Анотація до роботи:

Баля Г.М. Ортопедична реабілітація хворих з генералізованою формою патологічного стирання твердих тканин зубів.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія.- Вищий державний навчальний заклад України „Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України.- Полтава, 2009.

Дисертаційна робота присвячена питанням діагностики та ортопедичного лікування хворих з генералізованою формою патологічного стирання твердих тканин зубів і розробці нових підходів до вибору конструкції зубного протеза в залежності від вираженості патологічного процесу.

Визначена поширеність патології серед населення Полтавської області, яка дещо перевищує середньостатистичний показник по Україні.

Автором виділені різновиди форм патологічного стирання зубів, які не відображені в існуючих класифікаціях, але мають суттєве значення при складанні плану ортопедичного лікування.

На підставі електроміографічних досліджень встановлений ступінь функціональних порушень у жувальному апараті при наявності вказаної патології. Розроблені методики ортопедичного лікування за допомогою покривних протезів, по типу повних знімних, із додатковими елементами фіксації. Визначена косметична та функціональна ефективність запропонованих конструкцій, що підтверджена суб’єктивними та об’єктивними даними.

У дисертаційній роботі наведені клінічне обґрунтування та нове розв’язання актуальної наукової задачі – ортопедичного лікування хворих на патологічне стирання твердих тканин зубів, яка полягає в розробці конструкції протезів з додатковими елементами фіксації, що дозволяє суттєво підвищити функціональну ефективність протезування та значно скоротити термін реабілітації пацієнтів. Отримані результати дозволили дійти таких висновків:

1. На підставі огляду пацієнтів, які звернулися за ортопедичною допомогою, поширеність патологічного стирання твердих тканин зубів серед населення Полтавської області складає 16,93%, що дещо перевищує середньостатистичний показник (14%) по Україні.

2. Патологічне стирання твердих тканин зубів, особливо форми, які ускладнені дефектами та деформаціями зубних рядів, супроводжується значними морфо-функціональними змінами в жувальному апараті, що в електроміографічних дослідженнях відображене на всіх показниках електричної активності жувальних м'язів. Значно знижена амплітуда біопотенціалів (595-710 мкВ у клінічних групах проти 870 мкВ у контрольній) на фоні підвищення частоти їх коливань (335-370 Гц у клінічних та 275-280 Гц у контрольній групах). Суттєві зміни відбуваються у тривалості збудливих і гальмівних процесів (465-480 мсек складає час активності, 215-225мсек – час спокою в клінічних групах та 325мсек і 280-295мсек у контрольній, відповідно). Вищевказане позначається на показнику їх співвідношення – коефіцієнті „К” (1,10-1,20 у нормі, 2,12-2,27 при патології).

3. Зіставлення клінічного перебігу захворювання дозволило нам доповнити відому класифікацію патологічного стирання, в якій вважаємо за доцільне розрізняти:

а) генералізовану форму патологічного стирання твердих тканин зубів зі збереженою безперервністю зубних рядів:

- без ознак вторинної зубощелепної деформації;

- з ознаками вторинної зубощелепної деформації;

б) генералізовану форму патологічного стирання твердих тканин зубів із порушенням безперервності зубних рядів;

в) генералізовану форму патологічного стирання твердих тканин зубів із порушенням безперервності зубних рядів і зубощелепними деформаціями різних ступенів і форм.

Запропонований розподіл форм патологічного стирання суттєво впливає на складання плану лікування і вибір конструкції.

4. При лікуванні генералізованних форм патологічного стирання твердих тканин зубів позитивні результати отримані за допомогою покривних протезів, які значно скорочують термін лікування, відновлюють міжальвеолярну висоту та функцію жування.

Лікування форм патологічного стирання, що ускладнені дефектами та деформаціями зубних рядів, розпочиналося з перебудови міостатичних рефлексів та наступного виготовлення покривних протезів з додатковими елементами фіксації.

