Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка сільського господарства і апк


Гудима Ольга Вікторівна. Організаційно-економічний механізм лізингу сільськогосподарської техніки : дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Гуманітарний ун-т "Запорізький ін-т держ. та муніципального управління". — Запоріжжя, 2005. — 175арк. — Бібліогр.: арк. 162-175.



Анотація до роботи:

Гудима О.В. Організаційно-економічний механізм лізингу сільськогосподарської техніки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2005.

Дисертацію присвячено розробці комплексу методичних і практичних засад розвитку ефективного організаційно-економічного механізму лізингу сільськогосподарської техніки. У дисертації досліджено й узагальнено теоретичні основи, сутність та особливості лізингу. Проаналізовано формування організаційно-економічного механізму лізингу. Визначено стан забезпечення технікою сільськогосподарських товаровиробників. Досліджено розвиток лізингових відносин у сільському господарстві. Зроблено оцінку економічного та організаційно-правового механізму функціонування системи лізингу. Визначено основні проблеми, що стримують розвиток лізингу. Обґрунтовано концепцію організації лізингу сільськогосподарської техніки. Розроблено модель організації лізингу на регіональному рівні. Удосконалено механізм організації вторинного ринку сільськогосподарської техніки.

1. Основними причинами низького рівня забезпечення технікою сільськогосподарських товаровиробників в сучасних умовах залишається: незадовільний економічний стан багатьох сільськогосподарських підприємств; диспаритет цін; фізичне і технологічне старіння основних фондів; нерозвиненість вторинного ринку сільськогосподарської техніки. За умов високого рівня зношеності техніки та обмежених можливостей сільськогосподарських товаровиробників щодо її придбання потребує активізації впровадження агролізингу, а також використання вторинного ринку техніки. Своєчасне технічне переоснащення сільськогосподарського виробництва та правильний вибір сільськогосподарської техніки дасть можливість нарощувати обсяги і рівень конкурентоспроможності аграрної продукції, підвищити ефективність галузі.

2. Лізинг у широкому розумінні є організаційною формою підприємницької діяльності, що виражає відносини власності, особливу систему господарювання. Однак, як і всяке самостійне явище, як економічна категорія, він має власний зміст і різні форми прояву. Лізинг виражає певну взаємодію елементів продуктивних сил та виробничих відносин, а виходить, він має матеріально-речову та соціально-економічну форму. Соціально-економічний зміст лізингу визначається відносинами власності і спільної економічної діяльності по вертикалі та горизонталі (з власником, суспільством тощо), а також умовами трансформації власності. Матеріально-речова сторона лізингу характеризується організаційно-правовими формами, наймом всіх або частини речових елементів підприємницької діяльності, купівлі-продажу майна та умовами кредитування. Отже, на наш погляд, лізинг – гнучкий інструмент середньострокового фінансування підприємств, і містить у собі елементи оренди, посередництва, купівлі у розстрочку та кредитних зобов’язань, де фінансовий і матеріальний потоки поєднані в єдиний комплекс фінансово-майнових відносин.

3. Особливості сільськогосподарського виробництва в цілому, стан технічного потенціалу АПК на сучасному етапі об’єктивно приводить до необхідності пошуку шляхів відновлення парку сільськогосподарської техніки, що слугує визначальним фактором стабілізації сільськогосподарського виробництва. Одним з найбільш перспективних інструментів відновлення та розвитку технічного потенціалу сільськогосподарського виробництва є лізинг техніки.

4. Існуюча система лізингу сільськогосподарської техніки не в повному обсязі відповідає інтересам не тільки сільських товаровиробників, але й іншим учасникам лізингових угод. Не забезпечена еквівалентність обмінно-розподільних відносин у сфері лізингу сільськогосподарських машин, що частково виявляється в диспаритеті цін на техніку, лізингових платежів і сільськогосподарської продукції. Істотно обмежена свобода сільських товаровиробників у виборі лізингових фірм і об'єктів лізингу. Саме коло таких фірм і спектр машин, що поставляються за лізингом недостатньо широке. Віддача від техніки, отриманої за лізингом, невисока, тому економічний стан господарств за рахунок цього фактора практично не змінюється. Звідси – заборгованість по лізингових платежах та неповернення коштів у державні та регіональні лізингові фонди. Держава не в змозі забезпечити необхідні їм розміри. Комерційні ж фінансово-кредитні структури не зацікавлені брати участь і вкладати кошти в лізингову діяльність у зв’язку з відсутністю гарантій їх повернення.

