Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Соціальна медицина


822. Чернобривенко Олександр Олексійович. Організаційно-методичні аспекти оптимізації вторинної амбулаторної профілактики артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця в умовах міської поліклініки: дис... канд. мед. наук: 14.02.03 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Чернобривенко О.О. Організаційно-методичні аспекти оптимізації вторинної амбулаторної профілактики артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця в умовах міської поліклініки - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено питанням удосконалення вторинної амбулаторної профілактики основних серцево-судинних захворювань з метою зменшення частоти ускладнень, потреб у високовартісних видах медичної допомоги та рівня смертності населення. Виявлено особливості динаміки і статево-вікової структури захворюваності та поширеності артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця у типовому міському районі. Розроблено методику розрахунку основних потреб у ресурсах для адекватного забезпечення заходів з впровадження сучасних технологій вторинної профілактики в умовах міського району. Створено нову організаційну стаціонарозамінюючу структуру – Центр амбулаторної кардіології. Проведено медико-соціологічне дослідження з вивчення обізнаності та прихильності пацієнтів кардіологічної диспансерної групи щодо основних заходів із вторинної профілактики, а також доступності останніх. Здійснено аналіз інфраструктури та кадрового потенціалу кардіологічної служби міського району на відповідність епідеміологічній ситуації щодо артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця. Створено оригінальну комп'ютерну базу даних “DATACARD 1.0” пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця як основу для планування, моніторингу та аналізу ефективності медичних втручань та їх ресурсного забезпечення з метою зниження частоти основних серцево-судинних ускладнень та потреби у спеціалізованій стаціонарній і невідкладній медичний допомозі у зоні обслуговування.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення наукового завдання щодо зниження частоти основних серцево-судинних ускладнень та потреби у стаціонарній і невідкладній медичний допомозі шляхом удосконалення організації вторинної амбулаторної профілактики артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця через створення якісно нової організаційної структури – Центру амбулаторної кардіології.

  1. Виявлено тенденцію до прогресуючого зростання захворюваності та поширеності артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця у типовому міському районі у 1993 – 2000 рр., а також зростання частоти поєднання обох нозологічних форм з більш раннім їх розвитком, причому захворюваність виявила тенденцію до зростання більш швидкими темпами (у 5 разів), ніж поширеність (у 3 рази). Встановлено, що найбільш швидкий розвиток уражень органів-мішеней спостерігається серед хворих з неконтрольованою АГ у віці 20–39 р., що зумовлює необхідність своєчасної діагностики та лікування артеріальної гіпертензії у цій віковій групі.

  2. Відзначено зростаючу невідповідність кадрового забезпечення амбулаторної ланки кардіологічної служби міського району реальній епідеміологічній ситуації із збільшенням кількості профільних хворих на 1 посаду лікаря-кардіолога у 3,1 раза. Виявлено низьку частоту та недостатню ефективність застосування сучасних технологій вторинної профілактики АГ та ІХС лікарями загальної практики при монопольному веденні хворих.

  3. Сформовано комп'ютерну базу даних “DATACARD 1.0” (11273 пацієнти з АГ та ІХС) як основу для планування, моніторингу та аналізу ефективності медичних втручань та їх ресурсного забезпечення. Визначено вікові, статеві, нозологічні і організаційні особливості потреби та реального використання серед кардіологічної диспансерної групи основних інструментальних та лабораторних обстежень, препаратів вторинної профілактики у динаміці.

  4. Створено оригінальну комп’ютерну програму “EcoFarm-CARDIO 1.0”, призначену для розрахунку орієнтовної вартості амбулаторного лікування, що дозволяє на 27,3% підвищити прихильність до тривалого лікування в амбулаторних умовах шляхом вибору економічно доступного конкретному хворому варіанту індивідуальної схеми лікування артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця.

  1. Розроблено методику розрахунку основних ресурсів амбулаторно-поліклінічної служби міського району, необхідних для ефективного застосування сучасних технологій вторинної амбулаторної профілактики артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця. Визначено середньорічні обсяги використання основних функціональних та лабораторних досліджень при умові їх надання за потребою, у т.ч. залежно від віку хворих. Розраховано потреби у кадрах лікарів-кардіологів та дільничних терапевтів, препаратах вторинної профілактики АГ та ІХС, основних функціональних та лабораторних дослідженнях, із визначенням відповідних коефіцієнтів на 1000 профільних хворих.

