У дисертації на основі критичного аналізу сучасної теорії та практики вирішено наукове завдання теоретичного обґрунтування, розроблення науково-методичних положень та практичних рекомендації щодо формування організаційно-економічного механізму консалтингового забезпечення підприємств України, що має істотне значення для підвищення ефективної взаємодії на рівні консалтингова компанія – підприємство-замовник. Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки та пропозиції: 1. На основі узагальнення теоретичних підходів до формування консалтингового забезпечення підприємств уточнено зміст дефініції „консалтинг” як систематизованої сукупності знань з надання високоякісних консалтингових послуг консалтинговими компаніями підприємствам-замовникам на основі забезпечення трансферу нагромадженого професійними консультантами обсягу знань та досвіду підприємствам-замовникам. Враховуючи те, що імперативом сучасного економічного зростання є зміщення акцентів науково-технічного розвитку у напрямі розбудови економіки знань, у роботі відзначено необхідність розробки організаційно-економічного механізму консалтингового забезпечення підприємств, який би сприяв підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на основі генерування та управління новітніми знаннями. 2. Під організаційно-економічним механізмом консалтингового забезпечення підприємств запропоновано розуміти комплекс економічних важелів та організаційних заходів з формування системи організаційно-економічної взаємодії консалтингових компаній та підприємств-замовників, в основу яких покладено концептуальні положення економіки знань. Визначено, що головною метою взаємодії консалтингових компаній та підприємств-замовників є нагромадження новітніх знань, що сприятиме, з одного боку, підвищенню професіоналізму та компетенції працівників консалтингової компанії, з другого – генеруванню та управлінню знаннями на підприємстві. 3. У результаті аналізу тенденцій консалтингового забезпечення підприємств України визначено такі позитивні тенденції його розвитку: зростання обсягу ринку консалтингових послуг та його сегментація; удосконалення методичної бази надання консалтингових послуг; розвиток системи маркетингу консалтингових послуг; інтенсифікація інтеграційних процесів у сфері консалтингу з країнами СНД. Виявлено негативні тенденції розвитку ринку, зокрема: неусвідомлення необхідності користування вітчизняними підприємствами консалтинговими послугами; низький рівень якості консалтингових послуг; низький рівень професіоналізму консультантів; відсутність професійної сертифікації. На основі досліджень визначено певні пріоритети у виборі консалтингових послуг підприємствами-замовниками. 4. Досліджено вплив м.Києва. Виявлено економічні важелі, що здійснюють вагомий вплив на підвищення прибутковості та конкурентноздатності підприємств–замовників: прогнозований прибуток підприємств-замовників від реалізації консалтингового проекту; методи ціноутворення на консалтингової послуги; методи оплати праці та матеріального стимулювання працівників консалтингової компанії. До складових організаційного впливу механізму консалтингового забезпечення на конкурентоспроможність підприємств-замовників були віднесено такі: створення організаційної структури забезпечення трансферу знань; організаційно-розпорядні заходи, зокрема нормування та регламентування; створення інформаційних баз даних; формування команд з підтримки трансферу знань; створення комунікаційних мереж; здатність до нововведень; формування ефективної організаційної культури. 5. Здійснено оцінку впливу сукупності дії складових організаційно-економічного механізму консалтингового забезпечення підприємств на конкурентоспроможність підприємств-замовників через розрахунок відповідних коефіцієнтів кореляції та визначено взаємовплив складових організаційно-економічного механізму за їх спільного впливу на конкурентоспроможність підприємств-замовників. Згідно з результатами кореляційного аналізу визначено, що найсильніший вплив на конкурентоспроможність підприємства-замовника здійснюють такі чинники, як прогнозований прибуток підприємства-замовника від реалізації консалтингового проекту; забезпечення високого рівня якості надання консалтингових послуг; організація командної роботи із забезпечення трансферу знань. 7. Обґрунтовано підходи до підвищення якості надання консалтингових послуг в процесі організаційно-економічної взаємодії консалтингової компанії та підприємств-замовників. У роботі підкреслено, що в основу процесу консалтингового забезпечення підприємств мають бути покладені основні принципи менеджменту якості, зокрема: переорієнтація діяльності консалтингових компаній на якісні показники діяльності підприємств-замовників; упровадження технологічних нововведень, надання нових видів консалтингових послуг високого рівня якості; збагачення змісту роботи, розширення розумової, інтелектуальної діяльності персоналу консалтингової компанії, яка пов'язана з використанням нових інформаційних технологій, активною участю працівників у процесі трансферу знань підприємству-замовнику. 8. На основі проведених досліджень визначено, що передумовою реалізації організаційно-економічного механізму консалтингового забезпечення підприємств є забезпечення організаційно-економічної взаємодії консалтингових компаній та підприємств-замовників на основі трансферу знань. З метою розробки методичних підходів до оцінки ефективності впровадження новітніх знань в діяльність підприємств-замовників у роботі запропоновано використовувати витратний підхід, в основу якого покладено оцінку витрат підприємства-замовника за користування консалтинговими послугами. Визначено шляхи збільшення консалтинговими компаніями обсягу трансферу знань підприємству–замовнику за допомогою стандартних технологій консалтингу. 9. За результатами досліджень запропоновано рекомендації щодо впровадження організаційно-економічного механізму консалтингового забезпечення підприємств, а саме: розроблено методичні підходи до вибору консалтингової компанії підприємствами-замовниками; запропоновано напрями удосконалення організаційно-економічної взаємодії консалтингових компаній та підприємств-замовників; розроблено заходи щодо мінімізації ризиків з реалізації консалтингових проектів. Для аналізу та оцінки ефективності консультування запропоновано такі етапи: оцінка рівня реакції підприємств-замовників щодо надання консалтингових послуг з боку консалтингових компаній; оцінка рівня засвоєння знань підприємством-замовником; оцінка зміни поведінки персоналу підприємства-замовника у процесі трансферу знань; оцінка економічного ефекту від надання консалтингових послуг. | 