Анотація до роботи:

Ткачик І.П. Особливості антибіотикотерапії післяопераційних краніоцеребральних запальних ускладнень у хворих з нейрохірургічною патологією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05 - нейрохірургія. - Інститут нейрохірургії імені академика А.П.Ромоданова АМН України, Київ,2001.

Дисертацію присвячено проблемі удосконалення антибіотикотерапії післяопераційних краніоцеребральних запальних ускладнень у нейрохірургічних хворих. На основі комплексного клініко-мікробіологічного дослідження визначено особливості перебігу і антибіотикотерапії післяопераційних краніоцеребральних запальних ускладнень у 102 нейрохірургічних хворих (56 дорослих та 46 дітей) на протязі 1996-99 рр. За результатами статистичної аналізу встановлено прогностично несприятливі чинники, які вірогідно впливали на перебіг інфекційних процесів у нейрохірургічних хворих. На підставі визначеного рівня антибіотикорезистентності пріоритетних збудників розроблено алгоритм емпіричного призначення антибіотиків, який забезпечує раціональний вибір лікувальної тактики у нейрохірургічних хворих. Застосування лікувально-профілактичних заходів, обгрунтованих за результатами мікробіологічних досліджень, обумовило зниження летальності у нейрохірургічних хворих з післяопераційними краніоцеребральними запальними ускладненнями за останні 4 роки (1996-1999 рр.) на 29,5%.

1. Пріоритетними збудниками, які спричинили післяопераційні краніоцеребральні запальні ускладнення у хворих нейрохірургічного профілю, були грамнегативні бактерії Acinetobacter baumannii, Enterobacteriaceae та грампозитивні патогени Staphylococcus spp., Enterococcus spp.; домінуючу роль відігравав A.baumannii – 31% випадків у 1999 р.

2. Розроблений на підставі визначеного рівня антибіотикорезистентності пріоритетних збудників післяопераційних краніоцеребральних запальних ускладнень алгоритм емпіричного призначення антибіотиків дає можливість оптимального вибору препарату із задовільними фармакокінетичними властивостями, а саме: ванкоміцину та карбапенемів.

3. Прогностично несприятливими чинниками, що обумовлювали важкість клінічного перебігу післяопераційних краніоцеребральних запальних ускладнень у хворих нейрохірургічного профілю дорослого віку, є: супутня соматична та ендокринна патологія, лікворея, екстракраніальні інфекційні процеси, поєднання церебральної і соматичної патології, мультирезистентні грамнегативні збудників.

4. У хворих нейрохірургічного профілю дитячого віку прогностично несприятливими чинниками важкого перебігу післяопераційних краніоцеребральних запальних ускладнень є: тривалість операції понад чотири години, застосування дренажних систем, перенесені до операції інфекційні захворювання, супутня соматична та ендокринна патологія, екстракраніальні інфекційні процеси у післяопераційний період, довготривала антибіотикотерапія, поєднання церебральної і соматичної патології, мультирезистентні грамнегативні збудники.

5. Прогноз ефективності антибіотикотерапії післяопераційних краніоцеребральних запальних ускладнень у нейрохірургічних хворих залежить від етіологічного чинника і рівня його антибіотикорезистентності: повноцінної санації досягнуто в 90% випадків, спричинених грампозитивними збудниками. Ефективність лікування інфекційних процесів, обумовлених грамнегативними патогенами, становила 45%, що значною мірою пов’язано з вкрай обмеженим вибором високоактивних етіотропних препаратів.

6. Високу клінічну та бактеріологічну ефективність має застосування іміпенему при післяопераційних ускладненнях, обумовлених резистентними грамнегативними патогенами - A.baumannii, Enterobacteriaceae, Pseudomonas spp.; ванкоміцину - при інфекційних процесах, асоційованих із антибіотикостійкими грампозитивними збудниками, насамперед Enterococcus spp.

