На основі результатів дисертаційного дослідження вирішені такі наукові задачі: визначено зміст поняття макродинаміки як економічної категорії; виявлені тенденції зміни основних макроекономічних показників, які характеризують механізм функціонування трансформаційної економічної системи. Необхідно відзначити, що вивчення й аналіз економічних систем дозволяє не тільки визначати перспективи й можливі сценарії прогресу розвитку досліджуваного об’єкта, але й розробляти комплекси адаптивних заходів, виявляти потенційні резерви й коригувати макроекономічну політику. Для трансформаційних економік, у тому числі й української, це є першочерговим завданням. 1. З метою розкриття категорії "економічна динаміка" розглянуто зміст статико-динамічних методів. Динамічний метод не став домінуючим при вивченні економічного життя – більшість теорій на даний момент розроблено статичним методом, область економічної статики надмірно розширена; однак економічну систему слід розуміти не просто як систему взаємозалежних ринків, а як процес, що відбувається в часі. Звуження поля економічної динаміки було викликано тим, що динаміка не знаходить собі місця в аналізі, який базується на теорії граничної корисності, розробленій провідною економічною школою ХХ ст. Динамічна методологія, застосування якої при вивченні економічних систем має безсумнівні переваги, відзначається великою складністю, оскільки передбачає використання не тільки методу сходження від абстрактного до конкретного, але й статистичних і математичних методів пізнання. 2. Генезис теорії економічної динаміки розглянуто у двох аспектах: як становлення теорій економічного зростання та циклів і як становлення самих елементів динамічної теорії в ученнях різних шкіл. Розроблення окремих проблем динаміки, головним чином у зв’язку з проблемою криз, почалося ще з другої половини ХІХ ст. Якщо синтезувати теорії економічних шкіл, то можна зробити висновок, що динамічна теорія до 50-х рр. ХХ ст. мала два аспекти: 1) теорії історичної еволюції економіки й суспільства в цілому й 2) теорії прогресуючого змінення розподілу. Подальший розвиток теорії економічної динаміки як синтезу теорій економічного зростання й циклів тісно пов’язаний з неокейнсіанським напрямком економічної теорії. Наведений короткий огляд дозволяє стверджувати, що сучасна економічна теорія має переважно, хоча й не виключно, статичний характер. До теперішнього часу економічною динамікою як теорією у процесі її еволюції було вирішено низку задач в області створення системи науки, опису та встановлення фактичного стану структур, пояснено їх рух, поставлені й розв’язані деякі проблеми їх зміни та прогнозування. 3. З використанням динамічних методів, через обґрунтування категорії "економічна динаміка", розкрито поняття "макроекономічна динаміка": взаємопов’язана зміна складових цілісної економічної системи при переході від одного рівня макроекономічної рівноваги до іншого. У зв’язку зі значною ємністю цього поняття до-цільно класифікувати макроекономічну динаміку за об’єктом аналізу (загальна, проста, диференційована), за сферою процесів, які розглядаються (суспільного виробництва й фінансова). Макроекономічна динаміка розкривається також через складові довгострокового економічного розвитку, які являють собою предмет теорії економічних циклів та теорії економічного зростання. Остаточно ці теорії не сформовані. Завершення їх формування стає однією з ключових проблем побудови цілісної теорії макродинаміки. Теорія макроекономічної динаміки включає теорії звуженого, простого й розширеного відтворення; розширювальну фазу макродинаміки розкривають теорії простого й розширеного відтворення, понижувальну – простого та звуженого. 4. Для виявлення основних макропоказників (РВВП, індекс інфляції; НД, національний капітал, чисельність працездатного населення; обсяги виробництва засобів виробництва та предметів споживання; заробітна плата, процент, рента, прибуток; збереження, інвестиції) теоретично побудовано механізм функціонування еволюціонуючого господарства, що базується на ринку, синтезувавши погляди на рух елементів економічної системи таких видатних економістів, як К. Маркс, М. Туган-Барановський, М. Кондратьєв, Й. Шумпетер, Е. Хансен. 5. При розгляді впливу трансформації на побудований механізм функціонування еволюціонуючого господарства, яке базується на ринку, визначено, що у процесі трансформаційного переходу до розширювальної фази макродинаміки виникає низка проблем, не характерних для економіки, що розвивається еволюційно: це нестача платіжних засобів, мала ємність внутрішнього ринку, відплив капіталів при нагальній потребі в інвестиціях та ін. Перебудова структури економіки являє собою найбільш складний процес. Пожвавлення виробництва має вирішальний якісний вплив на формування розширювальної фази. Труднощі трансформаційного періоду, у більшості своїй, зводяться до проблеми первісного нагромадження капіталу, а відтак до проблеми збереження – інвестування. Порушення закономірності обороту капіталу призвело до збільшення тривалості перехідного періоду між фазами макродинаміки. 6. Стосовно до трансформаційної економічної системи України проаналізовані моделі макроекономічної динаміки Є. Домара, Р. Харрода, Р. Солоу. Неокласична модель економічного зростання Р. Солоу найбільше наближена до трансформаційних процесів, але не повністю відбиває їх: вона характеризується убуванням фактора праці, фактора капіталу та технологічного фактора. 7. З використанням економіко-математичних та статистичних методів розроблено систему якісну взаємозв’язків основних економічних показників (РВВП, індекс інфляції; НД, національний капітал, чисельність працездатного населення; обсяги виробництва засобів виробництва і предметів споживання; заробітна плата, процент, рента, прибуток; збереження, інвестиції). На основі цієї системи теоретично визначені тенденції змінення цих елементів і отримано їх статистичне підтвердження на прикладі економічної системи України. 8. Аналізуючи тенденції змінення ВВП, НД, національного капіталу, чисельності працездатного населення, обсягів виробництва засобів виробництва і предметів споживання, заробітної плати, процента, ренти, прибутку, збережень, інвестицій, автор виявив, що формоутворюючою, основоположною є тенденція прибутку, яка впливає на всі інші тенденції: змінення заробітної плати, процента і ренти, а разом з ними – на інвестування і, відповідно, збереження. Останні визначають тенденцію змінення національного капіталу, а відтак – національного доходу та реального ВВП. Тому в трансформаційний період необхідне посилення регулюючої ролі держави та розширення інвестиційної діяльності як головного фактора реалізації основоположної тенденції. 9. Розглянувши деформації макроекономічних тенденцій за умов трансформаційного періоду та шляхи їх подолання, автор виявив глибокі внутрішні деформації в реалізації механізму збереження – інвестування. Їх причинами є обслуговування надмірного державного боргу та від’ємне сальдо державного бюджету. Заходи, що їх вживає держава для створення та збереження передумов або підтримування розширювальної фази, повинні включати політику в області трудових ресурсів, амортизаційну, структурну, інноваційну, монетарну та фіскальну. Головним пріоритетом макроекономічної політики України має стати укріплення фінансів суб’єктів господарювання та домашніх господарств як передумова укріплення фінансів держави шляхом стимулювання вітчизняного виробника. |