5. У зв’язку з посиленням впливу на учасників агропромислового виробництва ринкових факторів особливого значення набуває зближення їх інтересів і цілей для успішного вирішення кінцевих завдань АПК. Тому одна з найважливіших складових інтеграційного механізму – механізм регулювання економічних відносин учасників лізингового процесу. У контексті цілей і завдань дисертації механізм регулювання економічних відносин учасників лізингового процесу – це сукупність взаємозалежних і взаємодоповнюючих економічних норм, нормативів і правил взаємодії учасників. За тим, як механізми регулювання економічних відносин вирішують ці завдання, можна судити про їх досконалість.

6. Науково-методичне забезпечення створення та введення в дію механізмів регулювання економічних відносин учасників лізингового процесу має йти за напрямами: розробка та реалізація організаційних моделей залучення інвестицій у розвиток лізингової діяльності; розробка і введення в дію механізмів, що забезпечують створення ринкової інфраструктури і системи заходів державної підтримки лізингової діяльності; створення, розвиток, формування й удосконалення нормативно-правової бази, що забезпечують захист правових і майнових інтересів учасників лізингових угод.

7. Лізинг є особливою формою підприємницької діяльності, а його організаційно-економічний механізм – система інструментів і способів взаємодії між учасниками інвестиційного процесу на основі фінансової оренди (лізингу). У зв'язку із цим механізм лізингу передбачає взаємодію форм та методів правового й економічного регулювання лізингової діяльності, теоретичні та методичні положення щодо вдосконаленню механізму лізингу, форм взаємовідносин між суб’єктами лізингової діяльності.

8. Динамічний розвиток лізингової діяльності в розвинутих країнах став наслідком запровадження й використання амортизаційних і податкових пільг при лізингу, які виявилися економічно вигідними для всіх його учасників. Орендодавець користувався всіма податковими пільгами, які не надаються звичайно при закупівлі того ж обладнання. За рахунок цих пільг він міг суттєво знижувати ставки орендної плати (у ряді випадків вони виявлялися в 1,5-2 рази нижчі від плати за звичайним кредитом), реалізуючи тим самим певні переваги лізингу для орендаря. Отже, високі темпи розвитку лізингу у високорозвинутих країнах були зумовлені не тільки перевагами самого лізингу, але і тим, що на етапі становлення лізингового бізнесу держава надавала йому значну підтримку однаковою мірою як для лізингодавців, так і для лізингоодержувачів. Зміна податково-амортизаційного законодавства – збільшення й розширення пільг негайно веде до збільшення обсягу лізингових операцій, скасування пільг призводить до згортання обсягів лізингу, що необхідно враховувати при розробці різних нормативно-правових документів.

9. Лізинг машин і обладнання як засіб скорочення виробничих витрат особливо приваблює дрібні та середні фірми, що значно поширені у сфері агробізнесу, фермерські господарства і кооперативи, які тим самим одержують можливість ввести в дію сучасну техніку й технології при незначних і розтягнутих у часі витратах. Тому з метою більш гнучкого пристосування до умов ринкової конкуренції і мобілізації внутрішніх резервів, для підвищення ефективності виробництва в аграрному секторі необхідно сприяти виникненню нових форм об'єднань фермерів – лізингових кооперативів, що являють собою одну із форм виробничої кооперації. Ці кооперативи мають займатися здаванням у лізинг сучасної техніки, включаючи її обслуговування.

10. Узагальнюючи світовий досвід формування лізингової політики, можна стверджувати, що розвиток лізингу в нашій країні має будуватися на таких принципах: на визнанні потенційних можливостей і переваг лізингу для подальшого економічного розвитку країни; на створенні сприятливих умов для розвитку лізингового бізнесу (податкове оточення, створення ринкової інфраструктури тощо); на всебічній державній підтримці особливо значущих для країни галузей економіки, однією з яких є сільське господарство.

11. Проблеми, які стримують розвиток лізингового бізнесу в Україні, на нашу думку, доцільно поділити за п’ятьма напрямами. Перш за все, враховуючи чотири основні сфери інфраструктури, які встановлюють оперативну інфраструктуру сектора лізингу: юридична (права, засоби захисту прав, правозастосування); податкова (справедливий розподіл податкового навантаження, податкові пільги й перешкоди); облікова (режими балансу й звіту про результати господарської діяльності); регуляторна (відповідні вимоги до ліцензування і розуміння норм). Окремий напрям стосується активізації лізингової діяльності комерційних банків (конкуренція й послуги).

12. Аналіз фінансового стану сільськогосподарських виробників показав, що у сформованих зараз в АПК умовах має бути збережена домінуюча роль держави в управлінні лізингом сільськогосподарської техніки з централізацією фінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету. З метою посилення конкуренції на місцях має бути створена мережа регіональних лізингових компаній, які на конкурсній основі будуть проводити політику державного агента.

