А.С. Організаційно-економічні засади функціонування сучасного підприємства як суб’єкту природокористування (на прикладі підприємств харчової та переробної промисловості). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - Економіка природокористування та охорона навколишнього середовища. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. – Одеса: 2006.

Дисертаційна робота присвячена питанням теоретичного обґрунтування та розробки методологічної бази щодо удосконаленню організаційно-економічного механізму ефективного природокористування на підприємстві. Доцільність даної розробки продиктована необхідністю розвитку та поглиблення методологічних та концептуальних основ сталого розвитку природокористування на базі забезпечення природно ресурсної та екологічної безпеки підприємств харчової та переробної промисловості.

На основі методологічних принципів системного підходу в роботі поставлено задачу вивчення і вирішення проблеми раціонального природокористування і екологічної безпеки на підприємствах харчової промисловості.

В дисертації здійснено оцінку основних критеріїв і показників природокористування, які слід використовувати підприємствам при аналізі сучасної природно-ресурсної і екологічної діяльності.

В роботі представлено і проаналізовано систему основних організаційно-економічних інструментів управління природокористуванням на рівні підприємства та галузі.

Обґрунтовано, що для кожного підприємства в умовах обмежених бюджетних заходів розвиток аудиту ресурсокористування є на даному етапі реальним виходом при вирішенні найбільш актуальних проблем раціонального природокористування.

Розроблено теоретичні основи формування організаційно-економічного механізму оптимального природокористування. Із системних позицій обґрунтовано провідні напрями оптимізації природно-ресурсної діяльності на підприємстві.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у розвитку і поглибленні концептуальних основ та організаційно-методичної бази формування, функціонування і удосконалення організаційно-економічних механізмів регулювання природокористування на рівні підприємства.

Інтегральний науковий результат цього дослідження знайшов свою конструктивну реалізацію у комплексі нових та принципово вдосконалених концептуально-методологічних положень і організаційно-методичних рішень щодо забезпечення ефективного ресурсокористування та екологічної безпеки на рівні підприємства.

Виконані дослідження дозволили сформулювати такі основні висновки і рекомендації.

1. Автор в дисертації довів, що сучасний стан розвитку виробництва знаходиться на такому рівні, коли підтримка природно-ресурсного потенціалу у якісному стані стала нагальною потребою. Основними чинниками, які зумовлюють раціональне природокористування, є ділова активність підприємств по економному використанню природних ресурсів. Тому сучасна природогосподарська діяльність, яка має за мету забезпечення виробництва природними ресурсами у відповідній кількості та належної якості з додержанням вимог екологічної безпеки, є важливою умовою діяльності кожного конкурентоспроможного підприємства.

2. В дисертації встановлено, що у сучасних умовах формування ринкових відносин, значного спаду обсягів виробництва зростає роль і значення проблеми підвищення ефективності виробництва як головної ланки економіки. Особливої актуальності вона набуває для підприємств-природокористувачів у зв’язку з тим, що реформування економіки України відбувається одночасно із загостренням екологічної та природно-ресурсної кризи, коли від роботи підприємств з використання багатьох природних ресурсів значною мірою залежить не тільки їх прибуток чи збитковість, але й стан природно-ресурсного потенціалу довкілля у регіоні розміщення того чи іншого підприємства. Ефективна робота підприємств-природокористувачів дозволить вирішувати проблеми зниження ресурсомісткості товарів економії затрат виробництва та переходу економіки країни до моделі сталого розвитку.

3. В дисертації систематизовано реальні тенденції природно-ресурсної діяльності підприємств. Виявлено основні типи природно-ресурсних статегій та їх визначальні фактори: ігнорування природно-ресурсних аспектів; вимушена стратегія; пасивна стратегія; стратегія конкурентних переваг; стратегія сталого розвитку. Сучасна господарська діяльність вимагає впровадження досконалої стратегії подальшого розвитку природно-ресурсної діяльності для ефективного збереження довкілля та досягнення відповідної ресурсно-екологічної безпеки.

4. Автор довів, що нинішня ситуація з розвитку систем управління природокористуванням характеризує прагнення до формування моделей інтегрованого економіко-екологіч-ного регулювання, яке передбачає гармонічну інтеграцію останнього в структуру загального менеджменту, а також включення процедур і заходів щодо охорони довкілля на всіх етапах виробництва у загальні процеси господарської діяльності.

Здобувачем розроблено удосконалену систему організаційно-економічних інструментів економіко-екологічного регулювання природокористування, яка складається із чотирьох груп основних показників: фінансово-коригуючих, законодавчо-правових, управлінсько-контролюючих, стимулюючих.

5. Автором в дисертаційній роботі розроблено і запропоновано детальну концептуальну програму аудиту ресурсодокористування на рівні підприємства за етапами та видами діяльності в умовах сучасної ринкової економіки. Доведено, що в складі цієї системи аудит ресурсокористування виділяється своїми напрямами, специфікою та змістом.

Обґрунтовано необхідність прийняття відповідного законодавчого акту „Про аудит ресурсокористування”, який би чітко регулював цей вид діяльності, спрямовані на раціональне і ощадливе використання природних ресурсів та зменшення шкідливого впливу на оточуюче природне середовище.

6. Пріоритетними напрямками ефективного природокористування є активне впровадження аудиту природокористування, який враховує всі ресурси на виробництво окремої продукції. Основними аспектами сучасного аудиту природокористування є детальний аналіз про всебічне використання наявного природно-ресурсного потенціалу на підприємстві та його ресурсно-екологічної безпеки. Розробка рекомендацій і пропозицій щодо більш раціонального використання природних ресурсів.

