Анотація до роботи:

Шпатенко С.А. Основні напрямки взаємодії транзитивних соціумів: соціально-філософський аналіз (на прикладі України і Таджикистану). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Харківський університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, Харків, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню феномену транзитивності, його генезису, розвитку і взаємодії транзитивних соціумів на прикладі співпраці України і Республіки Таджикистан.

На міждисциплінарному рівні висвітлені теоретичні основи системного підходу до соціально-філософського аналізу феномену транзитивності, його цілей, загальних рис і характерних особливостей прояву в окремих країнах. Виходячи з національних інтересів України, розглянуто і обґрунтовано доцільність широкого соціально-економічного і духовно-культурного співробітництва з транзитивними країнами, насамперед в регіоні Центральної Азії, розроблено методологічні принципи організації такого співробітництва.

Проаналізовано досвід співпраці України і Таджикистану в соціально-економічній, науково-технічній і культурній сферах. Виявлено синергетичній ефект цієї співпраці та визначено його вплив на можливості технологічної трансформації національних економік.

Проведене дослідження та здобути результати дозволили зробити такі висновки:

1. Виявлені причини виникнення феномену пострадянської та постсоціалістичної транзитивності, які були іманентні суспільно-політичній і соціально-економічній системам, що реалізувались в колишньому Радянському Союзі та інших соціалістичних країнах. Поступове їх загострення призвело до системної кризи не тільки в політичній, економічній і соціальній сферах суспільного життя, а й духовній та культурній, серйозно позначилось на соціально-психологічному самопочутті людей і на системі життєвих цінностей. Це й зумовило розпад країни і виникнення феномену транзитивності.

Таким чином, поява і подальший розвиток транзитивних суспільств є закономірним явищем світової суспільної історії.

2. Обґрунтовано, що для феномену транзитивності характерними є як спільні для всіх відповідних країн риси, так і наявність істотних відмінностей. Спільність зумовлена цілями перетворень в суспільно-політичній, соціально-економічній, духовно-культурній та соціально-психологічній сферах і спільним характером їх розвитку в попередній період. Відмінності ж стали наслідком різних культурно-історичних традицій, етнічних і ментальних особливостей; різних стратегій розвитку та їх реалізації; різної політичної культури і різної міри суспільної злагоди.

3. Доведено, що розвиток соціально-економічного і гуманітарного співробітництва України і Таджикистану має вагомі філософські, історичні і соціокультурні передумови: наявність високорозвинених культур і спільність історичного шляху, на якому було і створення на їх територіях могутніх держав. Ці процеси є проявом загального і особливого. Своєрідним проявом закономірного і випадкового стало певною мірою очікуване отримання нашими країнами незалежності внаслідок розпаду Радянського Союзу. Тривале ж їх перебування у його складі й розвиток в межах єдиного народногосподарського комплексу закономірно зумовили цілісну систему соціально-економічних зв’язків, своєрідний кластер сукупності їх національних економік та їх взаємодоповнюваність як одну з передумов доцільності їх співпраці.

4. Здійснено розробку методології й послідовного використання її принципів у практичній організації співпраці України з Таджикистаном, взагалі з транзитивними країнами. Соціально-філософський аналіз ії передумов, досвіду та перспектив розвитку дав змогу розробити і обґрунтувати цілісну сукупність принципів співпраці між нашими країнами.

5. Соціально-філософській аналіз досвіду співпраці наших країн в економічній, науково-технічній і культурній сферах дозволяє визначити проблеми, що перешкоджають її розвитку і забезпеченню ефективності, визначити особливості прояву загальних закономірностей діалогу і формування відносин України з транзитивними соціумами і зокрема з Таджикистаном. Визначено, що важливу роль у плідній співпраці наших країн відіграють традиційні культурні зв’язки.

6. Доведено, що істотний вплив на співпрацю між Україною і країнами Центральноазіатського регіону, в тому числі й Таджикистаном, своєрідного синергетичного ефекту. Його важлива роль полягає у взаємозв’язку і взаємозалежності науково-технічної і культурної співпраці та технологічної трансформації національних економік транзитивних соціумів на перспективній інноваційній основі.