7. Мікробіологічні методи дослідження є пріоритетними в комплексній діагностиці післяопераційних краніоцеребральних запальних ускладнень у хворих нейрохірургічного профілю, оскільки дозволяють встановити точний етіологічний діагноз, визначити оптимальну тактику терапії і проводити динамічний контроль ефективності лікування.

8. Застосування лікувально-профілактичних заходів, обгрунтованих за результатами мікробіологічних досліджень, сприяло підвищенню ефективності антибіотикотерапії та зниженню летальності у хворих нейрохірургічного профілю з післяопераційними краніоцеребральними запальними ускладненнями за останні 4 роки (1996-1999рр.) на 29,5%.

Публікації автора:

1. Венделовский С.И., Ткачик И.П. Профилактика и интенсивная терапия послеоперационных менингоэнцефалитов у нейрохирургических больных //1-й з"їзд нейрохірургів України: Тези доповідей.— Київ.—1993.—С.219.

2. Педаченко Е.Г., Ткачик И.П., Куликова М.В., Шмейсани Декаметоксин в лікуванні гнійно-запальних ускладнень (ГЗУ) при черепно-мозковій травмі на сучасному етапі //1-й з"їзд нейрохірургів України: Тези доповідей.— Київ. — 1993. —С.147.

3. Ткачик І.П. Місце тієнаму в лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій //Інфекційні хвороби.—1997. — №4. — С.36-42.

4. Ткачик И.П. Рациональная антибиотикотерапия госпитальных инфекций в нейрохирургии//Бюллетень УАН.—1998.— № 4.—С.110—114.

5. Ткачик И.П. Роль микробиологического диагноза в обосновании рациональной антибиотикотерапии при госпитальных инфекционных осложнениях//Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.—1999.—№ 3(8).— С.34—41.

6. Ткачик И.П. Обоснование тактики рациональной антибиотикотерапии послеоперационных инфекционных осложнений в нейроонкологии //Бюллетень УАН.—1998.—№ 5.—С.123.

7. Ткачик И.П. Современная антибиотикотерапия нозокомиальных менингитов в нейрохирургии (обор литературы)//Бюлетень УАН.—1999. — № 1(8).—С.59— 67.

8. Ткачик І.П. Меропенем – новий карбапенемовий антибіотик для лікування нозокоміальних інфекцій //Сучасні інфекції.—1999.—№2.—С.122—131.

9. Ткачик І.П. Обоснование рациональной антибиотикотерапии гнойно-воспалительных осложнений нозокомиального происхождения по данным микробиологического диагноза//Клиническая антибиотикотерапия.—2000.—№3(5).—С.37—40.

10. Цимбалюк В.І., Ткачик І.П. Актуальні проблеми сучасних нозокоміальних інфекцій//Український нейрохірургічний журнал.—2000.—№3(11).—С.5—13.

11. Цимбалюк В.І., Ткачик І.П.Особливості перебігу і антибактеріальної терапії краніоцеребральних запальних ускладнень у хворих нейроонкологічного профілю //Український нейрохірургічний журнал.—2000.—№3(11).— С.61—69.

12. Ткачик И.П. Антимикробная терапия гнойно-воспалительных осложнений у нейроонкологических больных// “Онкология 2000”:Тез. ІІ съезда онкологов стран СНГ/Украина,Киев,23-26 мая 2000 г./Эксперим. онкология. — 2000.—V.22,Suppl.1189.

13. Шамаев М.И., Ткачик И.П., Малышева Т.А. Гнойно-воспалительные осложнения в детской нейрохирургии //Український нейрохірургічний журнал.—2001.—№2.— С.100.

14. Чепкій Л.П., Гавриш Р.В., Ткачик І.П., Вишневська Л.А. Інтенсивна терапія нейрохірургічних хворих з гнійно-запальними захворюваннями дитячого віку//Український нейрохірургічний журнал.—2001.—№2.—С.68.