У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукової задачі щодо формування організаційно-методологічних та методичних засад обліку і аналізу в системі оподаткування акціонерних товариств. Це дозволило формулювати наступні висновки науково-прикладного характеру, що відображають вирішення завдань дисертації відповідно до поставленої мети : 1. Як теоретична передумова дослідження функцій податкової системи, в роботі були вивчені економічні категорії, які мають стимулюючу дію на субєктів, що господарюють, виявлена і науково доведена їхня спільність. На даній підставі побудована система податкового стимулювання, до якої входять: податкові стимули у формі зменшення зобовязань перед державою – податкові пільги ; податкові стимули у формі зміни термінів сплати зобовязань перед державою - податкові канікули. 2. При оцінці специфічних рис податкових систем різних держав в дисертації теоретично обґрунтовано визначення категоріального апарату щодо понять „податкових стимулів” та податкових пільг” в структурі їх елементів. 3. Як наукова основа розробки методології обліку і аналізу системи оподаткування в дисертації містяться: локальна модель групування різних видів податкових стимулів за якісними ознаками, запропонована автором у вигляді схеми класифікація податкових стимулів а також структура податкових пільг за характером їх використання. 4. У ході дослідження було визначено, що податкові канікули мають свої специфічні ознаки. Такими ознаками, за якими проведена класифікація, є : період надання відстрочення; місце зарахування податків і зборів; рівні бюджетів, у які надходять податків; органи влади, що надають відстрочення; види податків; джерела покриття витрат, до яких відносяться податки. 5. Оскільки процес отримання і використання податкових пільг складається з процесу одержання податкових пільг, процесу використання податкових пільг і процесу відновлення сум податків і зборів, за якими не виконаний передбачений цільовий характер використання отриманих пільг, на сторінках роботи для ведення обліку податкових пільг практично запропоновано використовувати балансовий рахунок 48 „Цільове фінансуван-ня” з виділенням субрахунку 481 „Цільове фінансування у вигляді пільг”. 6. Запропоновані і практично проілюстровані розроблені дисертантом форми журналів – ордерів та листків – розрахунків сум податкових пільг для документального оформлення вказаних господарських операцій. Відмінність розроблених форм від загальноприйнятих полягає у врахуванні сум, які вивільняються з-під оподаткування. 7. В дисертаційній роботі автором обґрунтовано більш раціональні варіанти обліку відображення бюджетних коштів, що надійшли у вигляді дотацій, субсидій і субвенцій. Зроблено висновок про те, що, бюджетні кошти доцільно залишати в переліку доходів, котрі не входять до бази оподаткування. 8. Специфіка податкової системи України не дозволяє копіювати світові методики економічного податкового аналізу. У звязку з цим, у роботі пропонується інноваційна методика аналізу, яка дозволить спрогнозувати фінансовий результат і визначити корисність використання сум податкових пільг. 9. Аналітичні дослідження різних методів аналізу податкових стимулів (мікробалансів, графоаналітичний, порівняльний, тощо) дозволили побудувати в роботі комплексну імітаційну модель оптимального податкового аналізу (КІМОПА) суть якої полягає у послідовному застосуванні всіх чисельних методів економічного аналізу. Розроблена модель дозволила на практиці отримувати кількісну оцінку заданого параметру у діяльності акціонерного товариства. 10. В дисертації проведено порівняльний аналіз варіантів прийняття рішень про рівень беззбитковості діяльності ЗАТ „АгроТранс”. За результатами аналізу теоретично запропоновано та практично сформовано висновок відносно економічної суті податкових пільг. Даний висновок впливає на тактику і методику управління обіговими коштами підприємства. 11. В роботі розроблено факторну модель аналізу ефективності надання податкових пільг. Дана модель на практиці прискорює проведення факторного аналізу впливу податкових стимулів на зміну рівня рентабельності та фінансового результату за даними звітності. Тобто вже є достатньо причини для використання даної моделі в процесі аналізу діяльності акціонерних товариств. | 