5. За результатами електроміографічних досліджень становлення нового функціонального рівня жувальної системи після ортопедичного лікування не ускладнених форм патологічного стирання відбувається вже через місяць користування покривними протезами. Про це свідчать показники амплітуди біопотенціалів (845мкВ у І клінічній групі та 870 мкВ у контрольній), частоти їх коливань (260-265 Гц у І клінічній групі при 275-280 Гц у нормі), а також тривалість збудливих та гальмівних протезів (коефіцієнт „К” складає 1,34-1,34 у І клінічній групі проти 1,10-1,20 у групі контролю).

Ускладнені форми потребували попередньої перебудови рефлексів жувальної системи, але наступне раціональне протезування відрізнялося вираженою тенденцією до нормалізації акту жування і через три місяці закінчувалося формуванням нового стереотипу (амплітуда біострумів при жуванні у ІІ-ІІІ клінічних групах збільшується до 830-855мкВ, чаcтота коливань складає 250-270 Гц і коефіцієнт „К” складає 1,31-1,37 проти 1,10-1,20 у групі контролю).

Публікації автора:

1. Баля Г.Н. Степень нарушения в жевательном аппарате при генерализованных формах патологического стирания, осложненных дефектами зубных рядов / Г.Н. Баля // Український стоматологічний альманах. –2006. – Т. 1, №1.- С. 11-14.

2. Баля Г.М. Конструкція покривного знімного протезу з одномоментним роз’єднанням прикусу / Г.М. Баля // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії.–2006.–Т. 6,Вип. 4(16). – С.11-13.

3. Баля Г.Н. Особенности конструкции покрывного протеза при лечении патологического стирания зубов, осложненного вторичными деформациями зубочелюстной системы / Г.Н. Баля // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. –2007. –Т.7, Вип. 4(20). – С.14-15.

4. Баля Г.Н. Классификация форм генерализованного патологического стирания твердых тканей зубов / Г.Н. Баля // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2008. – Т. 8, Вип. 3(23). – С.121-123.

5. Деклараційний патент на корисну модель UA 4277 U МПК 7 А61В1904. Пристрій для паралельного встановлення опорних елементів у порожнині рота Стрельников М.О., Баля Г.М. – №20040402726; Заявл.15.04.2004; Опубл.17.01.2005, Бюл. №1.

6. К вопросу о стандартизации комплексных электромиографических исследований в клинике ортопедической стоматологии / В.Н. Дворник, Г.Н. Баля, О.С. Згонник, Абу Сахюн Ияд, И.В. Рубаненко // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии.-Харьков, 2003. – Вып. 6. – С.207-209. Дисертантом проведений аналіз та узагальнення наукової літератури з питань електроміографічних досліджень при паталогічному стиранні зубів.

7. Дворник В.Н. Методика лечения больных с патологическим стиранием зубов / В.Н. Дворник, Г.Н. Баля // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии.-Харьков, 2004. – Вып. 7. – С. 48-50. Дисертантом виконаний аналіз та узагальнення наукової літератури з досліджуваної проблеми, викладена власна методика лікування паталогічного стирання зубів, написана частина статті.

8. Баля Г.Н. Несовершенство классификаций патологического стирання твердых тканей зубов / Г.Н. Баля // Вісник стоматології. –2008. – №1(61). – С.31-32.

9. Рубаненко В.В. Систематизация клинических проявлений выраженных форм патологического стирания / В.В. Рубаненко, Г.Н. Баля // Материалы II (IХ) съезда Ассоциации стоматологов Украины. – Київ: Книга Плюс, 2004. – С.439-440.

10. Кузь Г.М. Особливості ортопедичного лікування хворих з ускладненою формою патологічного стирання твердих тканин зубів / Г.М. Кузь, Г.М. Баля // Клініка і технологія повного знімного протезування: матер. обл. наук.-практ. конф. лікарів стоматологів-ортопедів та науковців, 29 жовтня 2004 р. – Полтава, 2005. – С.92-94.