Анотація до роботи:

Соколов И.А. Організаційно - технологічні основи забезпечення якості житлового середовища в умовах іонізуючих впливів природних радіонуклідів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.23.08 - технологія й організація промислового і цивільного будівництва, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпропетровськ, 2005.

Іонізуючі випромінювання природних радіонуклідів будівельного виробництва вносять найбільший вклад у величину сумарної ефективної дози опромінення.

Нрмативно - правовими документами з ведення радіаційного контролю будівельного виробництва в Україні передбачено обов'язкове виконання при проектовані будівель розділу "Заходи по зниженню рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів у будівництві".

Рішення даної науково-практичної проблеми базується на використанні організаційної і технологічної складової будівельного виробництва у сполученні з можливостями застосування захисних заходів по зменшенню рівнів іонізуючих впливів радіонуклідів на кожному етапі циклу виробництва.

Зменшення радіаційного фону в приміщеннях будівель досягається використанням системного підходу до визначення радіаційних параметрів на кожному етапі циклу будівництва, розгляду їх у взаємозв'язку і залежності від ефективності застосовуваних захисних заходів. Дослідження з розробки і впровадження організаційно - технологічних основ зменшення рівнів іонізуючих випромінювань радіонуклідів на кожному етапі життєвого циклу будівельного виробництва, реалізованих керованою системою радіаційного контролю, дозволили привести її у відповідність з вимогами концепції захисту людини.

Встановлено найбільш доцільні до застосування групи захисних заходів для кожного етапу циклу будівництва житлових будівель, які оцінюються по показнику ефективності - величині відверненої дози опромінення.

Визначено обсяг апріорної інформації на регіональному рівні про радіаційні параметри будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також радононадходження з ґрунтів, які необхідні при проектуванні будівель розділу по зниженню рівня іонізуючих впливів радіонуклідів.

Результати досліджень дозволили встановити методи зниження рівня радіаційного фону в приміщеннях будівель від впливу іонізуючих джерел будівельного виробництва за рахунок проведення архітектурно - конструктивних і технічної груп захисних заходів, які за результатами експериментальних даних є найбільш ефективними на етапі зведення будівель.

Одержано порівняльну оцінку соціального й економічного показників ефективності застосування основних груп захисних заходів по зменшенню рівнів іонізуючих випромінювань радіонуклідів на етапах будівельного виробництва і показано, що досягти прийнятного рівня радіаційного ризику можливо тільки приведенням організаційно - технологічної структури системи радіаційного контролю відповідно до принципів концепції радіаційного захисту людини.

На основі виконаних досліджень, викладених у дисертації, й обґрунтовані організаційно-технологічні положення, які представляють нове рішення актуальної науково-прикладної проблеми зменшення рівня іонізуючих впливів природних радіонуклідів будівельного виробництва на основі створення керованої організаційно-технологічної структури системи радіаційного контролю на всіх етапах життєвого циклу будівельного виробництва, що знайшло відображення в наступному:

1. Аналіз літературних джерел, вітчизняного і закордонного досвіду показав, що сучасний стан технології і організації системи радіаційного контролю будівельного виробництва в Україні характеризується невідповідністю принципам сучасної концепції радіаційного захисту людини. Це характеризується, насамперед , розривом між вимогами нормативних документів по зменшенню рівня іонізуючих випромінювань радіонуклідів будівельного виробництва, що відповідають світовим стандартам, і невідповідністю функцій забезпечення радіаційної якості. Саме тому зниження рівня іонізуючих впливів на основі удосконалення технологічної і організаційної структури системи радіаційного контролю можна розглядати в комплексі, як актуальну науково-прикладну проблему.

2. Розгляд системи радіаційного контролю будівельного виробництва, як складної ієрархічної системи, при якій іонізуючі випромінювання радіонуклідів представляють собою відкриті рівномірно розподілені джерела, дозволило на основі системного підходу розробити організаційно-технічну структуру керування на кожному етапі виробництва.

3. На основі аналізу основних положень сучасної концепції радіаційного захисту людини стосовно будівельного виробництва визначене коло організаційно-технічних задач, що підлягають рішенню на кожному етапі будівельного виробництва для забезпечення керування рівнем радіаційної якості продукції.

