Анотація до роботи:

Рисін М.В. Організаційно-економічний механізм нарощування банками обсягів довгострокових кредитів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит / Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2007.

Дисертація присвячена питанням удосконалення організаційно-економічного механізму нарощування банками обсягів довгострокових кредитів в Україні.

У роботі досліджено соціально-економічну сутність довгострокового кредиту, його функції та основні різновиди. Удосконалено класифікацію чинників, що впливають на інвесторів, посередників та позичальників за довгострокового кредитування. Визначено принципи, структуру, цільову спрямованість та проблеми реалізації організаційно-економічного механізму довгострокового кредитування в Україні. Проведено аналіз джерел формування кредитних ресурсів українських банків у 1996–2005 рр. і структурний аналіз обсягів довгострокового кредитування в Україні та Львівській області.

На основі здійсненого аналізу обґрунтовано шляхи нарощування обсягів довгострокового кредитування в Україні. Розроблено напрями оптимізації технології видачі довгострокових кредитів банками, зокрема власну методику розрахунку надбавки за ризик на ставку позичкового процента. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення системи управління ризиками в довгостроковому банківському кредитуванні.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється в удосконаленні організаційно-економічного механізму процесу довгострокового кредитування. Результати проведеного дослідження діяльності банківських установ на ринку довгострокових кредитів дозволяють зробити такі висновки та рекомендації.

1. Вивчення суті поняття «довгостроковий кредит» дало можливість уточнити зміст цієї категорії шляхом виділення трьох, притаманних саме цьому виду кредитування функцій – інвестиційної, інноваційної, соціальної, визначити його різновиди – іпотечний, інвестиційний, споживчий кредит і фінансовий лізинг.

2. Дослідження чинної практики кредитування в Україні дозволило аргументувати необхідність удосконалення організаційно-економічного механізму нарощування банками обсягів довгострокових кредитів. Запропонований організаційно-економічний механізм дозволив більш ефективно вирішувати питання взаємодії між суб’єктами кредитного процесу з метою нарощування обсягів довгострокових кредитів.

3. Різноманітність методичних підходів до оцінки кредитоспроможності позичальника (система фінансових коефіцієнтів, аналіз грошових потоків, аналіз ділового ризику) зумовлює потребу їх раціонального застосування
та пошуку оптимального набору. З огляду на тісний зв’язок довгостроко-
вих кредитів із реальними інвестиціями запропоновано досліджувати кредитоспроможність позичальника в таких напрямах: інвестиційна привабливість позичальника, здатність створювати грошові потоки, забезпечення кредиту, якість проекту і бізнес-плану його реалізації, кредитна історія.

4. У дисертації систематизовано фактори впливу на процес довгострокового кредитування, перелік яких відрізняється залежно від типу суб’єкта кредитних відносин – інвестора, кредитора, позичальника. Це дало можливість визначити напрями стимулювання окремих категорій суб’єктів із метою підвищення їх ролі в нарощуванні обсягів довгострокових кредитів
в Україні.

Обґрунтовано необхідність удосконалення структури ринку довгострокового кредитування щодо підвищення ролі спеціалізованих банків та небанківських фінансових інститутів, а також залучення довгострокових кредитних ресурсів на міжнародних ринках капіталів.

5. На основі проведеного аналізу визначено, що структура і динаміка обсягів довгострокових кредитів, наданих банками в економіку, відображають позитивні та негативні тенденції, притаманні перехідній моделі економіки України:

період з 1996 до 2000 рр. характеризувався незначними обсягами довгострокових кредитів, їх частка не перевищувала 23% кредитного портфеля;

з 2001 до 2006 рр. спостерігається значне пожвавлення на ринку довгострокових ресурсів. На кінець 2006 року сума наданих довгострокових кредитів зросла до 159 033 млн грн (питома вага в кредитному портфелі банків – 64,85%), а темпи їх приросту протягом вказаного періоду коливалися від 64% до 157%. Проте в українській банківській практиці до довгострокових кредитів відносять кредити, видані на термін більше ніж один рік, що суттєво завищує їх обсяг. З метою реального оцінювання обсягів довгострокових кредитів запропоновано при формуванні банківської статистики до довгострокових відносити кредити, які видані на термін три і більше років;

