Анотація до роботи:

Василькевич К.Ю. „Основні принципи діагностики та хірургічного лікування неорганних новотворів заочеревинного простору”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю – хірургія. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2006.

У дослідження залучено 97 хворих на неорганні новотвори заочеревинного простору (ННЗП). Проведено аналіз інформаційності УСГ, КТ і тонкоголкової аспіраційної біопсії у хворих на ННЗП на основі порівняння протоколів обстежень та операційних втручань. На підставі результатів запропоновано і впроваджено діагностично-лікувальний алгоритм для хворих на ННЗП. У процесі дослідження встановлено інцидентність виникнення ННЗП у різних ділянках заочеревинного простору та її вплив на резектабельність ННЗП. Із допомогою УСГ та КТ можна з достатньою вірогідністю встановити неоперабельність пухлинного процесу. Безсимптомність перебігу на ранніх стадіях захворювання у багатьох хворих унеможливлює ранню діагностику і унеможливлює радикальне хірургічне лікування хворих на ННЗП. У таких пацієнтів часткове видалення пухлини залишається єдиним способом продовження тривалості життя.

У дисертаційній роботі викладено новий підхід до розв’язання наукового завдання – діагностики і хірургічного лікування хворих на неорганні новотвори заочеревинного простору. Отримана за допомогою УСГ і КТ інформація дозволила діагностувати низку неорганних заочеревинних доброякісних і злоякісних пухлин, а також кіст, обгрунтувати показання та відпрацювати оптимальну хірургічну тактику і комплексне лікування пацієнтів. Опрацьований та впроваджений діагностично-лікувальний алгоритм для хворих на ННЗП дозволив покращити діагностику та результати лікування хворих.

1. На передшпитальному етапі запідозрити пухлину заочеревинного простору, як і пухлини органів черевної порожнини, дозволяє огляд хворого хірургом з ретельною пальпацією живота.

2. Одним із інформаційно найрезультативніших обстежень для виявлення ННЗП є оглядова УСГ черевної порожнини та заочеревинного простору. УСГ дозволяє виявити пухлину заочеревинного простору як на передшпитальному етапі – в амбулаторних умовах, так і після надходження пацієнта у стаціонар. Чутливість УСГ у діагностиці ННЗП становить 99%.

3. КТ дозволяє визначити точну анатомічну локалізацію, розміри та поширеність новотвору, встановити ступінь ураження прилеглих органів і тканин, магістральних судин, метастазування. КТ допомагає визначити операбельність, обсяг операційного втручання та відповідно може зменшити кількість пробних лапаротомій у пацієнтів з ННЗП.

4. ТГАБ у більшості (64,3%) хворих дозволяє встановити злоякісність ННЗП. Проте у зв’язку зі значною вірогідністю помилки на основі результатів ТГАБ не можна заперечити злоякісність заочеревинних пухлин. Отож ТГАБ є хоч і не визначальним, але, безумовно, цінним допоміжним методом діагностики ННЗП.

5. Висока частота виникнення неорганних новотворів є у верхньому поверсі (51%) заочеревинного простору, суттєво зменшується у середньому (24%) і є низькою (10,4%) у нижньому поверсі. Схильність до виникнення новотворів виявлено у правих відділах заочеревинного простору (41,7%), менша (25%) – у лівих. Частота медіально розміщених ННЗП сягає 33,3%. Медіальна локалізація найчастіше (42,9%) трапляється у хворих на ННЗП великого розміру, які займають другий і третій поверхи заочеревинного простору.

6. Радикальному хірургічному видаленню найкраще піддаються ННЗП середнього поверху заочеревинного простору (47,8%). Можливість виконання радикальних операцій є низькою у хворих на ННЗП великого розміру, які поширюються на 2-3 поверхи заочеревинного простору. У таких пацієнтів доцільно виконувати часткове видалення ННЗП, яке, за результатами нашого дослідження, можливе у 50 % хворих на ННЗП великого розміру.

7. Для виконання радикальних операцій найбільш сприятливе правобічне розміщення ННЗП (51,3%), дещо менше – лівобічне (41,7%). Через близькість до життєво важливих органів та магістральних судин медіальне розміщення НЗП значно ускладнює виконання радикальних операційних втручань, які проведено тільки у 12,1% пацієнтів.

8. Безсимптомність перебігу ННЗП на ранніх стадіях спричиняє пізнє звернення пацієнтів та несвоєчасну діагностику, що у багатьох випадках унеможливлює радикальне хірургічне лікування хворих. У таких пацієнтів часткове видалення пухлини залишається єдиним способом продовження тривалості їхнього життя.

9. Експлоративні операційні втручання виправдані тільки при виникненні ургентних показань. Із допомогою сучасних методів обстеження хворих (УСГ, КТ, діагностична лапароскопія) можна з достатньою вірогідністю встановити операбельність або неоперабельність хворого на ННЗП.

Публікації автора:

1. Василькевич К.Ю. Діагностика та хірургічне лікування неорганних новотворів заочеревинного простору // Актуальні питання викладання та сучасні проблеми хірургії, 2003 рік, Т. ІХ. – С.364-368.

2. Василькевич К.Ю. Результати хірургічного лікування хворих на неорганні новотвори заочеревинного простору // Acta medica Leopoliensia. – 2005. - №1. - С.52-56.

3. Василькевич К.Ю. Діагностика неорганних новотворів заочеревинного простору // Галицький лікарський вісник. – 2005. - №1. - С.21-23.

4. Василькевич К.Ю. Хірургічне лікування неорганних новотворів заочеревинного простору // Українські медичні вісті. Тези доповідей VII з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства. – Тернопіль, 2003. - Т.5, №1. - С.163.

5. Василькевич К.Ю. Результати хірургічного лікування неорганних новотворів заочеревинного простору // Матеріали VII міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. - Тернопіль, 2003. - С.42.