Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Світове господарство і міжнародні економічні відносини


Добрянська Наталя Анатоліївна. Організаційно-економічні засади підвищення ефективності виробництва в м'ясопродуктовому підкомплексі АПК регіону : Дис... канд. наук: 08.00.03 - 2008.



Анотація до роботи:

Добрянська Н.А. Організаційно – економічні засади підвищення ефективності виробництва в м'ясопродуктовому підкомплексі АПК регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством (економіка сільського господарства і АПК). – Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2008.

В роботі розкрито результати теоретичних та практичних досліджень організаційно – економічних засад підвищення ефективності виробництва в м'ясопродуктовому підкомплексі АПК регіону. Досліджено й узагальнено теоретичні основи та основні складові м’ясопродуктового підкомплексу. Розглянуто інвестиційно – інноваційні заходи по підвищенню ефективності виробництва м’яса та його переробки. Проаналізовано світовий досвід міжгалузевих відносин м’ясопродуктового підкомплексу. Здійснено системний аналіз виробництва та споживання м’яса в Одеській області, обґрунтовано методику наукового дослідження, дана оцінка стану економіки м’ясного скотарства та свинарства, їх конкурентоспроможності та критично оцінено стан переробки м’яса та реалізації м’ясопродуктів.

За результатами дослідження обґрунтовано доцільність, можливі параметри та функції заготівельно – збутового кооперативу. Розроблено та обґрунтовано модель м'ясопродуктового підкомплексу регіону, внесено пропозиції з підвищення ефективності його виробництва, розроблено економічний механізм виробничих відносин між сільськогосподарськими та переробними підприємствами.

Запропоновано напрями підвищення конкурентоспроможності м’ясної продукції на прикладі ПСП «Маяк» Ширяєвського району, СТОВ «ІВА» Роздільнянського району та ТОВ Агрофірма «Маяк» Березівського району Одеської області через реалізацію економіко – математичної моделі оптимального розвитку господарств.

Дослідження теоретичних, науково – методичних і практичних питань формування та функціонування м'ясопродуктового підкомплексу дозволили зробити наступні висновки та пропозиції:

  1. Здійснено узагальнення наукових концепцій та систематизовано погляди вчених економістів стосовно сутності агропромислової інтеграції. Запропоновано її альтернативне визначення, як багатовекторний процес, який поєднує матеріальні, фінансові та трудові ресурси, а також економічні інтереси виробників та переробних підприємств з метою забезпечення ритмічного виробництва, раціонального використання сировини, поліпшення якості продуктів споживання, підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності продукції, вирішення соціальних питань.

  2. З метою уточнення економічної сутності м'ясопродуктового підкомплексу запропоновано в роботі слідуюче визначення: м'ясопродуктовий підкомплекс – це сукупність спеціалізованих галузей скотарства, свинарства та інших тваринницьких галузей, м’ясопереробних підприємств й торгівельних організацій, які забезпечують виробництво, переробку, транспортування, збереження, реалізацію м’яса та продуктів його переробки.

  3. Досліджено, що середньорічне споживання м’яса та м’ясопродуктів на одну особу за рік в Україні та Одеській області у 2006 р. склало відповідно 42 кг та 34,9кг, що є нижчим навіть за рівень фізіологічного прожиткового мінімуму. В 1990р. по Україні середньорічне споживання м’яса та м’ясопродуктів на одну особу за рік дорівнювало – 68,2 кг, а в Одеській області – 70,1 кг. Це свідчить про складне становище у споживанні м’ясопродуктів населенням, в результаті того, що чисельність поголів'я великої рогатої худоби на вирощуванні та відгодівлі в усіх категоріях господарств за 2000 - 2006 р.р. зменшилася в Одеському регіоні на 72,6 тис. гол. (на 36,9 %), разом з тим чисельність поголів’я свиней на вирощуванні та відгодівлі за даний період збільшилася на 44,5 тис. гол. (на 10,9 %), при низьких середньодобових приростах (відповідно 354 г і 233 г).

  4. Аналіз стану економіки галузей скотарства та свинарства Одеської області свідчить, що виробництво яловичини та свинини в живій масі в сільськогосподарських підприємствах є малоефективним. Групування сільськогосподарських підприємств Центральної степової мікрозони в залежності від поголів’я тварин показує, що чим вище рівень концентрації поголів’я худоби в господарстві, тим ефективніше виробництво яловичини та свинини в живій масі.

