Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка сільського господарства і апк


Чумак Валентина Дмитрівна. Організаційно-економічний механізм банкрутства сільськогосподарських підприємств: Дис...канд. екон. наук: 08.07.02 / Полтавська держ. аграрна академія. - Полтава, 2002. - 214, 4 арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 172-185.



Анотація до роботи:

Чумак В.Д. Організаційно-економічний механізм банкрутства сільськогосподарських підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2002.

Дисертація присвячена питанням формування організаційно-економічного механізму банкрутства сільськогосподарських підприємств. Обгрунтовано економічну сутність та зміст банкрутства. На підставі аналізу фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств досліджено вплив рівня використання виробничих ресурсів на платоспроможність та фінансовий результат. Оцінено та узагальнено існуючі моделі прогнозування можливого банкрутства, розроблено методику прогнозування банкрутства та показників платоспроможності. Запропоновано алгоритм розрахунку ліквідаційної вартості підприємства, структурно-логічну схему процедури банкрутства. Накреслені основні напрямки виходу зі стану банкрутства господарюючих суб’єктів. Опрацьовані рекомендації з оцінки фінансового стану та попередження банкрутства аграрних підприємств.

1. Банкрутство – це фінансовий стан підприємства, пов’язаний з нестачею активів у ліквідній формі та незадовільним співвідношенням між зобов’язаннями боржника та його платоспроможністю. Однією з основних ознак банкрутства є неспроможність боржника своєчасно здійснювати обов’язкові платежі, тому криза взаємних неплатежів та проблема банкрутства сільськогосподарських підприємств тісно взаємопов’язані і потребують негайного вирішення.

2. Для своєчасного виявлення ознак формування незадовільного фінансово-економічного стану підприємства доцільно здійснювати систематичний моніторинг фінансово-економічної діяльності, що дає змогу вчасно виявляти найбільш ризикові ланки в господарській діяльності і приймати ефективні рішення щодо виходу із складного економічного стану. З метою вибору організаційних процедур для відновлення платоспроможності підприємства слід проводити поглиблений аналіз його фінансово-господарського стану, який включає експрес-аналіз та параметричний аналіз (аналіз за системою показників).

3. Проведені дослідження дозволили встановити, що випереджаючі темпи росту суми балансу порівняно з темпами росту обсягу виробництва, реалізації продукції та прибутку характеризують погіршення використання засобів на підприємстві. Зміна структури активів балансу в бік збільшення питомої ваги оборотних засобів свідчить про формування більш мобільної структури активів, про відволікання частини поточних активів на кредитування дебіторів. Зростання рентабельності не завжди зменшує можливості банкрутства, а навпаки, при деяких обставинах може її збільшити.

4. Поняття ліквідності та платоспроможності мають самостійне значення і ототожнювати їх недоцільно, оскільки в окремих випадках коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансовий стан підприємства як задовільний. Однак ця оцінка може бути помилковою, якщо в поточних активах значну питому вагу становлять неліквідні активи або прострочена дебіторська заборгованість.

5. У структурі оборотного капіталу досліджуваних сільськогосподарських підприємств Полтавської області практично відсутні абсолютно ліквідні активи (грошові кошти та поточні фінансові інвестиції), що є першопричиною неплатоспроможності. Так, питома вага грошових коштів в структурі оборотного капіталу становить в середньому 0,8 %, в той час як запаси та дебіторська заборгованість – 95,0 %, внаслідок чого коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться нижче нормативного значення на 19,0 %. Кредиторська заборгованість підприємств значно перевищує дебіторську. Якщо середній період повернення дебіторської заборгованості становить 60 днів, то термін погашення кредиторської – 300 днів. Баланси жодного із досліджуваних сільськогосподарських підприємств не є ліквідними.

6. З метою комплексної оцінки ліквідності балансу запропоновано розраховувати загальний показник ліквідності, який показує здатність підприємства погашати свої боргові зобов’язання – як поточні, так і довгострокові. Розраховують даний показник як відношення суми всіх активів до суми пасивів (з урахуванням вагових коефіцієнтів).

7. Для попередження банкрутства необхідно забезпечити повну платіжну готовність сільськогосподарських підприємств. Проте, як показали дослідження, в переважній більшості підприємств середній процент поточної готовності менший одного відсотка. Середня ж платіжна готовність по господарствах області становить 2,4 % (при нормативному значенні 100,0 %).

