В дисертаційній роботі теоретично узагальнено поняття “життєзабезпечення населення”, досліджено індикативний вплив доходів, зайнятості, соціального захисту на життєзабезпечення населення, розроблено організаційно–економічний механізм формування життєзабезпечення на мезорівні. Це знайшло відображення в розширенні і поглибленні понятійного апарату, методичних підходів до аналізу життєзабезпечення населення на регіональному рівні, що має певне значення для подальшого розвитку основ регіональної економіки. За результатами проведеного дослідження сформульовані такі висновки. 1. Кінцевою метою функціонування будь–якої економічної системи є досягнення стійких темпів економічного зростання і створення умов для забезпечення життєдіяльності людей. Регіональна економіка як складова частина економічної науки має на меті досягнення високого рівня життєзабезпечення населення відповідного регіону. Для забезпечення гідних умов існування людини, покращення її добробуту, необхідною умовою в дисертації розглядається створення науково обґрунтованої програми соціально–економічного розвитку регіону. Пріоритетність регіонального підходу в аналізі соціально–економічних відносин відбивається у формуванні в межах даної програми концепції життєзабезпечення населення. 2. В дисертації обґрунтовані методологічні підходи до визначення категорії “життєзабезпечення населення”, досліджені її системні і комплексні характеристики. Вона відображує єдність і розвиток всіх аспектів, сфер і фаз суспільного відтворення з урахуванням єдності продуктивних сил і соціально–економічних відносин, які проявляються в процесі життєдіяльності людини. Основні складові даної категорії визначаються за економічною, соціальною, духовною, демографічною сферами суспільного виробництва. При розробці методологічних підходів до визначення “життєзабезпечення населення” було запропоновано узагальнюючий показник — індекс життєзабезпечення. 3. Регіональний підхід до аналізу життєзабезпечення визначає необхідність більш детального дослідження поняття “регіон”. Дослідженням доведена певна еволюція розуміння змісту даної категорії від міждержавного рівня (регіональні об’єднання та організації різних країн) до державного, де регіон виступає як складова частина національної економіки. В роботі визначені його завдання, особливості, функції та принципи роботи в трансформаційному до ринкового середовищі. 4. В дисертації пропонується механізм формування життєзабезпечення населення на мезорівні. Побудова такого механізму базується на оцінці з системних позицій базових перетворень економіки, визначені домінуючих факторів із застосуванням порівнянь та можливостей економічного розвитку. Суть механізму, що розглядається, може бути визначена як сукупність принципів, методів, форм та інструментів, за допомогою яких забезпечується життєдіяльність населення. 5. Для аналізу механізму життєзабезпечення населення в роботі пропонується система соціально–економічних індикаторів, яка забезпечує комплексний характер дослідження. В якості основних застосовуються такі індикатори як доходи, зайнятість та соціальний захист. Логіка такого дослідження викликана необхідністю вивчення тих аспектів соціально–економічного життя суспільства, що пов’язані з проблемою відтворення населення. З’ясування основних компонентів, що забезпечують проведення системного аналізу, складається з порівнянь досліджених індикаторів життєзабезпечення населення з минулими роками та періодами, зіставлення з науковими нормами та з аналогами в інших державах. Необхідною умовою реалізації механізму життєзабезпечення населення на рівні регіону розглядається удосконалення нормативно–правової бази. 6. Виділені потенційні резерви Чернігівського регіону, важливе місце серед яких належить геополітичним та географічним, адже регіон перетворився на прикордонний в процесі утворення державної незалежності. Значну роль, також, відіграють аграрні та рекреаційні пріоритети, що пояснюється переважно сільськогосподарським характером господарчого комплексу регіону. 7. В дисертації досліджені соціально–економічні індикатори життєзабезпечення населення на регіональному рівні. Використовуючи доходи населення в якості одного з головних індикаторів, визначено, що середньомісячні сукупні ресурси у розрахунку на одного члена домогосподарства у 2000–му році становили в середньому 132, 8 грн., що не узгоджується з потребою нормального відтворення населення. 8. В дисертації запропонована модель системних зв’язків між показниками життєзабезпечення населення. Вона охоплює три ступені аналізу, з виділенням базових та надбудовних, які безпосередньо впливають на життєзабезпечення населення в регіоні та була врахована місцевими органами влади при підготовці середньострокової Програми соціально–економічного розвитку регіону. 9. В межах запропонованої концепції життєзабезпечення дисертантом диференційовано структурні підрозділи Чернігівського регіону за індексом життєзабезпечення. На цій підставі зроблено висновок про незадовільний стан життєзабезпечення на Чернігівщині і сформульовано стратегічні орієнтири вдосконалення організаційно–економічного механізму його реалізації. Список опублікованих праць здобувача: Чудновець І.Б. Дослідження деяких аспектів впливу зайнятості населення на рівень його життя // Сіверянський літопис. – 1999. – №6. – с. 258–262. Савченко В.Ф., Чудновець І.Б. Деякі регіональні аспекти рівня життя населення на Чернігівщині//Сіверянський літопис. – 2000. – №4. – с. 203–208, (внесок автора – обґрунтовано вплив соціально–економічного розвитку регіону на рівень життя населення). Чудновець І.Б. Актуальні проблеми реформування доходів населення// Сіверянський літопис. – 2001. – №1. – с. 126–127. Чудновець І.Б. Молодіжні аспекти реформування системи життєдіяльності населення у ринкових умовах // Сіверянський літопис. – 2001. – №2. – с. 184–186. Кирилюк Ю.В., Савченко В.Ф., Чудновець І.Б. Регіональний аспект регулювання життєзабезпечення населення // Теорії мікро–макроекономіки: Київ–2001. – с. 113–117 (внесок автора – обґрунтовані пріоритетні завдання регіональної соціально–економічної політики). Чудновець І.Б., Савченко В.Ф. Взаємодія держави і регіону — умова формування системи життєзабезпечення населення // Труди Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально–економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 1.– Донецьк: ДНУ. – 2000. – с. 285–287 (внесок автора — обґрунтовано регіональний підхід до вивчення соціально–економічних процесів). Савченко В.Ф., Чудновець І.Б. Проблеми реформування аграрного сектора економіки в контексті рівня життя населення//Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених–аграрників “ Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу”. – Харків: ДАУ. – 2000. – с. 155–157 (внесок автора — визначені регіональні особливості формування рівня життя населення). Чудновець І.Б., Савченко В.Ф. Специфіка регіонального дослідження життєзабезпечення населення в ринкових умовах//Матеріали четвертої міжнародної конференції “Наука і освіта ’2001”. – Дніпропетровськ–Дніпродзержинськ–Харків–Черкаси –Житомир. – Т.5. – с. 55–56. (внесок автора — сформульовані пропозиції щодо підвищення ефективності життєзабезпечення населення в регіоні).
|
