Анотація до роботи:

Бистрова І.О. Організаційно-економічні засади розвитку ринку зерна (на прикладі підприємств агропродовольчого комплексу). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства та АПК). – Білоцерківський державний аграрний університет. – Біла Церква, 2007.

В дисертаційній роботі узагальнено основні теоретичні підходи до сутності зернового ринку та розглянуті засади оптимального поєднання державного і ринкового регулювання з точки зору стабільності його розвитку і забезпечення економічної і продовольчої безпеки держави. Автором досліджено особливості прояву організаційно-економічних засад розвитку зернового ринку на регіональному рівні.

На основі результатів комплексного дослідження стану зернового ринку, факторів зовнішнього впливу та враховуючи агротехнічні умови вирощування зернових, визначено перспективи розвитку ринку зерна Київської області. Обґрунтовано напрями мінімізації ризиків для вітчизняних товаровиробників в контексті майбутнього приєднання України до СОТ.

1. У сучасних умовах господарювання ринок зерна значною мірою визначає функціонування інших сільськогосподарських і продовольчих ринків країни, тому удосконалення організаційно-економічних засад його розвитку зумовить піднесення не лише зернового виробництва, а й агропродовольчого комплексу в цілому.

Зерновий ринок як система соціально-економічних відносин і взаємозв’язків між суб’єктами господарювання та сукупність інституційних структур розвивається під дією важелів економічного регулювання та інститутів організаційно-інформаційного забезпечення. Розробка цих складових повинна здійснюватися з урахуванням зміни форм власності та господарювання. Дієві інструменти організаційно-економічного механізму впливають на кон’юнктуру ринку й через неї побічно на виробників і споживачів продукції, що в кінцевому рахунку дозволить забезпечити стабільний розвиток регіональних ринків та формувати раціональні міжрегіональні зв’язки між суб’єктами ринку.

2. Характерними особливостями нинішнього етапу розвитку зерновиробництва країни є недосконалість фінансово-кредитної системи та економічних відносин між суб’єктами ринку, погіршення матеріально-технічного забезпечення товаровиробників галузі та їх фінансового стану, а також поява тіньових каналів реалізації. Вивчення структури реалізації зерна дозволило встановити, що 72 % продукції продається за "іншими каналами".

Зберігається диспаритет цін на зерно і сільськогосподарську техніку, що зменшує можливості оновлення матеріально-технічної бази виробництва, придбання в достатніх обсягах добрив, засобів захисту рослин, проведення у повному обсязі агротехнічних робіт. Як наслідок, це викликало різке зниження прибутковості (рівень рентабельності виробництва зерна знизився з 62,3 % у 2000 р. до 3 % у 2005 р.)

3. Зерновиробництво Київської області є важливою складовою вітчизняного ринку зерна, оскільки за своїм ресурсним потенціалом воно здатне забезпечити найвищий рівень продуктивності зернових при мінімальних витратах виробництва. Так, сільськогосподарськими виробниками області у 2005 р. було вироблено 22,7 млн. ц зерна, або 6 % від загального обсягу виробництва галузі, що досягнуто за рахунок вищого рівня врожайності, ніж у середньому по країні.

Розрахунки беззбиткового порогу виробництва зерна в регіоні свідчать, що нині прибутковість товаровиробників при існуючій структурі витрат буде досягнута, якщо врожайність перевищуватиме 27,6 ц/га.

4. За результатами аналізу пропозиції зерна в досліджуваному регіоні встановлено, що у структурі виробництва зернових переважають озима пшениця, ярий ячмінь та кукурудза. Доведено, що розширення посівних площ під кукурудзою є економічно виправданим, оскільки протягом 2000-2005 рр. попит на кукурудзу зростає і забезпечує стійкі врожаї. За розрахунками економічно вигідним для зерновиробників є також вирощування озимої пшениці.

Перспективний розвиток зернової галузі регіону доцільно забезпечити шляхом оптимального поєднання виробництва високоприбуткових видів зерна з такими, які незалежно від погодних чинників здатні забезпечити стійкі врожаї за умови обов’яз-кового додержання науково обґрунтованих засад агротехніки їх вирощування.

5. Характерною особливістю попиту на зерно та продукти його переробки є зменшення обсягів закупівель зерна на кормові цілі внаслідок занепаду галузі тваринництва та під впливом сукупності економічних і демографічних чинників. Так, у 2005 р. ємність ринку фуражного зерна Київської області порівняно з 2001 р. знизилася на 25,9 %.

Відповідно до прогнозу оптимізації товарної пропозиції зерна та продуктів його переробки на основі науково обґрунтованої потреби кінцевих споживачів, для досягнення збалансованого функціонування ринку зернової продукції необхідно забезпечити виробництво зернових у обсязі 2350,8 тис. тонн.

6. Характерною ознакою регіонального зернового ринку є нестабільність пропозиції внаслідок підвищеної чутливості зернових культур до погодних умов. Для згладжування подібних коливань необхідно формувати у межах області стабілізаційний фонд, основне призначення якого – формувати запаси зерна і продуктів його переробки для уникнення різких коливань кон’юнктури ринку. Із використанням таблиць розподілу ймовірності за Стьюдентом визначено оптимальний стабілізаційний фонд зерна для Київської області у розмірі 200 тис. тонн.

7. На підставі аналізу якісної структури вирощеного зерна виявлено стійку тенденцію погіршення якісних показників та втрату залежності у функції ціна–якість. У 2005 р. були майже відсутні надходження зерна вищого, першого і другого класу. З метою підвищення заінтересованості сільськогосподарських товаровиробників у виробництві високоякісної продукції доцільно передбачити надбавки (знижки) до ціни, з урахуванням економії (перевитрат) коштів при переробці чи споживанні зерна високої (низької) якості. Розробка обґрунтованого механізму стимулювання виробництва вимагає об'єктивної й достовірної оцінки якісних показників та їх уведення до річної звітності сільськогосподарських підприємств.

