Анотація до роботи:

Гізатулліна О.М. Організаційно-економічний механізм державного управління паливно-енергетичним комплексом України – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2009.

В дисертаційній роботі автором на основі всебічного дослідження функціонування організаційно-економічного механізму державного регулювання паливно-енергетичного комплексу України обґрунтовано концептуальні підходи до його удосконалення. Розробки автора ґрунтуються на власному аналізі стану нафтогазодобувної та вугільної галузей України на фоні зарубіжного досвіду.

В процесі дослідження автором виділено п`ять відокремлених функціональних блоків, на яких диференційовано базується удосконалення діючого організаційно-економічного механізму державного регулювання паливно-енергетичного комплексу: організаційного, економічного, технологічного, соціального та екологічного. В роботі представлено авторську класифікацію факторів, які стримують державне регулювання паливно-енергетичним комплексом України.

З метою удосконалення системи управління паливно-енергетичним комплексом розроблено структурно-логічну схему організаційно-економічного механізму державного управління паливно-енергетичним комплексом.

Виконане дослідження показало, що паливно-енергетичний комплекс України є системоутворюючим комплексом національного господарства країни, який визначає вектор і швидкість структурних змін в процесі ринкового реформування.

Основні висновки автора зводяться до наступного:

1. В ХХІ ст. частка первинних енергоресурсів в ВВП в розвинутих країнах знижується у відносному вимірі, хоча обсяги енергоресурсів, що споживаються, в цілому світі постійно зростають.

2. Для вдосконалення системи державного регулювання паливно-енергетичного комплексу України, зокрема, енергетичної галузі, нами виконано класифікацію факторів, які стримують ефективне управління цією галуззю. До них відноситься суперечливий характер державного впливу по рівнях управління: центральному і регіональному.

3. Спроба використовувати на сучасному етапі організаційно-економічний механізм в системі державного регулювання паливно-енергетичного комплексу, заснований на зміні форм власності і господарювання у вугільній промисловості не принесла бажаних соціально-економічних результатів, як для самих гірників, так і для країни в цілому. Це призвело до соціальної деградації багатьох шахтних селищ і міст, змусило країну перейти до імпортних закупівель вугілля.

Відмінною рисою запропонованої класифікації є виділення різнорідних ознак, які в своїй сукупності можуть виконувати роль концептуальної основи при вдосконаленні законодавчої бази по паливно-енергетичному комплексу.

4. Удосконалювання діючого організаційно-економічного механізму державного управління паливно-енергетичним комплексом, на наш погляд, може базуватися на виділенні в ньому п'яти відокремлених функціональних блоків: організаційного, економічного, технологічного, соціального і екологічного.

5. Паливно-енергетичний комплекс України виконує ключову роль в питаннях підвищення економічної безпеки через зростання енергетичної безпеки.

6. На думку автора, підвищення енергетичної безпеки країни передбачає в діях держави через організаційно-економічний механізм реалізацію наступних завдань:

- зменшення рівня енергетичної залежності країни шляхом збільшення видобутку (виробництва) і споживання власних енергоносіїв, диверсифікації зовнішніх і внутрішніх джерел енергопостачання, максимального використання свого потенціалу енергозбереження;

– підвищення рівня безпеки і стійкості енергетичних об'єктів з метою запобігання екологічним катастрофам і зменшення рівня техногенного впливу енергетичних об'єктів на навколишнє середовище;

– забезпечення входження України в енергетичні ринки Європи і світу із збереженням своїх національних інтересів.

7. Основними напрямами забезпечення енергетичної безпеки України при зростаючих потребах в паливно-енергетичних ресурсах повинно стати:

– зменшення енергоємності ВВП і збільшення рівня енергозабезпеченості країни на основі збільшення власного видобутку вугілля, нафти, газу і урану та інших;

– збільшення міжнародної транспортної функції по нафті і газу;

– підвищення самостійності галузевих підкомплексів паливно-енергетичного комплексу з використанням широкого кола ринкових механізмів управління.

