У висновках підводяться підсумки, узагальнюються результати дисертаційного дослідження.
Аналіз теоретико-методологічних засад базових концепцій етики бізнесу свідчить про те, що для правильної оцінки прийнятих рішень і змістовного обговорення етичних вимірів бізнесу, недостатньо вибрати й оволодіти одним із цих підходів, необхідне розуміння всіх трьох. Дискусії щодо переваг одного підходу над іншими не приведуть до однозначного й остаточного рішення, а протиставлення одного етичного підходу іншому позбавлено сенсу, адже, незважаючи на відмінності, майже завжди кожен з них призводить до однакових висновків стосовно моральності певної дії або вчинку. Таким чином, всебічний аналіз дозволяє стверджувати, що всі три етичних підходи, акцентуючи увагу на різних аспектах моральності, взаємодоповнюють один одного.
Виокремлено, в якості самостійного, ареотологічний підхід та доведено, що в етично релевантних ситуаціях він має переваги над деонтологічним та утилітаристським. Йдеться про окремі, неповторні ситуації прийняття рішень, які так часто зустрічаються в бізнесі, і які не можливо перевірити через максиму загальності або підрахунок наслідків.
Глобалізація бізнесу, загальноприйняті у діловому світі принципи поведінки, сприяють закріпленню й розвитку провідних чеснот, таких як чесність, ділова обов’язковість, справедливість, порядність, коректність. Етика чеснот передбачає суворе дотримання етичних норм і справедливості, чесноти допомагають створювати суспільне благо й капітал, що складається в дотриманні правил і гарантованій загальності етичної діяльності, вони активізують готовність індивідів співробітничати у виробництві цього капіталу й суспільного блага. Таким чином, ареотологічний підхід в етиці бізнесу не тільки описує чесноти чесного господарювання, але й намагається активізувати мотиви правильної діяльності на ринку та підприємстві.
Всебічно досліджено вплив християнства на формування господарського етосу, стилю господарства й господарського світогляду. Християнська етична традиція змогла примирити прагнення до економічного прогресу з християнськими моральними орієнтирами, включивши цінність матеріального успіху в систему основних цінностей. Християнські Церкви виробляють і сповідують релігійні ідеали, створюють для своїх парафіян типові образи людей, чия поведінка може служити прикладом для інших. Утім, глобалізація сучасного суспільства, поширення ділових зв’язків між представниками різних конфесій, загальний світський характер сучасної культури призводять до опосередкованого використання теологічної етики в сфері бізнесової діяльності.
Незважаючи на певні труднощі застосування кантіанського підходу до конкретних ситуацій ділового життя, практична філософія І.Канта залишається актуальною донині: її інтелектуалізм та універсалізм мають непроминальну цінність. Декларація цінності людської автономії стала значним внеском у розвиток демократії та концепції прав людини. Етика обов’язку, етика дотримання правил знижує ті негативні побічні дії, що випливають із невпевненості в дотриманні договірних зобов’язань та сприяє установленню довіри й хорошої репутації.
Реконструкція автентичної сутності утилітаризму як цілісної, об’єктивної і неупередженої оцінки наслідків тієї чи іншої дії, дозволяє зробити висновок, що утилітаристський підхід може бути плідним як при вирішенні моральних проблем у сфері бізнесу, так і при визначенні моральності законів, соціальних програм, соціального ладу, економічних систем. Суб’єкти діяльності, згідно утилітаристському підходу, при аналізі всіх можливих варіантів своїх дій, повинні зважати не лише на безпосередні й миттєві результати, прибутки та витрати, а й передбачати їх можливі майбутні та побічні наслідки.
Виважена філософська реконструкція названих концепцій допомагає з’ясувати їх переваги та недоліки, роль і можливості їх практичного застосування. Зважаючи на те, що процес установлення ринкових відносин часом супроводжується драматичними конфліктами з усталеними загальнолюдськими нормами моральності, уявленнями про моральну гідність і чесноти людини, існує нагальна потреба в соціально-філософському осягненні основних етичних вимірів бізнесу, постійному удосконаленню концептуальних засад етики бізнесу.
|