7. В дисертації визначено, що найбільш ефективно природно-ресурсна діяльність на підприємстві буде розвиватися тоді, коли воно буде постійно оновлювати своє виробництво, впроваджувати нові високоефективні та ресурсозберігаючі технології. Основними принципами і елементами господарської діяльності підприємства є: постійне вдосконалення ресурсно-екологічної політики; всебічний моніторинг за використанням ресурсів та своєчасною утилізацією забруднюючих речовин; зниження ризику негативного еколого-економічного впливу підприємства на довкілля. Слід всебічно підвищувати рівень ресурсно-екологічної свідомості і ділової творчості всіх учасників виробництва.

8. На основі аналізу та оцінки результатів діяльності підприємств харчової промисловості із застосуванням розробленої системи критеріїв і показників природокористування автором доведено, що ефективність їх функціонування може бути досягнута на основі визначення точних потреб в оптимальній кількості ресурсів, впровадженню ресурсозберігаючих технологій, забезпечення виробництва за кількісними та якісними параметрами, що відповідають сучасним вимогам науково-технічного прогресу з мінімальними питомими витратами живої та уречевленої праці. Пріоритетними напрямами підвищення ефективності діяльності підприємств визначено:

виробництво екологічно чистої продукції та державну підтримку підприємств, які впроваджують міжнародні стандарти якості;

впровадження сучасних організаційно-економічних засад природокорис-тування;

запровадження об’єктивних ринкових цін на природні ресурси;

забезпечення повного збирання, утилізації та захоронення небезпечних відходів виробництва і обмеження їх шкідливого впливу на довкілля;

створення умов для ефективного використання відходів як енергоресурсу, впровадження комплексної переробки і утилізації їх ресурсоцінних компонентів.

В результаті узагальнення теоретичного досвіду встановлено, що важливим критерієм оцінки раціонального природокористування є екологічність виробничого середовища на підприємстві, готової продукції та ступінь утилізації відходів виробництва. Зазначені чинники мають враховуватися при плануванні та обґрунтуванні еколого-економічних програм розвитку виробництва.

Визначення основних напрямків удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення раціонального природокористування і ресурсно-екологічної безпеки, зниження ризику негативного впливу виробництва на довкілля, розробка сучасних ресурсно-екологічних стратегій підприємств та впровадження аудиту ресурсокористування, теоретичні і методичні основи яких розкрито в дисертаційній роботі, є реальним внеском в розвиток і поглиблення сучасної економічної теорії природокористування в інтересах сталого розвитку країни.

Публікації автора:

Монографії

1. Дібров А.С. Сучасне підприємство: організаційно-економічні засади природокористування. – Одеса: Товариство „Знання та вміння”. – 2004. – 208 с.

2. Васильєв А.И., Деречин В.В., Дибров А.С. Управление эффективностью использования водных ресурсов в АПК (методические аспекты) – Одесса – Харьков, Консалтинг. – 1997. – 158 с. (Особистий внесок здобувача – розроблено методичні підходи оцінки ефективності використання водних ресурсів в АПК).

Статті у наукових фахових виданнях

3. Дібров А.С. Трансформація еколого-економічних відносин природокористування на підприємствах харчової промисловості регіону //Вісник аграрної науки Причорномор’я. Спеціальний випуск 3. Т.1. „Соціально-економічні проблеми природокористування та екології”. – Миколаїв: МДАА. – 2001. – С. 127-133.

4. Дібров А.С. Організаційно-методичний базис мобілізації природно-

ресурсного потенціалу у сфері виробництва //Вісник соціально-економічних

досліджень ОДЕУ. Вип. 8. Час. 2. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТ. – 2001. – С. 73-75.

5. Дібров А.С. Природокористування в системі сучасних соціально-економічних пріоритетів виробництва //Вісник соціально-економічних досліджень ОДЕУ. Вип. 11. – Одеса: ОДЕУ. – 2002. – С. 347-350.

6. Дібров А.С. Проблеми інвестування в природно-ресурсний потенціал регіону. //Вісник соціально-економічних досліджень ОДЕУ. Вип. 13. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТ. – 2002. – С. 202-205.

7. Дібров А.С. Поліпшення рівня екологічної безпеки на підприємствах-природокористувачах. // Труды Одесского политехнического университета. Научный и производственно-практический сборник. Спецвыпуск, Т.2. Одесса: ОПУ. – 2004. – С. 255-258.

8. Дібров А.С. Організаційно-економічні засади підвищення ефективності природокористування. // Вісник соціально-економічних досліджень ОДЕУ. Вип. 20. – Одеса: ОДЕУ. – 2005. – С. 107-111.

В інших виданнях

9. Дібров А.С. Регіональні проблеми ефективного використання природних ресурсів підприємствами харчової промисловості. //Теорія і практика перебудови економіки. Матеріали 3 Міжнародної науково-практичної конференції. – Черкаси: ЧДТУ. – 2002. – С. 134-136.

10. Дібров А.С. Экономика природопользования с основами экологии: Підручник. – Одесса: «Друк». – 2001. – 126 с.

11. Дібров А.С. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України: Підручник. – Одеса: «Друк». – 2002. – 296 с.

12. Дібров А.С. Економіка розвитку Південного регіону: Навч. посібник /За ред. д.е.н., професора С.К. Харічкова – Одеса: Товариство „Знання та вміння”. – 2006. – 176 с.