Реалізація вищевикладених пропозицій в питаннях вдосконалення організаційно-економічного механізму державного управління паливно-енергетичним комплексом в нашій країні може стабілізувати цінову ситуацію на внутрішньому енергоринку і створити передумови повільного, але стійкого переходу на реалізацію інноваційної моделі розвитку. Оскільки в інноваційній моделі розвитку базовим принципом є зниження енергоємності ВВП. Заощаджені енергоресурси можуть бути спрямовані в ті ключові галузі економіки національного господарства, які мають ринковий попит на внутрішньому і світовому ринках (чорна металургія, хімічна промисловість, енергомашинобудування, авіа-космічна галузь, будівельні матеріали, суднобудування та інші).

Від інших аналогічних розробок авторська розробка відрізняється виділенням в системі державного регулювання паливно-енергетичного комплексу ключових стримуючих чинників, неопрацьованість яких в даний час ускладнює формування дієвого організаційно-економічного механізму державного управління національним господарством в цілому.

Реалізація авторських пропозицій може скоротити період переходу до соціально ефективних механізмів ринкової трансформації національного господарства нашої країни в складних умовах загострення конкуренції на світовому енергоринку.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Гизатуллина Е. Н. Особенности топливно-энергетического комплекса Украины в контексте его рыночной трансформации / Е. Н. Гизатуллина // БизнесИнформ. – 2004. – № 9-10. – С. 48-51.

2. Гизатуллина Е. Н. Развитие топливно-энергетического комплекса Украины / Е. Н. Гизатуллина : [зб. наук. праць]. – Донецьк : ДонДУУ, 2004. – Т. V. Вып. 41. – С. 3-12. – (Методи оновлення та механізми фінансового забезпечення розвитку підприємств: серія «Економіка»).

3. Гизатуллина Е.Н. Управление дебиторской задолженностью – важный фактор финансовой устойчивости угольных предприятий / А. С. Маглаперидзе, В. В. Храпкина, Е. Н. Гизатуллина : [зб. наук. праць]. – Дніпропетровськ : ДМТУ, 2005. – Т. III. Вып. 207. – С. 663-668. – (Економіка: проблеми теорії та практики).

Особистий внесок: обґрунтовано заходи по виходу підприємств вугільної галузі з кризи неплатежів.

4. Гизатуллина Е. Н. Результаты рыночного реформирования холдинга «Макеевуголь» / Е. Н. Гизатуллина // Вісник Харківського національного університету. Сер. : економічна. – 2006. – № 719. – С. 57-60.

5. Гизатуллина Е. Н. Государственное регулирование нефтегазового комплекса Украины в условиях европейской интеграции / Е. Н. Гизатуллина // БизнесИнформ. – 2007. – № 8. – С.42-45.

6. Гізатулліна О.М. Особливості оцінки інвестиційної привабливості вугільних підприємств / Александрова О.О., Е. Н. Гизатуллина : [зб. наук. праць]. – Дніпропетровськ : ДМТУ, 2008. – Т. III. Вып. 239. – С. 1073-1083. – (Економіка: проблеми теорії та практики).

Особистий внесок: виконано оцінку інвестиційної привабливості вугільного підприємства.

7. Гизатуллина Е.Н. Направления совершенствования организационно-экономического механизма государственного управления топливно-энергетическим комплексом Украины / Е. Н. Гизатуллина : [регіон. сб. наук. праць з економіки] // Прометей. – 2008. – № 3(27). – С.70-76.

В інших виданнях

8. Гизатуллина Е. Н. Реструктуризация угольной промышленности Украины: проблемы, пути решения / Е. Н. Гизатуллина : [сб. науч. трудов] // Вестник МЭГИ. – 2003. – С. 54-56.

9. Гизатуллина Е. Н. Опыт государственного управления и регулирования топливно-энергетического комплекса развитых стран / Е. Н. Гизатуллина // "Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн" : міжнар. форум молодих вчених. – Х., 2005. – Т. 2. – С. 33-34.