1. Сучасне підприємництво не можна ототожнювати ні з наукою, ні з творчістю. Це особлива діяльність, це – певний стиль поведінки і думок, складовими якого є ініціатива, не традиційність, ризик і ділова хватка. Головними соціально-економічними елементами підприємництва є ініціативна, самостійна діяльність громадян та їх об'єднань, спрямована на одержання прибутку і здійснювана на свій ризик і під майнову відповідальність у межах, обумовлених організаційно-правовими формами підприємств. Істотним методологічним підходом є визначення підприємництва як важливої багатогранної функції в економіці. 2. В основі підприємницької діяльності лежить ряд обов'язкових умов і вимог, серед яких необхідно відзначити вільний вибір напрямків і методів роботи, самостійність у прийнятті рішень, а також відповідальність за прийняті рішення, їх наслідки та пов'язаний з ними ризик. Саме ризик є однією з невід'ємних рис підприємницької діяльності. Він постійно виникає через невизначеність і нестійкість ринкового середовища, у якому здійснюється діяльність підприємця. Невизначеність ринкового середовища виникає через мінливу поведінку суб'єктів ринку, а його нестійкість пов'язана з тим, що в умовах ринку жодна тенденція не триває довго. 3.Оскільки модель підприємництва є підсистемою загальної моделі національної економіки, то і параметри національної моделі українського підприємництва будуть, насамперед, визначатися параметрами обраної моделі економіки. Іншими словами, обрана Україною модель змішаної економіки і соціально орієнтованого ринку, буде визначати і особливості моделі українського підприємництва. 4. В умовах формування соціально орієнтованого ринку України стратегічною проблемою економічної політики і надалі залишається питання становлення і розвитку малого підприємництва і ринкової інфраструктури, а також державного регулювання і підтримки цих процесів. Ось чьому для нас корисний світовий досвід у даній сфері, щоб створити в себе життєздатну систему державної підтримки малого бізнесу. яка стане для малих підприємств стимулом до розвитку й удосконалення виробництва товарів і послуг, а не до пошуку обхідних шляхів чинного законодавства, що пояснюється недосконалістю діючої податкової і кредитної політики. 5. На розвиток малого підприємництва негативно впливають несприятлива динаміка макроекономічних показників, занепад виробництва, ріст цін і тарифів на енергоносії, сировину, матеріали, транспортні перевезення і послуги зв'язку, а також неплатоспроможність підприємств. 6. Результати підприємницької діяльності багато в чому визначаються вибором складу і структури товарів, що виготовляються і реалізуються, послуг, що надаються. Важлива також загальна величина витрат, залежність між постійними і змінними витратами і як наслідок швидкість обороту капіталу. Велике значення для підприємця має урахування повною мірою особливостей тієї стадії життєвого циклу, на якій знаходиться мале підприємство. 7. Умова виживання підприємства малого і середнього бізнесу – його фінансова стабільність. Щоб мале підприємство могло ефективно функціонувати і розвиватися, йому, насамперед, необхідна сталість грошової виручки, достатньої для розрахунків з постачальниками, кредиторами, працівниками, бюджетом. Після розрахунків і виконання зобов'язань необхідний і прибуток, обсяг якого повинен бути, принаймні, не нижче запланованого. Але фінансова стабільність не зводиться лише до платоспроможності. Важливі не стільки абсолютні розміри прибутку, скільки показники щодо обсягу капіталу малого підприємства, виручки, тобто показники рентабельності. 8. Аналіз зовнішнього середовища служить інструментом, за допомогою якого менеджери контролюють зовнішні стосовно організації фактори з метою передбачити потенційну небезпеку і вчасно задіяти можливості, що відкриваються. Вивчення зовнішнього середовища дозволяє підприємству вчасно спрогнозувати появу ринкових небезпек, підготувати ситуаційні плани на випадок виникнення непередбачених обставин, розробити стратегію, що дозволить підприємству досягти поставлених цілей і перетворити потенційні загрози у вигідні можливості. 9. Малі підприємства мають переваги в управлінні, що забезпечується участю власника у всіх аспектах управління бізнесом і персональною відповідальністю за результати діяльності. Вузька спеціалізація забезпечує їм найкращу адаптацію до вимог ринку. Завдяки гнучкій виробничій структурі, що забезпечує динамічну реакцію на зміни кон'юнктури ринку, вони здатні швидко коригувати цілі. Через низький рівень накладних витрат, собівартість продукції у них нижча, ніж на великих підприємствах, У той же час для малих підприємств характерна мала частка освоєння ринку, їх відносна нестійкість при різкій зміні економічної кон'юнктури, відсутність необхідних фінансових ресурсів та інформаційного забезпечення. |
