В дисертаційній роботі вирішена наукова проблема походження епітелію трахеї та легенів з використанням нових методів дослідження і у порівнянні з розвитком підшлункової залози, як похідної ентодерми, ротової порожнини з її похідними, як дериватів ектодерми, а також вивчені органні особливості раннього гістогенезу дихальної системи, підшлункової залози та ротової порожнини з її похіднимі. 1. Комплексне вивчення закономірностей раннього гістогенезу підшлункової залози, як похідної ентодерми, ротової порожнини з її похідними, як дериватів ектодерми, і дихальної системи людини мікроморфологічними, цитохімічними, морфометричними і лектиногістохімічними методами виявило, що епітеліальна вистилка трахеї та легенів відбувається із ектодерми. 2. У ранньому гістогенезі дихальної системи людини, підшлункової залози і ротовой порожнини з її похідними нами виявлені періоди, які супроводжуються значними тканинними перетвореннями, протягом яких процеси перебудови ядерного вмісту, глікопротеїнів, а також біосинтетичні процеси максимальні. Вказані критичні періоди розвитку відповідають 50–57 добі і 10–11 тижням для підшлункової залози, 43–45 добі і 11–12 тижням для дихальної системи, 57–62 добі і 11–12 тижням для ротової порожнини та її похідних. 3. Кількість і послідовність біосинтезу глікогену і глікопротеїнів в епітеліальних закладках дихальної системи зіставима з аналогічними параметрами закладок ротової порожнини та епідермісу і відрізняється від закладок підшлункової залози. 4. Гістогенез похідних мезенхіми дихальної системи, підшлункової залози і ротової порожнини з її похідними характеризується дивергентним диференціюванням первинно однорідної мезенхіми у відповідні мезенхімні похідні, перш за все, в периепітеліальних зонах і навколо проксимальних епітеліальних закладок, і супроводжується ущільненням клітин, накопиченням в них глікогену, глікопротеїнів, глікозаміногліканів, перерозподілом глікокон’югатів з термінальними залишками N-ацетил-D-глюкозаміну, сіалової кислоти, N-ацетил-D-галактозаміну та a-D-маннози. Розвиток ретикулярних волокон в підшлунковій залозі супроводжується експресією фукозогліканів, а в дихальній системі і ротовій порожнини – галактогліканів. Колагенізація аргірофільних волокон призводить до редукції рецепторів цих лектинів і появі в підшлунковій залозі рецепторів лектину зародків пшениці і в невеликій кількості – рецепторів лектину бузини чорної. 5. Динаміка диференціювання епітеліальних і мезенхімних закладок дихальної системи зіставима з динамікою диференціювання епітеліальних і мезенхімних закладок ротової порожнини з її похідними та епідермісом кожи зародків і значно відрізняється від кривих динаміки диференціювання епітеліальних і мезенхімних закладок підшлункової залози, що має ентодермальне походження. 6. У процесі раннього гістогенезу вивчених органів зменшення розмірів ядер похідних ектодерми відбувається швидше, ніж похідних ентодерми. За розмірами ядер клітин епітелію і динаміки їх зменшення епітелій дихальної системи відноситься до похідних ектодерми. 7. Протягом перших трьох місяців розподіл деяких глікополімерів на базальній мембрані епітелію і цитолемі клітин підлеглої мезенхіми та ембріональної сполучної тканини носить аналогічний характер як для екто-, так і для ентодермальних похідних (рецептори лектинів рицини, сої, виноградного слимака і сочевиці), інші характерні тільки для похідних ектодерми і дихальної системи (рецептори лектинів бузини чорної, арахісу, клубнів картоплі, бобчука анагиролистного і зародків пшениці). 8. У процесі диференціації та органної спеціалізації закономірності перерозподілу глікополімерів, які є рецепторами використаних лектинів, та їх кількість по мірі розвитку зародків в першіе 12 тижнів ембріогенезу в закладках дихальної системи не відрізняється від таких в закладках ротової порожнини, що розвиваються із ектодерми, і не відповідає таким в закладках підшлункової залози, що розвивається із ентодерми. 9. Гістогенетичні формоутворюючі процеси в ранньому розвитку підшлункової залози корелюються з біосинтезом і перерозподілом сіалокон’югатів, а в епітеліальних і мезенхімних закладках дихальної системи, ротової порожнини та її похідних – також з біосинтезом і N-ацетил-D-глюкозамінокон’югатів. Глікополімери з кінцевими нередукованими залишками N-ацетил-D-глюкозаміну, виявлємі лектином клубнів картоплі, в тканинах підшлункової залози відсутні. | 