4. З позицій системотехнічного аналізу властивостей іонізуючих випромінювань радіонуклідів на кожному етапі будівельного виробництва визначені найбільш доцільні до застосування групи захисних заходів для зменшення рівня радіаційних параметрів продукції, що оцінюються показником ефективності - величиною відверненої дози опромінення. Дана комплексна методика зменшення рівнів іонізуючих випромінювань радіонуклідів апробована на ряді об'єктів будівництва м. Дніпропетровська і може бути застосована в будь-якому регіоні, районі, місті, населеному пункті країни.

5. За результатами проведених досліджень рівнів іонізуючих випромінювань радіонуклідів на етапі видобутку сировини (будівельних матеріалів) і радононадходження з ґрунту на прикладі Дніпропетровської області і м. Дніпропетровська побудовані:

- частотний розподіл ефективної питомої активності ПРН основних видів сировини (матеріалів), що добуваються, і карта родовищ мінеральних видів сировини області і середніх значень радіаційних параметрів ґрунтів її районів. За розробленою методикою встановлені контрольні рівні А_эф.сс основних видів сировини (матеріалів), що дозволило зменшити верхню границю припустимого рівня А на 7-30%.

- частотний розподіл радононадходження на території м. Дніпропетровська і карта радіаційних параметрів ґрунтів міста. Установлено, що більш ніж на 70 % території міста величина швидкості эсхаляции радону з ґрунтів перевищує припустиме значення, що рекомендується, і потрібно застосування захисних заходів.

6. Реалізація технологічної групи захисних заходів щодо зменшення рівнів іонізуючих випромінювань радіонуклідів на етапі виготовлення будівельних виробів (конструкцій) за результатами проведених досліджень дозволяє зменшити зміст ПРН у бетонній суміші на 13-24% , використовуючи властивості їхніх еквівалентних складів. Установлені закономірності зміни коефіцієнта еманування радону від теплової обробки при виробництві будівельних матеріалів (випал в інтервалі 900-1500^о С). Так коефіцієнт еманування керамічної плитки для стін зменшується в 3 рази, керамічної плитки у 14 разів, керамічної цегли - у 30 разів.

7. Встановлені залежності величин радіаційних параметрів у приміщеннях будинків від внеску іонізуючих джерел будівельного виробництва на окремих етапах життєвого циклу виробництва. Найбільший внесок у величину річної ефективної дози опромінення в приміщеннях будинків вносить радонопоступление з ґрунтів, що підстилають, (від 37 до 76%).

Розроблені і систематизовані теоретичні положення зниження радіаційного фону в приміщеннях будівель від впливу іонізуючих джерел будівельного виробництва за рахунок проведення архітектурно-конструктивної і технічної груп захисних заходів як по зменшенню потужності поглиненої дози, так і по зменшенню об'ємної активності радону в повітрі приміщень.

8. За результатами виконаних досліджень установлені наступні характерні закономірності, що стосуються, як дози опромінення іонізуючих джерел створюваної ними дози опромінення в приміщеннях будинків, так і показників ефективності основних груп захисних заходів :

- внесок зовнішньої складової дози опромінення обумовленої гамма-випромінюваннями радіонуклідів будматеріалами конструкцій, що обгороджують , у сумарну дозу опромінення в приміщення будинків не перевищує 16-35%, а внутрішньої складової дози опромінення обумовленої радононадходженням із джерел >70%, що підтверджує положення про радон, як про основний дозоутворюючий радіонуклід.

- розподіл внесків іонізуючих джерел на етапах циклу будівельного виробництва у величину складової дози опромінення носить не однаковий характер: для зовнішньої складової дози найбільший внесок характерний для етапів видобутку сировини (матеріалів) і виготовлення будівельних виробів (конструкцій), а для внутрішньої складової визначальним є етап зведення будівлі (радононадходження з ґрунтів).

- показники ефективності основних груп захисних заходів щодо зменшення складові дози опромінення в приміщеннях будинках складають по від 0,04 до 0,11 , по від до . Найбільша ефективність характерна для захисних заходів архітектурно-конструктивної і технічної груп по зменшенню радону в повітря приміщення.

9. За результатами виконаних досліджень отримана порівняльна оцінка соціального й економічного показників ефективності застосування основних груп захисних заходів по зменшенню рівня іонізуючих випромінювань радіонуклідів на етапах будівельного виробництва. Показано, що досягти прийнятний рівень радіаційного ризику можна тільки приведенням організаційно-технологічної структури системи радіаційного контролю відповідно до принципів КРЗЛ.