8. Запобігти банкрутству аграрних підприємств можна шляхом його прогнозування. Проте використання зарубіжних моделей з метою передбачення кризових явищ українських сільськогосподарських підприємств не дає достовірних результатів, оскільки не враховується вітчизняна специфіка. З цією метою обгрунтовано доцільність використання коефіцієнта втрати та коефіцієнта відновлення платоспроможності. Достовірність цих показників залежить від прогнозного значення коефіцієнта покриття, для розрахунку якого необхідно прогнозувати фінансову звітність на найближчий період.

9. Методика оцінки стадії банкрутства дає можливість не лише оцінити кризовий фінансовий стан підприємства, але й визначити ступінь його складності. Сільськогосподарські підприємства доцільно групувати за стадіями банкрутства, використовуючи такі показники як коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт забезпечення власними засобами, коефіцієнт покриття, фінансовий результат. Дослідженнями встановлено, що із 75 підприємств Полтавської області на етапі поточної неплатоспроможності перебуває 27, критичної – 38, надкритичної (явного банкрутства) – 10.

10. Методика оцінки ліквідаційної вартості підприємства-банкрута, що передбачає вирахування із скоригованої вартості всіх активів суми поточних затрат, пов’язаних з ліквідацією підприємства, може бути використана сільськогосподарськими підприємствами для оцінки вартості майна при проходженні процедури банкрутства.

11. Залежністі між ресурсоємністю сільськогосподарської продукції та платоспроможністю підприємства виявляє показник ресурсозбереження, який доцільно визначати як різницю між звітним та базисним значенням ресурсоємності. Проведеними дослідженнями встановлено, що із збільшенням ресурсовіддачі на 10,0 % прибуток підприємства зростає на 23,4 %.

12. З метою забезпечення беззбиткової діяльності аграрних підприємств та попередження банкрутства необхідно: постійно здійснювати управління грошовими потоками; розраховувати коефіцієнт співвідношення річного грошового потоку та загальної суми кредиторської заборгованості для оцінки фінансової спроможності підприємства; впровадити систему внутрішнього фінансового контролю – контролінгу; раціонально поєднувати активну інноваційну політику з використанням інвестицій, а з метою зменшення величини ризику діяльності підприємства – спеціалізацію з диверсифікацією виробництва; розширити підготовку спеціалістів в галузі антикризового управління.

Публікації автора:

1. Чумак В.Д. Ресурсозбереження як метод попередження банкрутства підприємств // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах. Т. 2 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – С. 534 – 538.

2. Чумак В.Д. Прогнозування можливого банкрутства сільськогосподарських підприємств на основі аналізу фінансових коефіцієнтів // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах. Ч. 3 / За ред. П.Т.Саблука. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – С. 112 – 115.

3. Чумак В.Д. Проблеми оцінки та прогнозування фінансового стану аграрних підприємств // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т. 2 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – С. 540 – 542.

4. Аранчій В.І., Чумак В.Д., Сень О.В. Проблеми фінансової реструктуризації аграрних підприємств Полтавщини // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 2000. – № 6. – С. 78 – 80.

5. Перебийніс В.І., Чумак В.Д., Малиш М.Н. Проблеми формування мотиваційного механізму в аграрному менеджменті // Регіональні перспективи. – 2000. – № 2 – 3 (9 – 10). – С. 270 – 272.

6. Чумак В.Д. Механізм банкрутства та визначення ліквідаційної вартості аграрних підприємств // Регіональні перспективи. – 2001. – № 5 – 6 (18 – 19). – С. 164 – 166.

7. Чумак В.Д. Оцінка банкрутства на основі аналізу фінансового стану аграрних підприємств // Науковий вісник Національного аграрного університету. Збірник наукових праць. Випуск 44. – К.: НАУ, 2001. – С. 33 – 36.

8. Чумак В.Д., Прищепа Г.В. Аналіз неплатоспроможних підприємств та проблеми формування ліквідаційного балансу // Регіональні перспективи. – 2001.– № 2 – 3. – С. 167 – 168.

9. Чумак В.Д. Управління платоспроможністю як засіб попередження банкрутства аграрних підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 107. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 22 – 28.

10. Чумак В.Д. Методичні рекомендації з оцінки фінансового стану та попередження банкрутства аграрних підприємств. – Полтава: Полтавська державна аграрна академія, 2001. – 23 с.

11. Чумак В.Д. Антикризові заходи та шляхи фінансового оздоровлення аграрних підприємств // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу. – Харків: ХДАУ, 2000. – С. 124 – 125.

12. Чумак В.Д. Удосконалення організаційно-правового механізму фінансової стабілізації сільськогосподарського виробництва // Матеріали ІІІ міжнародної наукової конференції “Економіка третього тисячоліття”. Т. 2. – Донецьк: ДонДТУ, 2000. – С. 259 – 261.