Анотація до роботи:

Ібрагімов Е.Е. «Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку телекомунікаційної галузі в Україні». – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. Київ, 2008.

Дисертація присвячена вирішенню наукових і практичних проблем формування та удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення розвитку телекомунікаційної галузі, розробці економічного механізму інвестиційної діяльності галузі, створенню системи державного регулювання тарифної політики.

В роботі розкрито економічну сутність державного регулювання телекомунікаційної галузі. Розроблена система заходів посилення державного регулювання інвестиційної політики, удосконалення наукового, нормативно-правового забезпечення інвестиційного процесу, формування інвестиційної стратегії розвитку телекомунікаційної сфери. Удосконалено організаційно-економічний механізм інвестиційного забезпечення інвестиційної діяльності телекомунікаційного ринку послуг.

Запропонована методика визначення тарифів на універсальні телекомунікаційні послуги на основі роздільного обліку витрат операторів по видах діяльності.

У дослідженні узагальнені й отримали подальший розвиток теоретико-методологічні основи й ОЕМ розвитку й регулювання галузі зв'язку. Основні наукові й прикладні результати, рекомендації наукового і практичного використання полягають у наступному:

1. Для забезпечення більш швидкого розвитку телекомунікаційної галузі, яка створює нову інформаційну інфраструктуру, підвищення її ефективності необхідні нові кардинальні рішення, адекватні глобалізаційним та інтеграційним процесам, у першу чергу, в створенні ОЕМ забезпечення сталого розвитку телекомунікаційної галузі в масштабах України.

2. Від розвитку сфери послуг зв’язку, накопичення й користування інформаційними ресурсами багато в чому залежить модернізація всіх галузей економіки, поліпшення умов життя людей, підвищення комфортності, зростання інформованості та комунікабельності суспільства, можливість інтеграції у світову спільноту. Це визначає необхідність випередження темпів розвитку галузі зв’язку й телекомунікаційних послуг над основними базовими галузями економіки.

3. Виявлено основні фактори, що впливають на розвиток телекомунікаційного ринку України. До них належать економічні, політико-правові, організаційно-інституціональні, соціально-психологічні й історичні. Галузь зв'язку в цих умовах охарактеризована як одна з небагатьох прибуткових галузей України, що є важливою й соціально значимою частиною всього ринкового комплексу країни. Методичною основою формування ринку послуг зв'язку є директиви Європейського Парламенту й Ради Європи, адаптовані до застосування на ринку послуг зв'язку через національне законодавство й закріплені в нормативно-правових документах.

4. Сучасний стан виробництва телекомунікаційних послуг України характеризується технологічним відставанням, високим ступенем їх монополізації, що стримує розвиток галузі й вільне насичення ринку. Для своєчасного реагування галузі на ринок телекомунікаційних послуг необхідно постійне адаптування ОЕМ до ринкових умов господарювання, що забезпечує балансування всього виробничо-економічного апарату галузі з ринковими потребами в послугах телекомунікаційної сфери з урахуванням регіональних особливостей та можливостей різних верств населення й галузей економіки.

5. Дослідження впливу державних структур управління на діяльність операторів телекомунікаційних послуг різних форм власності визначило, що найбільш ефективними сферами державного впливу є сфери інвестиційного й тарифного регулювання.

6. Обґрунтована економічна сутність інвестиційного забезпечення телекомунікаційної галузі з урахуванням єдиної субстанціональної основи, що відображає історичний процес виникнення, існування й розвитку капіталу. При дослідженні інвестиційного забезпечення телекомунікаційної галузі важливо враховувати не тільки стратегічні завдання, які вирішуються в економічній системі держави, але й стійкість системи інвестування телекомунікаційної галузі щодо зовнішніх впливів у процесі розвитку ринку. Доведено, що інвестиційне забезпечення в телекомунікаційній сфері має потребу в адекватній, цілісній, стійкій й упорядкованій структурі, що розвивається й удосконалюється з урахуванням поточних запитів його учасників. Важливо створити сприятливі умови для реалізації переваг спільної діяльності учасників на ринку інвестиційних ресурсів на всіх рівнях у всіх сферах, зокрема виробничій й фінансовій.

7. Автором запропонована структурно-логічна побудова ОЕМ в системі керування інвестиційною діяльністю телекомунікаційної галузі, що відображає методологію керування інвестиційними процесами, взаємозв'язок із системою інвестиційного менеджменту. Саме організаційний процес свідчить про реальний перерозподіл вартості через різні форми й методи їхнього використання. Він дозволяє оцінити весь спектр, всю повноту організації ресурсного забезпечення, як явища інвестиційної діяльності.

