Анотація до роботи:

Гладченко С.М. – Організаційний механізм екологічного страхування при реструктуризації вугільних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економіки, Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2002.

Дисертацію присвячено розробці методики і методології проведення екологічного страхування в період реструктуризації вугільних підприємств. У роботі розроблено страховий механізм фінансових відносин при екологічному страхуванні, визначено джерела формування страхових екологічних фондів та резервів, які спрямовані на компенсацію збитків, пов'язаних з екологічними катаклізмами при реструктуризації вугільної галузі. Запропоновано методику визначення тарифної ставки в екологічному страхуванні, що є основою визначення страхової суми і страхового відшкодування, визначено джерела фінансування екологічного страхування, спрямованого на здійснення цього виду страхування в умовах реструктуризації вугільної промисловості. Відображено страхові відносини між страховиком та страхувальником на страховому ринку України. У роботі доведено необхідність проведення страхового екологічного аудиту з метою ефективного контролю за подальшою діяльністю страхових компаній.

Основні положення дисертації апробовано у страхових компаніях Донбасу.

Проведене дослідження дозволило зробити ряд нових теоретичних висновків і обґрунтувати практичні заходи щодо впровадження екологічного страхування у страховий ринок України. Згідно з загальною метою і конкретними задачами основні результати роботи полягають у такому.

1. Використання механізму регулювання охорони навколишнього середовища допоможе вирішити основні цілі та задачі екологічного страхування, тобто забезпечити фінансову стійкість страхових організацій, підвищити екологічну безпеку шахт, що закриваються, підвищити відповідальність страховиків перед страхувальниками.

2. Механізм регулювання охорони навколишнього середовища через страхування встановить правові стосунки між страховиком і страхувальником, підвищить відповідальність сторін щодо виконання умов договору страхування: дозволить вирішити виниклі суперечки в порядку, передбаченому українським законодавством.

3. Створення системи страхових екологічних фондів у регіоні дозволить зробити їх багатогранними, орієнтованими на реальні можливості відшкодування екологічної шкоди без збитку для стійкого соціально-економічного розвитку регіонів і галузевих комплексів. Причому головним питанням є не тільки масштаби відшкодування екологічних збитків, але й гарантії такого відшкодування. За допомогою страхових екологічних фондів економічна зацікавленість підприємств у зниженні екологічного ризику придбає значення для забезпечення їх господарської діяльності.

4. Для розвитку екологічного страхування в Україні необхідне створення, насамперед, нормативно-правової та методичної бази. Основним документом екологічного страхування у вугільній галузі України пропонується Положення “Про порядок проведення екологічного страхування”, в якому ставиться мета і задачі, формуються організаційно-правові норми страхування екологічних ризиків, визначаються основні положення взаємодії суб'єктів і об'єктів страхування та методичні підходи до обґрунтування економічних показників, що може бути базою для впровадження екологічного страхування з урахуванням специфіки цього виду страхування.

5. Основні напрямки страхової діяльності у сфері екологічного страхування слід починати з оцінки екологічного ризику шляхом екологічного аудиювання, для чого необхідне визначення небезпечних факторів виробничого об’єкта.

6. Упровадження екологічного страхування з урахуванням вирішення основних питань, таких, як установлення розмірів збитку і витрат, пов’язаних із відшкодуванням збитків, обумовлених розрахунковим шляхом через систему показників страхової діяльності, потребує пошуку нових шляхів поповнення страхових фондів та резервів, які забезпечуватимуть страхову діяльність.

7. Розроблена методика розрахунку страхового відшкодування при екологічних порушеннях унаслідок реструктуризації вугільних шахт Донецького басейну дозволить страховикам України проводити екологічне страхування в рамках законодавства. Розроблена система економічних стимулів, спрямованих на дотримання норм охорони навколишнього природного середовища, дасть можливість страховим організаціям здійснювати страхову діяльність у сфері екологічного страхування.

8. Основні напрями і джерела створення страхових фондів і резервів для покриття витрат при екологічному страхуванні, які містять перелік об’єктів, що можуть фінансуватися за рахунок цих страхових резервів, дозволять проводити екологічне страхування на належному рівні.

9. Стимулювання природоохоронних заходів може здійснюватися страховим шляхом, зменшуючи страхові премії у випадку виконання природоохоронних заходів, що знижують імовірність очікуваної величини завданих збитків. Кошти страхового фонду можуть використовуватися у фінансуванні зазначених заходів, а частина страхових премій за певних умов (ненастання страхового випадку після закінчення визначеного періоду часу, зниження екологічного ризику, запобігання настанню страхового випадку) може бути повернута страхувальнику.

Публікації автора:

1. Гладченко С.М. Проблеми екологічного страхування у період реструктуризації вугільних підприємств Донбасу // Управление экономикой переходного периода. – Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1999. – С. 333-341.

2. Гладченко С.М. Економічне обґрунтування необхідності екологічного страхування в Донбасі // Торгівля і ринок України. Тематичний зб. наук. пр. з проблем торгівлі і громадського харчування. Вип. 10, т. 1. – Донецьк: ДонДУЕТ. - 2000. – С. 65-69.

3. Гладченко С.М. Екологічне страхування – веління часу. Використання методики страхового тарифу // Економіст. – 2000. - №2. – С. 64-66.

4. Гладченко С.Н. Формирование системы экономических стимулов в экологическом страховании при реструктуризации угольной промышленности // Економіка: проблеми теорії та практики. – Вип. 68. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2001. – С. 58-63.

5. Гладченко С.Н. Экологическое страхование – надежная форма защиты окружающей природной среды // Економіка промисловості. – 2002. - № 1(15). – С. 144 – 146.

6. Гладченко С.Н. Проблемы формирования фонда экологического страхования //Вісн. Східноукр. держ. ун-ту. - 2000. – №4(26), ч. 1. - С. 132-135.

7. Гладченко С.Н. Роль экологического страхования в реструктуризации угольных предприятий Донбасса //Экономика третьего тысячелетия. – Т. 1. Макроэкономика: проблемы, тенденции, перспективы: Материалы III Междунар. конф. молодых ученых-экономистов (Донецк, 7-9 апр. 2000 г.). – Донецк: ИЭП НАН Украины; ИЭПИ НАН Украины. - 2000. – С. 29 - 30.

8. Гладченко С.Н. Расчет страхового тарифа при экологических нарушениях: Матеріали міжнар. наук.-прак. конф. “Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі” (Чернівці, 26-27 жовт. 2002 р.) // Наук. вісн. Буковинського держ. фін.-екон. ін-ту. Економічні науки. - 2000. – Вип. 1, ч. ІІ. - С. 79 - 83.

9. Гладченко С.Н. Социальная защита в экологическом страховании в период реструктуризации угольной отрасли // Зб. матеріалів міжнар. наук.-прак. конф. “Сучасні проблеми управління” (Київ, 30 лист. - 1 груд. 2001 р.). - К.: ІВЦ “Політехніка”. - 2001. – С.216-218 .

10. Гладченко С.Н. Экологический ущерб при реструктуризации угольной промышленности // Теорія та практика управління у трансформаційний період. Т. 1. Теоретико-методологічні аспекти трансформаційних процесів управління: Тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. (Донецьк, 4-6 жовт. 2001 р.). – Донецьк: ІЕП НАН України. - 2001. – С. 262 – 265.