У дисертації розкрито соціально-філософські передумови виникнення дистанційного навчання; організаційно-педагогічні засади дистанційного навчання банківських працівників, нове вирішення проблеми підготовки фахівців за дистанційною формою навчання; запропонований новий підхід до організації самостійної роботи студентів шляхом міжнародної навчально-комп’ютерної програми «Чорна дошка». 1. Проведений аналіз наукових джерел – наукової, педагогічної, філософської літератури – виявив, що філософськими передумовами розвитку дистанційного навчання було домінування освітньої філософії прагматизму, біхевіоризму, соціал-конструктивізму у США. Дослідження показало, що саме прагматизм збагатив дистанційне навчання раціональними ідеями педагогіки, закцентував на активній позиції особистості у процесі здобуття знань; біхевіоризм наголосив на структуризації, визначеності процесу навчання, який складається з конкретних визначених стимулів та реакцій студентів і здійснюється в кібернетичному просторі програмованим шляхом; філософська течія соціал-конструктивізму висунула й обґрунтувала ідею гуманістичної освіти особистості та її самосвідомості, запропонувала шляхи реформування системи шкільної і вищої освіти, що пізніше були покладені в основу розвитку дистанційного навчання і відкрили можливості для збагачення української вищої освіти. Згідно із соціал-конструктивізмом у центрі навчального процесу є навчально-пізнавальна діяльність учня, його особистість, здібності. Виявлено, що об’єктивними соціальними та економічними передумовами розвитку дистанційного навчання були: високий динамізм та зміна технологій; поява нових галузей виробництва, нових спеціальностей і професій; суспільне усвідомлення самооцінки особистості людини та конкурентоспроможності в ринкових умовах; зміна парадигми сучасного навчання, орієнтованого на студента; забезпечення гнучкої системи доступу до навчання. Аналіз історико-педагогічних передумов розвитку дистанційного навчання у Росії, Великобританії, США ХІХ – ХХ ст. здійснено на основі дослідження трьох поколінь закладів вищої заочної освіти, яким відповідали різні методи навчання і засоби обміну інформацією між викладачами та студентами. Дослідження показало, що швидкий розвиток принципово нових засобів комунікації, застосування інтерактивних форм навчання привів до появи різних моделей дистанційного навчання. 2. Результати теоретичних і практичних досліджень показали, що інноваційні процеси потребують суттєвих змін у парадигмі освіти, у принципах організації, змісті, формах і методах навчального процесу та в технологізації останнього. У зв’язку з цим дослідження дозволило виділити три основні складові організаційно-педагогічних засад дистанційного навчання банківських працівників, а саме: принципи дистанційного навчання, основні компоненти професійної компетенції (особистісні риси та професійні компетентності банківських працівників), раціональні методи та форми дистанційного навчання, які суттєво впливають на зміст і методику викладання. Використання принципів дистанційного навчання дозволило здійснити моделювання змісту навчання і освітніх послуг, дало можливість отримання моделі навчання, створило умови для самостійного здобуття нових знань, розвитку творчого економічного мислення та професійної компетентності, особистісних, інтелектуальних якостей, акмеологічної культури фахівця. Проведене дослідження дало підстави стверджувати, що характерними особливостями щодо підготовки спеціалістів банківської сфери в дистанційному режимі є пошук таких методів та форм, які б забезпечили максимальну реалізацію пізнавального потенціалу кожного студента; спрямованість зусиль науково-педагогічних кадрів на забезпечення гуманізації, індивідуалізації навчання; створення атмосфери інтенсивної продуктивної роботи викладачів та студентів. Доведено, що методи, які властиві традиційній системі, отримують новий розвиток на базі інформаційних технологій дистанційного навчання та здійснюють реалізацію основних дидактичних принципів. Безперечним є висновок, що педагогічні інновації у практиці підготовки банківських фахівців за дистанційною формою навчання доцільно проводити через методику інтерактивного навчання та моделюючого навчання, де значну роль приділено формуванню творчості, дослідних навичок, самостійності й активності пізнання, умінням моделювати власні знання та навички. Використання ігрових форм навчання має великий ефект у реалізації комунікативних