У дисертації на основі аналізу наукових підходів до визначення сутності ПЛК та виробничо-ресурсного потенціалу, ефективності використання продуктів ПЛК здійснено економічну оцінку експлуатаційних ресурсів ПЛК Закарпатської області, досліджено ефективність використання експлуатаційних ресурсів та продуктів ПЛК, обгрунтовано їх важливість для економіки регіону, вдосконалено організаційно-економічний механізм використання продуктів ПЛК у регіоні. 1. До побічного лісокористування включаються види господарської діяльності, об'єктом яких є недеревні продукти лісу, які здійснюються на землях лісового фонду, не вступають у протиріччя з лісокористуванням і лісовідновленням та підвищують продуктивність угідь лісового фонду. У роботі розглядаються такі види ПЛК, як заготівля лікарської рослинної сировини, грибів, плодів і ягід, меду. Вони визначені Лісовим кодексом України і не суперечать визначенню недеревних продуктів лісу, прийнятому Продовольчою та сільськогосподарською комісією Організації Об'єднаних Націй. 2. Закарпатська область володіє значними експлуатаційними ресурсами ПЛК, вартісна оцінка яких сягає 72,1 млн. грн. Рівень використання наявних експлуатаційних ресурсів незначний. Це пояснюється рядом причин, зокрема тим, що з переходом на ринкові відносини попередня планово-економічна система діяльності підприємств лісового господарства була зруйнована, а нова, яка забезпечувала б раціональне використання недеревних ресурсів, ні організаційно, ні функціонально не склалася. Оскільки попит на продукти ПЛК існує, а пропозиція з боку традиційних заготівельників практично відсутня, цей сегмент ринку зайняли підприємницькі структури, діяльність яких має яскраво виражену сировинно-експортну спрямованість. Задіяння у виробничий процес невикористаних резервів ПЛК створює можливість для нарощення обсягів виробництва екологічно чистої продукції, попит на яку має тенденцію до зростання. 3. В процесі дослідження встановлено, що заготівля дикорослих є суттєвим джерелом доходів для значної частини сільських жителів області та місцевих бюджетів. Проведені розрахунки показали, що рентабельність заготівель лікарської сировини складає від 35 до 214%, меду – 57%, ягід – 52,7%, грибів – 49,7%. Збільшення обсягів виробництва, переробки та збуту продукції ПЛК створить додаткові робочі місця в сільській місцевості, що в значній мірі зніме соціальну напругу на локальних ринках праці та зумовить ріст доходів сільських жителів. 4. Дослідження наявного потенціалу та значення для економіки регіону ПЛК свідчить про суттєву його недооцінку та наявність значних невикористаних резервів економічного зростання. З'ясування причин такої ситуації виявляє цілий ряд проблем в галузі ПЛК, як у теоретичній, так і практичній площині. Зокрема, в літературі відсутня єдина думка щодо класифікації лісових ресурсів, визначення обсягу та трактування поняття ''побічне лісокористування''. 5. Починаючи з 90-их років минулого століття, виробництво продукції ПЛК в області зберігає стійку тенденцію до скорочення. На цьому тлі зростає вартість експортованих дикорослих, сягаючи 15,7 млн. грн., що майже вдвічі перевищує вартість експортованих лісоматеріалів. Існуюча ситуація скорочує можливості регіону в стабільному економічному розвитку. В той же час, за оцінками експертів, вартість продукції при освоєнні експлуатаційних ресурсів та переробці одержаних продуктів ПЛК становитиме 795,1 млн. грн. 6. Ефективність використання продуктів побічного лісокористування в значній мірі залежить від заходів макроекономічного впливу, тобто сукупності форм і методів регулювання, що здійснюються державою. Основними напрямами державної регуляторної політики раціонального використання продуктів ПЛК є: а) законодавче регулювання природокористування; б) ринкове регулювання цін на продукти ПЛК з обов'язковим врахуванням екозатрат та запобіганням встановленню занижених закупівельних цін; в) активний вплив на стимулювання попиту на продукти та продукцію ПЛК; г) здійснення активного впливу на формування пропозиції продуктів і продукції ПЛК, адекватної новим умовам господарювання; д) підтримка конкурентоспроможності продукції ПЛК. 7. Заходи на макроекономічному рівні повинні супроводжуватися формуванням ефективних механізмів використання ресурсів та продуктів побічного лісокористування на місцях. Компонентна структура механізму територіального регулювання ефективності використання виробничо-ресурсного потенціалу ПЛК включає п'ять блоків: 1) нормативно-правові акти, прийняття яких відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування; 2) блок наукових досліджень; 3) блок природоохоронної діяльності; 4) блок інформаційного, техніко-технологічного, фінансового забезпечення); 5) маркетинговий блок. 8. Для ефективного використання потенціалу ПЛК Закарпаття необхідно реалізувати ряд заходів на державному та місцевому рівнях, об'єднати зусилля державних службовців, науковців, підприємців, створити діючий механізм ефективного використання ресурсів і продуктів ПЛК. При проведенні певної організаційної роботи величезних успіхів можна досягти на основі реалізації наявних в області наукового, виробничого та підприємницького потенціалу. Першочерговим завданням є економічне обгрунтування впровадження у виробництво наявних наукових розробок в галузі використання продуктів ПЛК, тобто використання наявного інтелектуального потенціалу, з метою виробництва науковомісткої продукції. |
