Анотація до роботи:

Шульга Л. В. Організаційно-економічний розвиток енергоощадження у виробництві молока. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Дніпро-петровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертація присвячена пошуку резервів енергоощадження у процесі ви-робництва молока. У ній розкрита сутність, економічна роль і особливості енергоощадження в аграрній сфері, визначено об’єктивну необхідність енергоощадження в сфері матеріального виробництва, узагальнено дослідження щодо його потенціальних можливостей і пріоритетних напрямів здійснення, розкрито взаємозалежність енергетичних і вартісних показників енергоощадження та запропоновано визначення організаційно-економічного розвитку енергоощадження. Доповнено класифікацію витрат енергії у виробництві аграрної про-дукції. Удосконалена методика визначення енерговіддачі виробництва молока з урахуванням продукції, до якої відносяться енергетичні витрати.

Оцінено сучасний стан конкурентоздатності й енергоємності виробництва молока, а також досліджено чинники, що формують рівень ефективності енергетичних витрат виробництва молока. Проаналізовано економічні та енергетичні чинники зниження собівартості молока.

Опрацьовано заходи щодо енергоощадження у виробництві молока за рахунок освоєння ресурсо- та енергоощадних технологій виробництва, удосконалення кормової бази і використання кормів та визначені основні організаційно-економічні напрями енергоощадження.

1. Аграрна сфера матеріального виробництва, порівняно з промисловістю, має особливості споживання енергії, які визначаються специфікою технолого-енергетичних процесів рослинництва і тваринництва, що зумовлює неадекватність темпів зростання енергоспоживання та обсягів виробництва продукції.

2. Склалася чітка тенденція збільшення питомої ваги матеріальних витрат у собівартості продукції та енергоносіїв у матеріальних витратах. З огляду на це, витрати енергоресурсів суттєво впливають на ціну вироблюваної продукції, що ускладнює проблему забезпечення конкурентоздатності підприємств, ос-кільки продукції сільського господарства важко конкурувати з товарами галузей, в яких питома вага енергоносіїв у собівартості продукції незначна.

3. Зважаючи на те, що темпи зниження споживання паливно-енергетичних ресурсів повільніші, ніж зниження валової продукції сільського господарства, енергоємність валової продукції зростає, а, відповідно, кожна одиниця валової продукції сільського господарства вимагає зростаючих витрат енергоресурсів, тобто використовувані технології носять марновитратний характер.

4. Зниження віддачі енергоресурсів в економіці України, зокрема в АПК, зумовлено: перманентним погіршенням техніко-технологічного забезпечення підприємств, моральним та фізичним старінням засобів виробництва, дефіцитом фінансування їх оновлення; недостатніми зусиллями формування норма-тивно-правової бази та регламентування енергетичної сфери діяльності.

5. Обмеженість традиційних методів оцінки ефективності ресурсного потенціалу на сучасному етапі розвитку аграрного виробництва обумовлена зростаючим значенням енергетичного чинника та змінами структури енергоспоживання, що вимагає об’єктивного поєднання вартісної та енергетичної оцінок.

6. Оптимальним вирішенням енергетичної проблеми у виробництві молока є досягнення рівноваги між кількістю витраченої енергії та енергії, акумульованої в продукції, при якій кількість отриманої енергії в продукції наближається до витраченої на її виробництво.

7. Найважливішим показником виробництва молока в енергетичному аспекті, що впливає на кінцевий результат є енергоємність та коефіцієнт енергетичної ефективності. При цьому враховують витрати енергії прямої й опосередкованої, тобто енергії палива та енерговитрат на виробництво, енергоємність машин, будівель і засобів захисту тварин, що використовуються у технологічних процесах.

8. Більшість аграрних підприємств області утримують корів прив’язно, використовучи споруди та будівлі ще 80-х років, обладнання та машини – морально застарілі, що не відповідає сучасним вимогам, оскільки носить енергозатратний характер. Дослідження динаміки енергоємності виробництва молока в ТОВ „Балясне” Диканського району показало, що у 2000-2004 рр. енергоємність виробництва молока на 1 гол. зросла на 31,73%, а на 1 ц молока – на 74,23% і становила, відповідно, у 2004 р. – 261,54 ГДж/гол та 14,13 ГДж/ц, що свідчить про швидші темпи зниження продуктивності, порівняно зі зменшенням поголів’я.

9. Структура питомих витрат сукупної енергії свідчить, що найбільша частка енергоспоживання припадає на корми (65,26-69,84%) та відтворення стада (18,94-24,49%); інші енерговитрати розподіляються: машини і обладнання (1,92-3,13%); праця (1,53-1,95%); паливно-мастильні матеріали (1,65-1,70%); підстилка (3,02-3,25%); електроенергія (0,43-0,54%). Виходячи з наведених даних, головну увагу в заощадженні енергії необхідно зосередити на оптимізації структури кормової бази і раціонів годівлі тварин, відтворенні основного стада та зниженні питомих витрат палива.

10. Дослідженнями встановлено, що ремонт основного стада поглинає 18-25% сукупних енерговитрат з утримання дійного стада, у формуванні якого при прив’язному вирощуванні нетелів із середньодобовим приростом живої маси 382 г витрати енергії на 1ц приросту живої маси становить 17,43 ГДж, а при 580г – 14,74 ГДж.

11. Пропонується для зниження енергоємності виробництва молока запровадити ефективну організацію відтворення стада в аграрних підприємствах Полтавської області, що сприятиме отриманню енергії приплоду та молока в аграрних підприємствах на 37,76-56,50 ГДж/рік більше.