  5. Досліджено, що виробництво ковбасних виробів в Одеській області в 1990р. складало 43 тис. т, тоді як в 2006 р. – 10,4 тис. т. Позитивним є те, що починаючи з 2003 р. виробництво ковбасних виробів почало збільшуватися з 7 тис. т до 10,4 тис.т в 2006 р. Виробництво м’ясних напівфабрикатів починаючи з 1990 р. зменшується з 13,8 тис. т до 0,3 тис. т в 2006 р. Фінансовий стан м'ясопереробних підприємств тільки в 2006 р. покращився і виробництво м’ясних виробів було рентабельним.

  6. Розроблена концепція для підприємств Центрально – степової мікрозони Одеської області, метою якої є визначення основних напрямів щодо створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на період 2008 – 2015 роки, яка включає два етапи. На першому етапі (2008 - 2012 рр.) передбачається стабілізувати кількість поголів’я великої рогатої худоби та свиней, створити репродукторні ферми та почати нарощування виробництва м’яса. На другому етапі (2013 - 2015рр.) прогнозується збільшення виробництва м’яса, а також обсягів м’ясопродукції та асортименту на переробних підприємствах за рахунок реконструкції або нового будівництва, шляхом освоєння інвестиційно – інноваційних технологій як для виробництва сировини, так і для її переробки, запровадження м’ясних порід з високим генетичним потенціалом продуктивності, формування та запровадження більш досконалого економічного механізму.

  7. Результати аналізу побудованої шестифакторної кореляційно - регресійної моделі свідчать, що серед факторів, що впливають на вихід яловичини на 100 га сільськогосподарських угідь та свинини на 100 га ріллі визначальним є середньодобовий приріст тварин на вирощуванні та відгодівлі.

  8. За допомогою економіко – математичного методу моделювання розроблені комплексні програми розвитку базових підприємств: ПСП «Маяк», СТОВ «ІВА» та ТОВ агрофірма «Маяк» з урахуванням особливостей організаційно – економічного механізму їх функціонування. В результаті рішення задачі отримано оптимальні плани розвитку галузей рослинництва і тваринництва та господарств в цілому. Так, ПСП «Маяк» отримає валового прибутку в сумі 3389,9 тис. грн. при цьому рівень рентабельності складе 51,2 %, ТОВ агрофірма «Маяк» відповідно 3367,4 тис. грн. та 44,9 % і СТОВ «ІВА» відповідно 1357,9 тис. грн. та 48,2 %.

  9. Запропонована модель заготівельно - збутового кооперативу може включати 5 - 7 аграрних підприємств, 15 - 20 фермерських господарств, 600 - 800 особистих селянських господарств. Від імені своїх учасників кооператив може реалізувати продукцію вирощування великої рогатої худоби в живій масі – 6650 ц та свиней – 8380 ц. Пайовий фонд кооперативу становить – 985 тис. грн. Грошова виручка від продажу продукції тваринництва складе 11532 тис. грн. Результати експертної оцінки, яка була проведена автором за допомогою анкетного опитування керівників сільськогосподарських підприємств, дають підставу зробити висновок про те, що роль заготівельно - збутових кооперативів у просуванні тваринницької продукції дуже велика. Так, 94,3 % респондентів погодилися б стати засновниками (учасниками) заготівельно - збутового кооперативу, який би сприяв забезпеченню сталого збуту, наданню додаткових послуг, підвищенню якості продукції та прозорості її реалізації.

  10. Розроблена модель м’ясопродуктового підкомплексу регіону, в яку входять 35 спеціалізованих підприємств, фермерські господарства, особисті селянські господарства для створення стійкої сировинної зони та завантаження м’ясопереробних підприємств: ТОВ «Одеський м’ясопереробний завод» та ТОВ «Вега». Програмою розвитку м'ясопродуктового підкомплексу Центральної степової мікрозони Одеської області передбачено довести в 2015 р. поголів’я великої рогатої худоби 17030 гол. і свиней - 15944 гол. з продуктивністю молодняку великої рогатої худоби 600 г, свиней – 450 г. При цьому буде реалізовано продукції вирощування великої рогатої худоби в живій масі 2380 т і свиней відповідно 1658 т, що забезпечить ТОВ «Вега» і ТОВ «Одеський м’ясопереробний завод» сировиною. Поставлена сировина на переробні підприємства на ІІ етапі (в 2015р.) оцінюється по нормативній собівартості відповідно до модельних підприємств. У результаті в 35 спеціалізованих підприємствах, в ТОВ «Вега» та в ТОВ «Одеський м’ясопереробний завод» рівень рентабельності складе - 51,1%.

