Анотація до роботи:

Роєнко В.П. Основні агротехнічні заходи вирощування насіння капусти білоголової безпересадковим способом на півдні України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво. Національний аграрний університет. Київ, 2004.

Подані результати чотирирічних досліджень з встановлення особливостей формування врожаю та якості насіння капусти білоголової при безпересадковому способі вирощування. Доведено можливості застосування розсадної і безрозсадної культур.

Для забезпечення успішної перезимівлі безпересадкових насінників, завершення стадійних змін, дружного формування пагонів і стручків та досягнення врожайності насіння на рівні 10,5-11,2 ц/га на півдні України доцільно застосовувати розсадну культуру і строк сівби 10-15 липня. В разі використання безрозсадної культури – строк сівби 25-30 липня. Рекомендуються загущені схеми розміщення рослин: розсадна культура – 70х25 см, безрозсадна – 70х15 см. Для підвищення зимостійкості безпересадкових насінників та врожайності насіння потрібно застосовувати передзимове підгортання їх землею.

У дисертаційній роботі наведено узагальнення результатів досліджень з вивчення основних агротехнічних заходів вирощування насіння капусти білоголової безпересадковим способом при застосуванні розсадної і безрозсадної культур на півдні України, які забезпечили підвищення врожайності та здешевлення його виробництва. Одержані результати дозволяють зробити такі висновки:

1. Кліматичні умови півдня України придатні для вирощування насіння капусти білоголової без пересаджування маточників (коли вони зимують у відкритому ґрунті). Насінництво капусти білоголової безпересадковим способом можливе при застосуванні розсадної і безрозсадної культури. Проте проведені дослідження свідчать про переваги його вирощування через розсаду.

2. Найвищу репродуктивну спроможність безпересадкових насінників за розсадної культури забезпечували строки сівби 10-15 липня. Насінні рослини формували по 61-62 пагони, з них 25 шт. першого порядку, 36-37 шт. – другого проти 40 пагонів (16 і 24 шт. за вказаними порядками) при весняному садінні маточників. За умови застосування безрозсадної культури безпересадкові насінники мали менше пагонів – по 49-51 шт., в тому числі 18-20 шт. і 31 шт. першого і другого порядків.

3. Оптимальні строки сівби позитивно впливали на процес утворення стручків. При вирощуванні через розсаду на одній рослині формувалось по 1220-1243 стручки, з них 901-918 шт. на пагонах першого порядку, 319-325 шт. – другого. За безрозсадної культури їх виявлено менше – 1112-1136 шт. всього, 803-810 шт. і 309-326 шт. відповідно, тоді як при весняному садінні маточників ці показники становили 630 шт., в тому числі 476 і 154 шт. за порядками галуження.

4. Оптимальні строки сівби зумовлювали найвищу продуктивність безпересадкових насінників і врожайність насіння. При застосуванні розсадної культури отримано вищу врожайність насіння порівняно з безрозсадною – 10,5-11,2 ц/га проти 8,9-9,6 ц/га, що на 7,0-7,7 ц/га і 5,4-6,1 ц/га відповідно більше, ніж у контрольному варіанті (при дворічному способі вирощування).

5. Залежно від строків сівби змінювалися якість і фракційний склад насіння. При строках сівби 10-15 липня розсадної культури і 25-30 липня – безрозсадної вирощене насіння характеризувалось найвищою масою, енергією проростання та схожістю. За таких умов формувалось найбільш однорідне насіння. Частка середньої фракції при вирощуванні через розсаду складала 77,6-78,1%, а при сівбі насіння безпосередньо у відкритий ґрунт – 80,6-80,8 %.

6. Головною перевагою розсадної культури є збереження високого рівня сортової чистоти насінницьких посівів. Застосування її забезпечувало вищий рівень сортової чистоти при оптимальних строках сівби порівняно з безрозсадною – 97% проти 90-91 %. У контрольному варіанті типовість рослин досягала 98%. Насіння, вирощене безпересадковим способом за розсадної культури, за вимогами державного стандарту України (ДСТУ 2240-93) відповідало першій репродукції, за безрозсадної – репродукційному насінню наступних поколінь, при традиційному дворічному способі – елітному.