спостерігається тісний взаємозв’язок процентних ставок на довгострокові кредити з темпами інфляції. Тому зниження ціни кредитів можливе лише за умови довготривалої стабільності національних грошей. Крім того, більш як половина від загального обсягу кредитів за період 1997–2006 рр. надавалися в іноземній валюті. Якщо до 2003 року цю ситуацію можна було пояснити суттєвою різницею процентних ставок, то у 2004–2006 рр. важливу роль відіграли також інфляційні очікування та ревальвація гривні щодо американського долара;

з 2003 року розпочалося суттєве пожвавлення довгострокового креди-тування фізичних осіб, що викликане вдосконаленням схем і процедур надання кредитів та підвищенням рівня доходів населення. Станом на кінець 2006 року сума кредитів, наданих фізичним особам, перевищила 66,8 млрд грн, що становило 42% від портфеля довгострокових кредитів українських банків.

6. Розроблено систему заходів організаційно-економічного характеру на рівні держави та Національного банку України щодо вдосконалення механізму довгострокового кредитування. Вона передбачає державне стимулювання розвитку кредитування, удосконалення законодавчо-нормативної бази, управління ризиками, кредитний моніторинг, а також низку організаційних заходів на державному та регіональному рівнях. Ці заходи сприятимуть

нарощуванню обсягів довгострокового кредитування, підвищенню ефек-тивності використання кредитних коштів, поліпшенню якості кредитного портфеля, а відповідно забезпечать зростання доходів банківських установ та стабільність банківської системи в цілому.

7. Оцінюючи систему чинників, що впливають на прийняття рішення про видачу довгострокового кредиту, велику увагу слід приділяти чинникам зовнішнього і внутрішнього середовища діяльності позичальника. Важливість такого підходу полягає в тому, що він найбільшою мірою придатний для оцінки суб’єкта та об’єкта кредитного проекту за довгострокового кредитування і його застосування дасть змогу банку мінімізувати витрати при оформленні кредитної справи і розробити набір індикаторів для оцінки надійності та перспективності бізнесу позичальника.

8. Розроблено комплексний підхід до врахування одного із вагомих інструментів зниження кредитного ризику – премії за ризик. З метою диференціації ціни кредиту запропонований підхід дозволяє розраховувати премію за ризик залежно від основних параметрів кредитного проекту – кредитного рейтингу позичальника, структури та обсягу наданого забезпечення, інших параметрів угоди (типовості проведення операції, періодичності погашення кредиту, виду та терміну кредиту, цільового призначення, статусу позичальника).

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Вербицька М.В. Значення довгострокового кредиту для розвитку регіональної економіки // Регіональна економіка. – 2002. – № 4. – С. 206–212. (0,42 д. а.)

2. Вербицька М.В. Удосконалення аналізу фінансової звітності підприємств // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми формування і реалізації політики сприяння розвиткові підприємництва в Україні (Збірник наукових праць) / НАН України, Інститут регіональних досліджень; Редкол.: Відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній. – Львів, 2002. – Вип. 1 (ХХХІІ). – С. 237–242. (0,33 д. а.)

3. Лапішко М.Л., Вербицька М.В. Механізми забезпечення інвестиційного кредитування підприємств // Вісник Української академії банківської справи НБУ. – 2002. – № 2(13). – С. 68–71. (Особистий внесок автора – розробка пропозицій щодо удосконалення інвестиційних інструментів кредитування юридичних осіб – 0,21 д. а.)

4. Вербицька М.В. Оцінка ефективності використання довгострокових банківських кредитів // Регіональна економіка. – 2004. – № 1. – С. 159–164. (0,38 д. а.)