функцій мови, зокрема з іноземної мови, формують цілі з огляду на специфічну мовленнєву діяльність або функціональні вміння у певній галузі; можливість запровадити інноваційні форми проведення занять, які активізують пізнавальну діяльність студентів. Установлено, що використання інформаційних технологій сприяло створенню «комп’ютерної методології навчання» та застосуванню в навчальному процесі таких інноваційних дистанційних методів: комп’ютерне моделювання навчально-пізнавальної діяльності, комп’ютерний метод тестування, метод симуляцій, кейс-метод, метод проектів, метод ситуаційного моделювання. Професіоналізм викладача передбачає: високий рівень його підготовленості відносно знань педагогіки і методики навчання, практичного досвіду, уміння діагностувати, аналізувати, моделювати власну діяльність. За умови постійної розробки та впровадження у практику нових моделей, методик, технологій навчання, досконалого знання дисциплін ці інновації набирають нових рівнів якості та мають велику перспективу. 3. Аналіз наукових джерел засвідчує зростання вимог до професіоналізму і особистих якостей банкіра як однієї зі складових організаційно-педагогічних засад банківських працівників, тому акцент було поставлено на створенні комплексної цілеспрямованої функціональної системи дистанційного навчання, яка складається з акмеологічного і синергійного підходів у підготовці компетентного конкурентоздатного фахівця. На основі результатів дослідження виявлено і класифіковано особистісні риси і якості компетентності банківського фахівця, які становлять гармонійно розвинуту особистість нової формації, здатну до постійного оновлення знань, високої професійної компетентності, гнучкості та мобільності, швидкої адаптації до змін у розвитку всіх сфер життя. Важливим чинником підвищення ефективності діяльності банківського працівника є вироблення стратегії саморозвитку, формування професійної майстерності на базі розвинення індивідуально-психологічних характеристик творчої особистості, професійно-ділового стилю спілкування. Знання техніки ділового спілкування, методики комунікативних умінь як бази для гармонійного ділового спілкування в сучасних умовах стає важливою рисою професійної майстерності фахівця банківської сфери. Аналізуючи стан вивчення проблеми професійної підготовки фахівців, ми зробили акцент на підготовці в обох напрямах: як суб’єкта психічної активності, так і суб’єкта активної дії, не тільки з позицій технократичних, а й з урахуванням людського чинника. Виявлено, що формування специфічних професійних знань ґрунтується на органічному розвитку особистісних рис. Саме поєднання особистісних рис і специфічних професійних якостей сприяє формуванню позитивного іміджу банкіра. Отже, якість випускника вищого навчального закладу визначається як цілісна сукупність властивостей, що відповідає потребам і можливостям ринку праці; визначає його професійну компетентність; соціальну цінність; готовність прогнозувати результат діяльності, адекватно реагувати на нестандартні ситуації, нести особисту соціальну і юридичну відповідальність за прийняття рішень. Таким чином, виділені та обґрунтовані нами системні якості особистості ми вважаємо стратегічним результатом. На основі визначених організаційно-педагогічних засад дистанційного навчання, особистісно-орієнтованого, акмеологічного і синергійного підходів обґрунтовано і розроблено професійно-орієнтовану модель підготовки банківського фахівця. 4. У нашому експериментальному дослідженні теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено професійно-орієнтовану модель дистанційного навчання банківських фахівців на основі інтеграції традиційної та дистанційної форм навчання з використанням міжнародної навчально-комп’ютерної програми «Чорна дошка» при підготовці банківських спеціалістів у закладах вищої освіти економічного профілю. Дослідження ефективності запропонованої моделі здійснено методом вибіркового спостереження за допомогою параметричних показників перевірки статистичних гіпотез; на основі педагогічного експерименту підтверджено гіпотезу дослідження. Результати нашого експериментального дослідження підтверджують ефективність запропонованої професійно-орієнтованої моделі дистанційного навчання шляхом застосування навчальної-комп’ютерної програми, котра створює середовище для організації творчої самостійної діяльності студентів, вивчення іноземної мови та реалізує креативний характер дистанційного навчання; відкриває