  11. Запропонована формула розподілу грошової виручки пропорційно сукупним нормативним витратам у кінцевому продукті. В основу визначення нормативних витрат мають бути покладені фактичні витрати застосованих технологій на модельних фермах. Тобто нормативні витрати мають формуватися в умовах, типових для більшості господарств області (природно-кліматичні умови, породний склад тварин, спеціалізація, розміри та структура землекористування тощо) на фоні високих показників продуктивності тварин, високого загального рівня організації виробництва. Охарактеризовано 3 типи можливих модельних підприємств, як для підприємств, що вирощують велику рогату худобу, так і для підприємств, що вирощують та відгодовують свиней.

  12. Проведені дослідження показали, що виникає потреба в інтеграції сільськогосподарських підприємств з м’ясопереробними підприємствами. До складу агропромислового інтегрованого формування пропонується включити сільськогосподарські підприємства, фермерські та особисті селянські господарства, заготівельно - збутові кооперативи, м'ясопереробне підприємство, торговельні підприємства та ін.

Публікації автора:

У фахових виданнях:

  1. Добрянська Н.А. Ефективність виробництва м’яса великої рогатої худоби та свиней в сільськогосподарських підприємствах Одеської області// Збірник наукових праць ПДАТУ / За ред. М.І. Бахмат. – Кам’янець - Подільськ: Абетка, 2006. – с. 43 – 45.

  2. Добрянська Н.А. Необхідність державної підтримки в м'ясопродуктовому підкомплексі // Вісник ХНАУ / За ред. В.П. Мартьянова. – Харків, 2006. - №11. – С. 77 - 82.

  3. Добрянська Н.А. Проблеми удосконалення конкурентоспроможності м'ясопродуктового підкомплексу // Збірник наукових праць ЛНАУ / За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид–во ЛНАУ, 2006. - №61 (84). – С. 456 – 460.

  4. Добрянська Н.А. Ринок м’яса: стан та проблеми розвитку // Науковий вісник Національного аграрного університету / Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. – К., 2007. – Вип.. 110. – Ч.2. – С. 64 – 68.

  5. Добрянська Н.А. Стан виробництва та споживання м’яса в Одеській області // Аграрний вісник Причорномор’я: Спеціальний випуск: 3б. наук. праць. Випуск №36 / Відп. ред. В.В. Попович. – Одеса, 2006. - С.96 - 100.

  6. Добрянська Н.А. Стан м’ясної галузі та причини її низької конкурентоспроможності // Вісник ХНАУ / За ред. В.П. Мартьянова. – Харків, 2007. - №5. – С. 135 - 140.

  7. Добрянська Н.А. Формування організаційно – економічних відносин м’ясопереробних підприємств із сировинними базами // Аграрний вісник Причорномор’я: Спеціальний випуск: 3б. наук. праць. Випуск №37 / Відп. ред В.В. Попович. – Одеса: Імідж - Прес, 2007. - С. 94 - 97.

У інших виданнях:

  1. Добрянська Н.А. Основні визначальні фактори збільшення обсягів виробництва продукції вирощування сільськогосподарських тварин в умовах ринку // Всеукраїнська науково – практична конференція “Державна політика та стратегія реформування економіки України в ХХІ сторіччі”. – Полтава.: ПДАА, 2007. – С. 84 – 86.

  2. Добрянська Н.А. Методичні підходи формування взаємовигідних виробничо – економічних відносин в підприємствах м'ясопродуктового підкомплексу. // Міжнародна науково – практична конференція “Формування конкурентноздатності підприємств АПК в умовах глобалізації”.- Полтава.: ПДАА, 2007.- С. 108-109.