8. Учасники ринку зерна діють в умовах високого ризику внаслідок недостатнього розвитку таких елементів ринкової інфраструктури як кооперативні формування, маркетингові аналітичні центри, інформаційні системи. Для ефективної роботи зернового ринку доцільно сформувати доступне й оперативне інформаційне забезпечення щодо цін, обсягів виробництва і продажу, запасів і т. д.

З урахуванням можливостей виробничого потенціалу галузі та перспектив вступу України до СОТ, постає потреба розробки заходів щодо стимулювання та підтримки зовнішньоекономічної діяльності. З метою забезпечення інформованості учасників ринку зерна доцільно створити на державному рівні комплексну інформаційну систему й оперативно поповнювати банк даних за такими підсистемами: агротехнічна інформація (агротехнічна характеристика зернових, інноваційні розробки щодо вирощування, зберігання й переробки зернових, обмін досвідом, знаннями, технологіями), довідникова (словник термінів, одиниці виміру, методи і моделі обробки інформації та прийняття рішень), ринкова (кон'юнктура внутрішнього ринку зерна, суб'єкти виробничої та ринкової інфраструктури, кон’юнктура світового ринку зерна, правила СОТ щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності).

Для сприяння зовнішньоекономічній діяльності доцільно створити експортні об'єднання асоціацій зернових кооперативів на обласному та міжобласних рівнях за участю держави. Ці заходи забезпечать передбачуваність і контрольованість експорту зерна, спрощення процедури виходу на зарубіжний ринок та сприятимуть зміцненню позицій вітчизняної зернової галузі на світовому ринку.

10. Встановлено, що зерновому ринку властиві ознаки монополістичної конкуренції, де основним критерієм диференціації зерна є його вид і напрям споживання, з елементами олігопсонії / монопсонії. За розрахунками понад 70 % ринку борошна й комбікормів контролюється трьома підприємствами. Подібна ситуація виникла на ринку послуг із зберігання зерна. Відповідно ціна на зерно переважно визначається покупцями. За таких умов одним із перспективних напрямів розвитку зернової галузі є поглиблення у ній інтеграційних процесів.

З метою удосконалення економічних відносин між суб’єктами ринку на регіональному ринку зерна доцільно створити зернові маркетингові кооперативи – об'єднання сільськогосподарських виробників, елеваторів, представників збутових фірм, що зумовить прояв ефекту синергізму. Основними функціями маркетингового кооперативу можуть бути: аналітична (моніторинг і дослідження ринку), інноваційна (пошук і сприяння розповсюдженню нових ефективних технологій виробництва зерна), фізична (сушіння, доочищення, сортування зерна), збутова (вибір оптимальних каналів збуту й безпосередньо реалізація зерна), комунікаційна (налагодження комунікаційних та інформаційних каналів), контролююча (організація системи комплексного управління якістю у всіх ланках виробничого процесу і товароруху зерна, планування діяльності, контроль маркетингу). Створення маркетингових кооперативів дасть змогу знизити ризик, пов'язаний із коливанням цін, за рахунок досягнення прогнозованості збуту зерна впродовж року та забезпечити регулярність його поставок кінцевим споживачам.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Бистрова І.О. Зерно України та його місце на світовому ринку // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 7. – С. 78–82.

2. Бистрова І.О. Аналіз конкурентного середовища зернового ринку // Вісник аграрної науки. – 2007. – № 1. – С. 61–64.

3. Бистрова І.О. Вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність товаровиробників зернового комплексу // Вісник аграрної науки. – 2006. – № 5. – С. 69–73.

4. Бистрова І.О. Державне регулювання ринку зерна у розвинутих країнах // Вісник аграрної науки. – 2004. – № 9. – С. 73–76.

5. Бистрова І.О. Методичні підходи до обґрунтування розміру стабілізаційного фонду зерна на регіональному рівні // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2007. – Вип. 110. – Ч.2. – С. 238–241.

6. Малицька І.О. Методичні підходи до оцінки конкурентних переваг галузі // Експрес–новини. – 1999. – № 13–14. – С. 8–12.

В інших виданнях:

7. Бистрова І.О Методичні підходи до оцінки конкурентного середовища діяльності товаровиробників зерна // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – 2006. – Вип. 38. – С. 42–49.

8. Бистрова І.О. Основні напрями підвищення ефективності зернового комплексу Київської області // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: Матеріали Форуму молодих вчених. – Х., 2005. – Т. 1. – С. 176–178.

9. Бистрова І.О. Роль держави у формуванні зернового ринку України // Сталий розвиток аграрного сектору економіки: Матеріали міжнародна науково–практична конференція. – Х., 2004. – С. 29–32.

10. Бистрова І.О. Система маркетингу на зерновому ринку України та її особливості // Праці Четвертої міжнародна наукова конференція студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання». – Д.: ДонНУ, 2003. – С. 160–162.

11. Малицька І.О., Варченко О.М. Методичні підходи до забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції промислового призначення. // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Випуск 7. – Частина 2. – Біла Церква, 1998. – С. 143-148.

12. Малицька І.О. Суть і значення маркетингу сільськогосподарської продукції та його складових елементів. // Матеріали науково-практичної конференції «Проблеми навчально-методичного забезпечення для сфери агробізнесу та економіки сільського господарства і продовольства в ЄС та Україні: порівняльні перспективи. Біла Церква, 1999. – С. 48 – 53.