5. Рисін М.В. Тенденції розвитку довгострокового банківського кредитування в Україні // Теорії мікро- і макроекономіки: Збірник наукових праць професорсько-викладацького складу і аспірантів / Академія муніципального управління. – К., 2004. – Вип. 17. – С. 69–74. (0,38 д. а.)

6. Рисін М.В. Інституційна складова ринку іпотечного кредитування в Україні // Вісник НУ «Львівська політехніка». – Львів, 2005. – № 547. – С. 212–216. (0,42 д.а.)

7. Рисін М.В. Механізм управління інвестиційним портфелем банку // Регіональна економіка. – 2005. – № 3. – С. 128–133. (0,42 д. а.)

8. Рисін М.В. Аналіз чинників, що впливають на прийняття рішення про видачу довгострокового кредиту // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Євроінтеграційний курс України: фінансовий вимір (Збірник наукових праць): у 2-х ч. / НАН України, Інститут регіональних досліджень; Редкол.: Відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній. – Львів, 2006. – Вип. 3 (LІХ). – Ч. 2. – С. 90–96. (0,33 д. а.)

9. Рисін В.В., Рисін М.В. Аналіз джерел формування банківських ресурсів в Україні // Вісник Української академії банківської справи НБУ. – 2006. – № 2(21). – С. 60–67. (Особистий внесок автора – аналіз обсягів та динаміки довгострокових банківських ресурсів в Україні і пропозиції щодо шляхів диверсифікації джерел їх формування – 0,3 д. а.)

10. Рисін М.В. Особливості визначення процентної ставки за довго-строковими кредитами банків // Соціально-економічні дослідження в перехід-ний період. Методи оцінки рівня капіталізації інноваційних структур (Збірник наукових праць) / НАН України, Інститут регіональних досліджень; Редкол.: Відп. ред. Є.І.Бойко. – Львів, 2007. – Вип. 2 (64). – С. 218– 225. (0,42 д. а.)

В інших виданнях:

11. Вербицька М.В. Необхідність довгострокового кредитування для розвитку підприємницької діяльності // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю: Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції, 20–22 листопада 2002 р. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – С. 15–17.

12. Вербицька М.В. Механізми фінансування інвестиційного розвитку підприємств // Економічні проблеми ринкової трансформації України: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції, 3–4 грудня 2002 р. – Львів: ЛБІ НБУ, 2002. – С. 43–44.

13. Вербицька М.В. Фактори впливу на розвиток малого підприємництва в Україні // Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період. (Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 15 травня 2003 року у Хмельницькому інституті бізнесу). – Хмельницький, 2003. – С. 212–213.

14. Рисін М.В. Вплив довгострокового кредитування на розвиток інвестиційної діяльності // Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період: Збірник наукових праць ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 22–23 квітня 2004 р. – Хмельницький: Інститут бізнесу, 2004. – С. 161–163.

15. Рисін М.В. Тенденції розвитку довгострокового банківського кредитування в Україні // Проблеми і перспективи економічного і соціального розвитку регіонів України: Анотації доповідей VI Міжнародної науково-практичної конференції, 2–4 червня 2004 р. – Феодосія: ФФЕА, 2004. – С. 4.

16. Рисін М.В. Облігації як інструмент довгострокового запозичення // Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми і перспективи: Тези доповідей І Всеукраїнської науково-практичної конференції аспірантів та молодих вчених, 20–23 вересня 2005 р. – Львів: ЛБІ НБУ, 2005. – С. 26–28.

17. Рисін В.В., Рисін М.В. Аналіз джерел формування банківських ресурсів в Україні // Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика: Збірник тез доповідей І Міжнародної науково-практичної конференції (25–26 травня 2006 р.). – Суми: УАБС НБУ, 2006. – С. 43–45.

18. Рисін М.В. Проблеми реалізації механізму довгострокового кредитування в Україні // Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми і перспективи: Тези доповідей ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції аспірантів та молодих учених, 27–29 вересня 2006 р. – Львів: ЛБІ НБУ, 2006. – С. 114–116.