9. На основі запропонованої організаційно-технологічної структури керованої системи радіаційного контролю розроблена методика виконання при проектуванні житлових будинків розділу "Заходи по зниженню рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів у будівництві", що відповідає вимогам концепції радіаційного захисту людини.

Опубліковані роботи автора по темі дисертації

1. Соколов И.А. Пути уменьшения уровней ионизирующих излучений естественных радионуклидов строительного производства. - Дн-ск: ПГАСА, 2004. – 163 с.

2. Соколов И.А. Организационно - технологические мероприятия по снижению ионизирующих воздействий радона в помещениях жилых зданий. -Дн-ск: ПГАСА, 2004. – 66 с.

3. Соколов И.А. Технологические пути уменьшения уровней ионизирующих воздействий естественных радионуклидов на стадии изготовления строительных материалов, изделий и конструкций. - Дн-ск: ПГАСА, 2004. – 58 с.

4. Соколов И.А. Особенности организационно–технологической структуры системы радиационного контроля для установления контрольных уровней параметров ионизирующих источников на отдельных этапах жизненного цикла жилых зданий. - Дн-ск: ПГАСА, 2004. – 59 с.

5. Соколов И.А., Чесанов В.Л. Технологическое обеспечение строительного производства по уменьшению воздействия ионизирующих излучений радона. - Дн-ск: ПГАСА, 2004. – 70 с.

6. Соколов И.А., Приходько А.П. Минеральные виды строительного сырья Днепропетровской области и их радиационные параметры. - Дн-ск: ПГАСА, 2004. – 50 с.

7. Приемы уменьшения дозы облучения в помещениях зданий на основе соблюдения принципов НРБУ-97 (для специалистов предприятий строительного производства и эксплуатационников зданий жилого и общественного фонда): Методические рекомендации / Запрудин В.Ф., Киптык В.А., Соколов И.А., Штангрет Б.С. – Дн-ск: ПГАСиА, 2000. -34 с.

8. Экспресс-оценка радиационных параметров подстилающего грунта на земельном участке, отведенного под строительство, на соответствие требованиям НРБУ-97 (для специалистов предприятий строительного производства и эксплуатационников зданий жилого и общественного фонда): Методические рекомендации / Соколов И.А., Чесанов В.Л. – Дн-ск: ПГАСиА, 2001. - 35с.

9. Обеспечение радиационной безопасности населения в помещениях зданий на стадии проектирования путем реализации противорадиационных защитных мероприятий (для специалистов проектных организаций, предприятий строительного производства и санитарно - эпидемиологических служб): Методические рекомендации / Соколов И.А., Пилипенко А.Б., Запрудин В.Ф., Сафонов В.В., Беликов А.С., Чесанов В.Л.– Дн-ск: ПГАСиА, 2003. -74 с.

10. Методические рекомендации по разработке и внедрению стандартов предприятия системы технологической подготовки производства сборного железобетона / Тимошенко И.М., Апуневич Е.В., Диордиенко Я.Д., Наумов Ю.С., Клименко В.Г., Лебедевич С.И., Майстеренко Н.М., Хома Ю.В., Соколов И.А., Радионова А.С., Гайна А.Л. - Киев: НИИСП, 1981. -86 с.

11. Методические рекомендации по разработке и внедрению системы технологической подготовки производства на предприятии сборного железобетона. / Тищенко И.М., Апуневич Е.В., Диордиенко Я.Д., Наумов Ю.С., Клименко В.Г., Лебедевич С.И., Майстеренко Н.М., Хома Ю.В., Соколов И.А., Лемешко В.А., Гайна А.Л., Черепко В.П., Худенко А.А., Заблоцкий Е.И. - Киев: НИИСП, 1981. -69с.

12. Операционно-графическое моделирование экономической эффективности процессов в строительстве: Учебное пособие / Прыкин Б.В., Мелибаев Х., Слатин В.Н., Соколов И.А., Черепко В.П., Блинова Т.Е. –Ташкент, 1980. - 109 с.

13. Запрудин В.Ф., Соколов И.А., Пилипенко А.В. Радиоэкология строительного производства: Учебное пособие. – Дн-ск: ПГАСА,2003.–136 с.

14. Соколов И.А., Запрудин В.Ф. Приборы радиационного контроля строительного производства и методики измерения параметров: Учебное пособие. – Дн-ск: ПГАСА, 2004. - 67 с.