  2. Встановлено, що найбільш вагомими факторами, що впливають на ефективність вторинної амбулаторної профілактики артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця є: недостатні прихильність хворих до постійного лікування та обізнаність щодо основних принципів вторинної профілактики (тільки 18,5% приймали ліки постійно та в повному обсязі), висока вартість препаратів вторинної профілактики (лише 11,9% хворих могли придбати всі призначені ліки), недостатня доступність основних інструментальних та лабораторних обстежень - від майже повної доступності електрокардіографії (87,6%), доступних у 46,2% біохімічних обстежень до низької доступності велоергометрії (12,4%).

  3. Результати дослідження стали підставою для наукового обґрунтування та створення якісно нової організаційної стаціонарозамінюючої структури, орієнтованої на довготривалу вторинну амбулаторну профілактику основних серцево-судинних захворювань - Центру амбулаторної кардіології. Показано, що за пропускною здатністю та ефективністю лікування Центр із денним стаціонаром потужністю 27 ліжок замінює стаціонарне кардіологічне відділення потужністю у 60 ліжок, що дало змогу скоротити одне відділення районної лікарні.

  4. Ефективність роботи Центру визначається зниженням протягом 1994 – 2000 рр. захворюваності на гострий інфаркт міокарда і мозковий інсульт у “групі втручання” відповідно на 56,1% та 66,6%, причому переважно у працездатному віці, скороченням на 30% потреби хворих у невідкладній та стаціонарній допомозі, а у групі втручання – до одиничних випадків, зменшенням поширеності найбільш важкої - ІІІ стадії АГ - серед диспансерних хворих у зоні діяльності Центру з 10,1% до 4,9%.

Практичні рекомендації.

Результати дослідження можуть бути задіяними органами управління охороною здоров‘я різних рівнів. Запропоновано єдину систему організаційно-методичних заходів з оптимізації вторинної амбулаторної профілактики АГ та ІХС для впровадження в практику роботи міських поліклінік, яка відрізняється комплексністю та передбачає ряд взаємодоповнюючих напрямків реалізації:

організація на базі міських поліклінік нових стаціонарозамінюючих, організаційно-методичних та лікувально-консультативно-діагностичних структур - відділень амбулаторної кардіології за рахунок реструктуризації штатного розкладу відділень або кабінетів денного стаціонару, функціональної діагностики, реабілітації та кардіологічного з відповідним перепрофілюванням посад у разі необхідності;

підвищення доступності основних інструментальних та лабораторних обстежень шляхом забезпечення таких відділень основними засобами інструментальної та лабораторної діагностики хвороб системи кровообігу;

організація цільового скринінгу артеріальної гіпертензії у віковій групі 20-34 рр. як найбільш небезпечній щодо швидкого розвитку уражень органів-мішеней;

компютеризація обліку та диспансерного нагляду за хворими кардіологічної диспансерної групи за допомогою компютерної програми “DATACARD 1.0” з метою створення бази даних пацієнтів у зоні обслуговування, розрахунків потреб у необхідному ресурсному забезпеченні заходів вторинної профілактики та наступним моніторингом ефективності застосованих технологій;

впровадження та масове поширення доступних технологій вторинної профілактики АГ та ІХС з використанням компютерної програми “EcoFarm-CARDIO 1.0”, яка дозволяє вибрати фінансово доступну для кожного пацієнта індивідуалізовану схему лікування з оптимальним балансом між вартістю та ефективністю;

оптимізація освітньо-профілактичної роботи за допомогою методичних рекомендацій для медичних працівників з навчання хворих основам вторинної профілактики з метою підвищення прихильності останніх до довготривалих лікувально-профілактичних заходів;

введення нових принципів експертної оцінки якості диспансерного нагляду за пацієнтами з АГ та ІХС, основу яких повинні складати визначення ступеню, якості та ефективності дотримання технологій вторинної профілактики лікарем та пацієнтом;

створення гнучких нормативів кадрового та ресурсного забезпечення амбулаторної ланки кардіологічної служби згідно запропонованої математичної моделі для кожного міського району відповідно до епідеміологічної ситуації з АГ і ІХС;

реформування системи пільгового забезпечення медикаментами на державному рівні з врахуванням визначених потреб в основних препаратах вторинної профілактики АГ та ІХС.

Публікації автора:

  1. Чернобривенко О.О., Рингач Н.О. Розвиток амбулаторної кардіології як один з стратегічних напрямків зменшення смертності від серцево-судинних захворювань в Україні // Український кардіологічний журнал. -1997. - додаток до №1/97. -С.72-73. Дисертантом здійснено аналіз досвіду розвинутих країн із впровадження сучасних методик вторинної профілактики ХСК та сформульовано заходи із удосконалення вторинної амбулаторної профілактики в Україні.