7. Встановлено вищу зимостійкість маточних рослин при оптимальних строках сівби. При розсадній культурі після зими зберігалось 91-93% рослин, а безрозсадній – 88-90% проти 64 і 56% при найранішому строкові відповідно. При цьому відмічено найвищу здатність рослин до формування репродуктивних пагонів.

8. Істотному збільшенню врожайності насіння на 3,9 і 4,2 ц/га сприяло загущене розміщення безпересадкових насінників за розсадної культури 70х25 см, а безрозсадної – 70х15 см проти контрольного варіанту 70х50 см. Незважаючи на деяке зменшення маси 1000 насінин, зниження енергії проростання, схожість насіння залишалася високою (97 і 92% відповідно), що відповідає вимогам ДСТУ 2240-93 (РН₁ – 80%). За таких умов підвищувалась однорідність насіння, переважала частка середньої фракції – 79,4 і 85,6% залежно від способу культури.

9. Підвищенню зимостійкості маточних рослин сприяло підгортання їх землею перед настанням стійкого похолодання. Після перезимівлі при розсадній культурі зберігалось 89% рослин, безрозсадній – 84% в порівнянні з відповідними контрольними варіантами (без підгортання) – 72 і 66% та повним укриванням їх землею – 67 і 62%. Підгортання маточних рослин землею позитивно впливало на врожайність насіння, яка при розсадній культурі становила 10,6 ц/га, а в безрозсадній – 9,1 ц/га, що на 2,2 і 1,6 ц/га більше, ніж у контролі.

10. Застосування оптимального строку сівби при безпересадковому способі вирощування 10-15 липня за розсадної культури забезпечило чистий прибуток 48129-51520 грн. з 1 га, рентабельність 1101-1150%, собівартість 1ц – 400-416 грн., а безрозсадної – 40414-43890 грн. 989-1068% і 428-459 грн. відповідно порівняно з дворічним способом вирощування.

11. Загущене розміщення безпересадкових насінників, вирощених через розсаду, 70х25 см сприяло збільшенню чистого прибутку до 55885 грн. з 1 га, підвищенню рентабельності виробництва до 1211%. При схемі сівби 70х15 см за безрозсадної культури чистий прибуток становив 48290 грн. з 1 га, рентабельність 1147%.

Публікації автора:

1. Жук О.Я., Роєнко В.П., Жук А.В. Вирощування насіння капусти білоголової безпересадочним способом // Науковий вісник НАУ. – К. – 2000. – Вип. 31. – С. 109-111 (35% – на основі узагальнення результатів досліджень).

2. Жук О.Я., Жук В.Ю., Жук А.В., Роєнко В.П. Важливі аспекти насінництва овочевих культур // Овочівництво і баштанництво. – Харків. – 2001. – вип. 45. – С. 216-219 (30% – проведення експериментальних досліджень та їх узагальнення).

3. Жук О.Я., Роєнко В.П. Продуктивність безпересадкових насінників капусти білоголової залежно від строків сівби при розсадній і безрозсадній культурі // Вісник Львівського державного аграрного університету (Агрономія, № 51). – Львів. – 2001. – С. 272-277 (50% – аналіз джерел літератури, узагальнення експериментальних даних щодо врожайності та якості насіння залежно від строків сівби).

4. Роєнко В.П. Вплив густоти розміщення безпересадкових насінників капусти білоголової на врожайність та якість насіння при розсадній і безрозсадній культурі // Науковий вісник НАУ. – К. – 2002. – Вип. 47. – С. 173-175.

5. Роєнко В.П. Використання адаптивного потенціалу капусти білоголової при вирощуванні насіння безпересадковим способом // Овочівництво і баштанниц-тво. – Харків. – 2002. – вип. 47. – С. 262-266

6. Роєнко В.П. Ресурсозберігаюча технологія вирощування насіння капусти білоголової // Науковий вісник НАУ. – К. – 2002. – Вип. 57. – С. 162-164.

7. Довідник з насінництва овочевих і баштанних культур / За ред. О.Я. Жук і В.П. Роєнка. – К.: Аграрна наука. – 2002. – 89 с. (проведено аналіз та узагальнення джерел літератури, обробку експериментальних даних).

8. Авторское свидетельство № 1628947, выданное Госкомизобретений на изобретение: „Способ выращивания семян двухлетних овощных, кормовых и технических культур”, 1990.