15. Соколов И.А. Принципы норм радиационной безопасности Украины (НРБУ-97) – основа обеспечения радиационной безопасности объектов строительства. // Ресурсосберегающие технологи в транспортном и гидротехническом строительстве. Сб. науч.тр. - Дн-ск: ДНУЗТ. - 1999. Вып. 6. - С. 119-125.

16. Соколов И.А. Обеспечение радиационной безопасности объектов строительства на основе установления региональных уровней регулирования контролируемых параметров строительного производства. //Ресурсосберегающие технологи в транспортном и гидротехническом строительстве. Сб. науч.тр. - Дн-ск: ДНУЗТ. - 1999. Вып. 7. - С. 156-160.

17. Соколов И.А. Параметры, определяющие поступления изотопов радона от основных источников в воздух помещений зданий. // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. Сб. науч.тр. - Дн-ськ: ПГАСА. - 1999. Вып. 10. - С. 53-57.

18. Соколов И.А. Роль и место радиационной безопасности объектов строительства в обеспечении жизнедеятельности человека. // Строительство. Материаловедение. Машиностроение. Сб. науч. тр. - Дн-ск.: ПГАСА. - 2000. - Вып. 11. - С. 247-252.

19. Соколов И.А. Основные источники радиоактивного загрязнения окружающей среды Днепропетровской области и пути обеспечения радиационной безопасности населения. // Строительство. Материаловедение. Машиностроение. Сб. науч. тр. - Дн-ск.: ПГАСА. – 2001. - Вып. 13. - С. 5-8.

20. Соколов И.А. Анализ возможностей защитных мероприятий по обеспечению радиационной безопасности объектов строительства. // Охрана труда и экология в строительстве. Актуальные задачи и современные пути решения. Сб. науч. тр. - Дн-ск.: ПГАСА. – 2001. - Вып. 13. - С. 97-102.

21. Соколов И.А. Изменение системы взглядов по оценке влияния групп источников ионизирующих излучений на величину дозы облучения человека // Строительство. Материаловедение. Машиностроение. Сб. науч. тр. - Дн-ск.: ПГАСА. - 2001. - Вып. 12. - С. 316-319.

22. Соколов И.А. Методика установления контрольных уровней радиационных параметров строительного производства. // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. Сб. науч. тр. - Дн-ськ: ПГАСА. - 2001 Вып. 9. - С. 39-45.

23. Соколов И.А. Прогностическая модель решения задачи обеспечения радиационной безопасности объектов строительства. // Будівництво. Сб. науч.тр. - Дн-ск: ДНУЗТ. - 2002. - Вып. 10, - С. 109-112.

24. Соколов И.А. Естественные радионуклиды строительного производства, определяющие дозовую нагрузку облучения человека в помещениях зданий. // Строительство. Материаловедение. Машиностроение. Сб. науч. тр. - Дн-ск.:ПГАСА. – 2002. - Вып. 21. - С. 13-20.

25. Соколов И.А. Комплекс противорадиационных защитных мероприятий по управлению радиационным качеством выпускаемой строительной продукции. // Строительство. Материаловедение. Машиностроение. Сб. науч. тр. - Дн-ск.:ПГАСА. - 2003. Вып. 24. -С. 16-20.

26. Соколов И.А. Система радиационного контроля строительного производства, обеспечивающая регулирование уровня ионизирующих источников строительного производства. // Сборник научных трудов, вып. № 34, ПГАСА: 2005. -С. 18-23.

27. Соколов И.А., Шабалин С.П., Несевря П.И. Обоснование системы показателей, обусловливающих организационно-технологическую сложность восстановительных работ. // Повышение эффективности и качества строительства в новых условиях хозяйствования. Сб. науч. тр. – Киев: УМК ВО. -1992. - С. 113-118.

28. Соколов И.А., Несевря П.И., Шабалин С.П. Экономико-математическое моделирование технологического процесса восстановления зданий. // Повышение эффективности и качества строительства в новых условиях хозяйствования. Сб. науч. тр. – Киев: УМК ВО. -1992. - С. 118-121.

29. Нажа П.Н., Соколов И.А., Швец Н.С. Влияние анизотропии грунтов на расчетные характеристики жесткости оснований. // Theoretical foundations in civil engineering. Сб.науч.тр. – Дн-ськ. – 1994. - С. 181-185.