  2. Чепелевська Л.А., Рингач Н.О., Чернобривенко О.О. Сучасні тенденції смертності працездатного населення України // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров`я України. -1999. -№1. -С.30-34. Дисертантом здійснено збір первинної статистичної інформації, графічне представлення результатів.

  3. Чернобривенко О.О. Організаційно-методичні проблеми вдосконалення вторинної кардіологічної профілактики в аспекті зменшення смертності від серцево-судинних захворювань // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. -1999. -№2. -С.126 - 130.

  4. Чернобривенко О.О., Рингач Н.О. Забезпечення життєво необхідними ліками в кардіології // Українські медичні вісті. – 1997. -Том 1, число 2-3. -С.107. Дисертантом здійснено збір та аналіз чинних нормативних документів щодо медикаментозного забезпечення пільгових категорій населення в Україні.

  5. Чепелевська Л.А., Рингач Н.О., Чернобривенко О.О., Назарова О.Г. Роль вторинної профілактики у зниженні кардіоваскулярної смертності населення похилого віку // Тези наук.-практ. конференції "Реабілітація хворих похилого віку із захворюваннями серцево-судинної системи і церебро-судинної патології", Київ, 1997 р. -С.201-202. Здобувачем виконано пошук в мережі “Інтернет” та аналіз наукових даних щодо впливу вторинної медикаментозної профілактики на серцево-судинну смертність.

  6. Чернобривенко О.О. Досвід реорганізації кардіологічної служби центральної районної поліклініки великого промислового міста // Материалы научно-практ. конф. 04-05.03.98 “Специализированная медицинская помощь городскому населению”, Донецк, 1998. -С.187-188.

  7. Чернобривенко О.О., Рингач Н.О. Статево-вікова структура диспансерної групи пацієнтів з артеріальною гіпертензією // Матеріали наук.-практ. конф. “Артеріальна гіпертензія і вік”, Київ, 13-14.10.1998 р. -С.88. Здобувачем здійснено аналіз структури диспансерної групи пацієнтів з артегіальною гіпертензією.

  8. Чепелевська Л.А., Рингач Н.О., Чернобривенко О.О. Медико-демографічні критерії як основа ефективності управлінської діяльності в охороні здоров‘я. // Матеріали наук.-практ. конф. "Інформаційне забезпечення охорони здоров‘я в єдиному медичному просторі столиці держави". -Київ, 10-11.12.1998 р. -С.76-77. Дисертантом здійснено визначення критеріїв, придатних для використання кардіологічною службою.

  9. Чернобривенко О.О. Створення кардіологічної освітньо-профілактичної програми для втілення на амбулаторно-поліклінічному рівні // Матеріали наук.-практ. конф. “Організація та управління системою охорони здоров'я, її правове і фінансове забезпечення на сучасному етапі реформування галузі” -Житомир, 07-08.10.1999 р. -С.91-92.

  10. Чепелевська Л.А., Рингач Н.О., Чернобривенко О.О. Заходи по реалізації програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в Дарницькому районі м. Києва // Матеріали наук.-практ. конф. “Організація та управління системою охорони здоров'я, її правове і фінансове забезпечення на сучасному етапі реформування галузі”. -Житомир, 1999 р. -С.45-46. Дисертантом розроблено заходи з реалізації програми на місцевому рівні.

  11. Чернобривенко О.О. Досвід використання комп‘ютерної бази даних у організації вторинної профілактики серцево-судинних захворювань // Матеріали наук.-практ. конф. “Організація системи якості медичної допомоги, медичних послуг населенню із застосуванням інформаційних технологій” (25-26.11.1999 р.) -Київ, 1999. -С.201-202.

  12. Чернобривенко О.О. Вплив довгострокової вторинної амбулаторної профілактики на захворюваність гострим інфарктом міокарда // Матеріали VI Конгресу кардіологів України (18-21 вересня 2000 р.), -К. – 2000 р. – С.238.

  13. Чепелевська Л.А., Чернобривенко О.О., Рингач Н.О. Роль освітньо-профілактичної програми у вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань // Матеріали наук.-практ. конф. “Стратегія формування здорового способу життя” (19-20 жовтня 2000 р.), -К., 2000. -С. 155-156. Дисертантом сформульовано основні питання, які мають бути висвітлені у освітньо-профілактичній програмі.