Публікації автора:

1. Шпатенко С.А., Пономарьов О.С. Методологічні принципи організації таджицько-українського соціально-економічного співробітництва // Теорія і практика управління соціальними системами // Щоквартальний науково-практичний журнал. – Харків: НТУ «ХПІ». – 2006. – № 3. – С. 12-19.

2. Шпатенко С.А. Соціокультурні передумови успішної співпраці між Україною і Таджикистаном // Теорія і практика управління соціальними системами // Щоквартальний науково-практичний журнал. – Харків: НТУ«ХПІ».– 2006. – № 4. – С. 43-50.

3. Шпатенко С.А. Становлення і розвиток транзитивного суспільства: соціально-філософські аспекти // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. – Харків: ХУПС, 2007. – Вип. 2 (28). – С. 93-101.

4. Шпатенко С.А. Філософські витоки соціокультурних реалій Таджикистану і його співпраці з Україною // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: філософія. Філософські перипетії. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна. – 2007. – № 778. – С. 216-221.

5. Шпатенко С.А. Особливості філософії освіти у транзитивному суспільстві // Науковий вісник. Серія «Філософія»/ Харк. нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди. – Серія «Філософія». – Харків: 2007. – Вип. 25. – С. 32-38.

6. Шпатенко С.А., Пономарьов О.С. Філософія міжкультурного діалогу в системі відносин транзитивних соціумів // Вісник Черкаського університету. Серія «Філософія». –Черкаси: 2007. – Вип. 109. – С. 42-51.

7. Шпатенко С.А. Соціально-філософські проблеми культурної взаємодії транзитивних суспільств // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Філософія. – Харків: НТУ«ХПІ». – 2007. – № 28. – С. 77-84.

8. Шпатенко С.А. Постсоветские исламские государства: выбор модели развития //Матеріали 5-ої міжнародної науково-теоретичної конференції «ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія». – Книга 2. – Політичні аспекти альтернативних моделей розвитку суспільства. – К.: Фенікс, 2006. – С. 258-261.

9. Шпатенко С.А. Центральноазійські орієнтири співробітництва для бізнесу і правлячої еліти України // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-техничної еліти: Збірник наукових праць. – Вип. 9-10 (13-14). – Харків: НТУ «ХПІ», 2006. – С. 163-167.

10. Шпатенко С.А. Формування кадрового забезпечення економічної активності України в Центральній Азії // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»: Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. – Харків: НТУ «ХПІ», 2006. – № 14 (1). – С. 185-187.

11. Шпатенко С.А., Пономарев А.С. Значение социокультурных факторов и самоидентификации в организации успешного сотрудничества Украины и Таджикистана // Известия Академии наук Республики Таджикистан. Отделение общественных наук. – Душанбе: 2006. – № 4. – С. 158- 166.

12. Шпатенко С.А. Системный анализ социокультурного развития постсоветских стран Центральной Азии // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. Праць. – Харків: ХДАДМ, 2006. – № 12. – С. 157–162.

13. Шпатенко С.А. Моделі демократичного розвитку транзитивних суспільств і третя світова теорія // Матеріали 6-ої міжнародної науково- теоретичної конференції «ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія». – Кн.. 1. – К.: Фенікс, 2007. – С. 299-304.

14. Шпатенко С.А. Досвід російсько-української співпраці в організації співробітництва з країнами Центральної Азії // Переяславская рада и гармонизация украино-российских отношений на современном этапе: Сборник научных трудов. – Харьков: НТУ «ХПИ», 2007. – С. 363-370.

15. Шпатенко С.А. Потенціал соціально-економічної співпраці України з транзитивними країнами Центральної Азії // Наукові праці: науково-методичний журнал. – Т. 72. – Вип. 59. – Економічні науки. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім П.Могили, 2007. – С. 125-129.

16. Шпатенко С.А. Стратегічний менеджмент зовнішньоекономічних зв’язків і забезпечення ефективного розвитку України // Концептуальні засади формування менеджменту в Україні: Матеріали 2-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: МАУП, 2007. – С. 39-43.

17. Шпатенко С.А. Соціально-філософський аналіз співробітництва України і Таджикистану і перспектив його розвитку // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Збірник наукових праць. – Вип. 15-16 (19-20). – Харків: НТУ «ХПІ», 2007. – С. 108-116.