30. Нажа П.Н., Соколов И.А., Швец Н.С. Совершенствование конструкции виброштампа и методов определения динамических свойств грунта. // Theoretical foundations in civil engineering. Сб. науч. тр. – Дн-ськ. – 1995. - С. 125-127.

31. Касьянов С.П., Соколов И.А. Социальный показатель оценки достигнутого уровня радоновой безопасности объектов строительства. // Тезисы докладов I региональной конференции «Экология и безопасность жизнедеятельности-96». - Дн-ск: ПГАСА. - 1996. -С. 78-81.

32. Киптык В.А., Соколов И.А. Прогностическая модель определения радиационных параметров строительных материалов (изделий) и гамма-фона помещений зданий. // Сб.науч. тр. ПГАСА. - Дн-ск.: ПГАСА – 1997. - Вып. 2, ч. 3. - С. 142-146.

33. Касьянов С.П., Соколов И.А. Параметры, определяющие поступление радона от основных источников в воздух помещений здания. // Сб.науч. тр. ПГАСА. - Дн-ск.: ПГАСА – 1997. - Вып. 2, ч. 3. -С. 162-166.

34. Соколов И.А. Радиационный контроль строительных материалов, изделий и объектов строительства. // Сб.науч. тр. ПГАСА. - Дн-ск.: ПГАСА – 1997. - Вып. 2, ч. 4. - С. 37-60.

35. Касьянов С.П., Соколов И.А. Радиационная безопасность объекта строительства и пути ее обеспечения. // Сб.науч. тр. ПГАСА. - Дн-ск.: ПГАСА – 1997. - Вып. 2, ч. 4. - С. 122-124.

36. Соколов И.А., Крышень О.Ю. Методика определения комплексной марки бетона. // Сб.науч. тр. ПГАСА. - Дн-ск.: ПГАСА – 1997. - Вып. 2, ч. 4. - С. 130-138.

37. Соколов И.А., Киптык В.А., Крышень О.Ю. Технологические модели определения радиационных параметров строительных материалов и изделий. // Сб.науч. тр. ПГАСА. - Дн-ск.: ПГАСА – 1997. - Вып. 2, ч. 4. - С. 138-141.

38. Касьянов С.П., Соколов И.А., Крышень О.Ю. Социальный показатель оценки достигнутого уровня радоновой безопасности объектов строительства // Сб.науч. тр. ПГАСА. - Дн-ск.: ПГАСА – 1997. - Вып. 2, ч. 4. - С. 141-143.

39. Касьянов С.П., Соколов И.А. Место радоновой безопасности объектов строительства в концепции радиационной безопасности населения Украины // Сб.науч. тр. ПГАСА. - Дн-ск.: ПГАСА – 1997. - Вып. 2, ч. 4. - С. 147-149.

40. Касьянов С.П., Соколов И.А., Оценка радоносодержания в воздухе помещений зданий жилого фонда г. Днепропетровска. // Сб.науч. тр. ПГАСА. - Дн-ск.: ПГАСА – 1997. - Вып. 2, ч. 3. -С. 155-158.

41. Крикунов Г.Н., Соколов И.А., Штангнет Б.С., Реализация возможностей контролируемости параметров для обеспечения радиационной безопасности объектов строительства. // Строительство. Материаловедение. Машиностроение. Сб. науч. тр. - Дн-ск.:ПГАСА. - 2003. Вып. 13 - С. 8-13.

42. Соколов И.А., Чесанов В.Л. Работа Приднепровского центра радиационных измерений и мониторинга (ПЦРИМ) в обеспечении радиационной безопасности людей в помещениях зданий и сооружений. // Строительство. Материаловедение. Машиностроение. Сб. науч. тр. - Дн-ск.:ПГАСА. - 2003. Вып. 21 - С. 23-27.

43. Соколов И.А., Самойленко Л.Г. Оценка ионизирующих источников строительного производства г. Днепропетровска и пути уменьшения их радиационных параметров. // Строительство. Материаловедение. Машиностроение. Сб. науч. тр. - Дн-ск.:ПГАСА. - 2003. Вып. 24. - С. 25-30.

44. Соколов И.А., Кошеленко В.В. Экономическая оценка эффективности проведения защитных мероприятий по снижению уровня ионизирующих источников строительного производства. // Сборник научных трудов. - Дн-ск.: ПГАСА, 2005. - Вып. 34, - С. 23-29.