можливості для творчого освітнього потенціалу студентів; сприяє формуванню культури спеціалістів, пізнавальної діяльності у процесі роботи в Інтернеті. Доведено, що практична реалізація такої самостійної роботи студента при вивченні іноземної мови можлива лише за умови правильної організації навчання, нових підходів, форм, засобів, методів навчання та професіоналізму викладача, спрямованих на реалізацію принципу активності навчання. Критеріями оцінки ефективності використання моделі є отримані показники успішності на користь студентів експериментальних груп (середній бал; якість знань, умінь і навичок студентів), мотивація, оцінка якостей особистості та професійних компетентностей (особиста відповідальність, комунікабельність, рівень компетентності в роботі з інформацією), активізація інтелектуальних можливостей студентів, уміння застосовувати знання для отримання нових та вирішення завдань, оцінка навичок міжособистісного спілкування (уміння працювати в командах і навчати інших, вести переговори), що в сукупності становить показник конкурентоздатності спеціаліста. Ефективність моделі дистанційного навчання залежала також від мотивації та дисциплінованості її учасників. Підтвердженням високої ефективності використання моделі є показники результатів трьох тестувань експериментальних і контрольних груп. Використання моделі в навчально-виховному процесі дало змогу підвищити показники загальної успішності в експериментальних групах від 16,7 до 23,3;
у контрольних групах від 15,2 до 21,8. Якісні показники знань в експериментальних групах на 13,8% є вищі порівняно з контрольними групами. У дисертації підтверджено з імовірністю 95% ефективність запропонованої моделі дистанційного навчання із використанням міжнародної навчально-комп’ютерної програми. Про це вказують одержані результати і підтверджується припущення, що запропонована методика є більш ефективною. Результатом ефективного використання моделі дистанційного навчання у вищих навчальних закладах економічного профілю є: формування комунікативної компетенції студентів засобами безпосередньо шляхом спілкування іноземною мовою (соціокультурні знання, міжкультурні вміння та навички); комунікативної мовленнєвої компетенції (лексична, граматична, орфографічна компетенція), розвиток письмово-мовленнєвих навичок студентів та опрацювання отриманої інформації через навчальні ресурси; отримання доступу до сучасних оригінальних навчально-методичних матеріалів; забезпечення співпраці викладача та студента в інформаційному середовищі; підвищення рівня кваліфікації викладача вищого закладу; здійснення індивідуалізації навчання в поєднанні з груповою формою взаємодії між студентами. Наша модель дозволила оцінити особисті якості студента: інтелект, увагу, пам’ять, уяву, знання, вміння і навички, сформовані у процесі навчання при проведенні занять в інформаційно-освітньому середовищі. Таким чином, можна стверджувати, що використання навчально-комп’ютерних дистанційних курсів, мережевих та інформаційних ресурсів у вищих навчальних закладах економічного профілю є базою для втілення в навчальний процес сучасних технологій активних методів навчання, що надає можливість індивідуалізації навчання, підвищення ролі самостійної роботи студентів з електронними базами даних, якості професійної підготовки конкурентоздатного фахівця в майбутній професійній діяльності. 5. Теоретичний аналіз проблеми та результати експерименту дозволили розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення системи підготовки банківських фахівців шляхом інноваційних форм навчання, науково-методичного забезпечення процесу дистанційного навчання банківських працівників у вищих навчальних закладах економічного профілю під час підготовки банківського працівника-педагога. Система української професійної освіти в сучасному вищому навчальному закладі повинна бути спрямована на реалізацію змісту вищої освіти на підставі державних стандартів та кваліфікаційних вимог до фахівців, що дають можливість продовжити освіту в закордонному вищому навчальному закладі (у світлі Болонського процесу) чи отримати відповідну кваліфікацію за кордоном на основі певного закінченого циклу освіти. Тому навчальний процес повинен здійснюватися з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтуватися на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін у соціально-культурній сфері, системи управління та організації праці в умовах ринкової економіки. |
