1. Вивчено та проаналізовано теоретичні засади діяльності з інформаційного забезпечення користувачів; напрацювання науковців та бібліотекарів-практиків із проблем формування фондів наукових бібліотек різного відомчого підпорядкування, оптимізації технологічних процесів; сучасні погляди бібліотекознавців на ступінь використання БІР, організацію бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів на основі застосування традиційної та інформаційної технологій. 2. Розглянуто еволюцію термінології з досліджуваної проблеми, визначення понять “незадоволений запит”, “відмова”, “відповідь”. Залишається дискусійним питання розмежування дефініцій “незадоволений запит” та “відмова”. Узагальнення представлених у дисертаційному дослідженні їх визначень дає підставу для висновку, що одні науковці та бібліотекарі-практики розглядають поняття “відмова” як самостійне і фактично ототожнюють його з “незадоволеним запитом”, інші – вважають складовою останнього. На думку дисертантки, термін “незадоволений запит” змістовно охоплює загальний обсяг запитів на документи, в отриманні яких бібліотека відмовила користувачам; “відмовою” же вважається відповідь на запит користувача, що містить мотивування неможливості надання фактично існуючого видання, для отримання якого не вимагається особливого дозволу. У випадках зазначення місцезнаходження документа доцільним вбачається введення до наукового обігу поняття “відповідь”. 3. Відзначено, що діяльність наукових бібліотек із забезпечення користувачів БІР базується в основному на практичному підході до вирішення специфічних завдань конкретної бібліотечної установи; відсутня належна системність у розгляді організаційно-технологічних аспектів удосконалення СІЗК. На підставі самостійного вивчення масиву незадоволених запитів користувачів на бібліотечні документи дисертанткою: – з’ясовано об’єктивні та суб’єктивні фактори, що впливають на ступінь використання БІР користувачами та загальний розвиток СІЗК у наукових бібліотеках; – детально охарактеризовано причини незадоволених запитів користувачів та обгрунтовано доцільність проведення систематичного обліку, багатоаспектного аналізу з метою прийняття заходів щодо скорочення та упередження їх кількості. 4. Розглянута дисертанткою СІЗК НБУВ являє собою динамічне утворення, що перебуває в постійному розвитку. Система функціонує під впливом зовнішніх факторів розвитку установи як соціального інституту й водночас залежить від завдань внутрішнього її вдосконалення. Історичними чинниками, що вплинули на особливості формування СІЗК НБУВ дисертанткою визначено такі: – створення НБУВ – науково-методичного центру системи наукових бібліотек – як результат активної діяльності її засновників у перші роки функціонування; – формування розгалужених систем документопостачання, організації бібліотечних фондів та каталогів, бібліотечно-інформаційного обслуговування, що вимагало розв’язання проблем взаємодії всіх структурних підрозділів книгозбірні при забезпеченні користувачів БІР упродовж подальшого періоду її розвитку. Дослідження історії формування СІЗК НБУВ у період 1918–2004 рр. дає підставу для висновку, що ступінь забезпечення користувачів БІР залежить від соціально-економічних та політичних умов у країні (як у період входження України до складу СРСР, так і за часів її незалежності); стану системи обслуговування користувачів на кожному з етапів суспільного розвитку; матеріально-технічної бази бібліотеки; узгодженої діяльності всіх структурних ланок книгозбірні; поєднання в процесі надання бібліотечних послуг традиційної та інформаційної технологій. 5. Виокремлено етапи формування й розвитку СІЗК НБУВ: 1918–1923 рр. – організаційний період, створення перших структурних підрозділів Бібліотеки; 1924–1928 рр. – надання доступу до бібліотечних фондів; 1929–1934 рр. – зміни в складі, змісті бібліотечних фондів, принципах його використання та пропаганди; 1935–1941 рр. – розробка методичних засад СІЗК, виявлення тісних зв’язків книгозбірні з читачами; 1941–1948 рр. – діяльність Бібліотеки в умовах Великої Вітчизняної війни та повоєнної реконструкції; 1949–1963 рр. – зміни в організації обслуговування читачів, раціоналізація технологічних процесів виконання читацьких замовлень на бібліотечні документи; 1964–1973 рр. – подальше вдосконалення форм та методів бібліотечної роботи; 1974–1991 рр. – механізація бібліотечних процесів, поглиблення змісту наукової та інформаційної діяльності Бібліотеки; 1992–2004 рр. – започаткування нової інформаційно-функціональної моделі системи бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів, повернення Бібліотеці статусу національної та розширення її соціальної ролі у відкритому суспільстві. 6. Відзначено, що входження України до складу СРСР протягом 1918– 1991 рр. до певної міри позитивно вплинуло на розвиток українського бібліотекознавства: створювалися умови для професійного спілкування українських фахівців з провідними спеціалістами Радянського Союзу; українські бібліотеки, як і бібліотечні установи інших союзних республік, мали можливість при дослідженні актуальних бібліотекознавчих питань користуватися розробленим найбільшими науковими бібліотеками країни методичним інструментарієм; результати досліджень, здійснених у різних регіонах колишнього СРСР, аналізувалися й узагальнювалися у фахових виданнях; проводилися комплексні всесоюзні дослідження, в яких українські фахівці набували необхідного досвіду проведення подальших самостійних досліджень. Період 1992–2004 рр. позначений активізацією наукових досліджень в НБУВ. Проведення фундаментальних і прикладних досліджень з метою теоретичного, методичного й організаційного забезпечення функціонування наукової бібліотеки, формування її фонду, організації каталогів, бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів покладається на Інститут бібліотекознавства НБУВ. У дисертації представлено результати досліджень інформаційних запитів користувачів, у т. ч. проведених особисто дисертанткою, що здійснено в рамках наукових проектів, затверджених Президією НАН України. 7. Визначено шляхи вдосконалення СІЗК на засадах впровадження в практику роботи наукових бібліотек таких сучасних засобів комунікації як Інтернет, електронна доставка документів, штрихове кодування з метою максимального забезпечення користувачів БІР. Дисертанткою розроблено концептуальну модель автоматизованої технології документовидачі. Обгрунтовано необхідність активізації ролі працівників бібліотек як посередників між користувачем й інформацією; коригування організації бібліотечної праці, розширення та поглиблення професійних знань; забезпечення психологічного комфорту користувачів та співробітників в умовах сучасного бібліотечного середовища; визначення нових напрямів наукової та практичної діяльності Бібліотеки із забезпечення користувачів БІР. 8. Зроблено висновок, що науково-аналітична робота з формування та використання БІР повинна здійснюватися СБІЗ, головним завданням якої є координація діяльності структурних підрозділів наукової бібліотеки із забезпечення користувачів необхідною інформацією, документами, знаннями. Визначено мету, функції, напрями, принципи діяльності Служби, запропоновано організаційні заходи та її типову структуру. Теоретичні, практичні надбання та висновки дисертантки відбито в наукових виданнях, оприлюднено на міжнародних наукових конференціях. | 