8. Проведене дослідження виявило ряд недоліків у формуванні й реалізації державної цінової політики, серед яких: недостатність, недосконалість, суперечливість діючої правової бази і її невідповідність нормам законодавства ЄС. Автором запропоновано механізм державного регулювання тарифів, який забезпечить здійснення контролю за обґрунтованістю й відповідністю тарифів реальним витратам виробника. Для цього передбачається впровадити систему роздільного обліку витрат операторами по видах діяльності. Введення системи роздільного обліку затрат забезпечить дотримання операторами об’єктивних і прозорих критеріїв при розподілі затрат за послуги, дозволить отримувати більш детальну інформацію про фактичні затрати операторів, запобігти дискримінації одних видів діяльності на користь інших, а також виключити несправедливе перехресне субсидування.

9. Головним напрямком модернізації тарифної політики в сфері традиційних телекомунікаційних послуг є рух тарифів до їхньої реальної вартості. У свою чергу, установлення тарифів на підставі реальної собівартості передбачає побудову відповідної моделі витрат, яку можна застосовувати для всіх видів послуг. Розроблені концептуальні положення по формуванню тарифів на послуги, які підлягають державному регулюванню. Найпоширенішим і прийнятним методом для встановлення тарифів на послуги зв'язку є метод регулювання граничних цін. Основна методологічна перевага цього методу полягає в тому, що метод ураховує основні параметри ринку послуг зв'язку, використовувані як у системі державного регулювання, так і в умовах вільного формування цін. Побудову тарифів передбачається здійснювати по наступних принципах: базування розрахунків тарифів на собівартості цих послуг з урахуванням отриманого прибутку; залежність рівня тарифів від рівня якості телекомунікаційних послуг; недопущення встановлення демпінгових або дискримінаційних цін з боку окремих операторів, провайдерів телекомунікацій; запобігання перехресного субсидування одних телекомунікаційних послуг за рахунок інших; стягнення погодинної оплати за фактичний час одержання споживачем телекомунікаційних послуг. Тарифи, установлені відповідно до цих принципів, по своїй суті – рівноважна ринкова ціна.

10. Запропоновані принципи побудови тарифів, що регулюються державою, дозволять: з’єднати в собі державне регулювання тарифів з наданням оператору права вільного вибору остаточного рівня своїх тарифів на послуги в певних межах; регулювання граничних цін, стимулюючих ефективну діяльність конкурентного ринку; створення додаткових економічних стимулів до зменшення собівартості послуг при підтримці певного рівня їх якості.

11. З метою забезпечення прозорості формування тарифів на послуги зв'язку, усунення можливості необґрунтованого встановлення тарифів, захисту інтересів споживачів автором розроблена Методика формування тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги операторами, які займають монопольне (домінуюче) положення на ринку цих послуг.

12. Аналіз діючих методів прогнозування дозволяє стверджувати, що в умовах обмеженої ретроспективної статистичної інформації найбільш достовірні результати прогнозу можуть бути отримані при комбінуванні математичних та експертних методів.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях

1. Ибрагимов Э.Э. Проблемы и перспективы развития предприятий отрасли связи в Крыму // Экономика и управление. – Сімферополь. – 2003. – № 3–4. – С. 58–61.

2. Ібрагимов Е.Е. Внедрение гибкой структуры управления на предприятие с целью повышения эффективности менеджмента // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – № 197. – С. 949–59.

3. Ибрагимов Е.Е. Эффективное управление предприятиями связи – как залог выведения отрасли на европейский уровень // Культура народов Причерноморья. – Сімферополь: ТНУ, 2004. – № 51. – С. 37–41.

4. Ібрагімов Е.Е. Вплив процесу реінжинірингу на структуру управління підприємства з метою підвищення її ефективності // СХІД. – Донецьк: УКЦентр, 2005. – № 4(70). – С. 18–20.

5. Ібрагімов Е.Е. Концепція підвищення ефективності проектування організаційних структур підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. – НДЕІ, 2005. – № 10(53). – С. 107–110.

6. Ібрагімов Е.Е. Стратегічні напрями розвитку зв’язку в регіоні // Формування ринкових відносин в Україні. – НДЕІ, 2006. – № 11(66). – С. 69–72.

7. Ібрагімов Е.Е. Теоретико-методологічні аспекти формування ринкового механізму ціноутворення в телекомунікаційній сфері // Формування ринкових відносин в Україні. – НДЕІ, 2007. – № 1(80). – С. 155–159.

Тези доповідей

8. Ібрагімов Е.Е. Проблеми та перспективи розвитку підприємств галузі зв’язку в Криму // Проблеми соціально-економічного розвитку Криму: Матеріали науково-практичної конференції. – Сімферополь: КІПУ, 2003, 10 квітня. – С. 4–5.

9. Ібрагімов Е.Е. Ефективне управління підприємствами зв’язку – як запорука виведення галузі на європейський рівень // Проблеми соціально-економічного розвитку Кримського регіону: Матеріали науково-практичної конференції. – Сімферополь: КДІПУ, 2004, 8 квітні. – С. 7–9.

10. Ібрагімов Е.Е. Стратегія ефективного розвитку галузі зв’язку в умовах вступу України до СОТ // Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Сімферополь: КІПУ, 2006, 6 квітня. – С. 121-123.