13. Для створення більшої доступності техніки за лізингом як за рахунок коштів Державного бюджету, так і бюджетів суб’єктів ми пропонуємо такий порядок формування складу і розміру лізингових платежів: цілком скасувати авансові платежі й установити термін розрахунків за лізинговим договором установити по комбайнах і тракторах – до 8 років, а по іншій сільгосптехніці – до 5 років. При цьому постачальницько-збутова націнка від вартості предмета лізингу не повинна перевищувати по комбайнах і тракторах – 5 %, а іншій сільгосптехніці – 7 %. Запровадити щорічну періодичність платежів, починаючи з кінця другого року, а розмір винагороди – 3 % від невідшкодованої вартості предмета лізингу. Як захист прав лізингодавця запровадити обов’язкове страхування в розмірі 2,5 % вартості предмета лізингу на весь термін договору лізингу.

14. Для залучення фінансових ресурсів недержавних інвесторів, мінімізації ризиків лізингової діяльності, підтримки сільських товаровиробників, гарантованого повернення коштів у регіонах мають бути створені лізингові фонди за рахунок коштів регіональних бюджетів та інших джерел. Формуватися регіональні лізингові фонди мають таким чином, щоб мати можливість покрити нею суму початкових платежів за отриману в лізинг техніку протягом року, якщо сільськогосподарські підприємства не зможуть їх вчасно внести. Своєчасні поворотні платежі буду сприяти збільшенню обсягів постачань сільськогосподарської техніки за лізингом не тільки за рахунок залучення фінансових ресурсів держави, а й комерційних структур.

15. Перспективним варіантом вирішення проблеми середньострокового та довгострокового фінансування лізингу на вигідних умовах може стати здійснення програми надання державних гарантій щодо охорони лізингових портфелів. Зараз же можна використовувати більш спрощену модель залучення інвесторів у сферу лізингу сільськогосподарської техніки шляхом переуступки права вимоги лізингових платежів на користь фінансових інститутів. Це дасть змогу створити необхідну ліквідність і знизити рівень ризиків на ринку лізингової техніки.

16. Для мінімізації ризиків лізингової діяльності доцільно в регіонах організувати агентства економічних досліджень. До їх основних завдань і функцій мають бути включені збір і систематизація інформації про фінансовий стан потенційних контрагентів лізингових угод і їх консультаційне та маркетингове обслуговування.

17. Істотним фактором, що впливає на формування регіональної системи лізингу сільськогосподарської техніки, є її вторинний ринок. Проведені дослідження показують, що в основному нову техніку будуть купувати (прямим методом чи за допомогою лізингу) економічно міцні господарства. Техніку через 3-5 років її використання лізингові компанії будуть реалізовувати МТС або іншим господарствам, що не мають можливості або не бажають купувати нову. Тобто в перспективі набуде розвитку вторинний або зворотній лізинг, що дасть змогу сільгосптоваровиробникам зекономити значні матеріальні та фінансові ресурси.

Публікації автора:

1. Гудима О.В. Система факторів впливу на формування та нарощення виробничого потенціалу регіону // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. – № 3. – С. 61-65.

2. Гудима О.В. Внутрішній лізинг, як новий інвестиційний інструмент підприємства // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. – № 4. – С. 77-81.

3. Гудима О.В. Економічний зміст виробничого потенціалу в аграрному виробництві // Бізнес-навігатор. – 2004. – № 5. – С. 25-30.

4. Гудима О.В. Зміст і структура виробничого потенціалу регіону // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. – № 2. – С. 53-57.

5. Гудима О.В. Лізинг сільськогосподарської техніки в країнах з ринковою економікою // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2005. – № 1. – С. 86-91.

6. Гудима О.В. Організація лізингу в аграрному виробництві // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. – № 6. – С. 81-84.

7. Гудима О.В. Сучасний стан лізингового бізнесу в Україні // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. – № 5. – С. 64-68.

8. Гудима О.В. Аспекти удосконалення політики заробітної плати в Україні // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2001. – № 2. – С. 36-41.

9. Гудима О.В. Лізингова політика в Україні на сучасному етапі // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Динаміка наукових досліджень". – Том 20. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 31-33.

10. Гудима О.В. Комплексный анализ организации лизинга сельскохозяйственной техники // Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених "Економіка підприємства: проблеми теорії та практики". – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 28-29.

11. Гудима О.В. Процес формування виробничого потенціалу регіону // Збірник тез доповідей учасників "Дні науки" в Гуманітарному університеті "ЗІДМУ": В 3 т. – Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2004. – Т.1. – С. 37-39.