12. Впровадження енергозберігаючої технології виробництва молока передбачає безприв’язне утримання корів та доїння в доїльних залах, яке заощадить витрати енергії праці; на процес доїння буде витрачатися на 6,23-8,61% енергії менше, порівняно з прив’язним, оскільки використання доїльних залів дозволяє полегшити працю операторів, звівши до мінімуму їх зайві рухи.

13. У структурі енергоємності виробництва молока в ТОВ „Балясне” Диканського району найбільшу частку займають корми 65,26-69,84%, що потребує глибшого дослідження розвитку кормовиробництва з позиції енергетичної оцінки та знаходження шляхів зниження сукупних витрат енергії. Сукупні витрати енергії на вирощування кормових культур в ТОВ „Балясне” Диканського району коливаються від 20,7 до 73,95 ГДж/га, перевищуючи їх нормативи; зокрема найвищий рівень витрат сукупної енергії було отримано на вирощуванні кормових коренеплодів та кукурудзи на силос, що пов’язано з вико-ристанням неоптимізованих агрегатів машин, технологій виробництва кормів, а також нераціональним використанням техніки.

14. Важливим аспектом освоєння малоенергоємних технологій приготування та роздавання кормів є використання енергоощадної техніки для: навантаження грубих кормів – причіпного фуражира ФН-1,2, який, порівняно з універсальною машиною ПЕА-1,0 „Карпатець”, забезпечує заощадження енергії на 7,6 МДж/ц; подрібнення зерна – дробарку ДМ-440У, яка витрачає прямої енергії 52,58 МДж/т; навантаження та роздавання кормів – кормороздавач КПТ-10 з трактором Т-40М, що дозволить зменшити витрати дизельного палива на 16,9%, порівняно з агрегатом МТЗ-80+КПТ-10.

15. Оптимізація кормовиробництва для молочних корів у ТОВ „Балясне” Диканського району на основі економіко-математичних моделей з реалізацією на ЕОМ показала: для отримання надою 3000 кг від корови підприємству з поголів’ям 400 гол. достатньо 427,2 га, що на 20,9% менше фактичної площі. Матеріальні витрати знизяться на 19,9%, а енергетичні – на 7,7%.

16. Значним технологічним резервом заощадження витрат енергії у молочному скотарстві є застосування відтворювальних джерел енергії, основними з яких є: для нагрівання повітря – енергія тепла тварин; підігріву води – енергія теплообміну (від охолодження молока); одержання електроенергії – енергія утилізації гною.

17. Для успішної реалізації завдань щодо енергоощадження у виробництві аграрної продукції розроблено функціональну матрицю визначення ступеня участі працівників управління підприємства у розв’язанні цих завдань та сформовані обов’язки, права і відповідальність менеджера з енергоощадження із визначенням даних елементів згідно з функціями енергоменедженту, що підвищить якість управлінських рішень із даної проблеми.

18. Основні напрями енергетичної ефективності виробництва молока та ефективності використання енергетичних ресурсів передбачають впровадження енергоощадних технологій та освоєння технологічних резервів енергоощадження, зокрема покращання годівлі, що веде до підвищення продуктивності тварин, вдосконалення технологій і поліпшення умов їх утримання, оптимізацію енергетичної бази господарств із використанням відтворювальних джерел енергії та впровадження системи контролю на основі нормування енерге-тичних витрат. Це дозволить у масштабах Диканського району щорічно заощаджувати при виробництві молока 58481 ГДж прямих витрат енергії на суму 987 тис. грн.

Публікації автора:

1. Рабштина В. М., Шульга Л. В. Економічно-організаційні шляхи забезпечення продовольчої безпеки через ресурсоощадження // Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ столітті. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – С. 329-332.

2. Шульга Л. В. Вплив молочної продуктивності корів на енергоємність виробництва молока // Регіональна бізнес-економіка та управління. Науковий, виробничо-практичний журнал. – Вінниця, 2004.-№2. – С. 63-68.

3. Шульга Л. В. Об’єктивна необхідність сучасного енергоощадження в умовах розвитку економіки // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 196: У 4 т. Том 4. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 963-967.

4. Шульга Л. В. Вузлові аспекти енергоощадження в тваринництві // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. За ред. В. Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2004. - №34(46). – С. 376-380.

5. Шульга Л. В. Інтеграція енергетичних і вартісних показників при оцінці економічної ефективності аграрного виробництва // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. Випуск 32. – Харків: ХНТУСГ, 2004. – С. 152-154.

6. Шульга Л. В Вузлові аспекти зниження енергоємності кормовиробництва //Вісник ХНАУ. Збірник наукових праць Харківського національного аграрного університету. Серія „Економіка АПК і природокористування”, 2004. - № 9. – С. 225-230.

7. Шульга Л. В. Стан розвитку молочного скотарства на Полтавщині // Матеріали науково-практичної конференції „Формування конкурентоздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки” Полтава: Полтавська ТПП, ПП „Форпіка”, 2004. – С. 53-56.

8. Шульга Л. В. Енергетичні і вартісні показники при оцінці конкурентоспроможності виробництва молока // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 202: У 4 т. Том ІІІ.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 608-612.

9. Шульга Л. В. Енергетична оцінка технологічних процесів у тварин-ництві // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. – Том 3 (22). Економічні науки. – Полтава, 2005. – С. 165-168.

10. Шульга Л. В. Механізм енергоощадження у виробництві молока // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2005. - №3.– С. 160-163.

11. Шульга Л. В. Вузлові аспекти зниження енергоємності вирощування кормових культур // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 203: У 4 т. Том ІІІ.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 690-695.