1. На основі історико-педагогічного аналізу досліджуваної проблеми встановлено, що на сучасному етапі нагромаджено чималий досвід у царині виховання й розвитку дітей раннього віку. Результати теоретичного аналізу джерельної бази дослідження свідчать про важливість зазначеного періоду для формування та розвитку майбутньої особистості (домінування процесів збудження над гальмуванням, що вимагає гнучкої стратегії поведінки дорослого; надзвичайна пластичність вищої нервової діяльності дитини; оволодіння великою кількістю знань і вмінь лише за участю дорослого, підвищена чутливість організму малюка; швидкий темп розвитку на фоні незрілості організму, що підвищує його вразливість та схильність до захворювань), а також увиразнюють вплив батьків на процеси розвитку дітей в ранньому дитинстві. 2. Виявлено, що особливості просвітницько-консультативної діяльності полягають у досягненні триєдиної мети (просвітницької – підвищення педагогічної культури батьків, допомога у вихованні дітей за умови особистісного впливу батьків на їх виховання; пропедевтичної – ініційоване педагогом чи батьками консультування з метою попередження виникнення проблем, помилок батьків у вихованні дитини; корекційної – допомога у виокремленні проблеми, знаходження шляхів її вирішення спільно з батьками) та реалізації завдань у послідовності трьох етапів (підготовчого, консультування батьків вихованців, узагальнено-оцінного). З’ясовано, що просвітницько-консультативна діяльність є способом взаємодії, підтримки та впливу на батьків, спрямованого на підвищення якості сімейного виховання загалом. 3. Визначено, що готовність майбутнього вихователя до роботи з батьками дітей раннього віку є інтегративною якістю особистості, що забезпечує результативну взаємодію педагога з батьками і включає професійно-педагогічні погляди та переконання, емоційно-вольову сферу особистості, професійні знання, вміння й прагнення працювати з батьками в сучасних умовах, самооцінку, етичну, правову культуру педагога. 4. Конкретизовано критерії (мотиваційний, рефлексивний, пізнавально-когнітивний, конативний), показники та рівні (початковий, середній, високий) виявлення готовності майбутніх педагогів до роботи з батьками дітей раннього віку в сучасних умовах. 5. Розроблено й теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутніх вихователів до роботи з батьками дітей раннього віку, що включає мету, принципи (мотиваційного забезпечення навчально-виховного процесу, емоційно-ціннісної орієнтації, системності, цілепокладання, суб’єкт-суб’єктної взаємодії викладача зі студентами), компоненти підготовки (мотиваційно-особистісний, ціннісно-орієнтаційний, інтелектуально-змістовий, організаційно-діяльнісний), засоби підготовки (форми, методи, прийоми, нормативні навчальні дисципліни, педагогічна практика, спецкурс), етапи підготовки (підготовчий, особистісно-орієнтувальний, інформаційно-пізнавальний, продуктивно-творчий та завершальний), критерії (мотиваційний, рефлексивний, пізнавально-когнітивний, конативний), показники та результат (просвітницько-консультативна готовність до роботи з батьками дітей раннього віку). За результатами експериментального дослідження встановлено, що основою зазначеної підготовки слугуватиме саме створена нами модель, а її результатом – належний рівень сформованої просвітницько-консультативної готовності до роботи з батьками дітей раннього віку. 6. Обґрунтовано та експериментально перевірено, що ефективність професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з батьками дітей раннього віку досягається завдяки реалізації низки організаційно-педагогічних умов: – формування позитивної мотивації щодо актуальних проблем сім’ї, в якій виховується дитина раннього віку ; – забезпечення підготовки до самоаналізу професійно-особистісних якостей; – професійна спрямованість змісту навчальних дисциплін з урахуванням особливостей роботи з батьками дітей раннього віку; – формування вмінь моделювання майбутньої професійної діяльності. 7. Унаслідок реалізації організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з батьками дітей раннього віку доведено ефективність застосування традиційних і новітніх форм та методів навчання студентів (дискусій, моделювання, розвивально-стимулювальних вправ, аналізу педагогічних ситуацій, навчально-педагогічних ігор, самоаналізу, взаємоаналізу, творчих робіт), що сприяє якісним змінам змістових характеристик усіх компонентів професійної підготовки. 8. Результати проведеного експериментального дослідження свідчать про ефективність організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх вихователів до роботи з батьками дітей раннього віку: студенти експериментальних груп (порівняно зі студентами контрольних) оволоділи вищим рівнем професійної готовності. Одержаний узагальнений коефіцієнт (К) за змістом компетенції завершального етапу дослідження в експериментальних групах становить 2,5, а в контрольних – 1,7. Найвірогіднішу різницю встановлено за означеними в дослідженні показниками готовності. Проведене дослідження не вичерпує порушеної проблеми. Актуальними напрямами її подальшого дослідження вважаємо підготовку майбутніх педагогів до роботи з батьками дітей з обмеженими функціональними можливостями та учнями-випускниками шкіл-інтернатів; підготовку до роботи з батьками дітей раннього віку за кордоном. |